СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/8203/25
пр. № 2/759/4417/25
28 липня 2025 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Петренко Н.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,
І. Зміст позовних вимог.
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Святошинського районного суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.
Позовну заяву мотивує тим, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від вказаного шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає за місцем проживання позивача та перебуває на її утриманні. Відповідач ухиляється від обов'язку утримувати свою дитину, відповідач є працездатною особою, а тому просить стягнути з відповідача аліменти на рівні частки з усіх видів заробітку (доходу) , але не менше 50 відсотків від прожитого мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно з дня подачі позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 25 квітня 2025 року відкрито провадження в порядку спрощеного без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.
ІІІ. Позиції учасників судового провадження.
Відповідач відзив на позов не надав. Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, категорію та складність справи, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
ІV. Фактичні обставини встановлені судом
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 01 серпня 2020 року Святошинським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про, що складено актовий запис за №575, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
Відповідачем не оспорюється той факт, що ОСОБА_3 проживає разом з позивачем.
V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.
Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до закону батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, зазначене лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.
Розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.
Відповідно до ст. 182 Сімейного Кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
За змістом зазначених норм права будь-які витрати на утримання дітей мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду.
При цьому слід враховувати, що у разі спору суд має визначати не лише сам факт стягнення витрат, а також їх розмір.
Отже, спір щодо витрат на утримання дитини може містить незгоду між батьками, як щодо самого факту сплати аліментів так і щодо розміру аліментів, які сплачуються добровільно.
Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини.
Відповідно до положень частини 3 статті 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до частини другої статті 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно із ч.1ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За правилами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи викладене, виходячи з рівності обов'язку батьків утримувати дитину, оцінюючи в сукупності зібрані докази, з урахуванням матеріального становища сторін, зокрема суд враховує, що відповідач є особою працездатного віку, не має на утриманні інших дітей та непрацездатних осіб, суд вважає за необхідним, позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 18 квітня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Крім того, у відповідності до ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 1211,60 грн.
Керуючись статтями 180, 181, 182, 183 Сімейного кодексу України, статтями 4, 12, 13, 81,141, 247, 263 265, 430 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18 квітня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_3 на користь держави 1211,60 гривень судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.О. Петренко