Справа № 564/4813/24
29 липня 2025 року
Костопільський районний суд Рівненської області у складі
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні у залі суду в м.Костопіль в режимі відеоконференції клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу виді тримання під вартою у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №42023182490000214 від 21 серпня 2023 року про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України,
за участі учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 (дистанційно)
обвинуваченого ОСОБА_3 (дистанційно)
захисника ОСОБА_5 (дистанційно)
На розгляді Костопільського районного суду Рівненської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42023182490000214 від 21 серпня 2023 року про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України.
Прокурор в кримінальному провадженні до судового засідання подав до суду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , в якому просить продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу - тримання під вартою строком на 60 днів без права внесення застави.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що у разі незастосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою існує ймовірність настання ризиків передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а тому просить суд задовольнити його клопотання.
Прокурор ОСОБА_4 судовому засіданні підтримав подане клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого з підстав зазначених в клопотанні.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечував проти продовження відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Захисник - адвокат ОСОБА_5 , в судовому засіданні зазначила, що підтримує позицію свого підзахисного, однак просила суд при вирішенні питання продовження запобіжного заходу у вигляді тримання підвартою врахувати медичну документацію про стан здоров'я обвинуваченого.
З'ясувавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 11 листопада 2024 року обвинуваченому ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 08.01.2025 року включно.
Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 28 лютого 2025 року запобіжний захід відносно ОСОБА_3 продовжено до 28.04.2025 року, який в подальшому продовжено до 10 червня 2025 року та до 01 серпня 2025 року.
Судом встановлено, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 спливає 01 серпня 2025 року, судовий розгляд кримінального провадження не розпочато.
Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України, а саме дезертирства, тобто самовільного залишення військової частини з метою ухилитись від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявних ризиків, зазначених в ст.177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання, репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше, а також вагомість наявних доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.
На виконання вказаних вимог КПК України судом встановлено, що обвинуваченому інкриміновано злочин, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років, тому у суду є достатні підстави вважати, що у разі визнання ОСОБА_3 винуватим в інкримінованому злочині останній може переховуватися від суду, тобто наявний ризик передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а також судом встановлено наявність ризику передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що ОСОБА_3 схильний продовжити кримінальне правопорушення, в якому останній обвинувачується.
Суд вважає, що наявність ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України дають підстави вважати, що на даній стадії судового розгляду інші запобіжні заходи, крім тримання під вартою, не можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та забезпечити його належну поведінку. Враховуючи вказане, суд вважає що в разі зміни ОСОБА_3 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який, останній може переховуватися від суду та продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується.
Під час розгляду клопотання було доведено, що вищевказані ризики, які попередньо були встановлені слідчим суддею та судом, не зменшилися.
З огляду на положення ч.8 ст.176 КПК України та введення воєнного стану в Україні, суд позбавлений можливості застосувати до військовослужбовця, який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, інший запобіжний захід, окрім такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою, навіть у випадку, якщо слідчий суддя, суд дійде висновку, що більш м'який запобіжний захід зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442.
З метою забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, запобігання переховуватися від суду, а також враховуючи ризик продовження обвинуваченим кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_3 обвинувачується, суд вважає необхідним продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 в межах строку, встановленого ст.331 КПК України, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.5, 21, 31, 35, 75, 80-82, 197, 314, 315 КПК України, суд,
Продовжити відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Чернівці Чернівецької області, громадянину України, українцю, із повною вищою освітою, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовцю військової служби за призовом під час мобілізації, курсанту навчального взводу навчальної роти 1 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 , солдату, раніше не судимому, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів, тобто до 25 вересня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню і подання апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.
СуддяОСОБА_1