Справа №760/14149/15-к 1-кп/760/65/25
22 липня 2025 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі: головуючого слідчого судді - ОСОБА_1
секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві клопотання слідчого з ОВС відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м.Києві та Київській області ОСОБА_3 ,погодженого із прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження № 22024101110000781 від 22.08.2024 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому пред'явлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 436-2 КК України,
за участю прокурора - ОСОБА_6
підозрюваного - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_7
Встановив:
11 липня 2025 року до Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого з ОВС відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м.Києві та Київській області ОСОБА_3 ,погодженого із прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження № 22024101110000781 від 22.08.2024 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому пред'явлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 436-2 КК України.
На обґрунтування клопотання зазначено наступне.
Слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22024101110000781 від 22.08.2024, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України з 05 год. 30 хв., який набув чинності з дня його опублікування 24.02.2022, був продовжений та діє на даний час.
В той же час, у громадянина України ОСОБА_5 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше 17.04.2024 року, виник та сформувався стійкий злочинний умисел, направлений на вчинення кримінально караних діянь, що полягають у виправдовуванні, запереченні збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
Так, громадянин України ОСОБА_5 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин та у невстановлений час, достовірно знаючи про публічно комунікативний характер забороненої Указом Президента України № 133/2017 від 15.05.2017 соціальної мережі «Однокласники», за допомогою власного номеру мобільного зв'язку НОМЕР_1 , що перебуває у його користуванні та який під'єднаний до глобальної мережі Інтернет, у соціальної мережі «Однокласники» створив акаунт « ОСОБА_8 » під назвою « ОСОБА_9 » та підв'язав до власного номеру мобільного зв'язку, який нараховує 308 підписників.
У період часу з 17.04.2024 по 18.06.2024 громадянин України ОСОБА_5 , діючи умисно, в умовах триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України, на шкоду інформаційній безпеці суспільства та держави, з метою виправдовування, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, в умовах швидкого розвитку інформаційного суспільства в України та глобального інформаційного простору, використання інформаційно-телекомунікаційних технологій у всіх сферах життя, де особливого значення набувають проблеми інформаційної безпеки, як складової державної безпеки України, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, за допомогою особистого мобільного телефону, під'єднаного до глобальної мережі Інтернет, з використанням раніше створеного акаунту під назвою « ОСОБА_9 » за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в соціально-орієнтованій мережі «Однокласники», здійснив виправдовування, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а саме:
- ІНФОРМАЦІЯ_3 о 18 год. 27 хв. розмістив на своїй сторінці публікацію, яка починається словами « ОСОБА_10 : «Наша цель - остановить эту войну, и не мы ее начали в 2022 году, это попытка ее прекратить…» і закінчується словами «…И мы не начинали ее в 2022-м, это попытка ее прекратить, - заявил Президент России ОСОБА_10 ».
- ІНФОРМАЦІЯ_4 о 17 год. 43 хв. розмістив на своїй сторінці публікацію, яка починається словами « ОСОБА_10 : «Война не начинается, война заканчивается» - эта фраза …» і закінчується словами «…и всем нашим друзьям, и во всем мире».
- ІНФОРМАЦІЯ_5 о 15 год. 35 хв. розмістив на своїй сторінці публікацію, яка починається словами «Россия войну не начинала»: путин обвинил Украину в «агрессии»!…» і закінчується словами «…«но все ее инициативы и попытки договориться» якобы «были отвергнуты».
В подальшому, маючи 308 підписників акаунту під назвою « ОСОБА_9 » за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_2 », надав їм та необмеженій кількості інших користувачів соціально-орієнтованої мережі «Однокласники» доступ до ознайомлення із вказаними матеріалами.
Згідно з висновком експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України №14/1 від 27.05.2025, у текстах публікацій, розміщених в соціальній мережі «Однокласники» на сторінці з обліковим ім'ям « ОСОБА_9 » міститься виправдовування, заперечення збройної агресії російської федерації проти України. Вказані висловлювання мають публічний і систематичний характер, і були розповсюджені з використанням засобу масової комунікації Інтернет.
Таким чином, за викладених вище обставин, ОСОБА_5 підозрюється у поширенні матеріалів, у яких міститься виправдовування, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України.
Вищевказані обставини у своїй сукупності дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у поширенні матеріалів, у яких міститься виправдовування, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, тобто кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 436-2 КК України, і підтверджуються наступними матеріалами:
-Висновком експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України №14/1 від 27.05.2025 ;
-Протоколи огляду мережі Інтернет від 22.11.2024;
-Відповідями щодо виконання доручення Лівобережного МРВ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області;
а також іншими матеріалами досудового розслідування даного кримінального провадження в їх сукупності.
09.07.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що 1) підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а тому з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, є необхідність застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України існує ризик того, що ОСОБА_5 на час досудового розслідування в разі не обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, може переховуватися від органів досудового слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Таким чином, існує ризик того, що ОСОБА_5 на час досудового розслідування та судового розгляду вчинить спроби переховуватися від слідства та суду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України існує ризик того, що ОСОБА_5 на час досудового розслідування знищить, сховає або спотворить будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Так, у зв'язку з тим, що на даний час проведений не увесь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій та не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, у разі не обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу, маючи можливість вільного пересування, а також контактів, він може самостійно (опосередковано через інших осіб) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення в цілому.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв'язку з чим на даний час проведений не увесь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій та не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, з врахуванням поведінки підозрюваного, у разі не обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу він може неналежним чином виконувати обов'язки підозрюваного, чим перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України існує ризик того, що ОСОБА_5 на час досудового розслідування та судового розгляду продовжить вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється.
Так, підозрюваний ОСОБА_5 протягом тривалого часу, а саме червня 2024 року вчиняє поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
Таким чином, існує ризик, що ОСОБА_5 продовжить вчиняти вказане кримінальне правопорушення, має можливість вчинити інші подібні кримінальні правопорушення, так як підозрюваний своїми незаконними діями проявила схильність до скоєння кримінальних правопорушень, ставлячи ряд цінностей під загрозу заподіяння їм істотної шкоди.
Викладене в сукупності свідчить про наявність достатніх підстав вважати, що згідно з матеріалами вказаного кримінального провадження відносно ОСОБА_5 існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Крім того, до підозрюваного ОСОБА_5 неможливо застосувати більш м'який запобіжний захід, оскільки він не забезпечить запобігання вище вказаним ризикам, що підтверджують такі обставини: тяжкість вчиненого підозрюваним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким, але тяжкість покарання, яка загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні цього кримінального правопорушення - обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією майна або без такої.
Єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та унеможливить реалізацію вищевикладених ризиків є запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 клопотання підтримав та наполягав на його задоволенні з огляду на зазначені у ньому обставини та факти.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_7 заперечував, щодо задоволення клопотання, просив суд врахувати харекризуючі підозрюваного та обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні, підтримав свого захисника.
Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорониз агальносуспільних прав та інтересів.
У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Щодо обґрунтованості підозри, то вона є обґрунтованою щодо дій ОСОБА_5 .
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві України, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
За таких умов, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, які могли б об'єктивно зв'язувати його з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане кримінальне правопорушення.
Крім того, відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваної винуватою у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваної; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці її постійного проживання, у тому числі наявність в неї родини й утриманців; репутацію підозрюваної.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 р. №511-550/0/4-13 вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов'язаний:
- враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Судом встановлено що, Слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22024101110000781 від 22.08.2024, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України.
09.07.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Так, суд приходить до висновку, що є обґрунтованим наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що підозрюваний ОСОБА_5 може:
1.Переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.
2.Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Цей ризик підтверджується обізнаністю підозрюваної щодо ступеню тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення. Відтак уникнення покарання від слідства та суду є самим найсприятливішим ходом подій.
3.Вчинити інше кримінальне правопорушення. Цей ризик підтверджується, наступним чином, оскільки підозрювана не має офіційного доходупрацевлаштування, єдиним способом заробітку для неї може бути продовження заняття цією протиправною діяльністю.
Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж домашній арешт, не може запобігти настанню вказаних ризиків щодо ОСОБА_5 оскільки зазначені доведеними є ризики: вчинення нових кримінальних правопорушень, намагання вплинути на свідків та переховуватися від органів досудового розслідування.
Тому, cлідчий суддя вважає законним і обґрунтованим застосування до обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту строком до 06 вересня 2025 року включно із забороною залишати місце проживання, а саме квартиру АДРЕСА_1 в період часу з 20.00. до 06.00. наступної доби.
У зв'язку з цим, слідчий суддя також вважає обґрунтованим на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
з'являтись до прокурора, слідчого, слідчого судді або суду за першим викликом;
повідомляти прокурора, слідчого,слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання та роботи;
заборонити відлучатись з місця свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
заборонити спілкуватись зі свідками по даному провадженню;
здати на зберігання до відповідних органів влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи,що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176 - 178, 181, 184, 194 КПК України, -
Ухвалив:
Клопотання задовольнити частково .
Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту строком до 06 вересня 2025 року включно із забороною залишати місце проживання, а саме квартиру АДРЕСА_1 в період часу з 20.00. до 06.00. наступної доби.
Покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки :
з'являтись до прокурора, слідчого, слідчого судді або суду за першим викликом;
повідомляти прокурора, слідчого,слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання та роботи;
заборонити відлучатись з місця свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
заборонити спілкуватись зі свідками по даному провадженню;
здати на зберігання до відповідних органів влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи,що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську міську прокуратуру.
Виконання ухвали покласти на слідче управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення ій копії даної ухвали.
Суддя: ОСОБА_1