28 липня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/19211/24 пров. № А/857/12173/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Шевчук С.М., Гуляка В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року (судді Грень Н.М., ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Львів) у справі №380/19211/24 за позовом Приватного підприємства «Магенто» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
ПП «Магенто» (далі - позивач) звернулося до адміністративного суду з адміністративним позовом Головного управління ДПС у Львівській області, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 35731 від 28 серпня 2024 року про відповідність ПП “Магенто» критеріям ризиковості платника на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Львівській області виключити ПП “Магенто» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року задоволено позов.
Не погоджуючись із вказаним рішенням Головне управління ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Вказує, що за результатами проведеного моніторингу даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних, у зв'язку з отриманням інформації у процесі поточної діяльності встановлено здійснення ризикових фінансово-господарських операцій по ПП “Магенто», що відповідає п. 8 критеріїв ризиковості платника податку згідно кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, а саме: Код 03 - вiдсутнiсть необхiдних умов та/або обсягiв матерiальних ресурсiв для виробництва товарiв, виконання робiт або надання послуг в обсягах, вiдображених у податковiй накладнiй/розрахунку коригування (вiдсутнi вiдомостi про об'єкти оподаткування, вiдсутнє придбання послуг оренди об'єктiв оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди мiсць зберiгання товарно-матерiальних цiнностей, послуг оренди мiсць зберiгання паливно-мастильних матерiалiв тощо), вiдповiдно до поданої до контролюючих органiв звiтностi Код 07 - недостатня кiлькiсть трудових ресурсiв, необхiдних для здiйснення господарської операцiї в обсягах, зазначених у податковiй накладнiй/розрахунку коригування (за вiдсутностi iнформацiї щодо придбання послуг з виконання робiт, якi необхiднi для здiйснення господарської операцiї). У зв'язку з цим, Комісією Головного управління ДПС у Львівській області, з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №35731 від 28.08.2024р. про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ПП “Магенто» критеріям ризиковості платника податків на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платників податків.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ПП “Магенто» (далі по тексту - ПП “Магенто», Підприємство)» зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом юридичної особи 43618106.
Комісією Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла рішення від 29.07.2022 року № 25292 про відповідність платника податку - ПП “Магенто», критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, де у Графі “Податкова інформація» зазначено: У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.
02 серпня 2022 року ПП “Магенто» скерувало відповідачу лист-пояснення з первинними документами, що стосуються господарської операції із поставки ПП “Магенто» для ПП “Полісгурт» Датчика TG-K330 Duct Sensor 0-30°C Systemair(9032 90 00 00) вартістю 804,00 грн., оскільки саме за результатами скерування податкової накладної, у якій відображено відповідну господарську операцію, ПП “Магенто» було включено до переліку ризикових.
Серед таких документів було подано: видаткову накладну №559 від 11 липня 2022 року, яка підтверджує факт придбання Товарів у ТОВ “Кул Терм Груп», а також платіжні доручення №39 від 08.07.2022 року, №40 від 14.07.2022 року, якими підтверджується оплата за придбані товари.
В подальшому Товар, а саме “Датчик TG-K330 Duct Sensor 0-30°C Systemair (9032 90 00 00)» було реалізовано ПП “Полісгурт» на підставі договору поставки №29072022-05 від 29 липня 2022 року. Факт передачі товару та оплату його вартості підтверджують видаткова накладна №1/08 від 01 серпня 2022 року та виписка з рахунку АТ “АКБ Львів» від 01.08.2022 року. Крім цього, до зазначеного переліку документів, долучено також Договір суборенди нежитлового приміщення №01/22 від 01 березня 2022 року, де Підприємство власне і здійснює господарську діяльність.
За результатами розгляду листа та долучених до нього документів відповідач прийняв рішення від 29.08.2024 року №35731 залишити по п.8 Критеріїв ризиковості платника податку ПП “Брендек». Код інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку зазначено: 03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об'єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об'єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; 07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції). Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 05.02.2020 №8732 є предметом оскарження у даній справі.
Позивач вважає таке рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області № 35731 від 29.08.2024 р. про відповідність платника податку - Приватне Підприємство “Магенто», критеріям ризиковості платника податку протиправним та таким, що підлягає скасуванню, відтак звернувся із цим позовом до суду.
Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165, в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/ невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Критерії ризиковості платника податку на додану вартість встановлено Додатком 1 до Порядку №1165, одним з яких відповідно до пункту 8 Порядку №1165 є наявність у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Судом встановлено, що спірне рішення від 28.08.2023 №35731 відповідачем прийнято за пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку. При цьому у графі “Податкова інформація», яка заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, спірного рішення не зазначено, яка саме інформація слугувала підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, не наведено фактичних та юридичних підстав та мотивів його прийняття.
Додатком 4 до Порядку №1165 затверджено форму рішення про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Згідно до додатку 4 Порядку № 1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов'язково зазначається підстави для його прийняття: “у зв'язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 2019 р.№»; відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку. У разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація та заповнюється додатково графа податкова інформація (у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку).
На необхідність належного заповнення встановленої форми рішення звернув увагу Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 у подібних правовідносинах, згідно до правових висновків якого “при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу. Так, у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: - у зв'язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або - з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від р. № -. У формі рішення вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб'єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку».
Як встановлено судом з матеріалів справи, у рішенні відповідача не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, а також не зазначено, на чому базуються висновки відповідача та якими обставинами (фактами) вони підтверджуються.
Окрім того, суд звертає увагу, що Порядок № 1165 не передбачає повноважень комісії регіонального рівня приймати одне рішення про включення у перелік підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість щодо декількох суб'єктів господарювання одночасно, а передбачає, що відповідні рішення приймаються індивідуально щодо певного платника податку. Отже, рішення комісії від 29.08.2023 №35731 не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, що свідчить про необґрунтованість.
Характерною особливістю такого індивідуального акту є їх виражений правозастосовний характер, тобто конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами владних повноважень, які вдають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно- правових відносин, обумовлених цими актами.
Суд зауважує, законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
Рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.
Відповідно становленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації, а моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.
Суд зазначає, що будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняте оскаржуване рішення №35731 від 29.08.2024 про включення позивача до переліку ризикових платників податків, відповідачем надано не було, а відповідно відповідач не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості.
Відповідачем не деталізовано податкову інформацію, визначену у п.8 “Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за №1165, на підставі якої прийнято оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
За встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про порушення відповідачем порядку прийняття рішення, а також вимог щодо його обґрунтованості.
Окрім того, всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом визнання його “ризиковим» та фактично припинення господарської діяльності у зв'язку з неможливістю здійснювати реєстрацію податкових накладних та гарантування виконання своїх зобов'язань перед контрагентами (зокрема в частині реєстрації податкових накладних).
Отже, відповідачем в оскаржуваному рішенні не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками для позивача у вигляді внесення до переліку ризикових суб'єктів господарювання.
Суд звертає увагу на те, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.
Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону. Така позиція підтримується Верховним Судом, про що свідчить правовий висновок останнього, викладений у постановах від 02.04.2020 у справі №160/93/19, від 04.06.2020 у справі №340/422/19 та від 16.04.2021 у справі №813/1301/15.
У спірному рішенні відповідачем, в рядку "інформація" не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Контролюючим органом лише процитовано зміст п.8 Критеріїв ризиковості платника податків.
Однак пункт 8 Критеріїв передбачає розгляд питання про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку на додану вартість саме під час визначення ризиковості здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній/ розрахунку коригування, а оскаржуване Рішення не містить посилання на податкові накладні/розрахунки коригування, тобто конкретні господарські операції, обмежуючись загальною вказівкою на здійснення операцій у певний період.
Відповідач не надав суду доказів здійснення аналізу та перевірки поданих позивачем пояснень та копій документів, не підтверджено правильність наведених висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, не обґрунтовано їх правомірність. Тобто, відповідачем необґрунтовано з врахуванням поданих позивачем документів підстав для висновків про наявність обставин для включення позивача до переліку ризикових платників податку, жодна з підстав включення позивача до переліку ризикових платників податків не знайшла свого підтвердження в ході розгляду справи.
Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття, такий акт не може вважатися правомірним.
Рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.03.2023 року у справі № 340/3519/20, від 20.04.2023 у справі №380/4746/22, від 07.04.2023 року у справі № 280/3639/20, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.
Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності свого рішення.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи зазначені вище встановлені обставини справи, норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини, правові висновки Верховного Суду, колегія суддів вважає, що позов підлягає до задоволення, а відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийняття спірного рішення про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що в свою чергу є підставою для його скасування, а належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов'язання Головного управління ДПС у Львівській області, виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та його рішення, яке є законним та обґрунтованим.
Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області - залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року у справі №380/19211/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н.В. Ільчишин
Судді С.М. Шевчук
В.В. Гуляк
Повний текст постанови складено 28.07.2025