Справа № 545/2420/25
Провадження № 2/545/1613/25
23.07.2025 Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді: Стрюк Л.І.,
з участю секретаря: Гаврися В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
Позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, який обґрунтовується тим, що виконавчим написом приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. від 23.09.2019, зареєстрованого в реєстрі за №7112, звернено стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованості в розмірі 25138,29грн. Про накладення арешту на майно на підставі постанови державного виконавця позивач дізналася 30 травня 2025 року. Копію виконавчого напису позивач не отримувала, не ознайомлювалася з ним. Зазначила, що оспорюваний виконавчий напис вчинений з порушенням порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, заборгованість за кредитним договором не є безспірною.
Просила визнати вищезазначений виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, стягнути судові витрати.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явилися, попередньо представник надав заяву про розгляд справи без їхньої участі, заявлені вимоги просив задовольнити.
Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, попередньо надавши заяву про визнання позову, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, стягнути судові витрати в сумі 485грн, розгляд справи просила проводити без її участі.
Представник третьої особи Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, заяви про розгляд справи без його участі не надав.
Третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу (на разі Київського міського нотаріального округу) Остапенко Є.М. у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи без його участі не надав.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Встановлено, що виконавчим написом приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. від 23.09.2019, зареєстрованого в реєстрі за №7112, звернено стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованості за кредитним договором №2148/4039СLAPT від 19.11.2013, укладеного між ПАТ «Платінум Банк» та ОСОБА_1 та розрахунку заборгованості за період з 27.10.2014 по 18.09.2019 у в розмірі 25138,29грн, яка складається з: 13830,60грн - заборгованість за тілом кредиту; 3310,53грн - заборгованість за відсотками; 7847,16грн - заборгованість за пенею; 150грн - сума плати за вчинення виконавчого напису.
Відповідно до договору факторингу №20182407-1/2 укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами», останній набув права вимоги за кредитними договорами, у тому числі і за кредитним договором №2148/4039СLAPT від 19.11.2013, укладеного між ПАТ «Платінум Банк» та ОСОБА_1 (а.с.45-49)
Старшим державним виконавцем Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 27.04.2022 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №68836626 на підставі виконавчого напису №7112 від 23.09.2019 (а.с.17).
26.09.2023 начальником Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Усатим С.М. винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 (а.с.19).
Заступником начальника відділу Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Троян І.В. 31.05.2024 винесено постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи-боржника у банку для здійснення видаткових операцій (а.с.21).
Постановою державного виконавця Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Щербиною Г.С. від 02.09.2024 повернуто виконавчий документ стягувачу, у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення (а.с.22).
Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Такі ж норми містять п. п. 282, 288 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.04 № 20/5.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувана та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку).
Згідно п. 3.1. глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595 нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Згідно із відомостями, що зазначені у виконавчому написі, ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором №2148/4039СLAPT від 19.11.2013 за період з 27.10.2014 по 18.09.2019 у в розмірі 25138,29грн, яка складається з: 13830,60грн - заборгованість за тілом кредиту; 3310,53грн - заборгованість за відсотками; 7847,16грн - заборгованість за пенею; 150грн - сума плати за вчинення виконавчого напису.
Доказів того, що ОСОБА_1 отримував будь-які вимоги про усунення порушень за кредитним договором, суду не надано.
Вищевикладене свідчить про те, що нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, чим порушив норми ст. 88 Закону України «Про нотаріат».
Згідно з п. 5.1 та п. 5.2 п. 5 глави 16 розділу ІІ Порядку виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість. Якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, він може бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку нотаріальних документів.
Як вбачається з матеріалів справи приватним нотаріусом було вчинено оскаржуваний виконавчий напис на підставі кредитного договору №2148/4039СLAPT від 19.11.2013, який нотаріально не посвідчений, та не забезпечений іпотекою, тобто з фактичним порушенням переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржником допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Згідно вищевказаних вимог Закону виконавчий напис нотаріуса вчиняється на оригіналах документів (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлюють заборгованість, але оспорюваний виконавчий напис вчинено на окрему бланку нотаріальних дій.
У правовій позиції Верховного суду України викладеної в постанові від 5 липня 2017 року у справі за № 6-887цс17 зазначено, що з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Питання щодо розподілу судового збору суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України.
Враховуючи, що відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позов, тому суд вважає за можливе повернути позивачу 50 відсотків сплаченого судового збору у розмірі 485 грн. з державного бюджету, іншу частину судового збору в розмірі 485 грн. відповідно до ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81,141, 206, 258-260, 279 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем від 23.09.2019, який зареєстровано в реєстрі за №7112, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» заборгованості за кредитним договором №2148/4039 від 19.11.2013 за період з 27.10.2014 по 18.09.2019 в розмірі 25138,29грн таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (Код ЄДРПОУ 35017877, адреса місцезнаходження вул. Стельмаха, буд.9А, офіс 203, м. Ірпінь Київської області) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 485грн.
Повернути з державного бюджету ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 485грн сплачений відповідно до квитанції №0.0.4389611265.1 від 29.05.2025.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: Л. І. Стрюк