29 липня 2025 року
м. Київ
справа №480/730/24
адміністративне провадження № К/990/31798/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Мацедонської В.Е., Уханенка С.А.,
перевірив касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2025 року у справі №480/730/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошових коштів,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до військової частини НОМЕР_2 , в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо непроведення з ОСОБА_1 , повного розрахунку при звільненні;
- стягнути з військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за не отримане речове майно в сумі 4509 грн 72 коп.;
- стягнути з військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за не отриману матеріальну допомогу для вирішення соціально- побутових питань за 2022 та 2023 рік в сумі 40816 грн 68 коп.;
- стягнути з військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 за не отриману грошову допомогу на оздоровлення за 2022 рік в сумі 20408 грн 34 коп.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2025 року рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року у справі №480/730/24 - скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за не отримане речове майно в сумі 4509,72 грн та стягнення з військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за не отримане речове майно в сумі 4509,72 грн.
Прийнято в цій частині нову постанову, якою позов ОСОБА_1 - задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за не отримане речове майно в сумі 4509,72 грн.
Стягнуто з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за не отримане речове майно в сумі 4509,72 грн (чотири тисячі п'ятсот дев'ять гривень 72 копійки).
В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року у справі №480/730/24 залишено без змін.
25 липня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2025 року у справі №480/730/24. Скаржник просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Відомостей про те, що позивач є посадовою особою вищого офіцерського складу відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.
Отже, враховуючи, що ця справа відноситься до справ незначної складності, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги, визначених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник зазначає про наявність виключних обставин, наведених у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Зокрема, скаржник вказує, що стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно у разі звільнення військовослужбовців з військової служби за призовом під час мобілізації має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Суд касаційної інстанції відхиляє зазначені посилання, оскільки скаржником не обґрунтовано в чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розумінні та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Суд зауважує, що сама лише вказівка на те, що справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, без належного та фундаментального обґрунтування, не може бути визнана судом підставою, що підпадає під дію підпункту «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Також скаржник вказує, що ця справа становить значний суспільний інтерес, оскільки питання виплати грошової компенсації за невикористану відпустку (з або без врахування додаткової винагороди) стосується більшості військовослужбовців, кількість яких в умовах воєнного стану сягає сотень тисяч осіб.
Вжите національним законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Указане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням і захистом цінностей, утрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення: визначення і зміну конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.
Суд зазначає, що касаційна скарга не містить аргументів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв.
Скаржник також зазначає, що ця справа має виняткове значення для Збройних Сил України взагалі, оскільки допоможе сформувати належну правову позицію більшості військових частин, що в перспективі зможе зменшити кількість порушених прав військовослужбовців, а відповідно й зняти навантаження з судів адміністративної юрисдикції.
Верховний Суд відхиляє твердження скаржника на те, що справа має виняткове значення для нього, оскільки вони не обґрунтовані обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів.
У касаційній скарзі не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак її суспільної важливості, а також не виділено вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору.
Суд наголошує, що визначені підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.
Отже, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено, а судом касаційної інстанції не встановлено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи, яка відноситься до категорій справ незначної складності.
На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2025 року у справі №480/730/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошових коштів.
Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Кашпур
Судді: В.Е. Мацедонська
С.А. Уханенко