Справа № 761/30503/25
Провадження № 1-кс/761/20144/2025
22 липня 2025 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю прокурора ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , при секретарі ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025100000000271 від 08.03.2025 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України
В провадження слідчої судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025100000000271 від 08.03.2025 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що відділом розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві за процесуального керівництва Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025100000000271 від 08.03.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
За обставин викладених у клопотанні, 08.03.2025, о 11 год. 50 хв., співробітниками СУ ГУ НП у м. Києві здійснено затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
08.03.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
10.03.2025 слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва відносно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 06.05.2025, включно, без визначення застави.
11.07.2025 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Як зазначає слідчий у клопотанні, вина підозрюваного ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, зокрема:
- протоколом огляду місця події та додатками до нього;
- результатами тестування на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер Алкотест»;
- показаннями потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ;
- показаннями свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 ;
- протоколом проведення слідчого експерименту з потерпілою ОСОБА_8 ;
- протоколами оглядів відеозаписів з камер спостереження;
- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Також в обґрунтування необхідності продовження тримання підозрюваного під вартою, слідчим викладено відомості про існування достовірних ризиків, які не зменшилися, щодо того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати, або спотворити будь-яку речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та потерпілих; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_2 клопотання підтримав в повному обсязі з підстав в ньому наведених, зазначив, що наразі сторона захисту ознайомлюється з матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України, просив клопотання задовольнити та продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання на 30 днів відносно ОСОБА_4 , без визначення розміру застави з огляду на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, які є обґрунтованими.
Захисник ОСОБА_3 долучив характеризуючи матеріали відносно підозрюваного ОСОБА_4 , просив застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а у разі задоволення клопотання просив визначити помірний розмір застави, який забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію захисника.
Вивчивши матеріали кримінального провадження, долучені до клопотання, документи, що долучено в судовому засіданні, вислухавши думку учасників судового розгляду, слідча суддя приходить до наступного висновку.
Під час судового розгляду встановлено, що відділом розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві за процесуального керівництва Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025100000000271.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.286-1 КК України.
02.06.2025 слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва щодо підозрюваного ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 30 липня 2025 року включно.
Про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 , причетність підозрюваного до вчинення інкримінованих дій, свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження в їх сукупності.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Враховуючи наведене, слідча суддя вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, отже про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України. При цьому висновок органу досудового розслідування з приводу причетності ОСОБА_4 до вчинення зазначеного кримінального правопорушення не є очевидно необґрунтованим.
Прокурор зазначив, що наразі триває стадія ознайомлення з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України, проте попередньо встановлені ризики, з урахуванням яких щодо підозрюваного було застосовано найсуворіший запобіжний захід не змінилися та продовжують існувати.
При аналізі питання наявності зазначених слідчим та прокурором ризиків, слідча суддя прийшла до висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження та особу ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, а відтак цілком ймовірно існує ризик, що останній зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Слідча суддя переконана, що ймовірна можливість переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується перш за все тим, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п'яти до десяти років, відтак тяжкість покарання, саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.
Врахування цієї обставини відповідає практиці Європейського суду з прав людини. При цьому, цей фактор не є визначальним.
Враховуючи викладене вище, слідча суддя приходить до висновку, що існує ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду на даному етапі провадження та такий ризик, незважаючи на те, що наразі розпочато виконання вимог ст. 290 КПК України не зменшився.
Слідча суддя зобов'язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України). Втім, для всебічної оцінки обставин справи, слідча суддя аналізує доводи слідчого стосовно інших ризиків, про які згадано у клопотанні.
Зі змісту клопотання встановлено, що ОСОБА_4 може чинити тиск на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні.
Перевіряючи наявність ризику впливу підозрюваного, зокрема, на свідків та потерпілих, суд ураховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками та потерпілими у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд зможе обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто, якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
Отже ризик здійснення підозрюваним впливу на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні продовжує існувати, вказане зокрема підтверджується і матеріалами долученими та дослідженими в ході судового розгляду клопотання.
В той же час, прокурором не доведено наявність ризиків спотворення будь-який речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки, на думку слідчого судді, такі ризики є сумнівними та розцінюються, як домисел на даній стадії кримінального провадження, оскільки будь-яких доказів на підтвердження вказаного слідчому судді не надано, а тому такі твердження є лише припущеннями з боку сторони обвинувачення.
Наявність у підозрюваного ОСОБА_4 місця проживання, відсутність судимостей, з урахуванням наведених вище фактичних обставин справи та інших даних про особу підозрюваного не переважають існуючих ризиків.
Зазначені ризики є суттєвими, і, як засвідчили обставини, якими обґрунтовується клопотання, їм неможливо запобігти в умовах застосування до ОСОБА_4 будь-якого іншого запобіжного заходу, крім тримання під вартою.
З огляду на кваліфікацію кримінального правопорушення, якій інкримінується підозрюваному, а саме вчинення тяжкого злочину, слідча суддя дійшла висновку, що продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 буде виправданим та таким, що буде відповідати завданням кримінального провадження.
При вирішенні питання про продовження застосованого до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідча суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності також існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України; пред'явлення йому підозри у вчиненні тяжкого злочину, тяжкість покарання; підозрюваний раніше не судимий; наявність хронічних хвороб у підозрюваного, які несумісні з триманням під вартою, відсутні; особу підозрюваного та міцність його соціальних зв'язків, має місце реєстрації та проживання, відомостей про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано. В той же час, вказане не є достатнім стримуючим фактором для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з огляду на мотив та спосіб вчинення кримінального правопорушення, яке має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Щодо можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, то слідча суддя вважає зазначити таке. За наведених обставин, необхідним є саме тримання під вартою, оскільки з урахуванням індивідуальних обставин кримінального правопорушення, зазначених вище, застосування домашнього арешту, в тому числі цілодобовий, унеможливить обмежити доступ підозрюваного до технічних пристроїв та можливість спілкування з іншими особами, що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі. Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання чи особистої поруки для запобігання встановленим ризикам, буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов'язків буде залежати виключно від волі самого ОСОБА_4 та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.
Слідчою суддею враховуються доводи, наведені стороною захисту щодо особи підозрюваного, міцності його соціальних зв'язків, проте встановлені органом досудового розслідування обставини підозри, що продовжують існувати раніше встановлені ризики, які не зменшилися.
Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості клопотання та відсутність ризиків спростовуються стадією кримінального провадження, зокрема наразі триває стадія ознайомлення з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України, а також встановленими слідчим суддею обставинами.
За викладених вище обставин слідча суддя вважає, що стосовно ОСОБА_4 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов'язків у цьому провадженні.
Слідча суддя критично оцінює доводи сторони захисту щодо обрання запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, вагомість наявних доказів обґрунтованості повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує, у своїй сукупності вказують на необхідність продовження застосування запобіжного заходу, що є більш жорстким.
Так, частина 3 статті 183 КПК України зобов'язує слідчого суддю під час застосування до особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначати розмір застави, за виключенням злочинів, вчинених із застосуванням насильства або погрозою його застосування; злочинів, які спричинили загибель людини; або якщо у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений особою.
При вирішенні питання щодо визначення застави, слідчий суддя враховує, що внаслідок за наслідками ДТП настала смерть потерпілого.
Слідча суддя також враховує вік підозрюваного, майновий стан, сімейний стан, дані про соціальні зв'язки та спосіб життя, обставини вчинення тяжкого кримінального правопорушення, зокрема зневажливе ставлення підозрюваного до норм моралі та поведінки у суспільстві (керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння), вчинення інкримінованого кримінального правопорушення під час дії воєнного стану на території України, реакцію суспільства і соціальні наслідки, а також потенційну можливість вчинення ним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
А тому, враховуючи викладене, слідча суддя вважає, що в даному випадку у межах цього кримінального провадження саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави має забезпечити виконання ОСОБА_4 процесуальних обов'язків у цьому кримінальному провадженні.
Більше того, такий запобіжний захід не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Тобто оцінка необхідності застосування до певної особи запобіжного заходу має індивідуальний характер.
Слідча суддя вважає, що сплативши заставу, останній не здатний буде забезпечити виконання покладених на нього обов'язків, зважаючи на спосіб життя та поведінку підозрюваного до та під час вчинення злочину, реакцію суспільства і соціальні наслідки, а відтак не визначає розмір застави підозрюваному ОСОБА_4 .
Під час судового розгляду не встановлено обставин, що за станом здоров'я підозрюваний не може утримуватися в умовах слідчого ізолятору.
Таким чином, сукупність всіх цих обставин вказує на необхідність продовження відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 20 серпня 2025 року включно.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 369-372КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою терміном до 20 серпня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголосити 25 липня 2025 року о 08 годині 50 хвилин.
Слідча суддя ОСОБА_1