Справа № 640/10138/20
про залишення апеляційної скарги без руху
28 липня 2025 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Кобаль М.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВГЕОПЛАН» до Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління ДПС у місті Києві звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 295 КАС України, виходячи з наступного.
Так, апеляційна скарга не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 295, 296 КАС України, виходячи з наступного.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2025 року повернуто апеляційні скаргу ГУ ДПС у м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року.
14.07.2025 року ГУ ДПС у м. Києві повторно звернулося до суду з апеляційною скаргою. Зазначене підтверджується штампом Укрпошти на конверті, який міститься в матеріалах справи та додано апелянтом до апеляційної скарги.
Правовими положеннями ч. 1 ст. 295 КАС України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Як вбачається з матеріалів справи, апеляційну скаргу подано 14.07.2025, тобто, з пропущенням встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку для її подачі.
В апеляційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення строку.
Так, в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, скаржником зазначено, що вперше апеляційна скарга подана вчасно, проте повернена останньому через недоліки апеляційної скарги, а звернення вдруге відбулося у максимально стислі строки.
Також, представник відповідача посилається на практику касаційної інстанції та рішень ЄСПЛ і зазначає про наявність у останнього права, відповідно до ст. 299 КАС України, на повторне подання апеляційної скарги.
З огляду на зазначене, відповідач вважає причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції поважними, такими, що заслуговують на увагу та є підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач вдруге скористався своїм правом і повторно подав апеляційну скаргу на рішення першої інстанції. При цьому, апелянтом не надано належних доказів пропуску строку, починаючи з моменту отримання рішення суду першої інстанції, та належних доказів неможливості подати апеляційну скаргу, через обставини на які посилається скаржник.
Дослідивши зазначені доводи та матеріали справи, суд апеляційної інстанції зазначає, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Отже, посилання зазначені відповідачем у вищевказаному клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не спростовують факт пропуску останнім строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а вказані обставини не можуть бути поважною підставою для визнання пропуску строку на апеляційне оскарження.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність надати скаржнику час для подання обґрунтованої заяви про поновлення строку із зазначенням інших причин поважності такого пропуску, достатніх для його поновлення, та надання належних доказів такого пропуску.
Крім того, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
Питання, пов'язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI (в редакції чинній на момент подачі позовної заяви).
Законом України від 06.12.2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», внесено зміни до названого Закону, які набрали чинності 05 січня 2017 року.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Даний позов подано в 2020 році.
Так, згідно з частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, встановлюється 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102,00 гривні.
Зокрема, Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 N 2147-VIII, який набув чинності 15.12.2017 року, внесені зміни до Закону України «Про судовий збір», зокрема ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», та встановлено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Тобто, при поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції судовий збір становить - 3153,00 грн. (2102,00 грн.*150% = 3153,00 грн.).
В порушення вимог чинного законодавства України, скаржником до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Вказані недоліки можуть бути усунуті апелянтом шляхом подання до суду апеляційної інстанції оригіналу квитанції про сплату судового збору в повному обсязі, а саме: 3 153,00 грн.
Також, у вступній частині апеляційної скарги скаржником зазначено про оскарження Одеського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року, у прохальній частині скаржник просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року.
Правовими положеннями п. 2 ч. 2 ст. 296 КАС України передбачено, що в апеляційній скарзі зазначаються, зокрема, найменування суду першої інстанції, який ухвалив рішення, номер справи та дата ухвалення рішення.
Разом з тим, в матеріалах справи не міститься рішень Одеського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року та Донецького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року, що в свою чергу є перешкодою для відкриття провадження по справі.
У свою чергу, у підсистемі «Електронний суд» та Комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», наявне рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року по справі 640/10138/20.
Вказані недоліки можуть бути усунуті апелянтом шляхом подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги із зазначенням, яке саме судове рішення оскаржується останнім та дати ухваленого рішення.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, відповідно до ст.ст. 169, 296 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 169, 296, 298 КАС України, суддя, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року - залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання даної ухвали.
Роз'яснити апелянту, що у випадку не виконання вимог ухвали у встановлений строк до апеляційної скарги будуть застосовані наслідки визначені п.1 ч. 4 ст. 169 або п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Суддя М.І. Кобаль