29 липня 2025 р.Справа № 520/33201/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калиновського В.А.,
Суддів: Бегунца А.О. , Русанової В.Б. ,
за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.
представник позивача Мельник О.В.
представник відповідача Головаш П.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2025, головуючий суддя І інстанції: Бадюков Ю.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 16.05.25 року по справі № 520/33201/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "РОТОРМАШ"
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "РОТОРМАШ" (далі по тексту - позивач, ТОВ «НВФ «Ротормаш», товариство, підприємство) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у Харківській області, Головне управління, владний суб'єкт) в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України в Харківській області від 18.11.2024 року за № 00648740708.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за результатами перевірки ГУ ДПС у Харківській області було складено Акт № 50361/20-40-07-08-05/37385017 від 29.10.2024 р. та прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Так, згідно вказаного акту перевірки, контролюючим органом встановлено порушення ТОВ «НВФ «РОТОРМАШ» частин 1, 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-Vlll «Про валюту і валютні операції», зі змінами та доповненнями та пункт 14-2 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 року за №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», із змінами та доповненнями, за зовнішньоекономічними контрактами №01-08 від 01.08.2023 р., укладеного з OLIERA INVEST LLP (Великобританія) та контрактом за №ВЭД/ОЗЧ-1 від 24.03.2022 року укладеного з АО «Узбекистон темир йуллари» (Республіка Узбекистан).
Вказує на незаконність прийнятого ППР на підставі акту перевірки, оскільки відповідачем невірно визначено дату з якої має нараховуватися пеня за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях, оскільки неправомірно не взято до уваги дату фактичного перетину експортованого товару на адресу АО «Узбекистон темир йуллари».
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "РОТОРМАШ" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено у повному обсязі.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України в Харківській області від 18.11.2024 року за № 00648740708.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "РОТОРМАШ" сплачену суму судового збору в розмірі 3028, 00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, юридичних та для фізичних осіб (частина друга статті 56 Закону № 679).
На виконання статей 12 і 13 Закону № 2473 Правлінням НБУ постановою від 02.01.2019 року № 7 затверджено Інструкцію про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, пунктом 7 розділу ГГ «Валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків» визначено, що банк розпочинає відлік установлених НБУ граничних строків розрахунків з дати оформлення митної декларації типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів.
Листом від 25.10.2024 № 40-0009/81064 НБУ повідомив, що згідно вищевказаних норм законодавства банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків за операціями резидентів з експорту/імпорту товарів із дати митного оформлення продукції, що експортується/здійснення авансового платежу (попередньої оплати), що є першим днем відліку відповідного строку.
Так, НБУ листом від 28.02.2025 № 40-0019/15716 зазначив, що його позиція (роз'яснення) з вищевказаного питання вже надавалася ДПС України листом від 25.10.2024 № 40-0009/81064 і залишається актуальною.
На переконання представника відповідача, Закон України «Про валюту і валютні операції» є спеціальним законом, який регулює, не сферу справляння податків і зборів, а сферу здійснення валютних операцій, валютного контролю та валютного нагляду, отже питання строків та відповідальності за їх порушення врегульовано саме зазначеним Законом, зміна положень якого здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. При цьому якщо положення інших законів суперечать положенням Закону «Про валюту і валютні операції», застосовуються положення саме Закону «Про валюту і валютні операції».
Позивач скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначає, що момент перетину товаром митного кордону України не ставиться у залежність від необхідності проходження всіх процедур митного оформлення даного товару, завершення яких дає право для подальшого їх використання власником на вільний розсуд, а визначальним є початковий момент перебування товару під митним контролем - момент фізичного перетину товаром митного кордону держави.
Отже, моментом вчинення експортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією є момент фактичного перетину експортованим товаром митного кордону України, що підтверджується повідомленням про перетин кордону та відміткою на CMR про знаходження товару під митним контролем.
Поняття "перетин товаром митного кордону України" та "пропуск через митний кордон України" за положеннями Митного кодексу України не є тотожними.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури, а згідно п. 23 та 29 ч. 1 ст. 4 цього Кодексу, митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів із метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи; митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
З огляду на викладене вбачається, що початком відліку встановленого законом строку валютного контролю є момент фактичного (фізичного) перетину експортованим товаром митного кордону України, а отже, саме з цієї дати має брати відлік строк розрахунку, а не з момент оформлення митних декларацій, що також зазначено в рішенні судупершоїінстанції.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.
Представник позивача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що між ТОВ «НВФ «РОТОРМАШ «Продавець» та АО «Узбекистон темир йуллари» (Республіка Узбекистан) «Покупець», укладено Контракт від 24.03.2022 № ВЭД/ОЗЧ-1, згідно розділу 1 якого предметом контракту є: Продавець зобов'язується поставити товар, а Покупець - прийняти та оплатити товар, призначений для особистих потреб, у кількості, асортименті та по цінах у відповідності з технічним завданням, яке є невід'ємною частиною цього контракту.
Валюта контракту: дол. США. Вартість контракту: 264 000,00 дол. США.(п. 2.2. Контракту).
Відповідно до п. 3.2. контракту від 24.03.2022 року за №ВЭД/03Ч-1, розрахунки за поставлений товар здійснюються протягом 70 (семи десяти) банківських днів з дати отримання товару.
Умови поставки: DAP - м. Ташкент (п. 5.1. Контракту).
Вантажоодержувач - Управління «Темирйуленилгитаьмин» при АО «Узбекистон темир йуллари» (Республіка Узбекистан).
Термін дії контракту: до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.
Згідно Контракту від 24.03.2022 № ВЭД/ОЗЧ-1 позивач поставив частини для дизелів магістральних тепловозів: поршень верхній Д100.04.002-5-3600 у кількості 90 шт та поршень нижній Д100.04.001-5 у кількості 90 шт призначений для сприйняття та перетворення енергії розширення стисненого газу в механічну енергію поступального руху, і передачі її через шатун на колінчастий вал для створення обертаючого моменту (далі Товар)(код товару згідно УКТ ЗЕД 84099900) на загальну суму 47 520,00 дол США (еквівалент 1 736 385, 55 грн).
З метою здійснення постачання товару за межі території України, на виконання умов зовнішньоекономічного Контракту Позивачем було оформлено митну декларацію №23UA807200014557U44 від 23.10.2023 року.
За вказаною митною декларацією товар перетнув митний кордон України 09.11.2023 р, що підтверджується копіями міжнародної товарно-транспортної накладної CMR 12/10 та повідомлення про фактичне вивезення (ідентифікатор повідомлення 2da0ecfl-55ce-48el-80df-79f201108585).
11.04.2024 Позивачем на електронну адресу АО «Узбекистон темир йуллари» (Республіка Узбекистан) було направлено претензію за №55 від 11.04.2024 р про сплату за поставлений товар. Проте, оплати здійснено не було.
01.05.2024 року на транзитний рахунок ТОВ «НВФ «РОТОРМАШ» були зараховані грошові кошти у розмірі 47 520,00 дол США від АО «Узбекистон темир йуллари» (Республіка Узбекистан) за Контрактом від 24.03.2022 №ВЭД/ОЗЧ-1.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 41.1 статті 41, пункту 61.1 та пункту 61.2 статті 61, підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82, підпункту 69.351 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями, на підставі наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 15.10.2024 № 4620-п, проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «РОТОРМАШ», код ЄДРПОУ 37385017 (далі за текстом - ТОВ «НВФ «РОТОРМАШ»), з питання дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічними контрактами від 01.08.2023 № 01-08 за період із 01.08.2023 по 30.09.2024, від 24.03.2022 № ВЭД/ОЗЧ-1 за період із 01.04.2024 по 30.09.2024.
Як зазначено в акті перевірки дата операції за зовнішньоекономічним контрактом від 24.03.2022 № ВЭД/ОЗЧ-1 - 23.10.2023.
Згідно вказаного акту перевірки, контролюючим органом встановлено порушення ТОВ «НВФ «РОТОРМАШ» частин 1, 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-Vlll «Про валюту і валютні операції», зі змінами та доповненнями та пункт 14-2 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 року за №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», із змінами та доповненнями, за зовнішньоекономічними контрактами №01-08 від 01.08.2023 р., укладеного з OLIERA INVEST LLP (Великобританія) та контрактом за №ВЭД/ОЗЧ-1 від 24.03.2022 року укладеного з АО «Узбекистон темир йуллари» (Республіка Узбекистан).
На підставі висновку акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України в Харківській області від 18.11.2024 року за № 00648740708 про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та за невиконання зобов'язань та порушення вимог валютного законодавства у розмірі 67750, 84 грн.
Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було неправомірно нараховано товариству з обмеженою відповідальністю “НВФ «Ротормаш» пеню на суму 67750, 84 грн., отже спірне податкове повідомлення-рішення не відповідає критерію обгрунтованості, розсудливості та пропорційності, передбаченому п. 3, 6 та 8 ч.2 ст.2 КАС України, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно абзацу десятого статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі Закон № 959-ХІІ) експорт (експорт товарів) - продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів. При цьому термін реекспорт (реекспорт товарів) означає продаж іноземним суб'єктам господарської діяльності та вивезення за межі України товарів, що були раніше імпортовані на територію України.
Момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця (абзац тридцять восьмий статті 1 Закону № 959).
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону № 959 суб'єкти господарської діяльності України та іноземні суб'єкти господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керуються такими принципами, зокрема, принципом верховенства закону, що полягає у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України.
Приписами статті 4 Закон №959-ХІІ до видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб'єкти цієї діяльності, належить, зокрема, експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили.
Відповідно до статті 14 Закону №959-ХІІ всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.
Згідно із положеннями частини четвертої статті 6 та частини першої статті 14 Закону №959-ХІІ суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України, та самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.
Відповідно до статей 627, 628 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) сторони вільні у виборі виду договору та його умов, а згідно зі статтею 629 цього Кодексу укладений договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно преамбули Закону України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII від 21.06.2018 р. (далі - Закон № 2473) цей Закон визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.
Метою цього Закону є забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про валюту і валютні операції», валютна операція - операція, що має хоча б одну з таких ознак: а) операція, пов'язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов'язаних з цим зобов'язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта.
Відповідно до ч, 1 ст. 3 Закону України «Про валюту і валютні операції», відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
Пунктом 6 ч. 2 ст. 5 Закону № 2473 передбачено, що усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні, крім розрахунків за іншими операціями, визначеними Митним кодексом України та (або) нормативно-правовими актами Національного банку України.
Частинами другою та третьою статті 3 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон № 2473) встановлено, що питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом, а в разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.
Частиною першою статті 13 Закону № 2473 визначено, що Національний банк України (далі - НБУ) має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, а також винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки.
У разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених НБУ. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання (частина друга статті 13 Закону № 2473).
Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону № 2473 визначено, що валютне регулювання - діяльність Національного банку України та в установлених цим Законом випадках Кабінету Міністрів України, спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб'єктами валютних операцій і уповноваженими установами.
Відповідно частини другої статті 44 Закону України № 679-ХІV «Про Національний банк України» до компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та нагляду належать з поміж іншого видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій та запровадження заходів захисту відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції».
Водночас, Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, юридичних та для фізичних осіб (частина друга статті 56 Закону № 679).
На виконання статей 12 і 13 Закону № 2473 Правлінням НБУ постановою від 02.01.2019 року № 7 затверджено Інструкцію про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, пунктом 7 розділу ГГ «Валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків» визначено, що банк розпочинає відлік установлених НБУ граничних строків розрахунків з дати оформлення митної декларації типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів.
З матеріалів справи встановлено, що ТОВ «НВФ «РОТОРМАШ», в особі директора ОСОБА_1 , діючого на підставі Статуту - «Продавець», з OLIERA INVEST LLP (Великобританія), в особі рівноправного партнера Jorge Castillo, діючого на підставі Статуту - «Покупець», укладено Контракт від 01.08.2023 № 01 - 08.
ТОВ «НВФ «РОТОРМАШ», на виконання умов експортного контракту від 01.08.2023 № 01-08, на адресу нерезидента OLIERA INVEST LLP (Великобританія), відвантажено товар (Частини до залізничних локомотивів, УКТЗЕД 8607919000) на загальну суму 99 500,00 євро (еквівалент 3 996 248,35 грн), згідно МД від 08.08.2023 № 23UA807200009990U4 - граничний строк надходження валютної виручки - 03.02.2024.
У періоді, що перевірявся, грошові кошти за відвантажений товар по експортному контракту від 01.08.2023 № 01-08, укладеному з OLIERA INVEST LLP (Великобританія), на валютні рахунки ТОВ «НВФ «РОТОРМАШ» не надходили, чим
ТОВ «НВФ «РОТОРМАШ» порушено частину 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», із змінами та доповненнями та пункт 142 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», із змінами та доповненнями.
Листом від 25.10.2024 № 40-0009/81064 НБУ повідомив, що згідно вищевказаних норм законодавства банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків за операціями резидентів з експорту/імпорту товарів із дати митного оформлення продукції, що експортується/здійснення авансового платежу (попередньої оплати), що є першим днем відліку відповідного строку.
Так, НБУ листом від 28.02.2025 № 40-0019/15716 зазначив, що його позиція (роз'яснення) з вищевказаного питання вже надавалася ДПС України листом від 25.10.2024 № 40-0009/81064 і залишається актуальною.
Відповідно до постанови Верховного Суду у складі судової палати з розгляд справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 23.07.2024 по справі № 240/25642/22, Закон України «Про валюту і валютні операції» є спеціальним законом, який регулює, не сферу справляння податків і зборів, а сферу здійснення валютних операцій, валютного контролю та валютного нагляду, отже питання строків та відповідальності за їх порушення врегульовано саме зазначеним Законом., зміна положень якого здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. При цьому якщо положення інших законів суперечать положенням Закону «Про валюту і валютні операції», застосовуються положення саме Закону «Про валюту і валютні операції».
Відповідно до позиції викладеної Верховним Судом у постанові від 29.08.2024 по справі № 280/7416/23 спірні правовідносини є специфічними та врегульовані спеціальним Законом України «Про валюту і валютні операції», і саме норми вказаного Закону підлягають застосуванню, зокрема і в питанні нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті.
У постановах Верховного Суду від 16.01.2025 справа № 580/4079/23 та від 29.08.2024 № 280/7416/23 зазначено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання».
Відповідно до постанови Верховного Суду від 20.12.2024 у справі № 160/6138/24, якщо розглядати правовідносини з експорту товару, то положення частини другої статті 13 Закону № 247З- VIII пояснюють, що строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується.
Зміст цієї норми свідчить про те, що з точки зору відносин у сфері зовнішньоекономічної діяльності з експорту товару, заборгованість нерезидента (покупця) перед резидентом (продавцем) виникає саме у день митного оформлення продукції, що експортується, і існує до її фактичного погашення нерезидентом. Закон № 2473^Шне містить вказівки на будь-який інший день, зокрема про перший день після закінчення граничного строку».
Так, ухвалою Верховного Суду від 13.02.2025 у справі № 380/10067/24, закрито касаційне провадження по справі за касаційною скаргою Товариства та зазначено, що на підставі аналізу наведених вище норм права Верховний Суд у постанові від 20.12.2024 у справі №160/6138/24 вже виснував «якщо розглядати правовідносини з експорту товару, то положення частини другої статті 13 Закону про валюту пояснюють, що строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується. Зміст цієї норми свідчить про те, що з точки зору відносин у сфері зовнішньоекономічної діяльності з експорту товару, заборгованість нерезидента (покупця) перед резидентом (продавцем) виникає саме у день митного оформлення продукції, що експортується, і існує до її фактичного погашення нерезидентом. Колегія суддів виходячи із зазначених представниками сторін підстав не знайшла визначених законом підстав для відступу від висновку Верховного Суду, наведеного у постанові від 20.12.2024 у справі № 160/6138/24».
На виконання норм статті 13 Закону постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 7 затверджено Інструкцію про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (зі змінами) (далі - Інструкція № 7).
Так, відповідно до пункту 7 розділу ІІ Інструкції № 7 банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків із дати:
1) оформлення МД типу ЕК-10 "Експорт", ЕК-11 "Реекспорт" на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів.
Аналізуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовано вищевказані норми права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "РОТОРМАШ" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Аналізуючи наведені нормативно - правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, зробив помилкові висновки.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 року по справі № 520/33201/24, прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення
Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 по справі № 520/33201/24 скасувати.
Ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "РОТОРМАШ" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.А. Калиновський
Судді А.О. Бегунц В.Б. Русанова
Повний текст постанови складено 29.05.2025 року