Справа № 553/127/25
Провадження № 2/553/520/2025
Іменем України
29.07.2025м. Полтава
Подільський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого судді Москаленко В.В.
за участі секретаря судового засідання Микуці К.В.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
представника третьої особи Самусенко Н.В.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні заяву представника позивача про затвердження мирової угоди у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 ,третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Обслуговуючий кооператив «Садівниче товариство «Полонина про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на земельну ділянку -
15.01.2025 представник позивача ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_4 про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на земельну ділянку у якій просив визнати дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0332 га (кадастровий номер 5310136700:06:001:0299) для ведення садівництва яка розташована в АДРЕСА_1 , укладений 10.07.2012 між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та визнати за ОСОБА_3 право власності на вказану земельну ділянку .
26.05.2025 до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_3 про затвердження мирової угоди, укладеної між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 згідно умов якої сторони домовились:
1. Відповідач визнає дійсність договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 10 липня 2012 року, та підтверджує отримання від позивача оплати в розмірі 3500 грн.
2. Відповідач визнає за позивачем право власності на земельну ділянку площею 0,0332 га (кадастровий номер 5310136700:06:001:0299).
3. Сторони погодили розподіл судових витрат, поклавши їх на позивача, та заявили про відсутність взаємних претензій після затвердження угоди. Мирова угода укладена добровільно, без примусу, обману чи помилки, з повним розумінням сторонами її правових наслідків. Угода не порушує права та законні інтереси третіх осіб і відповідає вимогам законодавства України, зокрема ст.ст. 202, 203 ЦК України.
У підготовочому судовому засіданні представник позивача підтримав заяву про затвердження мирової угоди, просив затвердити мирову угоду.
У підготовчому судовому засіданні представник відповідачки просив затвердити мирову угоду.
У підготовчому судовому засіданні представник третьої особи Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Полонина» заперечувала проти задоволення заяви про затвердження мирової угоди., просила відмовити у затвердженні мирової угоди.
Заслухавши пояснення сторін , ознайомившись з матеріалами справи, суд зазначає таке.
Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка площею 0,0332 га (332 кв.м.) кадастровий номер 5310136700:06:001:0299 для ведення садівництва ,що належить ОСОБА_4 була продана ОСОБА_3 10.07.2012 ,що підтверджується розпискою та актом приймання-передачі земельної ділянки від 10.07.2012.,тобто договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки укладено в простій письмовій формі без нотаріального оформлення (а.с.6-7).
Відповідно до ч. 1 ст.10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Частиною першою статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ч. 1 ст.181, ч.ч. 1,2 ст.182 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
За правилами ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до ч. 2 ст. 209 ЦК України, нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.
Відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України, договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.
Згідно із ч. 1 ст. 210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»(далі -Закон) задекларовані засади державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, до яких віднесено: обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав (п. 2); одночасність вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном та державної реєстрації прав (п. 2-1).
За термінологією, визначеною в п. 1 ч. 1 ст. 2 цього Закону: державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 цього Закону , державній реєстрації прав підлягають право власності на нерухоме майно і речові права на нерухоме майно, похідні від права власності.
За роз'ясненнями викладеними в абзаці 1 пункту 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 06 листопада 2009 року № 9», вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню дійсним, судам необхідно врахувати, що норма частини другої статті 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.
Отже, правила ст. 220 ЦК України, не поширюються на правочини, які підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210,640 ЦК України пов'язується з державною реєстрацією, тому вони є неукладеними і такими, що не породжують для сторін права та обов'язки.
Оскільки договір купівлі-продажу від 10.07.2012, предметом якого є нерухоме майно, підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню і державній реєстрації в імперативному порядку, унормованому ч. 1 ст. 210 ЦК України і ст.ст.4,5 Закону № 1952-IV, але не був підданий такому посвідченню і реєстрації, то такий договір не є укладеним в силу закону і не створює прав і обов'язків для сторін .
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України в постанові від 18 квітня 2011 року у справі № 3-28гс11 (щодо визнання дійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна та визнання права власності на придбане за договором майно з підстав ухилення відчужувача від нотаріального посвідчення даних договорів) та Верховний Суд у справах з подібними правовідносинами, що викладені в постановах від 29 травня 2020 року у справі № 629/5243/16-ц, від 11 серпня 2020 року у справі № 207/4472/15-ц.
На підставі вищевикладеного, надавши правову оцінку умовам мирової угоди, суд вважає, що положення поданої сторонами мирової угоди від 16.04.2025 суперечать вимогам чинного законодавства, а тому суд приходить до висновку про відмову в затвердженні мирової угоди та продовження судового провадження у справі.
Керуючись ст. 175, 293 ЦПК України, суд,
У затвердженні мирової угоди укладеної між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 16.04.2025 року, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Подільського районного суду міста Полтави В. В. Москаленко