СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-зз/759/47/25
ун. № 759/11962/25
17 липня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Кравченка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Кушніра Б.І., розглянувши в судовому засіданні клопотання представника відповідача, адвокатки Д'яконової Кристини Ігорівни, про скасування заходів забезпечення позову, вжитих на підставі ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 05 червня 2025 року, в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
10 липня 2025 року до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС надійшло клопотання представника відповідача, адвокатки Д'яконової К.І., про скасування заходів забезпечення позову, вжитих на підставі ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 05 червня 2025 року, в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Клопотання обґрунтоване тим, що:
- 30 травня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 3% річних, інфляційних втрат та процентів за користування позикою за період з 01 липня 2024 року до 30 травня 2025 року на загальну суму 133 569,96 гривень;
- разом з позовною заявою до суду надійшла заява ОСОБА_1 , подана ОСОБА_3 , про забезпечення вказаного позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача на всіх рахунках в банківських установах в межах суми позову в розмірі 133 569,96 гривень;
- 05 червня 2025 року Святошинський районний суд міста Києва постановив ухвалу, якою вказану заяву задовольнив: ужив заходи забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ОСОБА_2 , на всіх рахунках в усіх банківських установах в межах ціни позову в сумі 133 569,96 гривень;
- 29 травня 2025 року Святошинський районний суд міста Києва ухвалив рішення в справі № 759/24313/24, яким у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 3% річних, інфляційних втрат та процентів за користування позикою за період з 01 липня 2024 року до 21 квітня 2025 року, відмовив;
- звертаючись до суду із цим позовом позивачка та її представник достеменно знали, що у справі № 759/24313/24 ухвалене рішення, яким відмовлено у стягнення 3% річних, інфляційних втрат та процентів за користування позикою за період з 01 липня 2024 року до 21 квітня 2025 року, який охоплений цієї позовною заявою;
- позивачка ввела суд в оману, внаслідок чого були вжиті заходи забезпечення позову, щодо якого існувало рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
10 липня 2025 року суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, у якій призначив судове засідання на 17 липня 2025 року.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши вказане клопотання і додатки до нього, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до вимог статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1 ч. 1 статті 150 ЦПК України).
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим. Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
Ураховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Предметом позову в цій справі є вимога ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 3% річних, інфляційних втрат та процентів за користування позикою за період з 01 липня 2024 року до 30 травня 2025 року на загальну суму 133 569,96 гривень.
Водночас 29 травня 2025 року Святошинський районний суд міста Києва ухвалив рішення в справі № 759/24313/24, яким у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 3% річних, інфляційних втрат та процентів за користування позикою за період з 01 липня 2024 року до 21 квітня 2025 року, відмовив.
17 липня 2025 року суд постановив ухвалу, якою позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 3% річних, інфляційних втрат та процентів за користування позикою за період з 01 липня 2024 року до 30 травня 2025 року залишив без розгляду в частині вимог про стягнення 3% річних, інфляційних втрат та процентів за користування позикою за період з 01 липня 2024 року до 21 квітня 2025 року; в задоволенні клопотання про визнання дій позивачки та її представника з подання частково тотожного позову зловживанням процесуальними правами відмовив повністю.
Отже, станом на момент розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову у провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 3% річних, інфляційних втрат та процентів за користування позикою за період з 22 квітня 2025 року до 30 травня 2025 року.
Суд наголошує, що ухвала про забезпечення позову мотивована серед іншого тим, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить ефективний захист її прав, адже сума коштів, що залишиться після стягнення заборгованості у зведеному виконавчому провадженні 71258475, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження буде повернута ОСОБА_2 , який надалі матиме змогу цими коштами розпорядитися; рішення суду про стягнення боргу за договором позики залишається невиконаним більш як 15 (п'ятнадцять) років, що свідчить про очевидне небажання ОСОБА_2 добровільно повертати борг.
За таких обставин, суд констатує, що ризик незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивачки в разі можливого задоволення позову продовжує існувати, а тому у задоволенні клопотання належить відмовити.
При цьому відповідач не позбавлений можливості подати клопотання про заміну заходу забезпечення позову в порядку статті 156 ЦПК України.
Керуючись ст. 149, 150, 152, 158, 258-261, 353-355 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання представника відповідача, адвокатки Д'яконової Кристини Ігорівни, про скасування заходів забезпечення позову, вжитих на підставі ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 05 червня 2025 року, в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повна ухвала суду складена 24 липня 2025 року.
Суддя Ю.В. Кравченко