Справа № 569/10762/25
1-кп/569/1644/25
28 липня 2025 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_9 ,
обвинуваченого - ОСОБА_10 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_11 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції між Рівненським міським судом та ДУ "Рівненський слідчий ізолятор" кримінальне провадження №12024181010002333 від 09.10.2024 про обвинувачення
ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 307 КК України,
ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України,
ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України,
ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
До Рівненського міського суду надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні зазначив, що підстав для закриття, зупинення провадження немає, в справі наявні всі необхідні для розгляду в судовому засіданні матеріали, порушень КПК України при проведенні досудового розслідування не встановлено, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту прокурору немає, тому просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Крім того, подав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки існує наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 може незаконно впливати на інших обвинувачених та вчинити інше кримінальне правопорушення. Застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливе у зв'язку із тим, що за вироком Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 17.10.2023 ОСОБА_4 засуджений за ч. 5 ст. 407 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, має невідбуте покарання та до ДУ "Рівненський слідчий ізолятор" переведений із ДУ "Полицька виправна колонія №76". Прокурор подав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки існує наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_6 може переховуватись від суду, незаконно впливати на інших обвинувачених та вчинити інше кримінальне правопорушення. Застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого. Також, у судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки існує наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_6 може переховуватись від суду, незаконно впливати на інших обвинувачених та вчинити інше кримінальне правопорушення. Застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого. Крім того, прокурор подав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_10 строку дії обов'язків покладених на нього відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили суд змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник - адвокат ОСОБА_9 в судовому засіданні не заперечили проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_10 та його захисник - адвокат ОСОБА_11 в судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 подала клопотання про закриття кримінального провадження №12024181010002333 від 09.10.2024 року. В обґрунтування клопотання вказує, що 05.03.2025 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, та в подальшому 11.04.2025 року повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України. Двомісячний строк досудового розслідування спливав 05.05.2025 року. 28.04.2025 року старший слідчий Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області старший лейтинант поліції ОСОБА_12 надав стороні захисту клопотання про продовження строку досудового розслідування на один місяць - до 05.06.2025 року. 30.04.2025 року Заступником керівника Рівненської обласної прокуратури винесено постанову про продовження строку досудового розслідування, якою клопотання слідчого задоволено та продовжено строк досудового розслідування до 05.06.2025 року. Зазначає, що у відповідності до ч. 3 ст. 295 КПК України копія клопотання вручається слідчим або прокурором, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування, підозрюваному та його захиснику не пізніше ніж за п'ять днів до дня подання клопотання прокурору, уповноваженому на розгляд питання про продовження строку досудового розслідування. Клопотання про продовження строку досудового розслідування було надане стороні захисту 28.04.2025 року, а постанова про продовження строку досудового розслідування винесена 30.04.2025 року, тобто без дотримання строків щодо скерування клопотання на розгляд прокурору, визначених у ч. 3 ст. 295 КПК України. Таким чином, строк досудового розслідування був продовжений із порушенням норм кримінального процесуального законодавства, а після повідомлення ОСОБА_8 про підозру сплив двомісячний строк досудового розслідування, таке кримінальне провадження підлягає закриттю на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав клопотання свого захисника, просив закрити кримінальне провадження.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник - адвоката ОСОБА_7 , обвинувачений ОСОБА_10 та його захисник - адвоката ОСОБА_11 підтримали клопотання про закриття кримінального провадження, просили закрити кримінальне провадження.
Прокурор просив відмовити у задоволенні зазначеного клопотання захисника та вказав, що порушення не є істотним та сприяло швидкому направленню обвинувального акту до суду.
Крім того, захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 подала клопотання про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні №12024181010002333 від 09.10.2024 року. В обґрунтування клопотання вказує, що виклад фактичних обставин у обвинуваченні встановлено неточно або встановлені лише на припущенні, не стосуються обвинуваченого ОСОБА_8 , не підтверджують факт вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, сторона обвинувачення перебрала на себе повноваження суду щодо встановленості фактів та доведеності вини ОСОБА_8 .
Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав клопотання свого захисника, просив повернути обвинувальний акт прокурору.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник - адвоката ОСОБА_7 , обвинувачений ОСОБА_10 та його захисник - адвоката ОСОБА_11 підтримали клопотання про повернення прокурору обвинувального акту.
Прокурор проти повернення обвинувального акту заперечував, посилаючись на його повну відповідність нормам КПК України.
Крім того, захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 звернулася до суду із клопотанням про витребування документів, в якому просить: витребувати у володільця інформації з Єдиного реєстру досудових розслідувань Офісу Генерального прокурора у вигляді роздруківок детальні витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінальних проваджень №12024181010002333 від 09.10.2024 року, №12024181230000318 від 22.11.2024 року, №12025181230000021 від 24.01.2025 року, №12025181230000033 від 09.02.2025 року, №12025181230000050 від 20.02.2025 року, №12025181010000587 від 03.03.2025 року, №12025186010000198 від 07.03.2025 року із зазначенням всіх відомостей без виключення, передбачених Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затверджений Наказом Генерального прокурора 30.06.2020 року №298, по всіх розілах: "Основні відомості"; "Кримінальні правопорушення"; "Рух провадження"; "Прикріплені файли", та відображенням всіх рішень щодо призначення слідчих у справі та створення слідчих груп, рішення про визначення групи прокурорів; всіх рішень про кваліфікаці та зміну кваліфікації кримінального правопорушення; відкриття матеріалів досудового розслідування іншій стороні (стаття 290 КПК України), дати і часу внесення таких відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та особи - реєстратора, що вносив такі відомості, із зазначенням повного змісту вказаних записів. В обґрунтування клопотання вказує, що вказані відомості необхідні для обгрунованого, належного захисту та виключення порушень гарантованих процесуальним законодавством прав обвинуваченого. Витребування зазначеної інформації необхідна для з'ясування обставин, що можуть свідчити про можливу недопустимість частини зібраних органом досудового розслідування доказів, так як частина процесуальних та слідчих дій могла бути виконана слідчими та прокурорами, які не мали на те відповідних повноважень.
Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав клопотання свого захисника.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник - адвоката ОСОБА_7 , обвинувачений ОСОБА_10 та його захисник - адвоката ОСОБА_11 підтримали клопотання.
Прокурор проти клопотання про витребування документів заперечував, посилаючись на його необгрунованість та безпідставність.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, суд приходить до наступного висновку.
Вирішуючи клопотання захисника ОСОБА_9 про закриття кримінального провадження з наведених у її клопотанні підстав, суд виходить з такого.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта.
Статтею 283 КПК України встановлено форми закінчення досудового розслідування, однією із яких є звернення до суду з обвинувальним актом.
За правилами ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Отже, кримінальним процесуальним законом чітко визначено процесуальну дію про початок та кінець досудового розслідування: початок - момент внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а закінчення - зокрема, направлення до суду обвинувального акту.
Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу (ч. 2 ст. 113 КПК).
У відповідності до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 294 КПК України якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 4 частини третьої статті 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 цього Кодексу, до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступником Генерального прокурора.
Положеннями ч. 1 ст. 295 КПК України визначено, що продовження строку досудового розслідування кримінального правопорушення, у випадку, визначеному пунктом 1 частини третьої статті 294 цього Кодексу, здійснюється за клопотанням слідчого або прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування.
Копія клопотання вручається слідчим або прокурором, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування, підозрюваному та його захиснику не пізніше ніж за п'ять днів до дня подання клопотання прокурору, уповноваженому на розгляд питання про продовження строку досудового розслідування.
Згідно ч. 3 ст 295 КПК України підозрюваний, його захисник мають право до подання клопотання про продовження строку досудового розслідування подати слідчому або прокурору, який ініціює це питання, письмові заперечення, які обов'язково долучаються до клопотання і разом з ним подаються прокурору, уповноваженому на його розгляд.
Відповідно до ч. 4 ст. 295 КПК України прокурор, уповноважений розглядати питання продовження строку досудового розслідування, зобов'язаний розглянути клопотання не пізніше трьох днів з дня його отримання, але в будь-якому разі до спливу строку досудового розслідування.
За ч. 5 ст. 295 КПК рішення прокурора про продовження строку досудового розслідування або про відмову у такому продовженні приймається у формі постанови.
В судовому засіданні встановлено, що вважаючи постанову заступника керівника Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_13 від 30.04.2025 року про продовження строку досудового розслідування незаконною, сторона захисту на підставі ч. 2 ст. 303 КПК України мала можливість її оскаржити під час досудового розслідування в суді, але такого питання перед судом порушено не було.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, сторона захисту, не будучі обмеженою в реалізації своїх процесуальних прав, не скористалась наведеними вище правами у передбачені КПК України способи.
Отже, з матеріалів кримінального провадження, зокрема з указаної постанови випливає, що це процесуальне рішення про продовження строку досудового розслідування прийнято заступником керівника Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_13 30.04.2025 року про продовження строку досудового розслідування, тобто уповноваженим на те суб'єктом у розумінні положень п. 1 ч. 3 ст. 294 КПК України, наразі є чинним, не оскаржено й не скасовано.
За встановлених обставин, ураховуючи наявність чинної законної постанови, відповідність її винесення саме заступником керівника Рівненської обласної прокуратури у відповідності ч. 1 ст. 295 КПК України, суд вважає, що строк досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні до трьох місяців було продовжено повноважною особою у законний спосіб.
Вирішуючи клопотання захисника ОСОБА_9 про повернення прокурору обвинувального акту з наведених у її клопотанні підстав, суд виходить з такого.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України визначено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Таким чином, підставами для повернення обвинувального акта прокурору згідно даної норми закону, є його невідповідність нормам процесуального права. Чинним КПК України порядок складання обвинувального акта, відомості, які має містити обвинувальний акт та документи, які додаються до обвинувального акту, передбачено ст. 291 КПК України. Інших вимог, яким має відповідати обвинувальний акт, КПК України не встановлено.
Суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 110 КПК обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України.
Так, відповідно до ст. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого; прізвище ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складання та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
До обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування; 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації. (ч. 2-4 ст. 291 КПК України).
Питання про відповідність викладення матеріалу в обвинувальному акті, власне фактичних обставин справи, а також про узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, або неповнота досудового розслідування не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі вдаватися до оцінки вказаних обставин чи досліджувати обставини кримінального провадження або докази на їх підтвердження чи спростування.
Також, судом враховується висновок Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду, який міститься у постанові від 03.07.2019 у справі 273/1053/17 (провадження № 51-8914км18), відповідно до якого кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов'язувати його змінювати цей обсяг, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв'язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.
Таким чином, підставою повернення обвинувального акта за п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК є виключно невідповідність вимогам закону обвинувального акта, але не порядок проведення досудового розслідування або незгода із певними фактичними обставинами кримінального правопорушення або їх обсягом, які прокурор вважає встановленими та виклав в обвинувальному акті. Обсяг та зміст фактичних обставин справи, які прокурор вважає встановленими, є виключною прерогативою та повноваженнями державного обвинувача та суд не має права на підготовчому етапі втручатися в їх компетенцію або з цих формальних причин повертати обвинувальний акт.
Таким чином, підставами для повернення обвинувального акта прокурору згідно даної норми закону, є його невідповідність нормам процесуального права. Чинним КПК України порядок складання обвинувального акта, відомості, які має містити обвинувальний акт та документи, які додаються до обвинувального акту, передбачено ст. 291 КПК України. Інших вимог, яким має відповідати обвинувальний акт, КПК України не встановлено.
Отже, повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акта вимогам закону, а наявність в ньому недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
В своєму клопотанні захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_9 , як на підставу для повернення обвинувального акта прокурора, посилається лише на те, що виклад фактичних обставин у обвинуваченні встановлено неточно або встановлені лише на припущенні, не стосуються обвинуваченого ОСОБА_8 , не підтверджують факт вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, стороною обвинувачення перебрано на себе повноваження суду щодо встановленості фактів та доведеності вини ОСОБА_8 . Однак посилання захисника, як підставу повернення обвинувального акту прокурору є такою, що не ґрунтується на положеннях ст. 314 КПК України, оскільки ці обставини не свідчить про невідповідність змісту обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України та не надає суду право повертати обвинувальний акт прокурору.
Таким чином, суд вважає, що повернення обвинувального акту із зазначених в клопотанні захисника підстав є необґрунтованим та таким, що призведе до безпідставного затягування розгляду кримінального провадження, і як наслідок, до порушення передбачених ст. 28 КПК України розумних строків судового розгляду.
Суд вважає, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024181010002333 від 09.10.2024 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, складений відповідно до вимог ст. 291 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вказані захисником обвинуваченого - адвокатом ОСОБА_9 обставини не можуть бути підставою для повернення обвинувального акта, а тому в задоволенні клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, слід відмовити.
Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло.
Кримінальне провадження підсудне Рівненському міському суду Рівненської області, підстав для його закриття та зупинення немає, обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, отже провадження може бути призначене до судового розгляду.
Таким чином, в наявності достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.
Вирішуючи клопотання захисника ОСОБА_9 про витребування документів з наведених у її клопотанні підстав, суд виходить з такого.
Згідно з положеннями п. 4 ч. 2 ст. 315 КПК України з метою підготовки до судового розгляду суд розглядає клопотання учасників судового провадження про витребування певних речей чи документів.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5, 6 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Захист здійснюється підозрюваним або обвинуваченим, його захисником або законним представником. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Статтею 84 КПК України визначено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
На підставі вказаних норм кримінально-процесуального закону, суд не здійснює збирання доказів, а лише створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав, у тому числі і на збирання доказів, якщо сторони мають труднощі з реалізацією вказаного права.
Так, станом на дату проведення підготовчого судового засідання чинним є Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (затверджений Наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року №298), яке визначає порядок формування та ведення Реєстру, а також надання відомостей з нього. Відповідно до пп. 4 п. 1 розділу І зазначеного Положення, власником ірозпорядником Реєстру є держава в особі Офісу Генеральногопрокурора.
Володільцем інформації, що обробляється в Реєстрі, є Офіс Генерального прокурора. Власник надає інформацію з Реєстру з додержанням вимог КПК України та Закону України «Про захист персональних даних.
Стороною захисту не подано суду доказів на підтвердження звернення до вказаної установи з метою отримання відомостей, про які йдеться в клопотанні.
За вказаних обставин, суд вважає, що у задоволенні клопотання захисника слід відмовити.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
ОСОБА_4 та ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні тяжких злочинів в сфері обігу наркотичних засобів, раніше судимі. При розгляді клопотань прокурора, суд враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , обставини вчинення кримінальних правопорушень та роль кожного обвинуваченого у їх вчиненні, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання їх винуватими у кримінальних правопорушеннях, вік, стан здоров'я, наявність ризиків переховування від суду, впливу на свідків та інших обвинувачених, вчинити інше кримінальне правопорушення, а застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вищевказаним ризикам буде недостатнім, тому суд приходить до переконання що до обвинувачених необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти зазначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених. Даних про про неможливість застосування данного виду запобіжного заходу стосовно кожного обвинуваченого не встановлено.
Як визначено в ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
З урахуванням вищенаведеного, з урахуванням обставин кримінальних правопорушень, майнового та сімейного стану обвинувачених, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає доцільним визначити розмір застави відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, зокрема ОСОБА_4 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та ОСОБА_6 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що гарантуватиме виконання обвинуваченими покладених на них обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Щодо клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний період доби, суд зазначає наступне.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, які згідно зі ст. 12 КК України, віднесено до тяжких злочинів, що спонукатиме обвинуваченого переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності, та здійснювати вплив на свідків та інших обвинувачених у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Отже, на переконання суду, наразі продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, уникнення вищевказаних ризиків, а також що строк дії застосованого запобіжного заходу стосовно обвинуваченого закінчується, слід продовжити строк перебування обвинуваченого ОСОБА_8 під домашнім арештом, та продовжити строк дії обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що на думку суду не є надміру обтяжливими щодо обвинуваченого, та в достатній мірі забезпечуватимуть належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуальних обов'язків.
Щодо клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_10 обов'язків покладених на нього відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, суд зазначає наступне.
Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 05.03.2025 до ОСОБА_10 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 гривень. Крім того, визначено перелік покладених на вказаного підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, а саме: прибувати за викликом до слідчого, прокурора та суду; не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу слідчого або прокурора; повідомляти слідчого, або прокурора про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в'їзд в Україну.
06.03.2025 ОСОБА_10 , було звільнено з ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» з-під варти у зв'язку із внесенням застави.
Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 01.05.2025 року щодо обвинуваченого ОСОБА_10 продовжено строк дії обов'язків, покладених на нього відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не зникли, підстав для скасування або зміни запобіжного заходу відносно ОСОБА_10 не вбачається, а тому для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_10 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 93, 177, 178, 181, 182, 183, 194, 284, 291, 314-316, 331 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 - про закриття кримінального провадження №12024181010002333 від 09.10.2024 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - відмовити.
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 - про повернення обвинувального акту №12024181010002333 від 09.10.2024 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - відмовити.
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 про витребування документів - відмовити. Роз'яснити право звернутися до суду повторно з цим клопотанням на стадії дослідження судом доказів та з'ясування обставин кримінального провадження.
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12023180000000172 від 02.06.2023 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського міського суду (м. Рівне, вул. Шкільна, 1) на 09.09.2025, 11:00 год.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
В судове засідання викликати учасників судового провадження.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів - з 28 липня 2025 року до 25 вересня 2025 року включно.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , утримувати в Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».
Одночасно визначити розмір застави 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить: 181 680 (сто вісімдесят одну тисячу шістсот вісімдесят) грн. 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок №UA048201720355229002000010559, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26259988.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 у разі внесення застави обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати на виклик прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора чи суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дозволяють право на виїзд з України та в'їзд до України; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».
У разі внесенні застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_4 , прокурору, та направити для відома та виконання начальнику ДУ "Рівненський слідчий ізолятор".
Строк дії ухвали та покладених обов'язків, у разі внесення застави - до 25 вересня 2025 року включно.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів - з 28 липня 2025 року до 25 вересня 2025 року включно.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , утримувати в Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».
Одночасно визначити розмір застави 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить: 90 840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) грн. 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок №UA048201720355229002000010559, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26259988.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 у разі внесення застави обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати на виклик прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора чи суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дозволяють право на виїзд з України та в'їзд до України; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».
У разі внесенні застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_6 , прокурору, та направити для відома та виконання начальнику ДУ "Рівненський слідчий ізолятор".
Строк дії ухвали та покладених обов'язків, у разі внесення застави - до 25 вересня 2025 року включно.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо ОСОБА_8 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання у нічний час доби строком на 60 днів, тобто до 25 вересня 2025 року включно.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 обов'язки:
- не залишати житло за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 21 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. без дозволу прокурора чи суду, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах, бомбосховищах на випадок оголошення повітряної тривоги;
- прибувати за кожною вимогою до прокурора чи суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України і в'їзду в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, визначити до 25 вересня 2025 року (включно).
Ухвалу про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати на виконання до органу Національної поліції в Рівненькій області за місцем проживання обвинуваченого.
Клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків щодо ОСОБА_10 - задовольнити.
Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу прокурора чи суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Строк дії ухвали та покладених обов'язків - до 25 вересня 2025 року включно.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена в частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою до Рівненського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а обвинуваченими - в цей же строк з моменту вручення їм копії даної ухвали.
Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1