Справа № 2-2997/11
Провадження
29 липня 2025 року Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Войтенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Вигівської В.В., представника заявника - Йовенко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , про визнання виконавчого листа, виданого на підставі рішення Подільського районного суду м. Києва від 10.11.2009р. у справі №2-2997/09, таким, що не підлягає виконанню, у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит», в особі філії «Центральне регіональне управління» відкритого акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Арбімаркет» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, процентів та пені,-
17 квітня 2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , про визнання виконавчого листа, виданого на підставі рішення Подільського районного суду м. Києва від 10.11.2009р. у справі №2-2997/09, таким, що не підлягає виконанню.
Вимоги заяви обґрунтовані тим, в провадженні Подільського районного суду м.Києва перебувала справа за позовом Відкритого акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит», в особі філії «Центральне регіональне управління» відкритого акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Арбімаркет» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, процентів та пені.
На підставі судового рішення було видано виконавчий лист, який пред'явлений до виконання до Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Про наявність судового провадження та наявність виконавчого провадження заявнику нічого відомо не було.
11.11.2022 року ОСОБА_4 стало відомо про наявність арешту на його нерухоме майно, накладеного постановою державного виконавця №1603/8 від 20.08.2010 року. Відповідно до відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна тип обтяження - арешт нерухомого майна Боржника, реєстраційний номер обтяження 10367103, об'єкт обтяження - невизначене майно, все майно. Зазначає, що відповідний запис №10367103 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна не містить відомостей про номер виконавчого провадження, в рамках якого було накладено арешт на майно Боржника.
Як виявилось, в автоматизованій системі виконавчих проваджень містяться дані про виконавчі провадження N 21933075 та N 35761867 щодо стягнення з ОСОБА_1 на підставі виконавчого листа N 2-2997 від 22.06.2010 року, виданого Подільським районним судом м. Києва, на користь ВАТ "Банк "Фінанси та кредит" в особі філії Центральне регіональне управління ВАТ "Банк "Фінанси та кредит" боргу в сумі 115 483,80 грн. При цьому ОСОБА_1 стверджує, що ніколи не мав заборгованості перед ВАТ "Банк "Фінанси та кредит" та не отримував жодних судових рішень чи постанов державного виконавця щодо стягнення зазначеної заборгованості.
Звертаючись до суду з даною заявою, заявник зазначає, що станом на 15.04.2025 року зазначений арешт продовжує обліковуватися у реєстрі, що підтверджується Інформаційною довідкою № 422847551 від 15.04.2025 року.
Листом Вишневого відділу ДВС від 20.06.2023 року за вих. №23089 було повідомлено, що у зв'язку з тим, що вищезазначені виконавчі провадження знищені, надати копії виконавчих документів та інформацію в рамках якого виконавчого провадження було внесено обтяження №10367103 не виявляється можливим. Аналогічну за змістом інформацію було надано Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) у листі №35951/3.2-23/вx.34417/3-23 від 11.07.2023 року.
Заявник зазначає, що вже мав 2 судових провадження, в рамках яких намагався скасувати арешт з його майна.
Так, ОСОБА_1 звертався до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зобов'язання Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести інформацію до Автоматизованої системи виконавчих проваджень про закриття виконавчих проваджень № 21933075 та № 35761867 та зняття арешту з його майна (справа № 369/12754/22).
Ухвалою від 06.06.2023 року Києво-Святошинський районний суд Київської області постановив закрити провадження у справі № 369/12754/22. Закриття провадження у справі суд мотивував тим, що позивач не може пред'являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший порядок судового захисту, а саме оскарження боржником рішення, дій чи бездіяльності державного виконавця або приватного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
Керуючись вказаною вище ухвалою у вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду м. Києва із скаргою, в якій просив визнати неправомірною бездіяльність Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції та зняти арешт з майна ОСОБА_1 , накладеного відповідно до постанови державного виконавця №1603/8 від 20 серпня 2010 року (реєстраційний номер обтяження 10367103).
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва по справі № 2-2997 від 19 жовтня 2023 року названу скаргу задоволено. Визнано неправомірною бездіяльність Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо незняття арешту з майна ОСОБА_1 , накладеного відповідно до постанови державного виконавця № 1603/8 від 20 серпня 2010 року (реєстраційний номер обтяження 10367103). Знято арешт з нерухомого майна, тип обтяження: арешт нерухомого майна; реєстраційний номер обтяження: 10367103; зареєстровано: 15 жовтня 2010 року 11:01:15 за № 10367103 реєстратором Київська обласна філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81 літ. А; підстава обтяження: постанова 1603/8, 20 серпня 2010 року, відділ Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції; об'єкт обтяження: невизначене майно, все майно; власник ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ); обтяжувач та заявник: відділ державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції, код 34903037.
Однак, постановою Київського апеляційного суду від 13 листопада 2024 року ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2023 року було скасовано, у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Так, повернення виконавчого документа на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачає обов'язку державного виконавця щодо зняття раніше накладеного арешту в рамках даного виконавчого провадження.
Заявник зазначає, що відповідно до листа Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вих. №35951/3.2-23/вx.34417/3-23 від 11.07.2023 року:
- виконавче провадження № 21933075 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2997 від 22.06.2010 року було відкрите 20.08.2010 року та завершилося 30.12.2011 року винесенням постанови про повернення виконавчого документу стягувачу згідно з п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент винесення постанови) (відсутність у боржника майна);
- виконавче провадження № 35761867 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2997 від 22.06.2010 року було відкрите 18.12.2012 року та завершилося 27.12.2013 року винесенням постанови про повернення виконавчого документу стягувачу згідно з п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент винесення постанови) (відсутність у боржника майна).
Заявник вважає, що сплив строку пред'явлення виконавчого листа до виконання є обставиною, що унеможливлює його виконання у примусовому порядку, а тому є правовою підставою для припинення зобов'язання, визначеного виконавчим листом.
Зазначає, що після 27.12.2013 року (тобто з моменту останнього повернення виконавчого листа без виконання) стягувач, не пред'являв повторно виконавчий лист № 2-2997 від 22.06.2010 року до виконання та не звертався із заявами про поновлення строку для його пред'явлення.
Крім того, стягувачем за виконавчим листом № 2-2997 від 22.06.2010 року є ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» в особі філії Центрального регіонального управління ВАТ «Банк «Фінанси та кредит», який в подальшому був перейменований у ПАТ «Банк «Фінанси та кредит». Станом на актуальну дату ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» перебуває у процесі припинення, ліквідаційна процедура якого здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб з 18.12.2015 року, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, а також інформацією з офіційного веб-сайту Національного банку України.
14 вересня 2023 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб під час розгляду Подільським районним судом м. Києва скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця подав повідомлення про відступлення права вимоги, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором від 25.09.2006 року №02-196/06-ШД, укладеним між АТ «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_3 , було відступлене на користь ТОВ "ФК "АРБІМАРКЕТ" (ідентифікаційний код 38814674) на підставі договору №000123-а про відступлення прав вимоги від 12.06.2018 року. Враховуючи те, що на момент укладення договору №000123-а про відступлення прав вимоги від 12.06.2018 року, строк пред'явлення до виконання виконавчого листа №2-2997 від 22.06.2010 року вже сплив (27.12.2014 року), вважає, що новий кредитор фактично не набув права вимоги до ОСОБА_1 . Вважає, що таке свідчить про відсутність боргових зобов'язань ОСОБА_1 перед новим кредитором та про неможливість примусового стягнення за виконавчим листом № 2-2997 від 22.06.2010 року.
Вважає, що на сьогоднішній день є усі підстави для визнання виконавчого листа №2-2997 від 22.06.2010 року таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з відсутністю обов'язку божника та неможливістю повторного пред'явлення цього виконавчого документа до виконання.
Вичерпавши можливість скасувати арешт, ОСОБА_1 звернувся до суду з даною заявою, у якій просить суд визнати виконавчий лист № 2-2997 від 22.06.2010, виданий Подільським районним судом міста Києва, про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» в особі філії Центральне регіональне управління ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» боргу в сумі 115 483,80 грн., таким, що не підлягає виконанню.
У судовому засіданні представник заявника вимоги заяви підтримав, просив її задовольнити. Пояснив, що ОСОБА_1 не було відомо про наявність судового провадження взагалі. Лише у 2022 році стало відомо про наявність арешту майна. По прізвищу « ОСОБА_5 » довіритель здогадується, що кредит отримувала дружина колишнього його співробітника; ймовірно підпис ОСОБА_1 було підроблено. Вказував на те, що метою подачі такої заяви є скасування арешту з майна боржника. Вважає, що в разі, якщо суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, у державного виконавця будуть підстави для скасування арешту.
У судове засідання інші учасники справи не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у відповідності до вимог процесуального законодавства, про причини неявки суд не повідомляли, що у відповідності до положень частини 2 статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.
Судом встановлено, що заочним рішенням Подільського районного суду міста Києва від 10.11.2009р. позов Відкритого акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, процентів та пені - задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит», в особі філії «Центральне регіональне управління» відкритого акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит» заборгованість по кредиту у розмірі 14 583,00 грн., заборгованість по оплаті щомісячної комісії у розмірі 8 137,50 грн., пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 91 372,37 грн., судовий збір в сумі 1 140, 93 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 250, 00 грн., а всього стягнути 115 483, 80 грн.
Як вбачається з матеріалів справи представник Відкритого акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит» отримав виконавчі листи по вказаній справі та пред'явив до виконання.
В межах виконавчого провадження було накладено арешт на майно боржника - заявника ОСОБА_1 , запис про який на даний час зберігається.
Відповідно до листа Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вих. №35951/3.2-23/вx.34417/3-23 від 11.07.2023 року:
- виконавче провадження № 21933075 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2997 від 22.06.2010 року було відкрите 20.08.2010 року та завершилося 30.12.2011 року винесенням постанови про повернення виконавчого документу стягувачу згідно з п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент винесення постанови) (відсутність у боржника майна);
- виконавче провадження № 35761867 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2997 від 22.06.2010 року було відкрите 18.12.2012 року та завершилося 27.12.2013 року винесенням постанови про повернення виконавчого документу стягувачу згідно з п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент винесення постанови) (відсутність у боржника майна).
Посилаючись на те, що до ТОВ «Фінансова компанія «Арбімаркет» не перейшло право вимоги до ОСОБА_1 , виконавчий лист не може бути пред'явлений до виконання повторно, адже сплинули строки на пред'явлення до виконання, а у божника відсутній обов'язок за виконавчим документом, заявник просить визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до положень частини другої статті 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
За змістом вказаної норми виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
При цьому, під іншими причинами, про які йдеться в ч. 2 ст. 432 ЦПК України, розуміється не припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню, а наприклад, скасування в апеляційному чи касаційному порядку рішення суду, або ж у зв'язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.
Крім того, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Підстави припинення зобов'язання визначені главою 50 розділу І книги п'ятої ЦК України. Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: - видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); - коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; - видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; - помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; - видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що законодавець встановлює підстави, за яких суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
У цьому випадку саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Таким чином, передумовою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є одна з наступних обставин: - помилковість видачі виконавчого листа; - боржником чи іншою особою було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого обов'язок припинився; - обов'язок боржника припинився з інших причин (передання відступного, зарахування, прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі, інші підстави припинення зобов'язання, передбачені главою 50 Цивільного кодексу України).
Отже, закон не передбачає можливість визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, у випадку пропуску строку на його пред'явлення до виконання, якщо він виданий компетентним судом у відповідності до вимог закону і є належним виконавчим документом, який не виконано боржником.
Позиція представника заявника, виходячи зі змісту заяви, зводиться до того, що оскільки строк пред'явлення його виконання закінчився, є підстави для визнання указаного виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Проте, така позиція суперечить нормам процесуального закону, що регулює спірні правовідносини, письмовим доказам і правовим позиціям Верховного Суду.
Звертаючись до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, боржник був зобов'язаний указати передбачені процесуальним законом підстави, для того, щоб суд мав можливість визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.
У заяві не наведено жодних доводів, які б дали змогу суду вирішити питання про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Верховний Суд у своїй постанові від 06.11.2019 року (справа № 593/841/14) дійшов висновку, що відповідно до частин другої, четвертої статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом. Суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.
Закінчення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання не є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Отже, суд дійшов висновку про те, що заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 270, 272, 365, 432, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , про визнання виконавчого листа, виданого на підставі рішення Подільського районного суду м. Києва від 10.11.2009р. у справі №2-2997/09, таким, що не підлягає виконанню, - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Войтенко Т.В.