28 липня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/7091/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молодецького Р.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , в якій просить:
- визнати протиправними дії та бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в частині відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів, через невчасну виплату пенсії за період з 01.04.19 року по 31.12.2021 року та за період з 1.05.2023 року по 31.12.23 року.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини доходів, через невчасну виплату пенсії у період з 01.04.19 року по 31.12.2021 року та у період з 01.05.2023 року по 31.12.23 року.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач протиправно відмовив у виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у відповідності до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 з підстав того, що чинним законодавством не передбачено нарахування компенсації втрати частини доходів на суми, що виплачуються за минулий час за рішеннями судів.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що відповідно до статті 55Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" підстави для нарахування компенсації втрати частини доходів позивача відсутні.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
Позивач є військовим пенсіонером та отримує пенсію, відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Полтавській області.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.10.2021 у справі № 440/8430/21, зокрема, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у проведенні з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області від 03.06.2021 №02-379/12 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області від 03.06.2021 №02-379/12 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.10.2021 у справі № 440/8430/21 пенсійним органом було здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області від 03.06.2021 №02-379/12 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019. Доплата за період з 01.04.2019 по 31.12.2021 склала 103212,54 грн.
Крім того, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.10.2023 у справі № 440/14142/23, зокрема, визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.05.2023 щомісячної доплати до пенсії, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" у розмірі 2000 грн та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити з 01.05.2023 ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" у розмірі 2000 грн, з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.10.2023 у справі № 440/14142/23 відповідачем було проведено нарахування щомісячної доплати до пенсії передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" у розмірі 2000 грн з 01.05.2023. Доплата за період з 01.05.2021 по 31.12.2023 склала 16000,00 грн.
Позивач стверджує, жодної суми заборгованості, які нараховані пенсійним органом на виконання вказаних рішень суду, відповідачем виплачено не було.
Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив, зкорема, здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків виплати їй заборгованої пенсії, у відповідь на яку відповідач листом від 08.04.2025 повідомив позивача, на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.10.2021 у справі № 440/8430/21 позивачу нараховано заборгованість за період з 01.04.2019 по 31.12.2021 у розмірі 103212,54 грн та на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.10.2023 у справі № 440/14142/23 нараховано заборгованість за період з 01.05.2023 по 31.12.2023 в розмірі 16000,00 грн. Зазначено, що виплата коштів на виконання рішень суду буду здійснюватися в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат, а також повідомленопро відсутність правових підстав для нарахування та виплати йому компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у відповідності до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
Вважаючи протиправною відмову відповідача щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 1 Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (надалі - Закон №2050-ІІІ) визначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно зі статтею 2 Закону №2050-ІІІ, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: -пенсії; - соціальні виплати; - стипендії; - заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно до статей 3, 4 Закону №2050-ІІІ, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Згідно зі ст. 6 Закону №2050-III, компенсацію виплачують за рахунок: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
З метою реалізації Закону №2050-ІІІ Кабінетом Міністрів України прийнято Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (надалі - Порядок №159), відповідно до пункту 2 якого, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.
Відповідно до п. 3 Порядку №159, компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, в т.ч. пенсії або щомісячне довічне грошове утримання.
Згідно з п. 4 Порядку №159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Аналіз наведених норм чинного законодавства дозволяє суду сформулювати висновок про те, що умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (в тому числі одноразової грошової допомоги) та 2) виплата нарахованих доходів.
При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність право на компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений цей платіж і коли саме, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується право на виплату компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
З урахуванням вищевикладеного суд зазначає, що умовами для виплати суми компенсації у справі, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів - пенсії та нарахування доходів (у тому числі, за рішенням суду). А виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватися у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У силу частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
З урахуванням наведеного суд зауважує, що право на звернення до адміністративного суду обумовлено суб'єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.
Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Оскільки фактичну виплату нарахованої суми пенсії позивачу наразі ще не проведено, у спірних відносинах не настала обставина, з якою законодавець пов'язує виникнення у відповідача обов'язку здійснити нарахування й виплату компенсації втрати частини доходів.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є передчасними.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.08.2024 у справі №200/63/23.
Водночас суд також визнає помилковими доводи відповідача про відсутність підстав для нарахування компенсації втрати доходів на суму заборгованості одночасно з її виплатою, адже виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення, про що неодноразово зазначав Верховний Суд у постановах від 20.02.2018 (справа №336/4675/17), від 21.06.2018 (справа №523/1124/17), від 03.07.2018 (справа №521/940/17), від 05.10.2018 (справа №162/787/16-а), від 12.02.2019 (справа №814/1428/18), від 08.08.2019 (справа №638/19990/16-а), від 09.08.2022 (справа №460/4765/20) та ін.
Таким чином, позивачка має право на отримання компенсації втрати частини доходів на суму пенсії у розмірі 103212,54 грн, що нарахована на виконання рішення суду у справі №440/1430/21, на суму пенсії у розмірі 16000,00 грн, що нарахована на виконання рішення суду у справі №440/14142/23.
Однак, нарахування та виплата такої компенсації має бути проведена разом з фактичної виплатою суми заборгованості.
А оскільки борг на користь ОСОБА_1 не сплачено, у задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів належить відмовити, оскільки їх заявлено передчасно.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У силу статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За наведених обставин, перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 77, 90, 229, 243-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 13967927) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р.І. Молодецький