Справа № 568/1092/25
Провадження № 3/568/579/25
29 липня 2025 року м. Радивилів
Суддя Радивилівського районного суду Рівненської області Кондратюк В.В.
за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
представника служби у справах дітей Пісарєвої О.М. від батальйону №3 (з обслуговування Дубенського району) полку УПП в Рівненській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч. 2 ст.126, ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт ID № НОМЕР_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ,
(права передбачені ст. 268 та ст. 270 КУпАП і вимоги ст. 63 Конституції України суддею роз'яснені),
11.07.2025 в провадження судді Радивилівського районного суду Рівненської області Кондратюка В.В. надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 2 ст. 126 та ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КУпАП).
З матеріалів справи встановлено наступне.
29.06.2025 о 21 год. 06 хв. на вул.Почаївська, 150, м.Радивилів, Дубенського району Рівненської області, ОСОБА_1 керував автомобілем «Geely JL7162», н.з. НОМЕР_2 , не маючи права керувати даним транспортним засобом, а саме не отримував посвідчення водія відповідної категорії. За даним фактом було складено протокол серії ЕПР1 №376463 від 29.06.2025 за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
29.06.2025 о 21 год. 06 хв. на вул.Почаївська, 150, м.Радивилів, Дубенського району Рівненської області, ОСОБА_1 керував автомобілем «Geely JL7162», н.з. НОМЕР_2 , не маючи при собі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. За даним фактом було складено протокол серії ЕПР1 №376456 від 29.06.2025 за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Під час складання усіх протоколів про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 роз'яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП, та зміст ст. 63 Конституції України, зауважень до протоколів про адміністративні правопорушення він не надавав, відомості про оскарження ним дій працівників поліції судді не надано.
Перед початком судового розгляду ОСОБА_1 суддею роз'яснено права відповідно до ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав, підтвердив обставини викладені у протоколі.
В судовому засіданні представник служби у справах дітей Пісарева О.М. пояснила, що ОСОБА_1 вину визнає, усвідомлює вчинення своїх дій. Вважає, що порушення ПДР, що стосується відсутності полісу страхування, то дане порушення стосується вітчима ОСОБА_1 , який як власник Т/з не оформив поліс страхування.
В судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що він є вітчимом ОСОБА_1 , останній вину визнає, усвідомив порушення закону. Щодо відсутності полісу страхування на т/з, пояснив, що він не встиг його оформити.
Відповідно до положень ст.221 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.
Згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Оскільки сформовані за вказаними протоколами справи про адміністративні правопорушення надійшли до суду, як окремі матеріали, тому враховуючи вимоги ч. 2 ст.36 КУпАП та зважаючи на те, що в провадженні одного судді знаходяться справи про вчинення адміністративних правопорушень однією особою, вважаю необхідним об'єднати їх в одну справу.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями.
Відповідно до протоколу серії ЕПР1 №376463 від 29.06.2025 ОСОБА_1 порушив п. 2.1 «А» «Правил дорожнього руху», що затвердженні постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі по тексту - ПДР України), а його дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Частина 2 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Згідно із п.2.1 «А» ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно із ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до протоколу серії ЕПР1 №376456 від 29.06.2025 ОСОБА_1 порушив п. 2.1 «Ґ» ПДР України, а його дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Частина 1 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Згідно із п.2.1 «Ґ» ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат “Зелена картка» (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування “Зелена картка».
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Згідно із статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Як зазначено частинами 1-3 статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За приписами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Положеннями статті 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному провадженні за формою, на відмінну від їх належності, що визначається як придатність таких доказів для використання їх за змістом.
При цьому, у відповідності до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п.27 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 №4 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Встановлюючи наявність адміністративних правопорушень в діях особи, щодо якої складено протоколи, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 та ч. 1 ст.126 КУпАП, окрім її повного визнання в судовому засіданні, повністю доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №376463 від 29.06.2025(а.с.2);
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №376456 від 29.06.2025(а.с.7);
- оглянутими в судовому засіданні відеозаписами, які містяться на диску(а.с.8). Вказаний відеозапис зроблено працівниками поліції з дотриманням вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, яка затверджена Наказом МВС України від 18 грудня 2018 року №1026, в тому числі щодо безперервності запису згідно п. 5 вказаної Інструкції.
Розглянувши зазначену справу про адміністративні правопорушення та на підставі зібраних у справі доказів суд вважає, що при складанні адміністративних матеріалів працівниками поліції не було допущено неповноту чи необ'єктивність в оцінюванні дій правопорушника. Судом не було виявлено порушень при зібранні матеріалів для складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Зазначені в протоколах обставини узгоджуються з даними, викладеними в матеріалах справи, з яких вбачається, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст.126, ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Оскільки під час розгляду справи встановлена провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень і останній підлягає адміністративній відповідальності, у справі, необхідно винести постанову, передбачену п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність є безумовне визнання вини та щиросердечне каяття, а також вчинення правопорушення особою у віці від 16-18 років.
Обставин, що обтяжують відповідальність - не встановлено.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 на момент вчинення адміністративного правопорушення, є неповнолітньою особою, якій виповнилося 17 років.
Згідно із ст. 13 КУпАП, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Суддя бере до уваги, що порушення правил дорожнього руху, допущені ОСОБА_1 є грубими, тому, вважає недоцільним застосовувати до нього заходи впливу передбачені ст.24-1 КУпАП.
Вирішуючи питання про застосування до правопорушника виду адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд враховує, що відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.
Суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення громадянина України ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання КУпАП.
У ч.2 ст.33 КУпАП зазначено, що при накладенні стягнення має враховуватись характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Санкція ч. 1 ст. 126 КУпАП передбачає покарання у виді накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Санкція ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачає покарання у виді накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При призначенні адміністративного стягнення суддя враховує наявність обставин, що пом'якшують відповідальність та відсутність обставини, що обтяжують відповідальність та вважає, що для запобігання вчиненню нових правопорушень та виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, враховуючи положення ст. 36 КУпАП, необхідно накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції, яка визначена ч.2 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Інформація щодо наявності пільг встановлених законодавством України у ОСОБА_1 в суду немає, такої інформації він особисто суду не повідомляв.
Таким чином, на підставі ст.40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. 36, ст. 126,ст. 122, ст. 221, ст. 283, ст. 284, ст. 294 КУпАП, ЗУ «Про судовий збір», суддя,
Об'єднати справи про вчинення адміністративних правопорушень ОСОБА_1 :
№568/1092/25 (провадження №3/568/579/25) за ч. 2 ст. 126 КУпАП;
№568/1093/25 (провадження №3/568/580/25) за ч. 1 ст. 126 КУпАП;
в одне провадження, присвоївши об'єднаній справі №568/1092/25.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт ID № НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.126, ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення і застосувати стягнення:
- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень в дохід держави;
- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 (чотириста двадцять п'ять) гривень в дохід держави.
У порядку ч. 2 ст.36 КУпАП остаточно визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт ID № НОМЕР_1 , стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень в дохід держави.
Реквізити для сплати штрафу: Отримувач коштів: ГУК у Рівнен.обл./Рівнен.обл./21081300; Код за ЄДРПОУ: 38012494; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача: 899998; Рахунок отримувача: UA218999980313020149000017001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно зі ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП;
- витрати на облік зазначених правопорушень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт ID № НОМЕР_1 , судовий збір в дохід держави в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів до Рівненського апеляційного суду через Радивилівський районний суд Рівненської області.
Суддя Володимир КОНДРАТЮК