29 липня 2025 року
м. Київ
справа №160/34116/24
адміністративне провадження № К/990/32081/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Білак М.В., Уханенка С.А.,
перевірив касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2025 року у справі №160/34116/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:
- визнати протиправним дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у незастосуванні пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» при обчисленні починаючи з 28 лютого 2020 року по 21 листопада 2022 року, розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплатити грошового забезпечення ОСОБА_1 починаючи з 28 лютого 2020 року по 21 листопада 2022 року включно, розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 починаючи з 28 лютого 2020 року по 21 листопада 2022 року належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022 рік у розмірі місячного грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадового окладу та розміру окладу за військовим званням з 28 лютого 2020 року по 21 листопада 2022 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови в здійсненні ОСОБА_1 перерахунку та виплати грошового забезпечення, а також виплачених за період з 28 лютого 2020 року по 21 листопада 2022 року: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги для оздоровлення за 2020, 2021, 2022 роки, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення, а також виплачених за період з 28 лютого 2020 року по 21 листопада 2022 року: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги для оздоровлення за 2020, 2021, 2022 роки, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ІНФОРМАЦІЯ_2 оскаржив його до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 у задоволенні клопотання про продовження встановленого судом строку для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року у справі №160/34116/24 - відмовлено. Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року у справі №160/34116/24 - повернуто заявнику.
28 липня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2025 року у справі №160/34116/24. Скаржник просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ухвала суду апеляційної інстанції, якою повернуто апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції не відноситься до ухвал, якими закінчено розгляд справи.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з такого.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2025 року відмовлено ІНФОРМАЦІЯ_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року у справі №160/34116/24, апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року у справі №160/34116/24 залишено без руху та заявнику апеляційної скарги надано строк - десять днів з дати отримання копії ухвали суду для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: - надання суду апеляційної інстанції уточненої апеляційної скарги відповідно до вимог частини другої статті 296 КАС України, з усунутими недоліками у кількості відповідно до числа осіб, які беруть участь у розгляді справи із зазначенням місця їх знаходження, або місця перебування; - надання суду апеляційної інстанції документу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1453,44 грн.
13 червня 2025 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява ІНФОРМАЦІЯ_1 на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 05 червня 2025 року у справі №160/34116/24 про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги у справі №160/34116/24.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі №160/34116/24 продовжено ІНФОРМАЦІЯ_1 наданий ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2025 року у справі №160/34242/24 строк для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення №160/34242/24 для надання суду апеляційної інстанції документу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3633,6 грн та уточненої апеляційної скарги відповідно до вимог частини другої статті 296 КАС України, з усунутими недоліками у кількості відповідно до числа осіб, які беруть участь у розгляді справи із зазначенням місця їх знаходження, або місця перебування на 10 днів з дня отримання ним копії цієї ухвали суду.
28 червня 2025 року відповідачем за допомогою засобів системи «Електронний суд» подано заяву про продовження встановленого судом строку для усунення недоліків апеляційної скарги, в якому заявник апеляційної скарги посилаючись на те, що в умовах воєнного стану у нього відсутні бюджетні надходження на оплату судового збору, у зв'язку з чим відповідач фактично позбавлений можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги, тому просить суд продовжити встановлений судом строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Вирішуючи подану заяву суд апеляційної інстанції виходив з такого.
Зокрема, суд апеляційної інстанції зазначив, що з доданих до заяви відповідачем матеріалів вбачається, що ним не вчинялись будь які дії для сплати судового збору, оскільки ним повторно подано до заяви рапорт за 19 травня 2025 року, який вже було досліджено судом і з цих підстав було продовжено відповідачу строк на усунення недоліків апеляційної скарги ухвалою суду апеляційної інстанції від 05 червня 2025 року, інших доказів, які б підтверджували факт відсутності коштів на сплату судового збору на момент подання заяви про продовження встановленого судом строку для усунення недоліків апеляційної скарги - станом на 28 червня 2025 року не надано, оскільки рапорт, на який посилається відповідач, підтверджує лише той факт, що він звертався щодо забезпечення сплати судового збору станом на 19 травня 2025 року.
Відповідач, який діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових та інших складнощів, зокрема недостатності коштів на рахунках останнього, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору. Зазначене пов'язано з тим, що держава повинна дотримуватися принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Також в межах наданого судом строку на усунення недоліків апеляційної скарги від заявника апеляційної скарги на адресу суду апеляційної інстанції будь-які мотивовані заяви чи клопотання на усунення недоліків апеляційної скарги в частині подання уточненої апеляційної скарги відповідно до вимог частини другої статті 296 КАС України не надходили.
Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що станом на 03 липня 2025 року від заявника апеляційної скарги на адресу суду апеляційної інстанції не надходило будь-яких інших документів щодо виконання вимог ухвал суду апеляційної інстанції від 05 червня 2025 року та від 18 червня 2025 року у цій справі.
Беручи до уваги, що судом апеляційної інстанції вже продовжувався строк на усунення недоліків апеляційної скарги, та з огляду на відсутність доказів вчинення відповідачем у період з 02 червня 2025 року (дата подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі) по теперішній час будь-яких дій, спрямованих на сплату судового збору та виконання вимог суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що заявлене відповідачем повторне клопотання про продовження встановленого судом строку для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі є необґрунтованим, а тому у задоволенні такого клопотання необхідно відмовити.
Таким чином, заявником апеляційної скарги у встановлений ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2025 року та продовжений ухвалою від 18 червня 2025 року у справі №160/34116/24 строк, зазначені у цих ухвалах недоліки апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року у справі №160/34116/24, у повному обсязі не були усунуті.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу скаржнику, внаслідок невиконання останнім вимог суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги, правильно застосував норми процесуального права (стаття 169, 298 КАС України), що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судом апеляційної інстанції обставини.
При цьому, Суд зауважує, що відповідач не позбавлений можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення.
Ураховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 169, 296, 298, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2025 року у справі №160/34116/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Кашпур
Судді: М.В. Білак
С.А. Уханенко