29 липня 2025 року
м. Київ
справа № 520/35373/24
адміністративне провадження № К/990/21872/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий суддя - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 (суддя Сагайдак В.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2025 (судді Катунов В.В., Чалий І.С., Подобайло З.Г.)
у справі № 520/35373/24 за позовом ОСОБА_1 до Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області про визнання протиправними та скасування рішень.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконними та скасувати рішення:
- № 14 Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області ХХV сесії VІІІ скликання від 03.12.2021 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів смт. Солоницівка, с. Подвірки, с. Сіряки, с. Куряжанка Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області";
- № 55 І сесії VІІІ скликання від 16.03.2023 Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області "Про внесення змін до рішення №14 Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області ХХV сесії VІІІ скликання від 03.12.2021 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів смт. Солоницівка, с. Подвірки, с. Сіряки, с. Куряжанка Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області".
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 позовну заяву залишено без руху на підставі ст.123 КАС України та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання заяви про поновлення строків звернення до суду.
Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції виходив з того, що позивач пропустив строк звернення до суду, звернувшись з позовом 24.12.2024, просить скасувати рішення Солоницівської селищної ради від 03.12.2021 та від 16.03.2023.
В заяві, поданій на усунення недоліків позову, позивач просив поновити строк звернення до суду, покликаючись на те, що про існування оскаржуваних рішень він дізнався лише 25.06.2024 з листа відповідача №02-2/2605.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 визнано неповажними підстави пропуску строку звернення до суду та позовну заяву повернуто позивачу.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що доводи, якими позивач обґрунтовує дотримання строку звернення до суду, не є обґрунтованими.
Також суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав доказів існування об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали йому звернутись до суду з дня, коли він повинен був дізнатись, що його права були порушені відповідачем.
Також суд виходив з того, що позивачем не було надано доказів існування інших обставин або труднощів, які перешкодили вчасно дізнатись про порушення його прав, а також доказів на підтвердження вчинення ним без зайвих зволікань активних дій.
Також суд виходив з того, що позивачем не надано жодних підтверджуючих доказів в обгрунтування того, що до 25.06.2024 він не отримував жодних рішень відповідача.
Суд апеляційної інстанції, покликаючись на правову природу оскаржуваних рішень, які є нормативно-правовими актами, виходив з того, що у правовідносинах щодо звернення до адміністративного суду з позовом про їх оскарження (визнання протиправним та скасування) застосовується визначений частиною другою статті 122 КАС шестимісячний строк, який у правовідносинах з позивачем обчислюється з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав (інтересів) цими рішеннями.
Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення підлягали обов'язковому оприлюдненню, що передбачає достатній ступінь ймовірності, що особа, якої вони стосуються, може бути ознайомлена з їх змістом з дати опублікування, за винятком випадків, коли особа наводить інші доводи.
Колегія суддів також виходила з того, що позивач як в заяві про поновлення строку звернення до суду, так і в апеляційній скарзі не зазначив обставин, що становили об'єктивну непереборну перешкоду для звернення до суду.
ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ, ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Позивач не погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій та звернувся з касаційною скаргою.
В обґрунтування касаційної скарги покликається на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що про існування оскарженого рішення позивач дізнався 25.06.2024, отримавши лист селищної ради про результати розгляду інформаційного запиту, відповідно, звернення до суду протягом шестимісячного строку після отримання листа пов'язано з об'єктивними та непереборними обставинами по справі, які не залежали від волевиявлення особи.
Також позивач покликається на те, що не допускав триваючу пасивну поведінку, оскільки в листопаді 2020 року, уклавши договір оренди землі на 5 років, був впевнений, що всі суттєві зміни щодо оренди будуть внесені через процедури підписання додаткової угоди, відповідно, йому не потрібно відслідковувати сесії селищної ради та інформацію щодо орендованої земельної ділянки.
Просить ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, визнати поважними підстави пропуску строку звернення до суду, відкрити провадження та передати справу для продовження розгляду.
Ухвала про відкриття касаційного провадження разом з копією скарги та доданими до неї матеріалами доставлена до електронного кабінету відповідача 19.06.2025, однак останній не скористався правом подання відзиву на касаційну скаргу.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 3 статті 264 КАС України нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.
Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи справу №461/8220/13-а (Провадження №11-241апп18), де предметом спору також визначено рішення органу місцевого самоврядування (ухвала міської ради), яким затверджено грошову оцінку земель, у постанові від 08.05.2018 дійшла висновку, що така ухвала міської ради є нормативно-правовим регуляторним актом, оскільки прийнята уповноваженим органом суб'єкта владних повноважень, змінює норми права, скасовує інший правовий акт, поширюється на невизначене коло осіб (платників податку з плати за землю, коло яких не є конкретно визначеним, оскільки ухвала лише визначає коло суб'єктів, на які поширюється її дія, однак жодним чином не персоніфікує їх) та спрямована на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб'єктами господарювання (стаття 1 Закону №1160-IV).
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10.04.2020 у справі № 615/1182/15-а.
Предметом спору у справі, яка розглядається, є рішення Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області від 03.12.2021 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів смт. Солоницівка, с. Подвірки, с. Сіряки, с. Куряжанка Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області" та рішення від 16.03.2023 Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області "Про внесення змін до рішення №14 Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області ХХV сесії VІІІ скликання від 03.12.2021 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів смт. Солоницівка, с. Подвірки, с. Сіряки, с. Куряжанка Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області", які з урахуванням зазначених вище висновків Верховного Суду належать до нормативно-правових актів.
Оскільки предметом оскарження у справі, яка розглядається, є нормативно-правові акти та в силу приписів ст.264 КАС України їх оскарження не обмежено строком, протягом якого вони можуть бути оскаржені до адміністративного суду, у суду першої інстанції були відсутні підстави для повернення позовної заяви на підставі частини 2 статті 123 КАС України.
Аналогічні правові висновки щодо строку оскарження нормативно-правових актів викладено у постановах Верховного Суду від 18.07.2019 у справі № 826/16725/17, від 13.03.2020 у справі № 826/27282/15, від 15.04.2020 у справі № 1440/2398/18, від 20.09.2023 у справі №460/49927/22, від 26.09.2023 у справі №640/26236/19, від 23.10.2023 у справі №814/426/18.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції про повернення позовної заяви на підставі частини 2 статті 123 КАС України, яке залишене без змін судом апеляційної інстанції, не ґрунтуються на правильному застосуванні норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
За таких обставин, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2025 у справі № 520/35373/24 - скасувати.
Справу № 520/35373/24 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук