Справа № 552/4633/23 Номер провадження 11-сс/814/517/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
22 липня 2025 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем судового засідання - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника ТОВ «Агроукррегіон» ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Полтави від Кременчука від 30 травня 2025 року,
Оскаржуваною ухвалою відмовлено у відкритті провадження за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроукррегіон» про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України.
В апеляційній скарзі представник ТОВ «Агроукррегіон» ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 30.05.2025 скасувати, постановити нову, якою призначити новий розгляд клопотання ТОВ «Агроукррегіон» про скасування арешту на майно в суді першої інстанції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що за результатами досудового розслідування 20.02.2024 прийнято рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ст. 284 КПК України.
Однак після закриття кримінального провадження стороною обвинувачення не вирішено питання щодо скасування арешту з майна, а також не ініційовано клопотанням про спеціальну конфіскацію вилученого майна.
Зазначає, що у даній справі кримінальне провадження закрив постановою слідчий, який згідно з приписами КПК України, на відміну від прокурора, не наділений повноваженнями скасовувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування.
Зауважує, що будь-яка заборона володільцю вільно розпоряджатись своїм майном є порушенням прав власника.
А тому вважає, що в розглядуваній ситуації слідчий суддя безпідставно відмовив у відкритті провадження у зв'язку з невіднесенням вирішення цього питання до компетенції слідчого судді.
Прокурор будучи повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду у призначений час до суду апеляційної інстанції не з'явився, про причини своєї неявки суду не повідомив і клопотань про відкладення розгляду не подавав.
Тому апеляційний суд, враховуючи, що відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України, неявка прокурора при апеляційному перегляді поданої апеляційної скарги не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду, вважає можливим розглянути апеляційну скаргу без його участі.
До початку апеляційного розгляду від адвоката ОСОБА_6 на адресу Полтавського апеляційного розгляду надійшла заява, в якій адвокат не заперечує проти розгляду справи за його відсутності.
Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали судового провадження, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження суд повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК України.
Порядок скасування арешту майна у кримінальному провадженні визначено та регламентовано ст.174 КПК України.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано згідно ч.1 ст.174 КПК України.
Предметом розгляду місцевим судом було клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «Агроукррегіон» про скасування арешту майна в порядку ст.174 КПК України.
При апеляційному провадженні встановлено, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Полтави від 05.09.2023 за клопотанням детектива у кримінальному провадженні №42023120000000098 накладено арешт на майно.
В подальшому, досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023120000000098 закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України.
Відмовляючи у відкритті провадження слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що у зв'язку із закриттям кримінального провадження та закінченням досудового розслідування повноваження слідчого судді на вирішення питання про скасування арешту не розповсюджуються.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 30 червня 2020 року у справі права №727/2878/19 (провадження №14-516цс19), питання про скасування арешту майна, накладеного за правилами КПК України 2012 року та нескасованого після закриття слідчим кримінального провадження, має вирішувати слідчий суддя за правилами кримінального судочинства.
Велика Палата Верховного Суду виснувала, що оскільки за нормами КПК України у слідчого відсутні повноваження при закритті кримінального провадження самостійно скасувати арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді, для гарантування прав і свобод осіб, на майно яких ухвалою слідчого судді за КПК України 2012 року накладений арешт у кримінальному провадженні, саме слідчий суддя, здійснюючи судовий контроль, повноважний за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна в порядку, передбаченому частиною другою статті 174 цього Кодексу, вирішити питання про скасування такого арешту після закриття слідчим кримінального провадження.
Водночас, відповідно до сформульованого висновку у постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 квітня 2024 року у справі №554/2506/22 (провадження №51-4350кмо23), щодо застосування норми, передбаченої абзацом 1 ч. 4 ст. 132 КПК, у разі закриття слідчим, прокурором кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК, заходи забезпечення кримінального провадження, серед яких і арешт майна, припиняють свою дію в силу прямої вказівки ч. 4 ст. 132 КПК.
Разом з тим, у своїй постанові суд вказав, що за приписами ч. 4, якою доповнено ст. 132 КПК Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо закриття кримінального провадження у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння» № 2810-IX від 01 грудня 2022 року (набрав чинності 29 грудня цього ж року), ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Після закриття кримінального провадження втручання у сферу приватних інтересів (арешт майна) фактично набуває свавільного характеру, з огляду на що приписи ч. 4 ст. 132 КПК є дієвим засобом реалізації положень ст. 3 Конституції України, ст. 13 Конвенції задля усунення порушення прав власника або володільця майна.
Приписи ч. 4 ст. 132 КПК є нормою, за якою в КПК встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв'язку із положеннями ч. 1 ст. 170 цього Кодексу скасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування.
Імперативні приписи ч. 4 ст. 132 КПК вимагають поводження з вказаним вище майном з боку прокурора, органу досудового розслідування, державної влади чи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб та інших суб'єктів суспільних відносин як таким, що не є арештованим в порядку, передбаченому КПК. За відсутності інших законних підстав, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, стосовно якого арешт припинив свою дію, є протиправним і тягне відповідальність, передбачену законом.
Отже, у разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном. Після закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому законом слідчим, речовий доказ перебуває у володінні органу досудового розслідування за відсутності процесуального рішення про арешт майна.
Таким чином, на переконання апеляційного суду, з урахуванням закриття кримінального провадження слідчим та закінчення досудового розслідування у кримінальному поводженні, слідчий суддя позбавлений можливості вирішувати питання про скасування арешту майна, оскільки фактично припинилася дія арешту такого майна після закриття кримінального провадження слідчим.
А тому слідчий суддя дійшов правильного висновку про відмову у відкритті провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «Агроукррегіон» про скасування арешту майна в порядку ст.174 КПК України.
Зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких ставиться питання про скасування ухвали слідчого судді про відмову у відкритті провадження за клопотанням не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення. При цьому представник ТОВ «Агроукррегіон» не позбавлений можливості звернутися до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого щодо неповернення майна стосовно якого арешт припинив свою дію.
З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, суддя місцевого суду при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість скасування арешту, накладеного на майно, а тому ухвала слідчого судді скасуванню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника ТОВ «Агроукррегіон» ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Полтави від Кременчука від 30 травня 2025 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту оголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4