Справа № 640/374/21 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Анісімов О.В.,
Суддя-доповідач Кобаль М.І.
22 липня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Кобаля М.І.,
суддів Файдюка В.В., Черпака Ю.К.,
при секретарі Литвин С.В.
за участю:
представника відповідача: Прутенського К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 травня 2025 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ХОЛДИНГОВА ЛІСОПИЛЬНА КОМПАНІЯ» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕЗАЛТ ХАУЗ» (далі по тексту - позивач, правонаступник ТОВ «УКРАЇНСЬКА ХОЛДИНГОВА ЛІСОПИЛЬНА КОМПАНІЯ», ТОВ «УХЛК») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві) в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.12.2020 року № 00120250740 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування на суму 3 699 037,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 849 518, 50 грн.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 травня 2025 року значений позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, який з'явився у призначене судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, основним видом діяльності ТОВ «РЕЗАЛТ ХАУЗ», правонаступником якого є ТОВ «УХЛК», товариство було платником ПДВ, володіло активами (у т.ч. земельні ділянки, будівлі, споруди, машини, обладнання, транспорті засоби, тощо), використовувало найману працю (червень 2020 року - 140 чоловік, липень 2020 року - 187 чоловік, серпень 2020 року - 203 чоловік) та сплачувало податки, в тому числі ПДВ.
ТОВ «РЕЗАЛТ ХАУЗ» подано до ГУ ДПС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2020 року, в якій зазначено сума від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статі 200-1 розділу V Податкового кодексу на момент подання податкової декларації, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1 декларації) у розмірі 6855201 грн.
У період з 29.10.2020 року по 11.11.2020 року, ГУ ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «РЕЗАЛТ ХАУЗ», з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за серпень 2020 року, яка документована актом №2978/26-15-07-04-01/42984316 від 18.11.2020 року (далі - акт перевірки), якою встановлено порушення пункту 198.5 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку (р.20.2.1) за серпень 2020 року у сумі 3699037 грн.
Згідно акту перевірки, контролюючим органом зазначено, що на запит про надання документів від 30.10.2020 року №1, ТОВ «РЕЗАЛТ ХАУЗ» не надано документів щодо калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), технологічні карти на підставі яких здійснюється виробничий процес та бухгалтерський облік списання та використання сировини, матеріалів, запасів, товарів, готової продукції, у зв'язку з чим неможливо підтвердити використання у виробництві сировини і матеріалів (щиту клеєного не каліброваного, дошки зрощеної соснової, заготовки зрощеної, брусу клеєний), яка списана у виробництво у червні, липні, серпні 2020 року та заявлено до бюджетного відшкодування за серпень 2020 року на суму 3699037 грн., що входять до складу виготовленої продукції, у межах господарської діяльності підприємства, а саме:
- по ТОВ «БФ ПРОФІЛЬ» на суму ПДВ у розмірі 1140477,19 грн за липень 2020 року, на суму ПДВ у розмірі 2441445,33 за червень 2020 року грн;
- по ТОВ «УКРАЇНСЬКА ХОЛДИНГОВА ЛІСОПИЛЬНА КОМПАНІЯ» на суму ПДВ у розмірі 117114,16 грн, за липень 2020 року,
Також, відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «РЕЗАЛТ ХАУЗ», з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за липень 2020 року, яка документована актом №219/26-15-07-04-03/42984316 від 15.10.2020 року, якою встановлено порушення пункту 198.5 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку, за липень 2020 року, в сумі 63180 грн. та заниження суми від'ємного значення, що зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) за липень 2020 року на 2 692 388 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.06.2021 року по справі №640/32153/20, яке набрало законної сили, за позовом ТОВ «РЕЗАЛТ ХАУЗ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення, які складені за наслідками розгляду акту перевірки №219/26-15-07-04-03/42984316 від 15.10.2020 року, чим підтверджено правильність формування ТОВ «РЕЗАЛТ ХАУЗ» бюджетного відшкодування ПДВ та суму від'ємного значення.
Релевантність цієї інформації для справи пояснюється тим, що згідно акту перевірки №2978/26-15-07-04-01/42984316 від 18.11.2020 року податковим органом використана зазначена інформація, як преюдиція щодо визначення ТОВ «РЕЗАЛТ ХАУЗ» від'ємного значення, за період липень 2020 року, який був врахований при складанні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Крім того, відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «РЕЗАЛТ ХАУЗ», з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку, за червень 2020 року, яка документована актом №81/26-15-07-04-04/42984316 від 16.09.2020 року, якою встановлено порушення пункту 187.1 статті 187 пункту 198.5 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, а саме:
- завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2020 року на 1402407 грн;
- завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21), за червень 2020 року/, на 2 761 279 грн.
Щодо вказаного питання, судом встановлено, що в проваджені Житомирського окружного адміністративного суду перебуває справа №640/33060/20 за позовом ТОВ «РЕЗАЛТ ХАУЗ» до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому позивач просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві Державної податкової служба України, від 12.10.2020 року №0005430704 щодо достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2020 року та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в повному обсязі; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві Державної податкової служба України, від 12.10.2020 року №0005450704 щодо застосування штрафу у сумі 350 602,00 грн. та достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2020 року, та зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок банку Позивача в повному обсязі.
На момент розгляду даної справи, рішення по справі № 640/33060/20 не прийнято.
Обставини вказаної справи мають правове значення, оскільки згідно акту перевірки №2978/26-15-07-04-01/42984316 від 18.11.2020 року, відповідачем використана ця інформація, як преюдиція щодо визначення ТОВ «РЕЗАЛТ ХАУЗ» від'ємного значення, за червень 2020 року, який був врахований при складанні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Також, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «РЕЗАЛТ ХАУЗ» укладено ряд господарських договір щодо постачання йому продукції, а саме:
- 01.08.2019 року ТОВ «РЕЗАЛТ ХАУЗ» укладено договір поставки товару №0108/19-ПМ з ТОВ «УКРАЇНСЬКА ХОЛДИНГОВА ЛІСОПИЛЬНА КОМПАНІЯ», згідно якого останнє зобов'язалось передати у власність першому пиломатеріали власного виробництва. Строк дії договору: з моменту підписання до 31.01.2020 року, а в частині розрахунків до повного їх виконання (Т.1, а.с.31);
- 19.06.2019 року ТОВ «РЕЗАЛТ ХАУЗ» укладено договір купівлі-продажу №1909/19 з ТОВ «БФ ПРОФІЛЬ», згідно якого останнє зобов'язалось передати у власність першому пиломатеріали погонажні, стругані пиломатеріали, пиломатеріали обрізні стругані з чотирьох сторін, брус клеєний, пиломатеріали зрощені, клей ПВА. Строк дії договору: з моменту підписання до 31.01.2020 року, а в частині розрахунків до повного їх виконання;
- 24.09.2019 року ТОВ «РЕЗАЛТ ХАУЗ» укладено договір поставки №MNM/190924/C40 з ТОВ «АКЗО НОБЕЛЬ ХОЛДІНГ Україна», згідно якого останнє зобов'язалось передати у власність першому клеї, затверджувачі, допоміжні засоби та лакофарбні матеріали для деревообробної промисловості. Строк дії договору складає 1 (один) рік з дати набрання ним чинності;
- 09.04.2020 року ТОВ «РЕЗАЛТ ХАУЗ» укладено договір поставки №150П/20 з ТОВ «КІІЛТО - КЛЕЙ», згідно якого останнє зобов'язалось передати у власність товар. Строк дії договору до 08.04.2021 року.
Згідно запиту про надання документів від 30.10.2020 року №1 та акту про ненадання документів від 18.11.2020 року, №279/26-15-07-04-01, з 18 витребуваних позицій запитуваної інформації, позивачем не надано документи згідно 2 позицій, а саме: документи щодо калькулювання виробничої собівартості продукції та технологічні карти.
Наведене, із врахуванням додатку №1 до акту перевірки свідчить, що всі інші документи позивачем були надані у повному обсязі, а серед них: податкові декларацій з ПДВ з додатками (квітень - серпень 2020 року); податкові накладні, видаткові накладні, акти виконаних робіт (квітень-серпень 2020 року); платіжні документи, які засвідчують факт оплати за отримані товари (послуги) (квітень-серпень 2020 року); експортні, імпортні МД (квітень-серпень 2020 року); картки рахунку 631,361 (квітень-серпень 2020 року); оборотно-сальдові відомості по рахункам 631,361,362,28,26,25,22,20,10 загальна по всім рахункам.
08.12.2020 року ГУ ДПС у м. Києві складено податкове повідомлення-рішення від №00120250740, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 3 699 037,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1 849 518, 50 грн. (далі по тексту - оскаржуване ППР).
Не погоджуючись з оскаржуваним ППР позивач звернувся до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.
Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення ґрунтували свою позицію виключно на припущеннях, які не перевірили при проведенні документальної перевірки.
Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач поніс реальні витрати, у зв'язку з придбанням товару (розрахунки проведені у повному обсязі), придбаний товар використаний у господарській діяльності позивача, податкові накладні зареєстровані у відповідних реєстрах, первинні документи складені правильно, та у своїй сукупності доповнюють один одного, а структура активів ТОВ «РЕЗАЛТ ХАУЗ» мала зміни пов'язані з придбанням товару, у наведених контрагентів.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України) та іншими законами України з питань оподаткування (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно зі статтею 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
У пункті 14.1 статті 14 ПК України визначено, що: 14.1.18. бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника; 14.1.179. податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді; 14.1.181. податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно підпункту а) пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг, а відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Правовими положеннями пункту 198.5 статті 198 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
Також, згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Отже, аналізуючи наведені вище норми ПК України, суд апеляційної інстанції зазначає, що обов'язок нарахувати податкові зобов'язання та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну виникає у контрагентів позивача, а позивач має право за рахунок цих операцій формувати податковий кредит з ПДВ, який впливає на його податкові зобов'язання з цього податку.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, актом перевірки, окрім іншого, задокументовано придбання ТОВ «РЕЗАЛТ ХАУЗ» 2-х вальцових клеючих машин (OSAMA S2R-600) (контракт №19032020 від 19.03.2020 року Т.1, а.с.26-30) та оренда лінії та верстатів для виробництва (Т.1, а.с.72 податкова накладна №397 від 30.04.2020 року).
Тобто, ТОВ «РЕЗАЛТ ХАУЗ» було реальним та активним учасником ділового обороту, який здійснює лісопильне та стругальне виробництво, що обумовлює придбання ним сировини (щит клеєний не калібрований, дошка зрощена соснова, заготовка зрощена, брус клеєний) та пиломатеріалів.
При цьому, під час проведення перевірки посадовими особами контролюючого органу, окрім наведених первинних документів, досліджувалися картки рахунку 631,361 (квітень-серпень 2020 року); оборотно-сальдові відомості по рахункам 631,361,362,28,26,25,22,20,10 загальна по всім рахункам, і жодних порушень щодо обліку цих господарських операцій, не виявлено (див. акт перевірки). Досліджені у справі первинні документи у своєму взаємозв'язку логічно доповнюють один одного, не порушуючи хронологію.
Водночас суд звертає увагу на те, що у матеріалах справи містяться первинні документи, якими документована реалізація ТОВ «РЕЗАЛТ ХАУЗ» виготовленої ним продукції.
Враховуючи специфіку діяльності ТОВ «РЕЗАЛТ ХАУЗ», як такого, що займається лісопильним та стругальним виробництвом, його виробничі потужні, та кількість працевлаштованих осіб, повний розрахунок по договорам, з урахуванням наданих первинних документів, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що укладені позивачем договори з вищезазначеними контрагентами, носять реальний характер та впливають на рух активів.
Таким чином, ТОВ «РЕЗАЛТ ХАУЗ» мало право формувати податковий кредит ПДВ, за рахунок якого було сформовано від'ємне значення ПДВ за червень-липень 2020 року.
Отже, єдиною підставою для ствердження відповідачем про нереальність господарських операцій або здійснення ТОВ «РЕЗАЛТ ХАУЗ» витрат не пов'язаних з господарською діяльністю, є ненадання на його запит документів щодо калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), технологічні карти на підставі яких здійснюється виробничий процес та бухгалтерський облік списання та використання сировини, матеріалів, запасів, товарів, готової продукції.
Натомість, судом апеляційної інстанції встановлено, що з урахуванням додатку №1 до акту перевірки усі інші документи позивачем були надані у повному обсязі, а серед них: податкові декларацій з ПДВ з додатками (квітень - серпень 2020 року); податкові накладні, видаткові накладні, акти виконаних робіт (квітень-серпень 2020 року); платіжні документи, які засвідчують факт оплати за отримані товари (послуги) (квітень-серпень 2020 року); експортні, імпортні МД (квітень-серпень 2020 року).
Окрім того, як вже вище зазначалося судом, позивач та його контрагенти були платниками ПДВ, а тому за рахунок реальних господарських операцій між ними, які пов'язані з господарської діяльністю, після реєстрації в ЄРПН контрагентами позивача податкових накладних, ТОВ «РЕЗАЛТ ХАУЗ» мало право формувати податковий кредит за рахунок таких операцій.
У свою чергу, порядок визначення суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначено статтею 200 ПК України.
Під бюджетним відшкодуванням розуміють відшкодування від'ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника (пп. 14.1.18 ПК України).
Згідно пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду, а відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Таким чином, право на отримання бюджетного відшкодування мають платники ПДВ, які прийняли рішення про повернення суми бюджетного відшкодування та подають відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції враховуючи, що ТОВ «РЕЗАЛТ ХАУЗ» мало право на отримання бюджетного відшкодування і таке право реалізувало шляхом подання ГУ ДПС у м. Києві податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин і не довів правомірності винесення оскаржуваного ППР.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, а в рішенні від 27.09.2010 по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» - що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена в справі «Пономарьов проти України» (пункт 40 мотивувальної частини рішення від 3 квітня 2008 року), в якому Суд наголосив, що «право на справедливий судовий розгляд», яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.
У справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 Конвенції не зобов'язує держав - учасників Конвенції створювати апеляційні чи касаційні суди. Однак там, де такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6» (пункт 22 мотивувальної частини рішення від 20 липня 2006 року).
Аналіз наведених положень дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції дійти висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню, а тому доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу суду, оскільки позивачем було доведено належними доказами наявність права на бюджетне відшкодування, а тому оскаржуване ППР є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.
В зв'язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві - залишити без задоволення.
Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 травня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя: М.І. Кобаль
Судді: В.В. Файдюк
Ю.К. Черпак
Повний текст виготовлено 25.07.2025 року