29 липня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/15446/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СНЕК ДРАЙВ" до Київської митниця про визнання протиправними та скасування рішення,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "СНЕК ДРАЙВ" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 20.06.2024 №UA100060/2024/000032/2 та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.06.2024 №UA100060/2024/000476.
В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «СНЕК ДРАЙВ» (далі - ТОВ «СНЕК ДРАЙВ», позивач) зазначило про протиправність рішення від 20.06.2024 №UA100060/2024/000032/2 та картки відмови від 20.06.2024 №UA100060/2024/000476 Київської митниці (далі - Київська митниця, відповідач) з огляду на спростування висновку відповідача про неправильне визначення вартості товару наявними в матеріалах справи документами і фактичними даними, оскільки надане до митного оформлення платіжне доручення дає можливість встановити, що сплачена сума за товар повністю відповідає вартості товару, заявленій декларантом.
Позивач вказав, що Київською митницею скоригована митна вартість на підставі наявних у нього відомостей (митна декларація иА209230/2024/20502 від 05.04.2024) із застосуванням другорядного (резервного) методу. При цьому за основу взято вартість «Горіхів» кеш'ю, сирі, без шкарлупи WW320». При цьому, відповідачем вказано про неможливість застосування другорядних методів визначення митної вартості (статті 58-63 Митного кодексу України) у зв'язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари (статті 59, 60 Митного кодексу України) та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно методів на основі віднімання вартості та на основі додавання вартості (статті 62, 63 Митного кодексу України).
Однак, інформація з іншої митної декларації, за умови відсутності у митного органу інформації щодо вартості операцій з аналогічним товаром є суперечливою та аж ніяк не є обґрунтованою. Тобто, право митниці на витребування додаткових документів закон пов'язує з вичерпним переліком підстав, які стосуються недоліків у наданих для митного оформлення товарів основних документах для підтвердження митної вартості товарів, перелік яких наведено у частині 2 статті 53 Митного кодексу України.
Крім того, митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в довідниках та інших деклараціях щодо іншого товару мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Такі відомості з об'єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 позовну заяву залишено без руху. 09.01.2025 позивачем до справи надано платіжну інструкцію про сплату судового збору.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 позовна заява прийнята до розгляду. Відкрите провадження в адміністративній справі, вирішено розглядати її за правилами загального позовного провадження.
Київською митницею 28.01.2025 до справи наданий відзив на адміністративний позов, за змістом якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував. Відповідач вказав, що вході розгляду документів, наданих ТОВ «СНЕК ДРАЙВ» для митного оформлення товару за митною декларацією UA1000060/2024/217559 - «Кеш'ю очищений від шкарлупи, в упаковках масою понад 10кг, сорт KERNEL» WW320 -22680 кг, сорт KERNEL WW240 -3402 кг, сорт KERNEL WW450 -2268 кг, дата виробництва: 01.04.2024, країна виробництва - В'єтнам, VN, виробник: Hai Kim Long Agricultura Co. LTD» встановлено, що надані позивачем документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Зокрема, ТОВ «СНЕК ДРАЙВ» до митного оформлення не було надано страхового полісу, що унеможливлює встановлення факту включення до митної вартості товару складових, пов'язаних із вартістю страхування.
Також позивачем надана довідка про транспортні витрати, яка не є первинним документом у розумінні частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», адже є лише інформаційним документом і не є достатнім підтвердженням реальних витрат на транспортування, оскільки не містить підтвердження фактичної сплати транспортних витрат.
Крім того, відповідач вказав про надання ТОВ «СНЕК ДРАЙВ» платіжної інструкції без вказівки у ній на рахунок-фактуру (проформу), на підставі яких здійснено платіж (відповідно до п.3.2 ЗЕД договору авансовий платіж мав здійснюватися на підставі проформи-інвойсу), яка не є доказом, достатнім для доведення митної вартості поставки товару.
Київська митниця також вказала, що надані декларантом документи вважаються такими, які не містять інформації щодо складових митної вартості товару за відсутності митних декларацій країни відправлення.
Відповідач вказав про неможливість застосування послідовно методів визначення митної вартості товарів і використання резервного методу згідно з джерелом інформації: товар № 1 митна декларація від 05.04.2024 №UA209230/2024/30502 (вартість товару «Горіхи кеш'ю сирі, без шкарлупи, WW320» згідно джерела інформації - 7,05 дол.США/кг).
Позивач 29.04.2025 надав до справи відповідь на відзив, де вказав про надання для митного оформлення таких документів як: 1. Пакувальний лист (Packing list) 32/XK/2024 від 29.03.2024; 2. Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) 32/XK/2024 від 29.03.2024; 3. Коносамент (Bill of lading) 00218976GDY від 01.04.2024; 4. Накладна УМВС 31507831 від 07.06.2024; 5. Фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) 045941/24/0201 від 01.04.2024; 6. Сертифікат про походження товару (certificatе of origin) 2410040460 від 02.04.2024; 7. Банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 08.03.2024; 8. Банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 09.05.2024; 9. Банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 10.05.2024; 10. Документ, що підтверджує вартість перевезення товару 406 від 17.06.2024; 11. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 21/02/24 від 21.02.2024; 12. Договір про надання послуг митного брокера 1401/2021 від 14.01.2021; 13. Договір (контракт) про перевезення 01/22/03/2024 від 22.03.2024; 14. Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматично у режимі) 11540436 від 10.06.2024; 15. Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів 24UA100060217559U1 від 20.06.2024.
Всі ці документи є достатніми для визначення митної вартості товару, отже відповідач останній не мав правових підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості №UA100060/2024/000032/2 від 20.06.2024 року та картки відмови №UA100060/2024/000476 від 20.06.2024 року.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.12.2024 закрите підготовче провадження у справі, призначена справа до судового розгляду по суті.
Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.
Суд, вивчивши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, надані сторонами до матеріалів адміністративної справи, встановив такі обставини.
ТОВ «СНЕК ДРАЙВ» 06.05.2016 у встановленому законодавством порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 40467576, перебуває на обліку ГУ ДПС у Полтавській області, основним видом діяльності є: Виробництво інших харчових продуктів (10.869), видами діяльності є: оптова торгівля фруктами і овочами (46.31), оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками (46.38) /а.с.39/.
ТОВ «СНЕК ДРАЙВ» 21.02.2024 укладений контракт №21/02/24 із HAI KIM LONG II COMPANY LIMITED.
20.06.2024 ПОЗИВАЧЕМ ввезено на митну територію України товар (горіхи кеш'ю), що митною декларацією №24UA100060217559U1, якою заявлено до митного оформлення імпортований товар: Кеш'ю очищений від шкаралупи, в упаковках масою понад 10 кг, сорт KERNEL WW320 - 22680 кг, Сорт KERNEL WW240 - 3402 кг, KERNEL WW450 - 2268 кг. Дата виробництва 01/04/2024 Країна виробництва: В'єтнам. Торгівельна марка - немає даних. Виробник - Hai Kim Long Agricultura Co. LTD. Загальною вартістю 151887,96 USD, (з урахуванням транспортних витрат 82581,90 грн), шо визначено за методом визначення митної вартості - 1 (за ціною договору).
Для митного оформлення митному органу було подано, зокрема, такі документи: Пакувальний лист (Packing list) 32/ХК/2024 від 29.03.2024; Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) 32/ХК/2024 від 29.03.2024; Коносамент (Bill of lading) 00218976GDY від 01.04.2024; Накладна УМВС 31507831 від 07.06.2024; Фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) 045941/24/0201 від 01.04.2024; Сертифікат про походження товару (certificate of origin) 2410040460 від 02.04.2024; Банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 08.03.2024; Банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 09.05.2024; Банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 10.05.2024; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару 406 від 17.06.2024; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 21/02/24 від 21.02.2024; Договір про надання послуг митного брокера 1401/2021 від 14.01.2021; Договір (контракт) про перевезення 01/22/03/2024 від 22.03.2024; Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) 11540436 від 10.06.2024;
За результатами розгляду митної декларації 24UA100060217559U1 від 20.06.2024 Київською митницею було відмовлено у випуску товарів.
20.06.2024 року митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості №UA 100060/2024/000032/2 товару Кеш'ю очищений від шкаралупи, в упаковках масою понад 10 кг, сорт KERNEL WW320 - 22680 кг. Сорт KERNEL WW240 - 3402 кг. KERNEL WW450 - 2268 кг. Дата виробництва 01/04/2024. Країна виробництва: В'єтнам. Торгівельна марка немає даних. Виробник - Hai Kim Long Agricultura Co. LTD.
Даним рішенням було збільшено ціну товару з 5,30 USD/кг для KERNEL WW320, з 5,98 USD/кг для KERNEL WW240, з 5,00 USD/кг для KERNEL WW450 до 7,05 USD/кг.
Київською митницею складена картка відмови від 20.06.2024 №UA100060/2024/000476.
ТОВ «СНЕК ДРАЙВ» не погодилось із рішенням про коригування митної вартості товарів від 20.06.2024 №UA100060/2024/000032/2 та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.06.2024 №UA100060/2024/000476, звернулось до суду із даним позовом про визнання їх протиправними і скасування.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
Засади митної справи, зокрема, правовий статус митних органів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України від 13 березня 2012 року №4495-VI (надалі - МК України, у редакції, чинній на час спірних правовідносин) та іншими законами України.
Відповідно до частини 1 статті 3 МК України при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.
За змістом частини 1 статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Частинами 1, 2 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з частиною 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
За приписами частини 2 статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
За змістом частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з частиною 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною 6 статті 53 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Статтею 57 МК України визначено перелік методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту та порядок їх застосування.
Так, відповідно до частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Відповідно до положень частин 2 - 6 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
За приписами частини 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина 4 статті 58 МК України).
Згідно з частиною 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем:
а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;
б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;
в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;
б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;
в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);
г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально (частина 21 статті 58 МК України)
За змістом частин 1, 2, 4 статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються в спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може відбуватися тільки в разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснене, тощо. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 27.03.2020 у справі № 540/2605/18 (провадження № К/9901/24076/19), від 7.05.2020 у справі № 826/10527/17, від 02.05.2020 у справі № 803/916/17 (провадження № К/9901/1137/17).
Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.07.2021 у справі №380/6459/20.
Суд зазначає, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору). Митний орган вправі застосувати другорядний метод, якщо за умови наявності у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості декларант додаткових документів не надав, а надані документи не дають можливості для застосування першого методу.
Київська митниця зазначає, що митну вартість товару, що імпортується позивачем, скориговано із застосуванням шостого резервного методу з дотриманням положень статті 64 МК України, а визначена митна вартість товару ґрунтується на раніше визначеній митній вартості відповідно до рівня вартості товару № 1 за митною декларацією від 05.04.2024 №UA209230/2024/30502 (вартість товару «Горіхи кеш'ю сирі, без шкаралупи, WW320» згідно джерела інформації - 7,05 дол.США/кг).
Відповідачем не надано інформації щодо коригування ціни товару з урахуванням обсягу партій, умов поставки, комерційних умов.
Також, суд зазначає, що Київською митницею розрахунок вартості здійснений за ціною горіхів сорту WW320, хоча позивачем поставлений товар - горіхи сортів WW320, WW240, WW450.
Отже, відповідачем не використано інформацію про однорідні товари за однакових умов поставки.
За правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 21.10.2021 в справі №420/4820/19, навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом.
В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Отже відомості з інформаційних систем митних органів не можуть слугувати беззаперечним джерелом інформації про митну вартість конкретного товару та бути підставою для здійснення коригування.
Суд наголошує, що не може бути врахована інша ціна на товар без врахування умов поставки та безпосередніх характеристик товару, зокрема, сортів, що беззаперечно має вплив на ціну.
Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 МКУ з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МКУ) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Відповідачем не надано документів, котрі б висвітлювали характеристики імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення за МД від 05.04.2024 №UA209230/2024/30502.
Верховний Суд у постанові від 20.06.2023 у справі за адміністративним провадженням К/9901/7199/21 зазначив, шо сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсне було імпортовано до України. Відповідно до висновків Верховного Суду наявність в баз: даних ЄАІС ДФС інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким вій укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору. Оцінюючи рішення пре коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, суди повинні враховувати, що письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) -товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вилинули па таке коригування.
Так, відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Відповідно до положень частин другої - шостої статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
За приписами частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Також Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 по справі №815/228/17 дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митого органу інформації про те що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Суд приходить до висновку про протиправність визначення Київською митницею ціни товару, що заявлений до розмитнення ТОВ «СНЕК ДРАЙВ» за шостим (резервним) методом без дотримання процедур, передбачених статтею 57 МК України.
Відповідач в обґрунтування неможливості визначення ціни товару за ціною договору вказав про ненадання позивачем документів, що пояснюють всі складові ціни товару.
Так, Київською митницею в рішенні від 20.06.2024 №UA100060/2024/000032/2 зазначено, що позивачем експортна митна декларація країни походження до митного оформлення не подавалась.
Відповідно до пункту 1 Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 №364, він визначає механізм взаємодії органів доходів і зборів, державних органів, уповноважених на здійснення державного санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного контролю (далі - контролюючі органи), та підприємств за принципом “єдиного вікна» із застосуванням інформаційно-телекомунікаційної системи органів доходів і зборів, а також механізм обміну інформацією та документами між органами доходів і зборів та державними органами, уповноваженими на видачу документів, що підтверджують дотримання обмежень під час переміщення товарів через митний кордон України (далі - державні органи).
Інформаційна система, за пунктом 21 вказаного Порядку, протягом однієї години після випуску з пункту пропуску через державний кордон України для переміщення у митницю призначення задекларованих у попередній або періодичній митній декларації товарів автоматично формує та надсилає підприємству електронне повідомлення, в якому зазначаються: реквізити попередньої або періодичної митної декларації; дата і час випуску товарів з пункту пропуску через державний кордон України; види державного контролю, які здійснено у формі попереднього документального контролю у пунктах пропуску через державний кордон України органами доходів і зборів; види державного контролю, які завершено у пункті пропуску через державний кордон України; види державного контролю, які необхідно завершити у зонах митного контролю на митній території України; вичерпний перелік документів та/або відомостей, які необхідно подати відповідному контролюючому органові для завершення необхідного виду державного контролю.
Відповідно до наявних у картці відмови відомостей Київською митницею отримана інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) №11540436 від 10.06.2024.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Експортна митна декларація не є документами, що обґрунтовує ціну товару та вимога про його надання відповідачеві для визначення митної вартості товару суперечить вищенаведеній нормі Митного кодексу України. Посилання відповідача на положення пункту 8.2. Контракту ЗЕД, що разом з товаром продавець повинен передати експортну митну декларацію не обґрунтовують вимогу про надання документів Київській митниці, адже стосуються виключно правовідносин між сторонами контракту №21/02/24 від 21.02.2024.
Відповідач вказав про ненадання ТОВ «СНЕК ДРАЙВ» до митного оформлення страхового полісу, що позбавило Київську митницю можливості перевірити, чи були включені до митної вартості товару складові, пов'язані із вартістю страхування, як це передбачено частини другої статті 54 Митного Кодексу, що викликає питання щодо правильності визначення митної вартості товару, яка є базою для розрахунку всіх митних платежів.
Судом встановлено, що за змістом пункту 2.1 зовнішньоекономічного контракту №21/02/24 від 21.02.2024 поставка товару здійснюється на умовах CIF Gdynya.
Умови поставки CIF (Cost, Insurance and Freight) у контексті міжнародної торгівлі означають, що продавець зобов'язаний доставити товар до порту призначення, оплатити фрахт та страхування вантажу на час морського перевезення. Ризики переходять до покупця після перетину товаром поручнів судна у порту відправлення.
До зобов'язань продавця за умовами CIF відноситься: Організувати доставку товару на борт судна у порту відправлення. Оплатити вартість морського перевезення до порту призначення. Забезпечити страхування вантажу на час морського перевезення. Оформити експортні документи. Попередити покупця про прибуття товару до порту призначення.
Тобто, визначення у договорі самої лише умови поставки товару CIF вже має є достатнім для висновку про те, що всі витрати на транспортування та страхування вже включені у фактурну вартість товару. Таке розуміння узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 07.11.2019 у справі № 160/1329/19 та від 12.12 2019 у справі № 804/2957/17.
Відповідно посилання Київської митниці на обставини відсутності страхового полісу як на підставу для сумніву у митній вартості товару є безпідставним.
Відповідачем зазначено про надання довідки про транспортні витрати ТОВ «СНЕК ДРАЙВ», що не може бути прийнята Київською митницею як належний доказ понесених витрат на транспортування з огляду на ті обставини, що довідка про транспортні витрати, не є первинним документом у розумінні частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», адже є лише інформаційним документом і не є достатнім підтвердженням реальних витрат на транспортування, оскільки не містить підтвердження фактичної сплати транспортних витрат.
З матеріалів справи судом встановлено про укладення позивачем договору транспортного експедирування від 22.03.2024 №01/22/03/2024 із ТОВ «ЗАКСЕНЛАНД ТРАНСПОРТ ТА ЛОГІСТИКА» /а.с.125-135/ за умовами якого виконавець зобов'язався організувати надання позивачеві транспортно-експедиційних послуг і згідно із контрактом з ТОВ «МШК Україна» від 08.12.2023 №S00429 /а.с.112-124/ організував виконання перевезень товару ТРОВ «СНЕК ДРАЙВ».
Вартість транспортно-експедиторських послуг з доставки вантажу для ТОВ «СНЕК ДРАЙВ» по коносаменту № МЕОЦИ477752 в контейнері № ТВШ762951б склали: ЖД доставка за маршрутом Гдиня, Польща - Пшемисль, Польща / Мостиська, Україна складає 825815,90 грн, про що вбачається з довідки від 17.06.2024 №406, що видана ТОВ «ЗАКСЕНЛАНД ТРАНСПОРТ ТА ЛОГІСТИКА» /а.с.99/.
Відповідно до змісту пункту 6 частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Довідка від 17.06.2024 №406, що видана ТОВ «ЗАКСЕНЛАНД ТРАНСПОРТ ТА ЛОГІСТИКА» відповідає вимогам статті 53 Митного кодексу України. Наявність і надання до митного оформлення первинних бухгалтерських документів, що відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» для підтвердження понесених транспортних витрат законодавством не вимагається. Отже, така вимога відповідача є протиправною.
Відповідно до п.6.1 зовнішньо економічного контракту від 21.02.2024 № 21/02/24 оплата вартості товару здійснюється покупцем в доларах США у безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів наступним чином: 20% передплата протягом 7 днів після отримання проформи та 80% проти копії документів отриманих покупцем.
Відповідно до ст. 53 Кодексу, митна вартість товарів підтверджується документально, зокрема банківськими платіжними документами.
Декларантом надано банківський платіжний документ від 08.03.2024 № б/н, який неможливо ідентифікувати з партією товару.
Платіжна інструкція без вказівки у ній на рахунок-фактуру (проформу), на підставі яких здійснено платіж (відповідно до п.3.2 ЗЕД договору авансовий платіж мав здійснюватися на підставі проформи-інвойсу), не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару.
Відсутність чіткої кореляції між платежем і товаром означає, що суму фактично сплаченої вартості товару не можливо достовірно перевірити і підтвердити. Як наслідок, також не видається можливим однозначно і достовірно визначити фактичну вартість товару та відповідно визначити митну вартість.
З матеріалів справи судом встановлено, що за умовами пункту 6.1. контракту від 21.02.2024 № 21/02/24 оплата вартості товару здійснюється Покупцем в доларах США у безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів наступним чином: 20% передплата протягом 7 днів після отримання проформи та 80% проти копії документів отриманих покупцем.
ТОВ «СНЕК ДРАЙВ» до митного оформлення надана платіжна інструкція від 08.03.2024 з якої вбачається про перерахування 20% вартості товару в сумі 30175,74 доларів США на користь HAI KIM LONG II COMPANY LIMITED, відповідно до контракту №21/02/24 від 21.02.2024 /а.с.18/.
Відповідно твердження відповідача про неможливість ідентифікувати проведення платежу із товаром, поставленим за визначеним контрактом не відповідає дійсності і є надмірним формалізмом відповідача.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що зауваження, викладені Київською митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів від 20.06.2024 №UA100060/2024/000032/2 та картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.06.2024 №UA100060/2024/000476 не є такими, що унеможливлюють підтвердження ціни товару, визначеної ТОВ «СНЕК ДРАЙВ» за митною декларацією №24UA100060217559U1, якою заявлено до митного оформлення імпортований товар: Кеш'ю очищений від шкаралупи, в упаковках масою понад 10 кг, сорт KERNEL WW320 - 22680 кг, Сорт KERNEL WW240 - 3402 кг, KERNEL WW450 - 2268 кг. Дата виробництва 01/04/2024 Країна виробництва: В'єтнам. Торгівельна марка - немає даних. Виробник - Hai Kim Long Agricultura Co. LTD. Загальною вартістю 151887,96 USD, (з урахуванням транспортних витрат 82581,90 грн), шо визначено за методом визначення митної вартості - 1 (за ціною договору).
Суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 14.04.2021 у справі №820/4849/16 та полягає в тому, що в запиті про надання додаткових документів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи є необхідними для підтвердження того чи іншого показника. Аналогічні висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах містяться і у постанові Верховного Суду від 21.04.2021 в справі №820/263/17.
У постанові від 13.10.2021 у справі № 804/15600/15 Верховний Суд вказав, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше.
В даній справі Київською митницею не обґрунтовано наявність сумнівів у правильності визначення позивачем вартості придбаного товару і не доведено факту недостатності документів для підтвердження правильності такого визначення.
Частиною першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням всіх обставин справи, досліджених судом і аналізу письмових доказів, наданих сторонами в обґрунтування своїх доводів та заперечень, суд дійшов висновку, що рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів від 20.06.2024 №UA100060/2024/000032/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.06.2024 №UA100060/2024/000476 не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, прийняті без урахування обставин, які мали значення для їх прийняття, за відсутності підстав для їх прийняття, відтак підлягають визнанню протиправними та скасуванню, а позовні вимоги ТОВ «СНЕК ДРАЙВ» підлягають задоволенню.
Отже, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання позову сплачений судовий збір у розмірі 5587,25 грн /а.с.71/ та 26329,33 грн /а.с.77/.
З огляду на висновок суду про необхідність задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці на користь ТОВ «СНЕК ДРАЙВ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 31916,58 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СНЕК ДРАЙВ" (36010, Полтавська область,м.Полтава, вул. Овочева, буд.7а, код ЄДРПОУ 40467576) до Київської митниці (03124, м. Київ, б.Гавела Вацлава, б. 8а, код ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 20 червня 2024 року №UA100060/2024/000032/2, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20 червня 2024 року №UA100060/2024/000476.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СНЕК ДРАЙВ" за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці витрати зі сплати судового збору в сумі 31916,58 (тридцять одна тисяча дев'ятсот шістнадцять гривень п'ятдесят вісім копійок) грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва