Справа № 620/3452/25
про залишення апеляційної скарги без руху
28 липня 2025 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Кобаль М.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 зазначений адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 295 КАС України, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною ч.1 ст. 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п.1 ч.2 ст. 295 КАС України).
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції 09.06.2025 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Згідно відомостей Комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» Військова частина НОМЕР_1 зареєстрована у підсистемі «Електронний суд», має електронний кабінет та згідно Картки руху документу, у цій справі, оскаржуване рішення доставлено до електронного кабінету Військової частини НОМЕР_1 - 12.06.2025 року о 21:15 год.
Проте, апеляційну скаргу скаржником подано до суду апеляційної інстанції 17.07.2025, через систему «Електронний суд», тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.
Тобто, скаржником пропущено встановлений адміністративним законодавством строк.
В апеляційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Так, зазначене клопотання обґрунтовано тим, Військова частина НОМЕР_1 входить до структури Міністерства оборони України та долучена до забезпечення оборони та захист Вітчизни.
В умовах воєнного стану існують форс-мажорні обставини, що суттєво ускладнюють здійснення всіх необхідних процесуальних дій.
Апелянт зазначає, вказані обставини є поважними причини пропуску процесуального строку на оскарження рішення суду першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи не міститься, а апелянтом не надано, жодного належного доказу на які посилається апелянт, і що позбавило можливості скаржника звернутися з апеляційною скаргою протягом тридцятиденного строку, встановленого адміністративним судочинством, з урахуванням того, що оскаржуване рішення суду першої інстанції отримано останнім - 12.06.2025 року, через електронний кабінет.
У свою чергу, поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить висновку про необхідність надати скаржнику час для подання обґрунтованої заяви про поновлення строку з зазначенням інших причин поважності такого пропуску, достатніх для його поновлення, та надання належних доказів такого пропуску.
Крім того, питання, пов'язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Законом України від 06.12.2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», внесено зміни до названого Закону, які набрали чинності 05 січня 2017 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закон № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Даний позов подано в 2024 році.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано: фізичною особою справляється судовий збір - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028,00 гривні.
Зокрема, Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 N 2147-VIII, який набув чинності 15.12.2017 року, внесені зміни до Закону України «Про судовий збір», зокрема ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», та встановлено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Таким чином, судовий збір при поданні апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції сплачується у розмірі 150 % ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, та становить - 1 816, 80 грн. (1211,20 грн.*150% = 1816,80 грн.).
В порушення вимог чинного законодавства України, скаржником до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
У апеляційній скарзі скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, обґрунтоване неможливістю своєчасної сплати судового збору в строки, передбачені чинним законодавством.
Перевіривши доводи зазначеного клопотання, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України «Про судовий збір», приписи якої не містять підстав та умов для звільнення суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення.
Таким чином, суд доходить висновку, що викладені апелянтом у клопотанні про відстрочення сплати судового збору обставини не можуть бути підставою для його задоволення в силу положень ст. 8 Закону України «Про судовий збір», а тому в задоволенні зазначеного клопотання необхідно відмовити.
Вказані недоліки можуть бути усунуті апелянтом шляхом подання до суду апеляційної інстанції оригіналу квитанції про сплату судового збору в повному обсязі, а саме: 1816,80 грн.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, відповідно до ст.ст. 169, 296 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 169, 296, 298 КАС України, суддя, -
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року - залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання даної ухвали.
Роз'яснити апелянту, що у випадку не виконання вимог ухвали у встановлений строк до апеляційної скарги будуть застосовані наслідки визначені п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Суддя М.І. Кобаль