Справа № 166/338/25 Головуючий у 1 інстанції: Свистун О. М.
Провадження № 22-ц/802/854/25 Доповідач: Матвійчук Л. В.
24 липня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Матвійчук Л. В.,
суддів - Данилюк В. А., Федонюк С. Ю.,
з участю секретаря судового засідання - Губарик К. А.,
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 12 травня 2025 року
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що з відповідачем ОСОБА_2 перебуває у зареєстрованому шлюбі з 07 травня 2019 року. Шлюб був зареєстрований Ратнівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області, актовий запис № 21. У шлюбі народилися діти: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач зазначала, що спільне подружнє життя з відповідачем не склалося, тривалий час вони не підтримують подружніх стосунків та проживають окремо. На даний час шлюб існує лише формально. Подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе та буде суперечити її інтересам, примирення між ними неможливе.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_5 просила суд розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 07 травня 2019 року Ратнівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області, актовий запис № 21.
Рішенням Ратнівського районного суду Волинської області від 12 травня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Розірвано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , зареєстрований 07 травня 2019 року Ратнівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області, актовий запис № 21.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у позові ОСОБА_1 .
У відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_1 , посилаючись на безпідставність вимог апеляційної скарги та законність і обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідач та його представник, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини неявки апеляційний суд не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляли.
Колегія суддів вважає можливим проводити розгляд справи за відсутності відповідача та його представника згідно з вимогами ст. 372 ЦПК України, оскільки їх неявка в судове засідання апеляційної інстанції не перешкоджає розгляду справи.
Згідно із частинами 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Судом першої інстанції встановлено, що сторони по справі з 07 травня 2019 року перебувають у шлюбі, який зареєстрований Ратнівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області, актовий запис № 21. У шлюбі народилися діти: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ст. 51 Конституції України і ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 СК України.
За змістом ч. 3 ст. 109 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У справі, яка переглядається, суд першої інстанції задовольняючи позов ОСОБА_1 , виходив з того, що шлюб між сторонами існує формально, упродовж тривалого часу сторони не підтримують сімейних відносин, їх подальше спільне життя як подружжя і збереження шлюбу є неможливим і суперечить інтересам позивача, а тому дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для розірвання шлюбу.
Зважаючи на вищенаведене, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду про задоволення позову ОСОБА_1 є законним та обґрунтованим.
Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_2 про те, що в суді першої інстанції він не був присутній у судовому засіданні в режимі відеконференції у зв'язку з технічними проблемами, а тому не міг висловити свою позицію з приводу заявленого до нього позову, є необґрунтованими, оскільки згідно з ч. 5 ст. 212 ЦПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, в даному випадку відповідач, який подав відповідну заяву. Не приймаються до уваги колегією суддів також покликання відповідача про те, що ініціаторами позову про розірвання шлюбу є батьки позивача, оскільки жодними належними та допустимими доказами не підтверджуються. Крім того, апеляційний суд вважає, що наданий судом першої інстанції строк для примирення в один місяць був цілком достатнім, і підстави для його надання у суді апеляційної інстанції як про це просив відповідач в апеляційній скарзі відсутні. Протягом наданого судом строку сторони не примирилися, а позивач наполягала на розірванні шлюбу та вказувала, що подальше спільне життя з відповідачем та збереження шлюбу суперечитиме її інтересам.
Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача щодо неправильного вирішення судом першої інстанції спору не знайшли свого підтвердження. На підтвердження обставин, викладених в апеляційний скарзі, відповідач належних та допустимих доказів не надав, висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства. Суд першої інстанції надав правильну оцінку обставинам справи в межах заявлених позовних вимог, правильно вирішив спір по суті.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 12 травня 2025 року у цій справі залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду упродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий-суддя
Судді: