24 липня 2025 року
м. Київ
провадження №22-ц/824/13313/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ головуючого - Євграфової Є. П. (суддя-доповідач),
суддів: Стрижеуса А. М., Саліхова В. В.
при секретарі Мудрак Р. Р.
за участі адвоката Федорова О. С.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Федорова Олексія Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 ,
на ухвалу Згурівського районного суду Київської області у складі судді Кучерявої Л. М.
від 04 червня 2025 року
у цивільній справі № 365/229/21 Згурівського районного суду Київської області
за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скіпщина»,
третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Селянське (фермерське) господарство «Сосновий бор»,
третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: державний реєстратор виконавчого органу Згурівської селищної ради Київської області Тимченко Ольга Василівна
про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, скасування державної реєстрації та зобов'язання вчинити дії,
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Скіпщина», треті особи: СФГ «Сосновий бор», державний реєстратор Тимченко О. В., про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками шляхом скасування державної реєстрації договорів оренди та зобов'язання повернути земельні ділянки.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є власником чотирьох земельних ділянок, успадкованих від своєї баби. Позивач указував, що жодних договорів із ТОВ «Скіпщина» він не підписував, спірні земельні ділянки в оренду товариству не передавав, а тому вони є неукладеними. На підтвердження цих доводів він наголошував, що у спірних договорах зазначені реквізити його недійсного паспорта та неправильно зазначено його місце реєстрації. Позивач вважав, що посадові особи Згурівської селищної ради та ТОВ «Скіпщина» підробили вказані договори оренди землі. Також він посилався на висновок почеркознавчої експертизи, згідно з яким підписи від його імені у копіях спірних договорів виконані не ним, а іншою особою.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив суд: усунути йому перешкоди у користуванні належними земельними ділянками, скасувати державну реєстрацію договорів оренди землі від 09 квітня 2020 року, укладених між ним та ТОВ «Скіпщина», щодо чотирьох земельних ділянок, а також зобов'язати ТОВ «Скіпщина» повернути йому вказані земельні ділянки.
Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 04 червня 2025 року клопотання позивача про призначення експертизи задоволено частково.
Призначено у цивільній справі № 365/229/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скіпщина», третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Селянське (фермерське) господарство «Сосновий бор», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: державний реєстратор виконавчого органу Згурівської селищної ради Київської області Тимченко Ольга Василівна, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, скасування державної реєстрації та зобов'язання вчинити дії, судову почеркознавчу експертизу, на розгляд якої поставлено питання, чи виконаний підпис від імені ОСОБА_1 , який міститься у графі «Орендодавець» у Договорі оренди землі від 09.04.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Скіпщина» (Орендар) та ОСОБА_1 (Орендодавець) про надання в оренду земельної ділянки № НОМЕР_1 кадастровий номер 3221981000:03:021:0014 та земельної ділянки № НОМЕР_2 кадастровий номер 3221981000:03:017:0020 та у Договорі оренди землі від 09.04.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Скіпщина» (Орендар) та ОСОБА_1 (Орендодавець) про надання в оренду земельної ділянки № НОМЕР_1 кадастровий номер 3221981000:03:021:0002 та земельної ділянки № НОМЕР_2 кадастровий номер 3221981000:03:017:0002, самим ОСОБА_1 або іншою особою?
Проведення експертизи доручено експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (03170, місто Київ, вулиця Велика Кільцева, 4) та попереджено експертів про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.
Для проведення судової почеркознавчої експертизи надано експертам матеріали цивільної справи № 365/229/21 (номер провадження: 2-365/5/25), оригінал Договору оренди землі від 09.04.2020, предметом якого є земельна ділянка № НОМЕР_1 загальною площею 4,4729 га, кадастровий номер 3221981000:03:021:0014 та земельна ділянка № НОМЕР_2 загальною площею 0,9098 га, кадастровий номер 3221981000:03:017:0020 та оригінал Договору оренди землі від 09.04.2020, предметом якого є земельна ділянка № НОМЕР_1 загальною площею 4,7149 га, кадастровий номер 3221981000:03:021:0002 та земельна ділянка № НОМЕР_2 загальною площею 0,9098 га, кадастровий номер 3221981000:03:017:0002.
Судову почеркознавчу експертизу провести в мінімально можливий строк відповідно до п. 1.13. розділу І «Загальні положення» Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5).
Оплату за проведення експертизи покладено на позивача ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) роз'яснивши йому положення ст. 109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі.
На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.
В апеляційній скарзі адвокат Федоров О. С., в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Вказував, що ухвала Згурівського районного суду Київської області від 04 червня 2025 року у справі № 365/229/21, в частині відмови у задоволенні клопотання про призначення судової технічної експертизи документів, не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України, яка передбачає, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. На думку апелянта, суд першої інстанції ігнорує обов'язкові для врахування висновки Верховного Суду, які стосуються дотримання вимог процесуального закону при дослідженні всіх обставин справи.
Апелянт посилається на те, що Верховний Суд у своїй постанові від 08 березня 2023 року зазначив про передчасність висновків судів щодо недоведеності позивачем факту непідписання договорів оренди землі з ТОВ «Скіпщина» та неналежного використання сторонами права на призначення експертизи. Крім того, Верховний Суд вказав на суттєві розбіжності у договорах, зокрема, зазначення реквізитів недійсного паспорта позивача та неправильного місця його реєстрації, чому суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки. Верховний Суд також наголосив, що під час нового розгляду суду належить врахувати викладене, дослідити всі зібрані докази, надати їм та аргументам сторін правову оцінку, роз'яснити сторонам їх процесуальні права та обов'язки, включаючи право заявити клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи, і у випадку подання такого клопотання призначити експертизу.
Апелянт зазначає, що представник позивача в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій наполягав на своєму праві заявити клопотання про призначення експертизи, але для визначення питань та виду експертизи необхідно було витребувати оригінали договорів оренди землі між позивачем і ТОВ «Скіпщина». За його словами, відповідач своєю процесуальною поведінкою унеможливив проведення комплексної судової почеркознавчої та техніко-криміналістичної експертизи, оскільки оригінали договорів знаходилися у відповідача і не були надані, незважаючи на ухвалу суду першої інстанції від 27 серпня 2021 року про витребування доказів.
Апелянт також вважає, що у цивільній справі № 365/229/21 існують обставини, які дозволяють зміну підстав позову, оскільки після закінчення підготовчого судового засідання в суді першої інстанції, представником відповідача були надані нові докази, зокрема довіреність. Він вказує, що суд першої інстанції під час нового розгляду витребував нові докази, які не існували на момент прийняття рішення Згурівського районного суду Київської області від 19 січня 2022 року, наприклад, копії почеркознавчих експертиз та процесуальних рішень з кримінального провадження, а також оригінали спірних договорів. Апелянт стверджує, що після витребування нових доказів змінюється сукупність доказів та порядок доказування.
Апелянт наголошує, що підготовче засідання у справі триває більше двох років, і суд неодноразово витребовував докази для призначення комплексної почеркознавчої та технічної експертизи документів, задовольняючи відповідні клопотання представника позивача, але при цьому відмовив у призначенні технічної експертизи. Апелянт вважає, що суд першої інстанції свідомо порушує змагальність судового процесу, діючи в інтересах відповідача, та порушує право позивача на розумні строки розгляду справи. Він зазначає, що відповідач вже понад 5 років безоплатно користується землею позивача, а позивач вимушений захищати свої права в судах більше 4-х років, перебуваючи при цьому на військовій службі.
Правом подачі відзиву на апеляційну скаргу учасники справи не скористались.
В судовому засіданні адвокат Федоров О. С. підтримав апеляційну скаргу із наведених у ній підстав та доводів.
Інші учасники не з'явились, про час та місце засідання апеляційного суду повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідь судді Євграфової Є. П., пояснення адвоката Федорова О. С., дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
У провадженні Згурівського районного суду Київської області перебуває вищевказана цивільна справа. 30 січня 2025 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Федоров О.С., через систему «Електронний суд», подав письмове клопотання про призначення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документа, проведення якої просив доручити експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. На вирішення почеркознавчої та технічної експертизи документа просив поставити питання, зазначені у клопотанні про призначення комплексної судової експертизи. В обґрунтування клопотання зазначалося, що постановою Верховного Суду у справі № 365/229/21 від 08 березня 2023 року рішення Згурівського районного суду Київської області від 19 січня 2022 року, додаткове рішення Згурівського районного суду Київської області від 08 червня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 вересня 2022 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. У цій постанові Верховний Суд зазначив, що під час нового розгляду суду належить роз'яснити сторонам, зокрема, право заявити клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, а у випадку подання відповідного клопотання, призначити у справі таку експертизу, за результатами проведення якої або в разі відмови від її проведення, розглянути заявлені позивачем вимоги відповідно до норм чинного законодавства. Зазначається, що довіреність, яка була додана стороною відповідача до відзиву на апеляційну скаргу, є нікчемною, проте вона підтверджує ту обставину, що позивач міг підписати ще у 2015 році якісь папери. Однак, до 08 квітня 2020 року позивач не міг укладати будь-які договори оренди щодо спірних земельних ділянок, оскільки він ще не був їх власником. У 2020 році всі реєстраційні дії щодо оформлення успадкованих земельних ділянок проводив особисто ОСОБА_1 , а не представники по нікчемній довіреності. Довіреність, як доказ фактичних обставин, може свідчити про спосіб підробки документів, а саме, що ТОВ «Скіпщина» в особі ОСОБА_2 , маючи старий незаповнений бланк договору оренди землі, що можливо був підписаний ще у 2015 році шляхом введення ОСОБА_1 в оману начебто для отримання грошових коштів, у подальшому були вписані свідоцтва про право на спадщину, які були видані 08 квітня 2020 року та інформація про які містилася в Державному реєстрі речових прав, інформація про кадастрові номери та дата підписання договору «09 квітня 2020 року». Таким чином, спосіб підробки договорів оренди землі б/н від 09 квітня 2020 року між позивачем і ТОВ «Скіпщина» міг бути вчинений як шляхом підробки підпису позивача в договорах оренди, так і внесення недостовірних відомостей в якісь незаповнені бланки, де, можливо, міститься підпис позивача, які він міг підписати будучи введеним в оману відповідачем ще до набуття права власності на земельні ділянки, тобто до 08 квітня 2020 року.
Призначаючи у справі почеркознавчу експертизу, суд виходив з того, що справа за позовом ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації договорів оренди землі, які позивач вважає неукладеними через непідписання, перебуває на новому розгляді. Верховний Суд у постанові від 08 березня 2023 року вказав, що суду належить роз'яснити сторонам право заявити клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи і, у випадку його подання, призначити таку експертизу.
Суд визначив, що перевірка достовірності підпису потребує спеціальних знань у галузі почеркознавства, а з'ясування цього факту має вирішальне правове значення для вирішення спору та дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання позивача в частині призначення почеркознавчої експертизи, оскільки заперечується факт підписання договорів, і ця обставина має значення для вирішення спору та потребує спеціальних знань. Щодо технічної експертизи, суд вважав, що питання про час виготовлення фрагментів договорів не є підставою позову, яка, на думку позивача, ґрунтується на непідписанні договорів. Тому суд дійшов висновку про відмову у призначенні технічної експертизи, оскільки заявлене клопотання виходить за межі підстав позову. Суд також врахував, що експертизу доручається провести Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України, а оплата покладається на позивача. На час проведення експертизи провадження у справі було зупинено.
Колегія суддів не погоджується із таким висновком з огляду на наступне.
Суд призначив почеркознавчу експертизу, поставивши на її вирішення лише питання про автентичність підпису ОСОБА_1 . Однак предмет доказування у даній справі, з огляду на позовні вимоги та доводи позивача, є ширшим, ніж лише встановлення належності підпису.
Позивач стверджує, що договори оренди землі від 09 квітня 2020 року є неукладеними, і припускає, що «спосіб підробки договорів оренди землі... міг бути вчинений як шляхом підробки підпису позивача в договорах оренди, так і внесення неправдивих відомостей в якісь незаповнені бланки, де можливо міститься підпис позивача, які він міг підписати бувши введеним в оману відповідачем, ще до набуття права власності на земельні ділянки, тобто до 08 квітня 2020 року». З огляду на таке, позивач вважає, що для з'ясування цих обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання не лише у сфері почеркознавства, а й у технічній експертизі документів, яка може встановити, зокрема, «яким є приблизний час виготовлення (виконання) фрагментів (надрукований текст, рукописний текст, підписи осіб) у спірних договорах оренди землі від 09 квітня 2020 року та чи вчинявся підпис від імені ОСОБА_1 у спірних договорах оренди землі від 09 квітня 2020 року в датований період договорів чи в інший період часу.
Відповідно до частини 2 статті 103 ЦПК України, у разі необхідності суд може призначити декілька експертиз. Суд, призначивши почеркознавчу експертизу звузив обсяг необхідних експертних досліджень, що унеможливлює повне та всебічне з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи. Запропоновані позивачем питання для технічної експертизи, що стосуються часу виготовлення документів, безпосередньо корелюють із його доводами про використання недійсного паспорта та неправомірне внесення даних у бланки. Суд, відхиливши або змінивши питання, запропоновані позивачем, зобов'язаний був мотивувати таке відхилення. Мотивування суду, що клопотання "виходить за межі підстав позову", є помилковим, оскільки встановлення часу виготовлення документів є невід'ємною частиною доказування факту неукладеності та підробки договорів, що є підставою позову.
Верховний Суд у постанові від 08 березня 2023 року скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд, зазначивши, що «висновки судів про те, що позивач не довів факт непідписання договорів оренди землі від 09 квітня 2020 року з ТОВ «Скіпщина» і сторони не скористалися процесуальним правом на призначення відповідної експертизи є передчасними».
Відмова у призначенні технічної експертизи, незважаючи на її очевидну релевантність для з'ясування обставин підробки та неукладення договорів, свідчить про вузьке розуміння вказівок Верховного Суду щодо призначення почеркознавчої експертизи, адже направляючи справу на новий розгляд Суд наголошував, що «під час нового розгляду суду належить врахувати викладене вище, належним чином дослідити всі зібрані у справі докази, дати їм та аргументам сторін відповідну правову оцінку, роз'яснити сторонам їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявити клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи; у випадку подання відповідного клопотання призначити у справі таку експертизу». При цьому, Верховний Суд, скеровуючи справу на новий розгляд, об'єктивно не міг заздалегідь визначити, яким чином сторона, використовуючи свої процесуальні права, буде клопотати перед судом про здійснення своїх прав та забезпечувати собі можливість довести свої позовні вимоги, та не міг передбачити, що позивач, у розрізі його обґрунтувань, вважатиме за необхідне, окрім експертизи підпису, призначити ще й технічну експертизу документів.
Суд першої інстанції, по суті, обрав обмежений спосіб збирання доказів, який не дозволяє повністю реалізувати доводи позивача, який у своєму клопотанні від 30 січня 2025 року чітко просив про призначення саме комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документа. На вирішення цієї комплексної експертизи позивачем були запропоновані поставлені питання, що стосувалися як автентичності підпису, так і часу виготовлення фрагментів спірних договорів.
Суд, призначивши лише один вид експертизи - почеркознавчу, і відмовивши у технічній, по суті, нав'язав позивачу інший, обмежений спосіб доказування, який, на його думку, не дозволяє всебічно з'ясувати обставини справи, зокрема щодо можливого способу підробки документів, шляхом внесення неправдивих відомостей у бланки, які могли бути підписані раніше.
Мотивування суду про те, що клопотання про технічну експертизу «виходить за межі підстав позову», є хибним, адже суд помилково ототожнив поняття «підстави позову» як юридичного факту (непідписання, неукладення договору) з обставинами та доказами, якими сторона цей юридичний факт доводить. Встановлення часу виготовлення документів безпосередньо корелює з доводами позивача про неукладення договорів та використання недійсних документів, і є обставиною, яка підтверджує саме ті підстави позову, на які позивач посилається.
Таким чином, суд, не взявши до уваги чітко висловлене волевиявлення позивача щодо виду та обсягу необхідної експертизи, не лише порушив вимоги частини 2 статті 103 ЦПК України, яка передбачає можливість призначення декількох експертиз, але й обмежив позивача у реалізації його процесуальних прав на вільне обрання способів доказування, що є порушенням основоположного принципу диспозитивності цивільного процесу.
Призначення судом лише одного виду експертизи (почеркознавчої) всупереч клопотанню позивача про проведення комплексної експертизи, спричиняє неефективність судового процесу. У разі неповноти висновку призначеної експертизи, сторона позивача буде вимушена знову ініціювати проведення додаткових експертних досліджень, що неминуче збільшить часові та фінансові витрати сторін, а також порушить право на розумні строки розгляду справи. Така процесуальна позиція суду створює необґрунтовані процесуальні переваги одній зі сторін, чим порушується принцип змагальності цивільного судочинства, оскільки обмежуються можливості позивача щодо повного та всебічного доказування обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
Зазначені порушення норм процесуального права, невиконання вказівок Верховного Суду, створили ризики порушення розумних строків розгляду справи, та призвели до постановлення помилкової ухвали, що перешкоджає повноцінному та об'єктивному розгляду справи, з огляду на що, з підстав визначених ст. 379 ЦПК України, ухвала Згурівського районного суду Київської області від 04 червня 2025 року підлягає скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу адвоката Федорова Олексія Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
Ухвалу Згурівського районного суду Київської області від 04 червня 2025 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складений 28 липня 2025 року.
Судді Є. П. Євграфова
А. М. Стрижеус
В. В. Саліхов