Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
29 липня 2025 р. № 520/8921/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною діяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у неправомірній відмові відповідача у виправленні в Єдиному державному реєстрі військовозобов'язаних та резервістів недостовірних відомостей про перебування ОСОБА_1 на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 (Близнюки) та внесенні інформації про те, що він визнаний непридатним до військової служби та виключений з обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву вих.№024 від 24 лютого 2025 року та внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку.
В обґрунтування позову зазначено, що відмова відповідача у виправленні в Єдиному державному реєстрі військовозобов'язаних та резервістів відомостей про перебування позивача на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 (Близнюки) та внесенні інформації про те, що він визнаний непридатним до військової служби та виключений з обліку, є протиправною.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.
Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 та Близнюківському РВК.
11.02.2020 медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 . ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр. II ст. 30 «а» розкладу хвороб (наказ МО України від 2008 р. №402), про що в п. НОМЕР_3 Тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_4 зроблений відповідний запис.
Непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку за гр. II ст. 30 «а» розкладу хвороб підтверджується Актом дослідження стану здоров'я ОСОБА_1 №63 від 05.02.2020 р. та Висновком лікаря окуліста до зазначеного Акту.
11.02.2020 ОСОБА_1 був знятий з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що була проставлена відмітка у п. НОМЕР_5 Тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_4 .
02.03.2021 ОСОБА_1 був взятий на військовий облік військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_7 та 02.03.2021 р. виключений з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_7 згідно наказу МО України №402 від 2008 р. про що була проставлена відмітка у п. НОМЕР_5 Тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_4 .
21.02.2025 р. ОСОБА_1 сформував електронний військово-обліковий документ у Резерв+, чим виявив, що він перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 (Близнюки), а в графі «Постанова ВЛК» записано: «Непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час». Дата ВЛК 11.02.2020.
24 лютого 2025 року представником позивача була подана заява вих. №024 до ІНФОРМАЦІЯ_1 з проханням виправити в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , а саме: за результатам проходження медичної комісії при Лозівському ОМВК Харківської області 11.02.2020 року ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр. II ст. 30 «а» розкладу хвороб та відповідно був виключений з військового обліку.
04 березня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 направив відповідь №1792 на заяву вих. №024 від 24.02.2025 року, у якій повідомив, що відповідно до Розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 №1/ВОБ від 02.01.2025 року, листа слідчого відділу спеціальної поліції ГУНП в Харківській області від 17.12.2024 року №3246/119-34/07-2024 та ст.6 Дисциплінарного Статуту Збройних сил України - громадянину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , було змінено категорію обліку - «не військовозобов'язаний», на «військовозобов'язаний» і внесено відповідні зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Вказані вище документи, що послугували підставою для внесення змін в облікові дані військовозобов'язаного ОСОБА_3 є документами для внутрішнього користування, тому передача їх копій третім особам неправомірна.
31.03.2025 року представником позивача був направлений адвокатський запит вих. №053 до ІНФОРМАЦІЯ_1 з проханням надати документи, згадані у відповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 №1792 від 04.03.2025 року, що стали підставою для внесення змін в облікові дані військовозобов'язаного ОСОБА_1 , а саме: розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 №1/ВОБ від 02.01.2025; лист слідчого відділу спеціальної поліції ГУНП в Харківській області від 17.12.2024 №3246/119-34/07-2024.
В адміністративному позові позивач посилається на те, що станом на 11.04.2025 року відповіді від ІНФОРМАЦІЯ_1 на вищезазначений адвокатський запит вих.№053 від 31.03.2025 не надійшло, запитувані документи нами не отримані.
Позивач, вважаючи відмову відповідача, оформлену листом №1792 від 04.03.2025 р., яка полягає у відмові внесення інформації в реєстр, протиправною та такою, що порушує його права, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022 від 12.08.2022 №573/2022, від 07.11.2022 №757/2022, від 06.02.2023 №58/2023, від 01.05.2023 №254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/2023, від 05.02.2024 №49/2024, від 06.05.2024 №271/2024, від 23.07.2024 №469/2024, від 28.10.2024 року № 740/2024.
Указом Президента України від 08 лютого 2025 року № 26/2025 строк дії воєнного стану в Україні продовжено, тобто, останній діє на момент розгляду цієї справи.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Відповідно до частин першої-третьої статті 1 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Положеннями частини першої статті 1 Закону України від 21.10.2023 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (Закон № 3543) визначено: особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій; система військового обліку - сукупність систем військового обліку органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, які структурно складаються із керівників як організаторів ведення військового обліку, служб персоналу (посадових осіб), які безпосередньо ведуть військовий облік, об'єктів військового обліку - призовників, військовозобов'язаних, резервістів та засобів автоматизації процесів ведення військового обліку з використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених цим Законом та іншими законами України.
Згідно із частиною третьою статті 33 Закону № 2232-XII військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі Порядок № 1487), відповідно до п.2 якого військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави.
Військовий облік полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 1487 військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 20 Порядку № 1487 визначено, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Частиною шостою статті 37 Закону № 2232-XII визначено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 3) визнані непридатними до військової служби.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Як убачається з матеріалів справи, позивач 11.02.2020 медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_10 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр. II ст. 30 «а» розкладу хвороб (наказ МО України від 2008 р. №402), що підтверджується записом у Тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_4 .
Вказані обставини, а саме непридатність позивача до військової служби з виключенням з військового обліку за гр. II ст. 30 «а» розкладу хвороб підтверджується також Актом дослідження стану здоров'я позивача №63 від 05.02.2020 р. та Висновком лікаря окуліста до зазначеного Акту.
Згідно відмітки у п.13 Тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_4 , 11.02.2020 ОСОБА_1 знятий з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_6 .
02.03.2021 позивач був взятий на військовий облік військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_7 та 02.03.2021 р. виключений з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_7 згідно наказу МО України №402 від 2008 р., що підтверджується записом у Тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_4 .
Згідно даних електронного військово-облікового документу у Резерв+, позивач перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 (Близнюки), а в графі «Постанова ВЛК» записано: «Непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час». Дата ВЛК 11.02.2020.
24 лютого 2025 року представник позивача звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою, в якій просив виправити в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , а саме: за результатам проходження медичної комісії при Лозівському ОМВК Харківської області 11.02.2020 року ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр. II ст. 30 «а» розкладу хвороб та відповідно був виключений з військового обліку.
Листом від 04 березня 2025 року №1792 ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив, що відповідно до Розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 №1/ВОБ від 02.01.2025 року, листа слідчого відділу спеціальної поліції ГУНП в Харківській області від 17.12.2024 року №3246/119-34/07-2024 та ст.6 Дисциплінарного Статуту Збройних сил України - громадянину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , було змінено категорію обліку - «не військовозобов'язаний», на «військовозобов'язаний» і внесено відповідні зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Вказані вище документи, що послугували підставою для внесення змін в облікові дані військовозобов'язаного ОСОБА_3 є документами для внутрішнього користування, тому передача їх копій третім особам неправомірна.
31.03.2025 представник позивача звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із адвокатським запитом, в якому просив надати документи, згадані у відповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 №1792 від 04.03.2025, що стали підставою для внесення змін в облікові дані військовозобов'язаного ОСОБА_1 , а саме: розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 №1/ВОБ від 02.01.2025; лист слідчого відділу спеціальної поліції ГУНП в Харківській області від 17.12.2024 №3246/119-34/07-2024.
Доказів на підтвердження надання відповідай на вказаний адвокатський запит відповідачем до матеріалів справи не надано.
Крім того, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 було зобов?язано ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк для подання відзиву надати суду: розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 №1/ВОБ від 02.01.2025; лист слідчого відділу спеціальної поліції ГУНП в Харківській області від 17.12.2024 №3246/119-34/07-2024.
Попереджено відповідача, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду (ч.6 ст.60 КАС України).
Вказану ухвалу було отримано відповідачем 28.04.2025, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Проте, у встановлений судом строк відповідачем не надано до суду витребуваних доказів, як і не надано відзиву на адміністративний позов разом із документами на обґрунтування позиції відповідача щодо заявлених позовних вимог.
Як зазначалося, згідно з пунктами 2 та 3 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ №1487 від 30.12.2022, військовий облік є частиною мобілізаційної підготовки держави і полягає, зокрема, у фіксації достовірних персональних даних військовозобов'язаних, які подаються до Реєстру.
Пунктом 20 цього Порядку передбачено, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
З матеріалів справи судом встановлено, що при формуванні електронного військово-облікового документа в системі «Резерв+», позивач виявив, що згідно з записом у Реєстрі, він значиться як такий, що перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 (Близнюки), а в графі «Постанова ВЛК» зазначено: «Непридатний у мирний час, обмежено придатний у воєнний час».
Водночас датою ВЛК указано 11.02.2020, тобто саме ту дату, коли позивач фактично був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з обліку, що підтверджується записом у Тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_4 .
З огляду на викладене, суд зазначає, що такий запис у Реєстрі не відповідає фактичним та документально підтвердженим обставинам, суперечить вимогам статті 37 Закону №2232-XII і створює правову невизначеність щодо статусу позивача як військовозобов'язаного.
Суд зазначає, що при внесенні відомостей до Реєстру, в даному випадку, орган ведення обліку має керуватися саме такими документами, як Тимчасове посвідчення військовозобов'язаного, у якому міститься запис про виключення ОСОБА_1 з військового обліку.
Суд наголошує, що відповідальність за достовірність відомостей у Реєстрі покладається на органи ведення військового обліку. У цій справі наявність суперечливих або недостовірних даних у Реєстрі свідчить про неналежне виконання відповідачем свого обов'язку із забезпечення точності облікових записів, що прямо суперечить приписам чинного законодавства.
ІНФОРМАЦІЯ_11 у своїй відповіді від 04.03.2025 №1792 послався на розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_9 №1/ВОБ від 02.01.2025 та лист слідчого відділу поліції від 17.12.2024 №3246/119-34/07-2024 як на підстави внесення змін у Реєстр.
Водночас вказані документи не надані на вимогу суду, попри відповідне зобов'язання в ухвалі суду від 21.04.2025.
Отже, за відсутності будь-яких достовірних та належних доказів правомірності внесення змін до Реєстру, а також з огляду на наявність незаперечних доказів визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з обліку, відомості в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів є недостовірними та підлягають виправленню у порядку, передбаченому чинним законодавством.
ІНФОРМАЦІЯ_12 на заяву представника в інтересах позивача від 24 лютого 2025 р. вих.№024, в якій останній просив виправити в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , а саме, що за результатами проходження медичної комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 . 11.02.2020 року ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр. II ст. 30 «а» розкладу хвороб та відповідно був виключений з військового обліку, була надана відмова.
З огляду на викладене, суд вважає, що відмова відповідача у виправленні в Єдиному державному реєстрі військовозобов'язаних та резервістів недостовірних відомостей про перебування ОСОБА_1 на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 (Близнюки) та внесенні інформації про те, що він визнаний непридатним до військової служби та виключений з обліку є протиправною та свідчить про неналежний розгляд заяви позивача та недотримання критеріїв, визначених частиною другою статті 2 КАС України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі Положення № 154), відповідно до пункту 2 якого територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.
Покладення на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки завдань, не передбачених законодавством, не допускається.
Згідно із пунктом 8 Положення № 154 завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі -Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів з приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань: оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам; забезпечують захист цілісності бази Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних відповідно до Законів України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах, Про захист персональних даних та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи; виконують інші функції відповідно до законодавства.
Відповідно до пункту 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони; надають громадянам України інформацію відповідно до статті 9 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-телекомунікаційні) системи Мінцифри в порядку, визначеному спільним наказом Мінцифри з Міноборони.
Закон України від 16.03.2016 № 1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі Закон №1951-VIII) визначає правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти).
Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України (стаття 1 Закону №1951-VIII).
Згідно зі статтею 2 Закону №1951-VIII основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку.
Пунктами 1 та 2 статті 3 Закону № 1951-VIII визначено, що основними засадами ведення Реєстру є: обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1951-VIII держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Адміністратор Реєстру обробляє відомості про призовників, військовозобов'язаних та резервістів від імені держателя Реєстру. Для цього із складу підпорядкованих йому органів визначаються органи адміністрування Реєстру та органи ведення Реєстру (частина третя статті 5 Закону №1951-VIII).
Згідно із частиною п'ятою статті 5 Закону №1951-VIII органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України (частина восьма статті 5 Закону №1951-VIII).
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частина дев'ята статті 5 Закону №1951-VIII).
Відповідно до частини першої статті 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 17-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII визначено, що до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку.
Статтею 9 Закону №1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому розпорядником Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Призовник, військовозобов'язаний та резервіст зобов'язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.
Згідно із частиною третьою статті 12 Закону № 1951-VIII персональні та службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів вносяться до бази даних Реєстру у формі запису - сукупності всіх даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів, передбачених статтями 7 і 8 цього Закону.
Відповідно до частин другої-третьої статті 13 Закону № 1951-VIII відомості про громадян України, які не є призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, знищуються суб'єктами Реєстру відповідно до Порядку ведення Реєстру, затвердженого держателем Реєстру.
До Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов'язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.
Пунктом 2 частини першої статті 14 Закону № 1951-VIII визначено, що ведення Реєстру змін до персональних та службових даних призовників, включає: внесення військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами.
Відповідно до положень частини третьої статті 14 Закону № 1951-VIII актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді від: 1) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, - відомості, зазначені у пунктах 1-5, 8, 8-1, 10, 11 частини першої статті 7 цього Закону; 2) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, - відомості, зазначені у пунктах 1-7, 9, 9-1, 14, 21, 26 частини першої статті 7 цього Закону; 3) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, - відомості, зазначені у пунктах 12 і 13 частини першої статті 7 цього Закону; 4) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - відомості, зазначені у пунктах 15 і 15-1 частини першої статті 7 цього Закону; 5) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки, - відомості, зазначені у пунктах 16 і 16-1 частини першої статті 7 цього Закону; 7) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, - відомості, зазначені у пунктах 12, 16-2, 17 частини першої статті 7 цього Закону; 8) органу прокуратури вищого рівня, що організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури, забезпечує належне функціонування Єдиного реєстру досудових розслідувань та його ведення органами досудового розслідування, визначає єдиний порядок формування звітності про стан кримінальної протиправності і роботу прокурора з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури, - відомості, зазначені у пункті 18 частини першої статті 7 цього Закону; 9) Державної судової адміністрації України - відомості, зазначені у пунктах 11, 19 частини першої статті 7 цього Закону; 10) Міністерства внутрішніх справ України та інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України, - відомості, зазначені у пунктах 1-7, 9, 9-1, 14, 15, 15-1, 20, 20-1, 21, 24, 26, 27, 32 частини першої статті 7 цього Закону; 11) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань банкрутства, у сфері нотаріату, організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації обтяжень рухомого майна, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м. Києва, реєстрації статутів Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, з питань утримання військовополонених, у сфері правової освіти населення; забезпечує формування державної політики у сфері архівної справи і діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації; забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, - відомості, зазначені у пункті 31 частини першої статті 7 цього Закону; 12) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей ветеранів та осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», - відомості, зазначені у пункті 22 частини першої статті 7 цього Закону; 13) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту, - відомості, зазначені в пункті 29 частини першої статті 7 цього Закону; 14) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в галузі цивільної авіації, - відомості, зазначені у пункті 30 частини першої статті 7 цього Закону; 15) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики, загальнообов'язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення, - відомості, зазначені у пунктах 7, 7- 1, 8, 8-1, 11, 17, 33 частини першої статті 7 цього Закону; 16) центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у галузі реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, - відомості, зазначені у пункті 28 частини першої статті 7 цього Закону; 17) централізованої системи державних установ, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, соціального захисту від безробіття, - відомості, зазначені у пунктах 1-4, 7, 13, 16-2, 25 частини першої статті 7 цього Закону; 18) інших державних органів - держателів (розпорядників, адміністраторів) інформаційно-комунікаційних систем, реєстрів, баз (банків) даних, крім тих, що містять відомості, зібрані під час виконання завдань оперативно-розшукової, контррозвідувальної та розвідувальної діяльності, - відомості, зазначені у частині першій статті 7 та у частині першій статті 8 цього Закону.
Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України «Про публічні електронні реєстри», «Про розвідку» та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.
З урахуванням наведених положень норм права, суд зазначає, що у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов'язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України.
Органи адміністрування Реєстру, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зобов'язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов'язаних та резервістів, в тому числі і інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.
Судом встановлено, що інформація про висновок ВЛК, на підставі якого позивача визнано непридатним для проходження військової служби та виключення з військового обліку відсутня у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
З урахуванням встановлених обставин у справі та правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави для відмови позивачу у внесенні відповідних відомостей до Реєстру згідно заяви представника позивача вих.№024 від 24 лютого 2025 року.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню, шляхом визнання протиправної відмови відповідача, яка викладена у листі №1792 від 04.03.2025, яка полягає у невнесенні виправлень до Єдиного державного реєстру військовозобов'язаних та резервістів про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку, є протиправною.
Згідно з положеннями частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Суд вважає за необхідне зазначити, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що належним, ефективним та повним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву вих.№024 від 24 лютого 2025 року та внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка викладена у листі №1792 від 04.03.2025, яка полягає у невнесенні виправлень до Єдиного державного реєстру військовозобов'язаних та резервістів про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку.
Зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 вих.№024 від 24 лютого 2025 року та внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) суму судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 29 липня 2025 року.
Суддя Н.А. Полях