Справа № 495/7309/24
№ провадження 2/495/1800/2025
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
29 липня 2025 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород - Дністровський міськрайонний суд Одеської області
у складі головуючого одноособово судді Прийомової О.Ю.
за участю секретаря Дарій О.М.
Справа № 495/7309/24
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Білгород - Дністровському Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Білгород - Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Старокозацької сільської ради Білгород - Дністровського району Одеської області, Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Одеській області (Одеський рибоохоронний патруль) до ОСОБА_1 , про стягнення шкоди, заподіяної виловом водних біоресурсів,
25 липня 2024 року виконувач обов'язків керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Старокозацької сільської ради Білгород - Дністровського району Одеської області, Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Одеській області (Одеський рибоохоронний патруль) до ОСОБА_1 , про стягнення шкоди, заподіяної виловом водних біоресурсів, просить суд стягнути із ОСОБА_1 на користь Старокозацької сільської ради Одеського району Одеської області шкоду, заподіяну державі незаконним виловом водних живих біоресурсів у розмірі 35 496 (тридцять п'ять тисяч чотириста дев'яносто шість) грн 00 коп, отримувач ГУК у Одеській обл./с. Старокозаче/24062100, код отримувача 37607526, банк Казначейство України (ЕАП), рахунок UA878999980333179331000015616.
Стягнути з відповідача на користь Одеської обласної прокуратури (р/р UA808201720343100002000000564, ЄДРПОУ 03528552 Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172) сплачений судовий збір за подачу позову, а саме 3 028 грн.
Стислий виклад позиції позивача.
Так, позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що Білгород-Дністровською окружною прокуратурою Одеської області в ході реалізації конституційної функції представництва інтересів держави в суді, в порядку ст. 131-1 Конституції України та ст.ст. 23, 24 Закону України «Про прокуратуру», встановлено порушення вимог природоохоронного законодавства.
Так, постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду у справі №495/2436/24 від 20.03.2024 визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 85 ч.4 КУпАП.
Притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. на користь держави з конфіскацією незаконно добутих водних живих ресурсів, а саме: рибу судак вагою 3,8 кг., в кількості 3 шт., рибу сазан 1 шт. вагою 0,45 кг., рибу лящ в кількості 7 шт. вагою з кг., рибу карась в кількості 6 шт. вагою 2,4 кг.
Судом зокрема встановлено, що 28.02.2024 о 06.00 годині ОСОБА_1 , у Дністровському лимані здійснював лов риби в гумовому костюмі на одну сітку моно, причинив збитки рибним ресурсам України, про що провідним державним інспектором Одеського рибоохоронного патруля було складено протокол про адміністративне правопорушення №006593/132 від 28.02.2024 року.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав згоду про розгляд справи за його відсутності, свою вину визнає.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення № 006593/132 від 28.02.2024 року до якого додано: опис знарядь лову, транспортних засобів, водних біоресурсів та іншого майна від 28.02.2024 року, акт прийому № 58, № 60, довідкою.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.4 ст. 85 КУпАП.
Постанова Білгород-Дністровського районного суду Одеської області у справі про адміністративне правопорушення №495/2436/24 набрала законної сили.
Своїми умисними діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.9, 10, 17, 34, 38, 39 та 63 Закону України «Про тваринний світ», Правил любительського рибальства, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 19 вересня 2022 року № 700, п.п4, 12 ст.11 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства».
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.09.2023 № 1042 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів» затверджено такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) цінних видів водних біоресурсів у водних об'єктах України, а саме:
Судак 3 шт. *3587 грн. + Сазан 1 шт. * 3706 грн. + Карась 6 шт. * 1581грн. + Лящ 7 шт. * 1649 грн. = 35 496 грн.
Станом на момент звернення з позовом до суду шкода, заподіяна ОСОБА_1 незаконним виловом водних живих біоресурсів внаслідок вчинення адміністративного правопорушення у сфері охорони навколишнього природного середовища, в добровільному порядку не відшкодовано.
На підставі вищевикладеного позивач і звернувся з позовом до суду,
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
26.07.2024 Ухвалою судді Боярського О.О. провадження у зазначеній справі було відкрито.
18.04.2025 відповідно до розпорядження № 880 призначений повторний автоматизований розподіл судової справи.
18.04.2025 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи головуючим суддею визначена суддя Прийомова О.Ю.
28.04.2025 Ухвалою судді справа прийнята до провадження з призначенням підготовчого розгляду справи.
22 травня 2025 року Ухвалою суду підготовче провадження по справі було закрито з призначенням справи до її розгляду по сутті.
Представник позивача в судове засідання надала заяву відповідно до якої позовні вимоги підтримала та просить суд їх задовольнити, на заочний розгляд справи згодна.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи у відповідності до ч.1 п.2 ст. 131 ЦПК України повідомлявся належним чином, про причину неявки суду не сповістив.
Зі згоди представника позивача, про що свідчить заява представника, суд ухвалою на місці від 29 липня 2025 року перейшов до заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст. ст. 280 - 281 ЦПК України.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Вивчивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що дійсно Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20.03.2024 у справі №495/2436/24 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн. з конфіскацією знаряддя вчинення адміністративного правопорушення.
Зазначена постанова в апеляційному порядку не оскаржена та набрала законної сили. (а.с. 11-12)
Судом було встановлено, що 28.02.2024 о 06.00 годині ОСОБА_1 , у Дністровському лимані здійснював лов риби в гумовому костюмі на одну сітку моно, причинив збитки рибним ресурсам України, про що провідним державним інспектором Одеського рибоохоронного патруля було складено протокол про адміністративне правопорушення №006593/132 від 28.02.2024 року.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав згоду про розгляд справи за його відсутності, свою вину визнає.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення № 006593/132 від 28.02.2024 року до якого додано: опис знарядь лову, транспортних засобів, водних біоресурсів та іншого майна від 28.02.2024 року, акт прийому № 58, № 60, довідкою.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.4 ст. 85 КУпАП.
Відповідно до довідки-розрахунку шкоди, заподіяної громадянином ОСОБА_2 внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах України, розробленого відповідно до Постанови Кабміну від 29.09.2023 № 1042 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів», заподіяно державі шкоду у розмірі 35496 грн.:Судак 3 шт. *3587 грн. + Сазан 1 шт. * 3706 грн. + Карась 6 шт. * 1581грн. + Лящ 7 шт. * 1649 грн. = 35 496 грн.
Розмір шкоди, розраховано службовими особами управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Одеській області (Одеський рибоохоронний патруль).
У зв'язку з тим, що вина відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, встановлена постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 20.03.2024 у справі №495/2436/24, в силу вимог ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягає, що обумовлює обов'язок відповідача відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним виловом живих біоресурсів.
Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Одеській області (Одеський рибоохоронний патруль) надсилало на адресу Завгороднього Дмитра пропозицію №1-5-17/1083-24 від 14.06.2024 щодо досудового врегулювання спору та добровільного відшкодування шкоди в розмірі 35496 грн.
Однак, згідно з інформацією Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Одеській області (Одеський рибоохоронний патруль) за №1-5-9/1102-24 від 19.06.2024 відповідь від ОСОБА_1 не надходила, завдані ним збитки добровільно не відшкодовано.
Цивільний позов Управлінням Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Одеській області (Одеський рибоохоронний патруль), Старокозацькою сільською радою не заявлявся, отже шкода заподіяна інтересам держави у сфері охорони навколишнього природного середовища залишилась невідшкодованою.
Станом на момент звернення з позовом до суду шкоду, заподіяну ОСОБА_1 внаслідок незаконного вилову водних живих біоресурсів, вчинення правопорушення у сфері охорони навколишнього природного середовища, в добровільному порядку не відшкодовано.
У зв'язку з чим, просить Білгород - Дністровську окружну прокуратуру здійснити представництво інтересів держави у суді.
Нормативне обґрунтування.
«Щодо повноважень прокурора для звернення до суду із цим позовом»
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).
Водночас ЄСПЛ звертав увагу також на категорії справ, у яких підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у разі захисту інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси значного числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".
При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.
У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не стосуються сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечення обмеження повноважень і функцій прокурорів сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему здійснення кримінального правосуддя, водночас для виконання будь-яких інших функцій має бути засновано окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.
Зважаючи на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.
Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).
Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким має бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".
Так відповідно до частини 1, абзацу 1 частини 3 та абзацу 1 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".
В Основному Законі та ординарних законах не наведено переліку випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак визначено критерії для оцінки орієнтири та умови, коли таке представництво є можливим. Приміром, таке право виникає там і тоді, коли прокурор діє в інтересах держави, у разі відсутності в органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, повноважень щодо звернення до суду із заявленими позовними вимогами.
Наявність інтересу і необхідність його захисту повинні базуватися на справедливих підставах, які мають бути об'єктивно обґрунтовані (доведені) і мати законну мету. Право на здійснення представництва інтересів держави у суді не є статичним, тобто не обмежується тільки зазначенням того, у чиїх інтересах діє прокурор, а спонукає і зобов'язує обґрунтовувати наявності права на таке представництво або, інакше кажучи, вимагає пояснити (засвідчити, аргументувати), чому в інтересах держави звертається саме прокурор. Знову ж таки, це має бути засновано на підставах, за якими можна виявити (простежити) інтерес того, на захист якого відбувається звернення до суду, і водночас ситуацію у динаміці, коли суб'єкт правовідносин, в інтересах якого діє прокурор, неспроможний самостійно реалізувати своє право на судовий захист.
Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити та описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а й виокремити ті ознаки, за якими його можна вважати винятком, повинен зазначити, що відбулося порушення або є загроза порушення економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
З огляду на викладене необхідно зазначити, що закон не передбачає права прокурора на представництво інтересів суспільства загалом, у цілому.
В ухвалі від 19 липня 2018 року у справі № 822/1169/17 ВС/КАС зробив наступний правовий висновок, щодо застосування судами ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру»:
«участь прокурора в судовому процесі в адміністративних судах (в тому числі касаційне оскарження судових рішень) стає можливою за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу».
В Постановах Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 806/1000/17 та від 10.05.2018р. у справі № 910/18283/17, викладено наступний правовий висновок:
«не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
«Щодо сутті позовних вимог»
Відповідно до положень ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Статтею 66 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
За приписами ст. 3 Закону України «Про тваринний світ», об'єктами тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону України, є у тому числі риби в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку, які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про тваринний світ», громадяни, окрім прав, відповідно до закону зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.
У ст. 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» зазначено, що добування (вилов) це є вилучення водних біоресурсів із середовища їх перебування.
За змістом ст. 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають такі повноваження, як здійснювати державний контроль (нагляд) за дотриманням правил використання, порядку придбання та збуту об'єктів тваринного світу в частині водних біоресурсів; давати обов'язкові до виконання письмові вказівки (приписи) про усунення порушень у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; перевіряти документи на право використання водних біоресурсів, зупиняти транспортні (у тому числі плавучі) засоби та проводити огляд речей, транспортних (у тому числі плавучих) засобів, знарядь рибальства, добутої продукції та інших предметів; здійснювати державний контроль (нагляд) за дотриманням правил використання, порядку придбання та збуту об'єктів тваринного світу в частині водних біоресурсів; визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками; складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.
Відповідно до ч. 1 ст. 52-1 Закону України «Про тваринний світ», для добування об'єктів тваринного світу забороняються виготовлення, збут, застосування, зберігання отруйних принад, колючих, давлячих та капканоподібних знарядь лову, електроловильних систем (електровудок), електрогону, петель, самоловів, самострілів, вибухових речовин, пташиного клею та монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову), а також інших засобів, заборонених законом.
Забороняються знаряддя добування об'єктів тваринного світу, що призводять до калічення диких тварин, їх страждань та масового безконтрольного знищення.
Відповідно до вимог ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в незаконному вилученні об'єктів тваринного світу з природного середовища.
Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Розмір шкоди, заподіяної незаконним виловом риби обчислюється на підставі постанови Кабінету Міністрів України» «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» від 21 листопада 2011 року № 1209.
Згідно з ч. 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Відповідно п.п. 3.15, п. 6.3 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України №19 від 15 лютого 1999 року, зареєстрованих Міністерством юстиції України 28 квітня 1999 року за № 269/3562, заборонений лов водних живих ресурсів із застосуванням, зокрема, промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сітко снастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань; застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування в повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення цих Правил рибальства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
В постанові Верховного Суду від 10.01.2019 (справа №541/307/17) зазначено, що громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.
Згідно п. 17 Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1126 від 18.07.1998, застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства.
Оцінка аргументів сторін, Висновки суду.
«Щодо звернення прокурора в інтересах держави»
Звертаючись з позовними вимогами в інтересах держави в особі Старокозацької сільської ради Білгород - Дністровського району Одеської області, Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Одеській області (Одеський рибоохоронний патруль), позивач обґрунтовує це тим, що захист цих інтересів неналежним чином здійснює орган державної влади та місцевого самоврядування - Старокозацька сільська рада та Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Одеській області (Одеський рибоохоронний патруль), до компетенції яких віднесені відповідні повноваження, оскільки останні до судів з відповідним позовом про стягнення шкоди не зверталися.
Звернення прокурора до суду у спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання про відшкодування державі завданої шкоди.
За таких обставин, суд погоджується з тим, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Старокозацької сільської ради Білгород - Дністровського району Одеської області, Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Одеській області (Одеський рибоохоронний патруль), оскільки дійсно жодних заходів цивільно-правового характеру щодо відшкодування зазначеної шкоди, до цих пір не вжито.
При цьому, Білгород - Дністровською окружною прокуратурою направлено повідомлення щодо виявлених порушень та необхідності вжити заходів, в тому числі шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Проте на даний час жодних дієвих заходів не вжито.
«Щодо сутті позивних вимог»
Даючи правову оцінку дослідженим доказам, суд приходить до висновку, що в дійсності відповідач порушив вимоги законодавства про охорону тваринного світу та в результаті незаконного вилову риби заподіяв збитки рибному господарству, що підтверджено Постановою Білгород - Дністровського міськрайонного суду від 20 березня 2024 року, до теперішнього часу спричинені збитки добровільно не відшкодовані ОСОБА_1 , від відшкодування він ухиляється, отже позов Білгород - Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Старокозацької сільської ради Білгород - Дністровського району Одеської області, Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Одеській області (Одеський рибоохоронний патруль) до ОСОБА_1 , про стягнення шкоди, заподіяної виловом водних біоресурсів підлягає задоволенню у повному обсязі.
Вирішення питання щодо судових витрат
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У відповідності до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з обґрунтованістю позовних вимог позивача, вимога щодо стягнення з відповідача витрат по сплаті судового збору на користь позивача у розмірі 3028 грн, також підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 13, 66 Конституції України, ст. ст. 3,10,52-1, 63 Закону України «Про тваринний світ», ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 19, 49, 200, 206, 258, 259, 263, 273, 280-281, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Білгород - Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Старокозацької сільської ради Білгород - Дністровського району Одеської області, Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Одеській області (Одеський рибоохоронний патруль) до ОСОБА_1 , про стягнення шкоди, заподіяної виловом водних біоресурсів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Старокозацької сільської ради Одеського району Одеської області шкоду, заподіяну державі незаконним виловом водних живих біоресурсів у розмірі 35 496 (тридцять п'ять тисяч чотириста дев'яносто шість) грн 00 коп, отримувач ГУК у Одеській обл./с. Старокозаче/24062100, код отримувача 37607526, банк Казначейство України (ЕАП), рахунок UA878999980333179331000015616.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Одеської обласної прокуратури (р/р UA808201720343100002000000564, ЄДРПОУ 03528552 Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172) сплачений судовий збір за подачу позову, а саме 3 028 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи
Позивач: Виконувач обов'язків керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури, код ЄДРПОУ: 03528552, адреса: Одеська область, місто Білгород-Дністровський, вулиця Незалежності, 39.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складений 29 липня 2025 року.
Суддя: