Справа № 276/593/25
Провадження по справі №2/276/386/25
24 липня 2025 року селище Хорошів
Хорошівський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Збаражського А.М., з участю:
секретаря судового засідання Ігнатенко О.М.,
представників позивача Ващук Ю.С., Дідківської В.В.,
відповідачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Хорошівської селищної ради в особі органу опіки та піклування до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
Орган опіки та піклування Хорошівської селищної ради звернувся до суду з вказаним позовом.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти ОСОБА_3 і ОСОБА_4 знаходяться на обліку служби у справах дітей Хорошівської селищної ради, як такі, що перебувають в складних життєвих обставинах. У будинку, де мешкає родина не створено умов для проживання дітей, в будинку постійна антисанітарія, наявні паразити. Матеріальне становище незадовільне: мати не працює, батько отримував виплати по безробіттю, які наразі припинено. Діти не мають належного догляду, батьки вихованням дітей не займаються, не забезпечують їх елементарними необхідними засобами гігієни, належним харчуванням, одягом. У сім'ї відсутні доброзичливі стосунки, які позитивно впливають на емоційний стан дітей. За місцем проживання батьки характеризуються незадовільно. Вони зловживають алкогольними напоями, ведуть аморальний спосіб життя. Неодноразово з батьками проводились профілактичні бесіди, щодо необхідності ведення здорового способу життя, створення належних умов для проживання дітей та роз'яснено всі наслідки невиконання батьківських обов'язків, зверталася увага на важливість зростання та виховання дітей у сім'ї, надавався термін для виправлення складної життєвої ситуації в родині. Питання про невиконання батьківських обов'язків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 неодноразово розглядалось на засіданнях комісії з питань захисту прав дитини. Проте рекомендації комісії батьками не виконуються. Також питання про стан виконання батьківських обов'язків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відносно їх малолітніх дітей розглядалося на засіданні виконавчого комітету Хорошівської селищної ради. До подолання/мінімізації батьками складних життєвих обставин з 21.01.2025 по 20.04.2025 року ОСОБА_3 і ОСОБА_4 влаштовано на тимчасовий догляд та виховання в сім'ю патронатного вихователя ОСОБА_5 . За час перебування дітей у родині патронатного вихователя мати відвідала дітей лише один раз 11 березня 2025 року. За інформацією відділення поліції № 3 Житомирського районного управління поліції № 2 ГУНП України в
Житомирській області громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_2 неодноразово притягувались до адміністративної відповідальності за невиконання батьками або особами, що їх заміняють, обов'язків щодо виховання дітей та домашнє насильство, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду із вказаним позовом та просить суд: позбавити відповідачів батьківських прав відносно її малолітніх дітей; стягнути з відповідачів аліменти на утримання малолітніх дітей у розмірі по 1/3 частки їх доходу (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму на кожну відповідного віку до повноліття; судові витрати покласти на відповідачів.
Ухвалою судді від 10 квітня 2025 року відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, призначено по справі підготовче судове засідання, встановлено відповідачам строк для подання відзиву.
28 травня 2025 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав, зазначених у позові. Зазначили, що під час проживання з батьками діти не були забезпечені належним утриманням та вихованням, відповідачі зловживають алкогольними напоями, вчиняють домашнє насильство, притягувались до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов'язків. ОСОБА_1 часто зникала з місця проживання. Відповідачі лише частково виконали рекомендації щодо виправлення ситуації, мати має дохід від тимчасових заробітків, умови проживання трохи покращили, але недостатньо. Малолітні діти знаходяться в патронатній сім'ї з січня 2025 року, проте, за перший місяць батьки їх взагалі не провідувати та не цікавились їхнім життям. Наразі відвідування відбуваються рідко, що свідчить про небажання відповідачів виправитись.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що вона на даний час не зловживає спиртними напоями, влаштувалась на роботу, працює по договору, в будинку робить ремонт, дітей систематично відвідує в сім'ї патронатного вихователя, спілкується по телефону. У судовому засіданні просила не позбавляти її батьківських прав, запевнила суд що стала на шлях виправлення.
Відповідач ОСОБА_2 в суді позов не визнав та пояснив, що він є особою з інвалідністю 2 групи, яку встановлено у зв'язку з пораненням внаслідок війни, є учасником бойових дій. З 2024 року він звільнився з військової служби та готує документи до управління пенсійного фонду для призначення йому пенсії по інвалідності. На даний час він разом з ОСОБА_1 проживають в будинку, який отримав у спадок, робить там ремонт. Зазначив, що діти були забезпечені харчуванням, одягом, старшого сина водив до школи, допомагав з виконанням домашніх завдань, проводив з дітьми дозвілля - відвідували парк, ходили на риболовлю. Проте визнав, що недостатньо приділяв увагу дітям, їх вихованню та забезпеченню. За час перебування дітей в патронатній сім'ї систематично відвідує дітей, приблизно 1 раз на два тижні, а ОСОБА_1 - щотижня. Щодо зловживання алкогольними напоями, то запевнив суд, що виправиться, планує пройти реабілітацію. Просив не позбавляти його батьківських прав відносно дітей.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши зібрані докази, враховує наступне.
Стаття 263 ЦПК України, регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом частини 1 статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є батьками двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 (а.сп. 7, 8).
Відповідно до наказів служби у справах дітей Хорошівської селищної ради №7 від 09.01.2025 року, №8 від 09.01.2025 року малолітні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувають на обліку служби у справах дітей Хорошівської селищної ради як діти, які перебувають у складних життєвих обставинах (а.сп.9-10).
Згідно листів ВП №3 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області від 13.03.2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , притягувалась до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 КУпАП. До кримінальної відповідальності не притягувалася. Також, ВП №3 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області здійснювалося досудове розслідування в кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_2 , 24.02.2023 року, за фактом вчинення домашнього насильства. Досудове розслідування в кримінальному провадженні завершено та обвинувальний акт відносно останнього направлено до Володарсько-Волинського районного суду (а.сп.11-12).
Відповідно до листа ВП №3 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області від 08.04.2025 року за вх. №088, ОСОБА_1 неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП (07.09.2024), ст. 173, ч. 1 ст. 184, ч.3 ст. 178 , ч.1 ст. 127 КУпАП (08.01.2025); ОСОБА_2 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (19.01.2025), ст.183 КУпАП (19.12.2024) (а.сп.13).
Згідно листа ПФ України в Житомирській області на №4555 215/03 від 10.06.2024, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , які проживають за адресою АДРЕСА_1 на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України не перебувають та пенсію не отримують ( а.сп.14).
Із листа Хорошівського відділу №8 УСЗН Житомирської РДА від 31.03.2025 №97/08 слідує, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , житель АДРЕСА_1 , на обліку в управлінні не перебуває, жодних видів державних соціальних допомог не отримує. Громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька АДРЕСА_1 , на обліку перебувала та отримувала державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям по грудень 2022 року включно. За даною допомогою зверталась 13.11.2023 та 20.05.2024, але у призначенні допомоги було відмовлено у зв'язку з перевищенням середньомісячного сукупного доходу сім'ї. На даний час жодних видів допомог не отримує ( а.сп.15).
Відповідно до характеристики учня 1 класу Хорошівського ліцею №2, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 2025 року, ОСОБА_6 має початковий рівень навчальних досягнень. Учень не дуже цікавиться навчанням. Учень забезпечений навчальним приладдям. Батьки не приділяють належної уваги вихованню сина ( а.сп.16).
Згідно листа КУ «Центр надання соціальних послуг» Хорошівської селищної ради від 03.03.205 №69 було проведено психологічну діагностику з малолітніми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . ОСОБА_7 (7 років) має значні труднощі з адаптацією до нових умов, характеризується підвищеною тривожністю, метушливістю при встановленні контакту, замкненістю та недостатнім словниковим запасом. Дитина не знає свого біологічного віку та імен батьків, що може свідчити про педагогічну занедбаність та негативний досвід перебування в біологічній родині. Мати асоціюється у нього з примусовими діями, такими як піднесення спиртних напоїв та миття брудного посуду, а батько - як агресивна особа, що виявляла насильство щодо молодшого брата. Хлопчи не бажає повертатись до минулого життя, а найбільшим авторитетом для нього стала патронатна вихователька. Щодо ОСОБА_4 (5 років), то дитина проявляє відкритість та комунікабельність, встановлює контакт, однак, спостерігається занедбаність, що проявляється у незнанні власного віку, дати народження, близьких тощо. Відсутність на малюнку зображення батька може свідчити про конфліктні взаємини та негативні емоції, пов'язані з ним. За результатами діагностики рекомендується забезпечити стабільний і доброзичливий мікроклімат для дітей, надавати їм достатню увагу, підтримку та спілкування. Варто залучити психолога проведення корекційно-відновлювальної роботи, спрямованої подолання наслідків пережитого стресу, зняття емоційної напруги, подолання страхів і формування почуття безпеки. Окремо для ОСОБА_8 рекомендовано консультацію дитячого невролога у зв'язку з можливі когнітивними порушеннями та страхами. Також важливо стимулювати пізнавальну активність дітей через цікаві заходи, що сприятимуть вираженню їхніх емоцій і переживань, а також формувати в них усвідомлення та розпізнавання власного емоційного стану, таких почуттів, як радість і смуток. Забезпечення належного психологічного супроводу дозволить сприяти емоційному відновленню дітей та їх успішній адаптації в новому середовищі (а.сп.17).
Протоколами засідань комісії з питань захисту прав дитини Хорошівської селищної ради (зокрема, від 10.10.202, 19.02.2025 та 21.01.2025) встановлено, що з відповідачами проводилась профілактична робота, їм надавались рекомендації щодо виправлення ситуації, однак вони їх проігнорували, жодних позитивних змін умов проживання чи її ставлення до дітей не відбулося ( 18-21).
Згідно рішення від 22.01.2025 за №6, виконавчий комітет Хорошівської селищної ради вирішив влаштувати з 21.01.2025 по 20.04.2025 року малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на тимчасовий догляд та виховання у родину патронатного вихователя ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 на період подолання або мінімізації батьками складних життєвих обставин (а.сп.22).
Із досліджених в судовому засіданні актів обстеження житлово-побутових умов, які проводились 18.09.2024 року, 29.09.2024 року, 08.01.2025 року, 10.02.2025 року, 17.02.2025 року, 27.02.2025, 10.03.2025 року, 17.04.2025 за адресою: в АДРЕСА_1 встановлено, що в даному будинку діти не мають належного догляду, батьки вихованням дітей не займаються, зловживають алкогольними напоями. Діти перебувають в родині патронатного вихователя, батьки рідко відвідують їх, не налагоджують з ними контакт для повернення в родину (а.сп. 26-32, 46).
Рішенням виконавчого комітету Хорошівської селищної ради №32 від 26.03.2025 затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відносно малолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.сп.23-25).
Допитані в судовому засіданні в якості свідків: ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 повідомили наступне.
Свідок ОСОБА_9 суду повідомила, що вона працює фахівцем соціальної служби. При першому виїзді за місцем проживання відповідачів мати перебувала у стані алкогольного сп'яніння в компанії нетверезих чоловіків, відповідачка вела себе агресивно до працівників соціальної служби, діти були голодні. При подальших відвідуваннях відповідачів останні часто перебували в нетверезому стані, не створено належних умов для проживання дітей, мати скаржилась на вчинення відносно неї ОСОБА_2 домашнього насильства. При проведенні психологічної діагностики дітей було з'ясовано, що діти бояться батька. Відповідачам надавались рекомендації: пройти лікування від алкогольної залежності, працевлаштуватись, створити сприятливі умови для проживання і виховання дітей, виключити випадки домашнього насильства, проте, на даний час ситуація суттєво не покращилась. Разом з тим, частково були виконані рекомендації, а саме щодо влаштування ОСОБА_1 на тимчасову роботу, а також незначного покращення умов проживання. Протягом першого місяця перебування дітей у патронатній сім'ї батьки зовсім не цікавились життям дітей, у подальшому відвідували їх дуже рідко, а коли ОСОБА_1 телефонувала, то часто перебувала в стані сп'яніння.
Свідок ОСОБА_5 суду повідомила, що вона є патронатним виховатилем. Малолітні діти: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , починаючи з 21.01.2025, перебувають в її родині. Діти потрапили до неї в занедбаному стані: на тілі були рани від укусів клопів, мали підвищений ацетон, проявляли тривожність та замкнутість. ОСОБА_8 протягом двох місяців уникав спілкування з людьми, а в школі ні з ким не товаришував. Діти трохи бояться батька. За час перебування дітей в її сім'ї відповідачі рідко їх відвідували: ОСОБА_2 приходив двічі за пів року, один раз поцікавився чи потрібно принести шкільне приладдя, а ОСОБА_1 навідувалась частіше (кілька разів на місяць), проте в червні була лише 1 раз. При цьому, батьки проживають на незначній відстані від дітей, зустрічі з ними були нетривалі, без прояву любові та турботи. Коли відвідували дітей, то зазвичай приносили їм шкідливу їжу та напої (чіпси, жуйки, пепсі), останні рази ОСОБА_1 давала дрібні кошти дітям, по 20 грн. Кілька разів мати телефонувала дітям, однак, розмови теж були короткими. На день народження ОСОБА_8 ніхто з батьків не з'явився, щоб його привітати. Наразі психологічний та фізичний стан дітей значно покращився, ОСОБА_11 влаштовано в дошкільний навчальний заклад, а ОСОБА_8 став більш відкритий у спілкуванні з людьми. Діти не виявляють бажання повертатись до батьків.
Свідок ОСОБА_10 суду повідомив, що проживає по сусідству з відповідачами, претензій до них не має, не чув, щоб інші скаржились на їх поведінку. Разом з тим, не відвідує їх за місцем проживання, а тому з приводу взаємовідносин у сім'ї йому нічого не відомо. Також зазначив, що під час перебування дітей відповідачів у патронатного вихователя трапився випадок, коли хлопчик вибіг на дорогу та ледь не потрапив під автомобіль, яким керував свідок.
Також судом було заслухано думку малолітнього ОСОБА_3 , який повідомив, що йому не подобалось проживати разом з батьками, вони пили, сам робив домашні завдання, які задавали в школі. В патронатній сім'ї йому наразі подобається проживати.
Вирішуючи питання щодо предмету спору, суд враховує наступне.
Згідно статті 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частини 2 статті 150 СК України, батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно вимог частин 1, 2 статті 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Частиною 4 статті 155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до вимог статті 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них. Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім'ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.
Пунктом 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснено, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
З аналізу вказаної статті, суд вважає, що зазначені підстави є вичерпними та позбавлення батьківських прав є правом, а не обов'язком суду.
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки, як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які ухиляються від виконання своїх обов'язків з виховання дітей або зловживають своїми батьківськими правами, жорстоко поводяться з дітьми, шкідливо впливають на них своєю аморальною, антигромадською поведінкою.
При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов'язків по вихованню, а також встановити, що батько, мати ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що систематично, незважаючи на всі інші заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов'язки, і, такі засоби впливу виявилися безрезультатними.
Крім того, Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків («Хант проти України», № 31111/04 від 07 грудня 2006 року, п. 54).
Разом з тим Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими («Мамчур проти України», № 10383/09 від 16 липня 2015 року, п. 100).
У п.п. 47-49 справи «Савіни проти України» (№ 39948/06 від 18 грудня 2008 року) Європейський суд з прав людини вказує, що право батьків і дітей бути поряд одне з одним становить основоположний складник сімейного життя, а розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Крім того, у даному рішенні Судом звернуто увагу, що при вирішенні справ про позбавлення батьківських прав має бути встановлено відсутність поважних причин не виконання батьками батьківських обов'язків, які б виправдовували позбавлення батьківських прав.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц зроблено висновок щодо застосування п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України і вказано, що ухилення від виконання своїх обов'язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
У ч. 6 ст. 19 СК України встановлено, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Суд вважає, що висновок виконавчого комітету Хорошівської селищної ради, як органу опіки і піклування, щодо доцільності позбавлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав не містить достатніх підстав для позбавлення відповідачів батьківських прав відносно їх дітей.
Як вбачається з висновку про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачів, у ньому не наведено беззаперечних підстав та аргументів, які б вказували на необхідність позбавлення відповідачів батьківських прав, а також, він не містить висновку про те, чи відповідає такий крайній захід інтересам дитини та яким чином позбавлення відповідачів батьківських прав захистить інтереси дітей.
Тобто, зазначений висновок не містить однозначних обставин, які б вказували на наявність підстав для застосування щодо відповідачів такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав. Крім того, вищевказаний висновок має рекомендаційний характер та не є обов'язковим для суду.
Також, суд зважає на те, що відповідачі заперечують проти позбавлення їх батьківських прав, бажають проводити час з дітьми та приймати участь в їх вихованні, з'являються на судові засідання у даній справі, що свідчить про їх намір виправитись.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини («Хант проти України», № 31111/04 від 07 грудня 2006 року, п.п. 57-58).
Крім того, матеріали справи не містять доказів жорстокого поводження з дітьми, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Суд враховує, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , хоч і постійно не проживають з дітьми, проте намагаються виправитись, запевнили суд, що не будуть зловживати алкогольними напоями, змінять ставлення до дітей. Наразі ОСОБА_1 повідомила, що влаштувалась на роботу, намагається покращити умови проживання, здійснює дрібний ремонт у власному будинку, що також підтверджується стороною позивача. Відповідачі продовжують підтримувати зв'язок з дітьми, відвідуючи їх за місцем проживання. ОСОБА_2 , як учасник бойових дій та маючи інвалідність, готує документи до управління пенсійного фонду для призначення йому пенсії.
Стосовно висловленої в судовому засіданні думки дитини суд зазначає наступне.
У контексті віку дитини при її опитуванні ВС у постанові від 25 березня 2019 року у справі № 165/2240/16-ц (провадження № 61-29942св18) зауважив, що при вирішенні питань, які стосуються її життя, дитині, здатній сформулювати власні погляди, має бути забезпечено право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що її стосуються, причому поглядам дитини надається належна увага згідно з її віком і зрілістю.
В продовження наведеного, у постанові ВС від 13 липня 2022 року у справі № 705/3040/18 (провадження № 61-19878св21) зазначено, що озвучена в судовому засіданні думка дитини не є єдиною підставою, яка враховується при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав, оскільки думка дитини не завжди може відповідати її інтересам, може бути висловлена під впливом певних зовнішніх факторів, яким вона через малолітній вік неспроможна надавати правильну оцінку, чи інших можливих факторів впливу на неї.
Висловлена в суді позиція малолітнього ОСОБА_8 є важливою при вирішенні даного спору, зокрема в тому аспекті, що батьки в присутності дітей вживали алкогольні напої, а діти не виявляють бажання повертатись в біологічну сім'ю. У свою чергу, всі докази суд оцінює в сукупності.
Згідно практики Європейського суду, який зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідачів про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ними батьківських обов'язків.
Вирішуючи питання про доцільність позбавлення відповідачів батьківських прав відносно дітей, суд враховує, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наразі, хоча і не в достатній мірі, проте намагаються виправити свою поведінку, покращити матеріальне становище сім'ї та умови проживання, відвідують дітей, бажають зберегти батьківський зв'язок з ОСОБА_8 та ОСОБА_11 .
З огляду на все вищевикладене, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, а на даний час відповідачам слід надати можливість виправитись з метою збереження зв'язків дітей із біологічною сім'єю, тому у задоволенні позову слід відмовити.
Відтак, враховуючи, що відповідачі належним чином не виконували своїх батьківських обов'язків, суд вважає за необхідне попередити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання своїх дітей, мінімізувавши при цьому всі негативні фактори, що стали передумовами для влаштування дітей у сім'ю патронатного вихователя та, у подальшому, звернення позивача з позовом про позбавлення батьківських прав. Відповідний контроль має бути забезпечено органом опіки та піклування.
Керуючись статтями 4,11, 12, 13, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
У задоволенні позову Хорошівської селищної ради в особі органу опіки та піклування до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів відмовити.
Попередити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Контроль за виконанням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обов'язків відносно дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , покласти на орган опіки та піклування Хорошівської селищної ради.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи
Позивач: Хорошівська селищна рада, адреса місцезнаходження: вул.Героїв України, 13, смт Хорошів, Житомирського району Житомирської області.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 29.07.2025.
Суддя А.М. Збаражський