28 липня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/24627/24 пров. № А/857/10589/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Гуляка В.В., Шевчук С.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року (судді Мартинюка В.Я., ухвалену у порядку письмового провадження в м. Львів) у справі №380/24627/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.01.2025 року позов задоволено повністю; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №1159/12/17816 від 11.11.2024 року, виданої станом на 05.03.2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 11.11.2024 року №1159/12/17816, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням раніше виплачених сум.
ОСОБА_1 06.03.2025 подав заяву, в якій він просить встановити судовий контроль шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати звіт про виконання судового рішення у справі № 380/24627/24 від 22.01.2025 встановити відповідний строк для цього (7 робочих днів); постановити відповідну ухвалу про встановлення судового контролю у справі №: 380/24627/24 від 22.01.2025, та направити її для виконання до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Оскаржуваною ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року в задоволенні заяви відмовлено.
З цією ухвалою суду не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та допустив порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, а тому ухвала суду підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на те, що обмеження його пенсії максимальним розміром з боку відповідача є неправомірним та порушує діюче законодавство, що було підтверджене попереднім зверненням до Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/13404/23. Згідно з ним вже були визнані протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обмеження його пенсії максимальним розміром та було зобов'язано відповідача проводити перерахунок пенсії обмеження її максимальним розміром та з врахуванням проведеної індексації.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржувану ухвалу суду залишити без змін, вважаючи її законною та обґрунтованою.
Згідно статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) призначено апеляційний розгляд в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судом встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 у справі № 380/13404/23, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо складення та надання до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 № С/5599 від 20.09.2021 без включення до неї виплат у повному розмірі. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (за посадою, відповідною (аналогічною) останній штатній посаді) станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, зокрема, з урахуванням надбавки за знання іноземних мов в розмірі 25% та премії у розмірі 90 %, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 пенсії ОСОБА_1 . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 23.10.2024 касаційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024 у справі №380/13404/23 повернуто скаржнику.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.01.2025, яке набрало законної сили 22.02.2025 позов задоволено повністю, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №1159/12/17816 від 11.11.2024 року, виданої станом на 05.03.2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 11.11.2024 року №1159/12/17816, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням раніше виплачених сум.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для задоволення вказаної заяви.
Надаючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 14 КАС України передбачено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до частини 1 статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч.1 ст.381-1 КАС України).
Відповідно до абзацу першого ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною другою цієї норми передбачено, що в адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч.2 ст.382-1 КАС України).
Відповідно до ч.3 ст.382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Суд може зобов'язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб'єкта владних повноважень (ч.4 ст.382-1 КАС України).
Ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали є остаточною і оскарженню не підлягає (ч.5 ст.382-1 КАС України).
Частиною шостою цієї ж норми передбачено, що ухвала суду про задоволення заяви та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.
В свою чергу, виконавчі листи, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, є виконавчими документами, які підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 (далі- Закон №1404-VIII).
Стаття 1 вказаного Закону визначає виконавче провадження як завершальну стадію судового провадження і примусове виконання судових рішень, що передбачає сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень, які проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Порядок виконання рішень немайнового (зобов'язального) характеру визначений розділом VIII Закону №1404-VIII.
В свою чергу, положеннями статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що повноваження щодо вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду, в тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім до повноважень виконавців, а звернення до суду в порядку статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України є виключною мірою, якщо позивачем було вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.
Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, що наведена у постановах від 27 червня 2019 року у справі №807/220/18, від 21 березня 2019 року у справі №805/1458/17-а.
Такий же підхід застосовано в ухвалах Верховного Суду від 05 липня 2021 року у справі №260/636/19, від 18 грудня 2020 року у справі №200/5793/20-а та від 13 вересня 2021 року у справі №9901/235/20.
Судом встановлено, що станом на час звернення позивача до суду із заявою в порядку статті 382 КАС України відсутні дані про відкрите виконавче провадження щодо виконання рішення суду у справі №380/24627/24, та щодо результатів такого виконання органами ДВС.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що резолютивна частина рішення суду від 22.01.2025 року у справі №380/24627/24 передбачає зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 11.11.2024 року №1159/12/17816, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням раніше виплачених сум.
Листом від 27.02.2025 відповідач повідомив позивача, що рішення суду від 22.01.2025 року у справі №380/24627/24 виконано. Зокрема, проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 року на підставі відомостей довідки про розмір грошового забезпечення від 11.11.2024 року №1159/12/17816, виданої ІНФОРМАЦІЯ_3 , що не заперечується позивачем.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, поданої в порядку статті 382 КАС України, а вказане рішення суду не містить зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок його пенсії без обмеження максимального розміру в даному процесі.
Водночас, суд роз'яснює заявнику про те, що, в разі виникнення додаткових обставин, він не позбавлений права повторно звернутися до суду з відповідною заявою про встановлення судового контролю до суду, який прийняв рішення в цій справі.
З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції дотримано норм процесуального законодавства та вірно встановлено обставини, які мають значення для прийняття ухвали, а тому немає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують викладених у судовому рішенні цього суду висновків, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягають.
Щодо доводів апелянта із посиланням на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.12.2023 у справі № 380/13404/23, то колегія суддів враховує що слід звертатись з відповідною заявою про встановлення судового контролю до суду в межах вказаного провадження у цій справі.
У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстав для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду ухвали. суду першої інстанції на підставі статті 139 КАС України у апеляційного суду немає.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328, 378, 382 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року у справі №380/24627/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Н.В. Ільчишин
Судді В.В. Гуляк
С.М. Шевчук
Повний текст постанови складено 28.07.2025