28 липня 2025 року м. Рівне №460/4752/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач) про:
визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення із 22.08.2023 при перерахунку розміру пенсії за віком позивачу коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи із 1,05912 до 1,02508;
зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком позивачу починаючи із 22.08.2023, виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.07.2000 по 30.11.2017 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,05912;
Позов обґрунтовано тим, що з 28.12.2017 позивачу було призначено пенсію за вислугою років відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» виходячи із заробітної плати за період страхового стажу з 01.07.2000 по 30.11.2017, а враховуючи, що ОСОБА_1 і надалі продовжувала працювати, розмір пенсійної виплати перераховувався Пенсійним органом кожні 2 роки у зв'язку з додаванням страхового стажу виходячи із набутого коефіцієнта заробітної плати 1,05912 (який враховувався при обчисленні розміру пенсії та наступних перерахунках). У зв'язку з досягненням 03.05.2023 позивачем пенсійного віку та наявності відповідного мінімального страхового стажу, відповідачем з 22.08.2023 (дня подачі заяви) здійснено позивачу перерахунок її пенсії за віком з грубими порушеннями чинного законодавства в частині застосування середнього заробітку для обчислення пенсії. На виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03.11.2023 у справі №460/2187/23, яким зобов'язано ГУ ПФУ в Рівненській області здійснити з 22.08.2023 перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2020, 2021 та 2022 роки за правилами частин першої та другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідачем прийнято рішення про перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 18.08.2023.
Листом відповідача від 18.04.2024 на запит ОСОБА_1 повідомлено про порядок виконання рішення суду та надіслано відповідні рішення, за результатом аналізу яких позивач з'ясувала, що Пенсійний орган всупереч практиці Верховного Суду та положенням чинного законодавства зменшив коефіцієнт її заробітної плати, з якого обчислюється пенсія із 1,05912 до 1,02508, дорахувавши для обчислення пенсійної виплати заробітну плату, отриману нею після призначення пенсії за період з 01.12.2017 по 31.07.2023, яка для позивача є невигідною та може враховуватись виключно за її бажанням та згодою.
Вважаючи протиправною таку поведінку відповідача, позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Ухвалою судді Гудими Н.С. від 07.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 26.02.2025 у зв'язку з відставкою судді ОСОБА_2 справу передано для розгляду судді Нор У.М.
Ухвалою від 27.02.2025 справу прийнято до розгляду суддею Нор У.М.
Відповідач подав відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень вказав, що у для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Відповідач зазначив, що пенсію ОСОБА_1 обчислено з урахуванням всіх періодів страхового стажу починаючи з 01.07.2000 по 31.07.2023 - за даними, які містяться в системі персоніфікованого обліку (всього 276 місяців). Страховий стаж складає 42 роки 08 місяців 28 днів. На підставі вищевикладеного, підстави для проведення перерахунку пенсії для ОСОБА_1 виходячи із заробітної плати за період страхового стажу з з 01.07.2000 по 30.11.2017 з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи - 1,05912 відсутні, оскільки законодавець чітко визначив, що період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року зараховується за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Таким чином, як вважає відповідач управлінням проведено перерахунок пенсії на підставі норм чинного законодавства в межах покладених судом зобов'язань, а тому позов задоволенню не підлягає.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з 28.12.2017 року призначено пенсію за вислугу років на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення». Судом встановлено, що для розрахунку коефіцієнтів заробітної плати ОСОБА_1 враховано заробітну плату за періоди страхового стажу з 01.07.2000 по 30.11.2017. Коефіцієнт заробітної плати після оптимізації склав 1,05912.
З 22.08.2023 на підставі особистої заяви ОСОБА_1 переведено за пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При обчисленні розміру пенсії за віком на умовах Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідачем застосовано середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 03.11.2023 у справі №460/2187/24 зобов'язано ГУ ПФУ в Рівненській області здійснити з 22.08.2023 перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2020, 2021 та 2022 роки.
Відповідачем 25.02.2024 прийнято рішення № 956120837918 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 на виконання судового рішення.
Листом від 18.04.2024 №1700-0202-8/22020 на адвокатський запит представника позивача повідомлено, що при перерахунку пенсії позивача на виконання рішення суду зменшено коефіцієнт заробітної плати, з якого обчислюється пенсія із 1,05912 до 1,02508, дорахувавши для обчислення пенсійної виплати заробітну плату, отриману нею після призначення пенсії за період з 01.12.2017 по 31.07.2023.
Позивач не погоджується з такими діями органу Пенсійного фонду України протиправною, тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 44 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Згідно з частиною другою статті 40 Закону #1058-IV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3+ ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Частиною першою статті 27 Закону №1058-IV передбачено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп * Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях;
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Коефіцієнт страхового стажу - величина, що визначається відповідно до цього Закону для обрахування страхового стажу при обчисленні розміру пенсії у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (ст. 1 Закону №1058-IV).
Відповідно до частини першої статті 25 Закону №1058-IV, коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою: Кс=(См*Вс)/100%*12.
Кс - коефіцієнт страхового стажу;
См - сума місяців страхового стажу;
Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках).
Аналіз наведених вище правових норм надає суду підстави для висновку, що особі при призначенні пенсії надано право обирати заробітну плату (дохід), яка буде враховувати при обчисленні розміру її пенсії. Разом з тим, наведені вище правові норми не наділяють правом пенсійний орган самостійно змінювати періоди страхового стажу, за які взято заробітну плату для обчислення розміру пенсії при її призначенні.
Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 160/1052/19.
Судом встановлено, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 03.11.2023 у справі №460/2187/23 зобов'язано ГУ ПФУ в Рівненській області здійснити з 22.08.2023 перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2020, 2021 та 2022 роки.
На виконання рішення суду у справі №460/2187/23 відповідач рішенням від 25.02.2024 здійснив перерахунок пенсії позивача із перерахунком загального страхового стажу та заробітної плати, з якої обчислюється розмір пенсійної виплати.
Так, пенсію позивача перераховано за період з 18.08.2023, а коефіцієнт заробітної плати, з якого обчислюється розмір пенсії зменшений з 1,05912 до 1,02508, а заробітна плата для обчислення пенсії врахована з 01.07.2000 по 31.07.2023.
Разом з тим, судом встановлено, що після призначення позивачу пенсії у 2017 році, вона працювала з меншим заробітком, ніж той, з якого було визначено розмір її пенсійної виплати, а тому, не виявляла бажання здійснювати перерахунок з 22.08.2023 пенсії із додаванням як стажу, так і заробітної плати.
Як зазначалося вище судом, особа при призначенні пенсії має право обирати заробітну плату (дохід), яка буде враховувати при обчисленні розміру її пенсії.
Однак, суд зауважує, що у матеріалах справи відсутні докази того, що позивач виявляла бажання на оптимізацію заробітної плати за період з липня 2000 року по липень 2023 року при проведенні перерахунку її пенсії, а також, що позивач обирала періоди, які вона уважає за необхідне виключити з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії.
Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що відповідач при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , застосовуючи положення частини першої статті 40 Закону №1058-IV, позбавив позивача права обирати заробітну плату (дохід), яка буде враховуватися при обчисленні розміру її пенсії.
Натомість, пенсійний орган при перерахунку пенсії за віком позивача з 22.08.2023 зобов'язаний був обирати для нього найбільш вигідний спосіб обчислення заробітної плати за періоди страхового стажу з 01.07.2000 по 30.11.2017 (коефіцієнт заробітної плати 1,05912).
Враховуючи вищенаведене, позов підлягає задоволенню, оскільки при перерахунку пенсії позивача, відповідач протиправно зменшив коефіцієнт її заробітної плати (доходу) застрахованої особи із 1,05912 до 1,02508.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності вчинених ним дій.
За наведених обставин, вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області щодо зменшення із 22.08.2023 при перерахунку розміру пенсії за віком ОСОБА_1 коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи із 1,05912 до 1,02508.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 починаючи із 22.08.2023, виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.07.2000 по 30.11.2017 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,05912.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, витрати у виді судового збору у сумі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 28 липня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)
Суддя У.М. Нор