Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
28 липня 2025 року, м. Харків справа № 520/19627/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ширант А.А., розглянувши у порядку письмового спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Піноград" про стягнення коштів з розрахункових рахунків та за рахунок готівки,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути до бюджету України кошти відповідача з усіх відкритих розрахункових рахунків та за рахунок готівки у розмірі 17 159,11 грн. у рахунок погашення податкового боргу.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 17.07.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, які він усунув у встановлений строк.
Ухвалою суду від 29.07.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву. Вказану ухвалу надіслано сторонам.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була направлена відповідачу поштовим відправленням № 0600281355900 на адресу: бульвар Профспілковий, буд. 64, м.Харків, 61064, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак на адресу суду повернувся конверт, у зв'язку з неможливістю вручення із відміткою "за закінченням терміну зберігання", що підтверджується довідкою про причини повернення/досилання, яка міститься в матеріалах справи.
Позивачем через систему “Електронний суд» надано клопотання про прискорення розгляду справи.
Оскільки у період з 18.09.2024 по 20.09.2024, 25.09.2024 по 28.09.2024, з 14.11.2024 по 15.11.2024 суддя перебувала у відрядженні, з 23.09.2024 по 24.09.2024, 13.11.2024, 31.12.2024, з 24.02.2024 по 09.03.2025, з 11.03.2025 по 16.03.2025, з 31.03.2025 по 02.04.2025, з 07.04.2025 по 18.04.2025, з 02.06.2025 по 10.06.2025 суддя перебувала у щорічній відпустці, з 07.10.2024 по 11.10.2024, 27.01.2025, з 10.02.2025 по 14.02.2025, 28.02.2025 суддя перебувала на навчанні, у період з 02.12.2024 по 06.12.2024, з 02.12.2024 по 06.12.2024, з 25.02.2025 по 28.02.2025 та з 01.03.2025 по 10.03.2025, 17.03.2025 по 19.03.2025, з 07.04.2025 по 25.04.2025 суддя перебувала на лікуванні, 21.07.2025 по 25.07.2025 у відпустці - розгляд справи здійснюється з урахуванням днів відрядження, відпустки, навчання та лікування.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно з вимогами ст.229 КАС України.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Позиція позивача
В обґрунтування позову позивач зазначив, що станом на дату звернення до суду відповідач має податковий борг у загальній сумі 17159,11 грн, який виник у результаті несплати узгоджених грошових зобов'язань по податку на додану вартість, нарахованим контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення №0317770414 від 06.10.2023 на суму 37258,56 грн, з якої сплачено 20099,45 грн. У зв'язку з тим, що податкова заборгованість погашена не була, дану суму боргу позивач просить стягнути з розрахункових рахунків та за рахунок готівки відповідача.
Позиція відповідача
Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не надав, причин поважності його неподання не повідомив.
Відповідно до ч.6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Обставини, встановлені судом
Товариство з обмеженою відповідальністю «Піноград» зареєстроване та перебуває в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом 40808476, Т.1, а.с. 4-6.
Позивачем проведено камеральну перевірку відповідача, за результатами якої складено акт № 26151/20-40-04-14-03 від 29.08.2023, з якого вбачається, що відповідачем були порушені граничні терміни реєстрації податкових накладних в ЄРПН - Т.1, а.с. 11-15, акт був направлений відповідачу позивачем 29.08.2023 - Т.1, а.с. 16-17- та був повернутий у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 06.10.2023 № 0/31777/0414 до відповідача застосовано штраф у сумі 37258,56 грн - Т.1, а.с. 18-19 - яке було направлено відповідачу позивачем 09.10.2023 - Т.1, а.с.21-22 - при цьому поштове відправлення було повернуто у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Відповідно до розрахунку суми боргу відповідача, останній має податковий борг у загальній сумі 17 159,11 грн -Т.1, а.с. 10 - оскільки відповідачем частина його заборгованості (20 099 грн 49 коп) була сплачена, що визнається позивачем.
В зв'язку з несплатою узгодженої суми грошового зобов'язання у встановлені строки, сформовано та направлено податкову вимогу від 18.12.2023 №0010262-1312-2040 засобами поштового зв'язку, Т.1, а.с. 23.
Зі змісту Довідки ГУ ДПС у Харківській області вбачається, що податковий борг відповідача з моменту направлення податкової вимоги від 18.12.2023 №0010262-1312-2040 не переривався. Податкова вимога не скасовувалась, не оскаржувалась та на теперішній час є чинною, Т.1, а.с. 24.
Зміст спірних правовідносин: спір виник у зв'язку з несплатою відповідачем узгодженої суми грошового зобов'язання у встановлені строки.
Норми права, які застосовує суд: процесуальні положення
У КАС України визначені завдання та основні засади адміністративного судочинства, зокрема вказано, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (ст. 2 КАС України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (ч. 1 ст. 5 КАС України).
Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (ч.4 ст. 9 КАС України).
У ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
У ч.1 ст. 90 КАС України зазначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАСУкраїни при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Норми права, які застосовує суд: Конституція, закони, підзаконні нормативні акти та висновки суду
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
У пп. 14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п.п.14.1.156 п.14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з п.п.14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Відповідно до пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Згідно п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
У п.59.1 ст.59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
При цьому, відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно із п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до п.42.5 ст. 42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Відповідно до п. 95.4 ст. 95 ПК - контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України, від 29.12.2010 №1244 «Про деякі питання реалізації ст. 95 Податкового кодексу України» встановлений Порядок, яким визначений механізм стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, а саме:
- згідно п. 2 - Вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками контролюючого органу (далі - працівники) з урахуванням вимог пунктів 95.2 - 95.4 статті 95 Податкового кодексу України;
- згідно п. 3 - Під час вилучення готівки працівники рахують наявні кошти. У разі коли обсяг готівки у платника податків перевищує суму його податкового боргу, вилученню підлягає готівка на суму боргу;
- згідно п. 4. - У рахунок погашення податкового боргу спрямовується також готівка, виявлена працівниками у касі платника податків, у тому числі в скриньці реєстратора розрахункових операцій, та в інших місцях зберігання коштів;
- згідно п. 5, 6 - За результатами вилучення готівки складається акт встановленої форми.
Вилучена готівка в національній валюті вноситься працівником до банку для перерахування до відповідного бюджету в день її стягнення, а в разі неможливості такого внесення - на наступний робочий день. Готівка в іноземній валюті передається банку або іншій фінансовій установі, що має право на реалізацію іноземної валюти, у зазначений строк для її продажу відповідно до законодавства та подальшого перерахування згідно з вимогами абзацу першого цього пункту.
Суд зазначає, що на момент звернення до суду у відповідача обліковується податковий борг у загальній сумі 17159,11 грн, що підтверджується матеріалами справи, а відповідна податкова вимога не скасовувалась, не оскаржувалась та на теперішній час є чинною. Податковий борг з моменту направлення податкової вимоги не переривався.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Отже у позивача був відсутній обов'язок надіслати відповідачу актуальну суму заборгованості після часткового погашення ним податкового боргу, а податкове зобов'язання позивача як платника податків, вважається узгодженим та набуло статусу податкового боргу.
Суд зазначає, що доведення обставин щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 06.10.2023 № 0/31777/0414 не входить до предмету доказування по даній справі, оскільки правомірність дій та рішень контролюючого органу, не є предметом позову в даній справі.
Суд враховує, що відповідач частково сплатив суму податкового боргу, що свідчить про його обізнаність із податковим боргом та згоду із ним (в тому числі й тому, що відповідач суду не надав будь яких заперечень проти цього позову).
Відповідно до висновків Верховного Суду, які викладені в постановах від 19.02.2019 року у справі № 807/495/17, від 03.02.2022 у справі № 560/4343/19 при вирішенні спору про стягнення податкового боргу, суд позбавлений можливості перевірити правомірність здійснення нарахування грошових зобов'язань в результаті несплати яких податковий орган дійшов до висновку про наявність підстав для стягнення податкового боргу.
Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 95.1 та п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги - оскільки податкова вимога була направлена позивачу 27.12.2023, а позов поданий 12.07.2024 - вказаний строк позивачем дотриманий.
Згідно п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Оскільки позивачем надано до суду документи, які підтверджують несплачену відповідачем узгоджену суму податкового боргу, а відповідач не надав суду доказів погашення вищевказаної суми податкового боргу, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку із чим позов підлягає задоволенню.
Судові витрати
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Вказані судові витрати відсутні.
Керуючись ст.ст. 14, 243-246, 293, 295, 296 КАС України, суд
1. Адміністративний позов Головного управління ДПС у Харківській області (вул.Григорія Сковороди, 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІНОГРАД" (бульвар Профспілковий, буд. 64 А, м. Харків, 61064, код ЄДРПОУ 40808476) про стягнення коштів з розрахункових рахунків та за рахунок готівки - задовольнити.
2. Стягнути до бюджету України кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІНОГРАД", податковий номер: 40808476 з усіх відкритих розрахункових рахунків та за рахунок готівки у розмірі 17159 (сімнадцять тисяч сто п'ятдесят дев'ять) гривень 11 копійок в рахунок погашення податкового боргу.
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України (протягом 30 днів з дати складання повного судового рішення) та набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України.
Cуддя А.А. Ширант