Справа № 711/4406/25
2/703/1389/25
29 липня 2025 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі судді Криви Ю.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 103021244 від 20 лютого 2021 року в розмірі 22878,37 грн , сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 6000 гривень 00 копійок.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 20 лютого 2021 року за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в особистому кабінеті на сайті ТОВ «Мілоан» http://miloan.ua/, Сорока Н.О. було подано заявку на отримання кредиту №103021244. Дана заява знаходиться у власності кабінеті відповідача на сайті http://miloan.ua/.
Законодавством України передбачено оформлення кредиту онлайн із використанням одноразового пароля, що прирівнюється до підписання договору в паперовій формі власноручним підписом. Оскільки ТОВ «Мілоан» було направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при введенні якого відповідач підтверджує прийняття умов кредитного договору №103021244 від 20 лютого 2021 року, який також знаходиться у власності кабінеті відповідача на сайті http://miloan.ua/. Таким чином, відповідач уклав договір про споживчий кредит №103021244 від 20 лютого 2021 року з ТОВ «Мілоан» та на підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 10 000 гривень.
Проте відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин ст.526, 527 ЦК України.
30 вересня 2021 року, згідно умов Договору відступлення прав вимоги №09Т, ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за кредитним договором №103021244 від 20 лютого 2021 року на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права вимоги до відповідача
Згідно договору відступлення права вимоги сума боргу перед новим кредитором є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 22878,37 грн, з яких: 8334 грн заборгованість за тілом кредиту;14544,37 грн заборгованість за відсотками.
У зв'язку з істотними порушеннями відповідачем умов кредитного договору, позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу відповідача, зазначену в кредитному договорі, направлено повідомлення про відступлення права вимоги від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Діджи Фінанс», зазначивши інформацію про порядок погашення заборгованості по кредитному договору. Незважаючи на це, позичальник не виконав свого обов'язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором.
За вказаних обставини, позивач ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду з даним позовом.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 12 червня 2025 року вирішено відкрити провадження за вказаним позовом, розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін та відповідача встановлено строк для поданні відзиву на позовну заяву.
Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України не надходило.
Відповідач ОСОБА_1 у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву ТОВ «Діджи Фінанс» до суду не подала, будь-яких клопотань чи заяв про неможливість подання відзиву у встановлений судом строк від відповідача не надходило.
Частиною 8 статті 178 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами справи. Водночас, суд враховує, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву, зважаючи на те, що позивач не висловив своїх заперечень проти заочного розгляду справи, розгляд справи проведено в порядку заочного розгляду, передбаченого глави 11 ЦПК України, про що судом постановлено ухвалу.
Суд, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно положень статей 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.
Згідно ч.1 ст.1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Відповідно до ст.3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 16 серпня 2021 року через сайт miloan.ua заповнила анкету-заяву на кредит № 103021244, згідно якої: сума кредиту 10 000 гривень 00 копійок у валюті українська гривня; строк кредиту - 15 днів з 20 лютого 2021 року; дата повернення кредиту 07 березня 2021 року; сума повернення 14500 грн. Складові частини сукупної вартості кредиту: комісія за надання кредиту 00 гривень нараховується одноразово за ставкою 00.00 відсотків від суми кредиту за договором; проценти за користування кредитом 4500 грн нараховуються за ставкою 3,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Погоджені умови кредитування по заяві 103021244: замовлена сума 15 000 гривень 00 копійок; замовлений строк - 15 днів; погоджена сума -10 000 гривень 00 копійок; погоджений строк 15 днів; комісія за надання 00.00% одноразово; ставка процентів 3,00 % за кожен день користування.
20 лютого 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 103021244 (індивідуальна частина).
Згідно п.1.1 вказаного Договору, кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3 договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній в п.1.2 договору, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4 договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.
Відповідно до п.1.2 зазначеного Договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 15000.00 гривень у валюті: Українська гривня.
Згідно п.1.3 вказаного Договору, кредит надається строком на 15 днів з 20 лютого 2021 року (строк кредитування).
Відповідно до п.1.4 зазначеного Договору, термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користуванням кредитом (дата платежу) 07 березня 2021 року.
Згідно п.1.5.2 вказаного Договору, проценти за користування кредитом: 4500,00 гривень, які нараховуються за ставкою 3,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Відповідно до п.1.7 зазначеного Договору, тип процентної ставки за цим договором фіксована.
Згідно п.2.1 вказаного Договору, кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Відповідно до п.3.2.6 зазначеного Договору, кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника.
Згідно п.4.2 вказаного Договору, у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахування пролонгації та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування \ (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст.625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6 договору. Обов'язок позичальник по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.
Відповідно до п.6.1 зазначеного Договору, цей кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Згідно п.6.3 вказаного Договору, приймаючи пропозицію товариства про укладання цього кредитного договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів).
Відповідно до п.6.5, 6.6 зазначеного Договору, цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі. Місцем укладення та виконання цього договору є місцезнаходження кредитодавця.
Згідно п.7.1 вказаного Договору, цей договір, що складається з Правил та індивідуальної частини (з додатками №1 та №2), набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил та відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п.2.1 цього договору. Строк дії цього Договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов'язань. Сторони домовились, що повне виконання зобов'язань повинно відбутися не пізніше дати встановленої п.1.4 Договору.
У Паспорті споживчого кредиту №103021244, який є додатком №2 до Договору про споживчий кредит, передбачено, що основними умовами кредитування з урахуванням побажань споживача є: тип кредиту кредит; сума кредиту 10 000 гривень 00 копійок; строк кредитування 15 днів; мета отримання кредиту задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника; спосіб надання - переказ на картковий рахунок. Забезпечення не застосовується. Власний платіж споживача не передбачається; процентна ставка 3,00 відсотків за кожен день користування кредитом в межах строку кредитування; тип процентної ставки фіксована; комісія за надання кредиту 0,00 грн, яка нараховується за ставкою 0.00 відсотків від суми кредиту одноразово; повернення кредиту кількість та розмір платежів, періодичність внесення визначається графіком платежів згідно додатку №1. Дата надання інформації 20 лютого 2021 року. Ця інформація зберігає чинність та є актуальною протягом 2-х днів з дати надання інформації. Підпис споживача (електронний підпис одноразовим ідентифікатором).
Відповідно до платіжного доручення № 25547479 від 20 лютого 2021 року, ТОВ «Мілоан» перерахував на картковий рахунок ОСОБА_1 грошові кошти, згідно договору103021244, у сумі 10 000 гривень 00 копійок.
Таким чином, ТОВ «Мілоан» у повному обсязі виконало свої зобов'язання за вищевказаним договором, здійснивши переказ коштів відповідачу ОСОБА_1 на картковий рахунок.
Однак, згідно матеріалів справи відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за вказаним договором у строк, визначений у п.1.4 Договору, тобто 07 березня 2021 року, щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконала.
За приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч.1 ст.513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
30 вересня 2021 року між ТОВ «Мілоан» (Кредитор) та ТОВ «Діджі Фінанс» (Новий кредитор) укладено договір відступлення прав вимоги №09Т.
Згідно п.2.1 вказаного Договору, клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідному реєстрі прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до Витягу з Додатку до Договору відступлення прав вимоги №09Т від 30 вересня 2021 року, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 103021244 від 20 лютого 2021 року у загальній сумі 22878,37 грн, з яких: 8334 грн сума заборгованості за тілом; 14544,37 грн сума заборгованості за відсотками.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №103021244 від 20 лютого 2021 року, складеного ТОВ «Діджи Фінанс» ОСОБА_1 має заборгованість за вказаним договором у сумі 22878,37 грн, з яких: 8334 грн сума заборгованості за основним боргом; 14544,37 грн сума заборгованості по відсоткам.
Доказів погашення відповідачем ОСОБА_1 вищевказаної заборгованості як позивачу, так і первісному кредитору, матеріали справи не містять.
Відповідно до ст.525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст.629 ЦПК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання /неналежне виконання/.
Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач взятих на себе зобов'язань за вищевказаним кредитним договором належним чином не виконала, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжних інструкцій від 14 травня 2025 року та від 22 травня 2025 року, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Крім того, відповідно до ч.1 та ч.3 ст.133 та ч.1-3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
01 січня 2025 року між ТОВ «Діджи Фінанс» та адвокатом Білецьким Б.М. укладено договір № 42649746 про надання правової допомоги.
На підтвердження виконаних робіт адвокатом в матеріали справи надано акт 103021244 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг), детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Білецьким Б.М.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
Враховуючи викладене, а також те, що заявлені та документально підтверджені витрати позивача ТОВ «Діджи Фінанс» на правову допомогу адвоката Білецького Б.М. у розмірі 6000 гривень є співмірними із складністю цієї справи, яка була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, ціною позову та наданими адвокатом обсягом послуг та затраченим часом під час підготовки позовної заяви, вказані витрати відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру, в зв'язку з чим підлягають покладенню на відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 141, 247, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України суд,
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» , адреса: Київська область, м. Бровари, вул. Київська, буд.243-А, а/с 897, код ЄДРПОУ, заборгованість за договором про споживчий кредит №103021244 від 20 лютого 2021 року у сумі 22878 грн 37 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 2422 грн 40 коп. та витрати на правничу допомогу у сумі 6000 грн, а всього 31 300 (тридцять одна тисяча триста) гривень 77 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 29 липня 2025 року.
Сторони у справі:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», адреса: 07405, Київська область, м. Бровари, вул. Київська, буд.243-А, а/с 897, код ЄДРПОУ 42649746.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Головуючий: Ю. В. Крива