Справа № 569/13238/25
1-кп/569/1783/25
29 липня 2025 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне кримінальне провадження №12025181010001285 від 06.06.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, українця, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , стрільця-санітара 1-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 2-гої стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , солдата, раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України,
1. Історія провадження
27.06.2025 до Рівненського міського суду Рівненської області надійшли матеріали кримінального провадження №12025181010001285 від 06.06.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.
Ухвалою суду від 30.06.2025 у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.
29.07.2025 закінчено підготовче судове засідання і призначено судовий розгляд кримінального провадження.
2. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. Стаття закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений
ОСОБА_5 порушуючи вимоги Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992, та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і вихолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядження гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21.08.1998, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин діючи із прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи у населеному пункті Мирний Сумської області (більш точного місця досудовим розслідуванням не встановлено) у грудні 2024 року придбав предмет ззовні схожий на ніж у чорному чохлі, який є холодною зброєю колюче-ріжучої дії.
Про вказану холодну зброю солдат ОСОБА_5 правоохоронні органи не повідомив, добровільно її не здав та у невстановлений досудовим розслідуванням час та спосіб перевіз до міста Рівне та у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше червня 2025 року незаконно носив при собі до моменту проведення огляду в період часу з 22 год. 48 хв. по 22 год. 50 хв. 05 червня 2025 року поблизу будинку АДРЕСА_2 , в ході якого було виявлено та вилучено предмет ззовні схожий на ніж у чорному чохлі, який згідно висновку експерта є холодною зброєю колюче-ріжучої дії.
Таким чином, ОСОБА_5 визнається судом винним у носінні холодної зброї, без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.
3. Позиції учасників судового провадження
Обвинувачений ОСОБА_5 вину визнав повністю, підтвердив фактичні обставини вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, що викладені в обвинувальному акті, просив суд здійснювати розгляд з урахуванням вимог ч. 3 ст. 349 КПК України. Йому роз'яснено та зрозуміло неможливість у подальшому оспорити фактичні обставини в апеляційному порядку.
Під час його допиту в судовому засіданні пояснив, що дійсно перебуваючи у населеному пункті Мирний Сумської області у грудні 2024 року придбав предмет ззовні схожий на ніж у чорному чохлі, зберігав його при собі та перевіз до міста Рівне. Вказав, що під час проведення огляду 05 червня 2024 року, поблизу будинку №69 Б по вулиці Київська в місті Рівне, працівниками поліції було виявлено та вилучено вказаний ніж.
Прокурор підтримав обвинувальний акт щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, просив суд, з урахуванням думки обвинуваченого, здійснювати розгляд, ураховуючи вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, та обмежитись допитом обвинуваченого, дослідженням даних, що характеризують особу обвинуваченого, відомостей щодо процесуальних витрат та речових доказів. Прокурор не оспорив фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим, йому зрозуміло неможливість у подальшому оспорити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
4. Мотиви суду
Положенням ч. 3 ст. 349 КПК України визначено, що суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За приписами ч. 2 ст. 349 КПК України обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені.
Обов'язковими передумовами можливості здійснення розгляду провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України є: повне визнання вини обвинуваченим, не заперечення фактичних обставин кримінального провадження, кваліфікації дій, правильне розуміння та усвідомлення змісту обставин кримінального правопорушення, в якому обвинувачується особа, правові наслідки розгляду за спрощеною процедурою, а також відсутність сумнівів у добровільності позиції щодо усвідомлення обвинуваченим цих обставин.
Суд, враховуючи повне визнання вини обвинуваченим за ч. 2 ст. 263 КК України, повідомлення ним фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, які відповідають обставинам, викладеним в обвинувальному акті, заслухавши думки учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та ухвалив обмежитись допитом обвинуваченого, дослідженням даних, що характеризують особу обвинуваченого, документів щодо процесуальних витрат та речових доказів.
При цьому, суд виходить з того, що кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим, не є складним, є одноепізодним, обвинувачений розуміє суть пред'явленого обвинувачення, розуміє зміст фактичних обставин справи, які не оспорює, усвідомлює неможливість у подальшому оспорити ці фактичні обставини в апеляційному порядку, про що заявив у судовому засіданні. Відтак, у даному випадку у суду відсутні сумніви щодо добровільності й істинності позиції обвинуваченого з цього питання.
Таким чином, відповідно до ст. 22 КПК України, стороною обвинувачення доведено, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 263 КК України, тобто носіння холодної зброї, без передбаченого законом дозволу.
При призначенні покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів. Також суд враховує особу обвинуваченого, а саме те, що ОСОБА_5 є солдатом Збройних сил України, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше неодноразово судимий, востаннє вироком Рівненського апеляційного суду Рівненської області від 11.12.2018 за ч. 1 ст. 307, ч.2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, яке відбуте повністю.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочину.
Враховуючи дані про особу ОСОБА_5 , який є особою молодого віку, наявність пом'якшуючих покарання обставин, відсутність заподіяної кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди, а також те, що ОСОБА_5 усвідомив протиправність своєї злочинної поведінки, вказав, що зробив для себе позитивні висновки, має намір виправитись і не вчиняти нових злочинів, суд дійшов висновку , що покарання обвинуваченому необхідно призначити в межах санкції ч. 2 ст. 263 КК України у виді штрафу.
На думку суду, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним його обставинам та наслідкам, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобіганню скоєнню ним нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до вимог п. 13 ч. 1 ст. 368 КПК України при ухваленні вироку суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат. Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні становлять 3565 (три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок за проведення судової експертизи №СЕ-19/118-25/9231-ХЗ від 17.06.2025, що підтверджується довідкою про витрати на проведення вказаної експертизи.
З огляду на ухвалення обвинувального вироку щодо ОСОБА_5 витрати на проведення вказаної судової експертизи у сумі 3565 (три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок підлягають стягненню з обвинуваченого.
Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Враховуючи положення статті 100 КПК України, речові докази по кримінальному провадженню: предмет зовні схожий на ніж, суд вирішує знищити, 2 (два) диски DVD-R з відеозаписом з бодікамер поліцейських - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирався і підстав для його обрання суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 373, 374, 615 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути із ОСОБА_5 на користь держави судові витрати на залучення експертів в розмірі 3565 (три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Після набрання вироком законної сили, речові докази:
- предмет зовні схожий на ніж - знищити;
- 2 (два) диски DVD-R з відеозаписом з бодікамер поліцейських - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Рівненський міський суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду.
Суд, на підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, після складання та підписання повного тексту вироку обмежився проголошенням його резолютивної частини. Копію повного тексту вироку вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.
Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_6