Рішення від 28.07.2025 по справі 420/10148/25

Справа № 420/10148/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальність «МЕЙЛАН» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальність «МЕЙЛАН» до Одеської митниці, в якому позивач просить суд:

визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 18.03.2025 за №UA500020/2025/000044/1, від 21.03.2025 року за №UA500110/2025/000048/1, від 31.03.2025 року за №UA500110/2025/000053/1;

визнати протиправними та скасувати картки відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці за №UA500020/2025/000089 від 18.03.2025 року, №UA500110/2025/000098 від 21.03.2025 2025 року, №UA500110/2025/000114 від 31.03.2025 року.

В обґрунтування вимог позову зазначається, що позивач вважає, що документи подані декларантом для митного оформлення товару за ціною Контракту відповідають вимогам ст. 53 Митного кодексу України, є належними та допустимими та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей, а тому визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за другорядним методом, а саме за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів здійснено з порушенням вимог митного законодавства. З цих підстав позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації.

Ухвалою суду від 14.04.2025 року прийнято адміністративний позов до провадження та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

До суду від відповідача 30.04.2025 року надійшов відзив, в якому представник відповідача вказує, що адміністративний позов ТОВ «МЕЙЛАН» не підлягає задоволенню.

Представник відповідача зазначає у відзиві, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митними деклараціями (МД) № 25UA500110002029U2 від 17.03.2025, № 25UA500110002182U3 від 21.03.2025, № 25UA500110002491U0 від 31.03.2025, містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. У рішеннях про коригування митної вартості № UA500110/2025/000044/1 від 18.03.2025, № UA500110/2025/000048/1 від 21.03.2025, № UA500110/2025/000053/1 від 31.03.2025 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю. Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішень про коригування митної вартості товару № UA500110/2025/000044/1 від 18.03.2025, № UA500110/2025/000048/1 від 21.03.2025, № UA500110/2025/000053/1 від 31.03.2025 та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500110/2025/000089 від 18.03.2025, № UA500110/2025/000098 від 21.03.2025, № UA500110/2025/000114 від 31.03.2025 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «МЕЙЛАН».

Ухвалою суду від 13.06.2025 року прийнято заяву представника позивача про уточнення позовних вимог. Розгляд справи ухвалено здійснювати за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальність «МЕЙЛАН» до Одеської митниці, в якому позивач просить:

визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 18.03.2025 за №UA500110/2025/000044/1, від 21.03.2025 року за №UA500110/2025/000048/1, від 31.03.2025 року за №UA500110/2025/000053/1;

визнати протиправними та скасувати картки відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці за №UA500110/2025/000089 від 18.03.2025 року, №UA500110/2025/000098 від 21.03.2025 2025 року, №UA500110/2025/000114 від 31.03.2025 року.

Ухвалою суду від 13.06.2025 року у задоволенні заяви представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження або в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕЙЛАН» зареєстровано як юридична особа 08.10.2015 року (Номер запису: 10681020000040917) та здійснює такі види діяльності за КВЕД: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний), 31.01 Виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі, 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво, 16.21 Виробництво фанери, дерев'яних плит і панелей, шпону, 16.23 Виробництво інших дерев'яних будівельних конструкцій і столярних виробів, 16.29 Виробництво інших виробів з деревини; виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння, 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель, 33.15 Ремонт і технічне обслуговування суден і човнів, 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами, 47.24 Роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах, 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням, 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення, 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками, 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами, 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами, 46.15 Діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами, 30.11 Будування суден і плавучих конструкцій, 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устатковання, 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами, 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, 45.40 Торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів, 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення, 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням, 47.64 Роздрібна торгівля спортивним інвентарем у спеціалізованих магазинах, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

15.11.2022 між товариством з обмеженою відповідальністю «МЕЙЛАН» (Покупець) та IBU TRADE К ft. (Hungary) (Продавець) укладено контракт купівлі - продажу № IBU/MEI-151122, відповідно до умов якого Продавець продає, а Покупець купує товари народного споживання у відповідності з документами на відвантаження, узгодженими і підписаними сторонами, на кожну поставку окремо, і на умовах, зазначених у даному Контракті та в інвойсах і доповненнях до нього.

Суму контракту буде визначено як суму всіх інвойсів. Термін дії Контракту - три роки з моменту його підписання до 15 листопада 2025 року (пункти 2.1,2.2 Контракту).

Відповідно до п.п.3.1-3.3 ціни за даним Контрактом є предметом усної чи письмової домовленості між сторонами та вказуються в інвойсах. Оплата за товар здійснюється з відстрочкою на 90 (дев'яносто) днів з моменту перетину митного кордону України. Оплата здійснюється в міжнародній валюті у доларах США,на банківський рахунок Продавця.

Згідно пунктів 4.1-4.5 Контракту умови поставок за цим Контрактом визначаються і вказуються окремо у кожному наступному інвойсі. Поставки повинні здійснюватися в повній відповідності із замовленнями Покупця, в яких вказаний необхідний асортимент, термін і умови поставки (у відповідності з “ІНКОТЕРМС» - в діючій редакції). Окремими додатковими угодами між Сторонами можуть бути визначені: Ціна товару та загальна вартість партії товару; валюта платежу; умови і пункт доставки (при необхідності уточнення); термін поставки партії товару; гарантійні зобов'язання Продавця; інші умови за згодою сторін тощо. Продавець здійснює поставку товару на умовах, що вказуються в інвойсах, попередньо усно чи письмово узгоджених Сторонами. Продавець надає Покупцю інформацію про передбачувану поставку товару у вигляді E-mail, Fax-копії, або у вигляді твердої оферти. Продавець зобов'язаний в інвойсах та інших супровідних документах вказати всю необхідну інформацію про товар.

Продавець зобов'язаний повідомити Покупця про дату відвантаження узгодженої Сторонами партії товару не пізніше, ніж за двадцять чотири години. Разом з Товаром Продавець надає відвантажувальну документацію: Оригінали та копії рахунків; Товаросупровідні накладні; Пакувальний лист на кожну партію Товару із зазначенням ваги брутто. Покупець несе відповідальність за формальності, пов'язані з митним очищенням поставленого Товару, асортимент якого відповідає заказу узгодженому між Продавцем і Покупцем (пункти 5.1-5.3 Контракту від 15.11.2022 року).

Відповідно до п.п.6.1-6.2 Контракту від 15.11.2022 року упаковка Товару повинна забезпечувати збереження вантажу під час транспортування і повинна мати маркування, що відповідає характеру вантажу. Продавець відповідає за будь-яке псування вантажу через погане упаковку і за всі додаткові транспортні витрати, викликані невірним маркуванням вантажу. Вартість палет тари та упаковки включена в вартість товару.

З метою митного оформлення імпортованого товару позивачем 18.03.2025 року була подана до Одеської митниці митна декларація № 25UA500110002491U0.

При цьому позивачем, разом із зазначеною митною декларацією будо надано наступні документи:

- Пакувальний лист (Packing list) № 0015 від 31.12.2024;

- Рахунок-фактура (інвойс) (Соmmercial invoice) № 0015 від 31.12.2024;

- Домашній коносамент (House bill of lading) № SZACM24120015 від 01.01.2025;

- Навантажувальний документ (Bordereau) № NOR1039 від 31.03.2025;

- Декларація про походження товару (Declaration of origin) № 0015 від 31.12.2024;

- Прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 17.12.2024;

- Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 2570/25 від 31.03.2025;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № IBU/MEI-151122 від 15.11.2022;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 3 від 21.11.2023;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 4 від 21.11.2023;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 7 від 02.10.2024;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 8 від 19.11.2024;

- Копія митної декларації країни відправлення № 310120240000043210 від 31.12.2024.

31.03.2025 року відповідачем було прийнято рішення № UA500110/2025/000053/1 «Про коригування митної вартості» та видана Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2025/000014.

В оскаржуваному рішенні № UA500110/2025/000053/1 відповідачем було зазначено наступне:

“За оцінюваною партією товарів, згідно документів, наданих декларантом до митного оформлення товару, поставка товару здійснюється на підставі зовнішньоекономічного контракту від 15.11.2022 № IBU/MEI-151122 (далі - Контракт), інвойсу від 31.12.2024 № 0015. За результатом аналізу встановлено наступні розбіжності та невідповідності: 1) митна декларація країни відправлення від 31.12.2024 № 310120240000043210 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, оскільки надана копія митної декларації країни відправлення без перекладу на українську мову або іншу іноземну мову міжнародного спілкування, не містить відомостей про інвойс, на підставі якого здійснювався експорт товару, у наданій до митного оформлення копії митній декларації країни відправлення відсутні будь-які печатки митниці країни відправлення/експортера/декларанта. Наявний на бланку митної декларації QR-код не зчитується. Шрифт зазначених даних заповнених граф копії митної декларації візуально відрізняється та виділяється у різних графах декларації. У графі «ціна за одиницю/загальна вартість» відсутня вартість одиниці товару, зазначена лише загальна вартість товару, що суперечить загальній практиці заповнення митних декларацій КНР, що надаються до митного оформлення іншими суб'єктами ЗЕД;

2) відповідно до пункту 8 частини другої статті 53 Кодексу документами, що підтверджують митну вартість товару, є страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, якщо таке страхування здійснювалось. До митного оформлення не надано жодного документу, який містить відомості про вартість страхування вантажу, та не зазначено витрати на страхування в графі 22 декларації митної вартості, що свідчить про не включення такої складової митної вартості до ціни, що була фактично сплачена за оцінюваний товар, відповідно до пункту 7 частини десятої статті 58 Кодексу. Слід зауважити, що страхові документи подаються незалежно від того, ким саме здійснювалось страхування, а тому відсутність таких документів не дає можливості впевнитись в достовірності заявлених відомостей щодо вартості оцінюваного товару.

Крім того, відповідно до інформації, наявної в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор» (далі АСМО), ціна продажу оцінюваних товарів є нижчою за ціну товарів з ідентичними та аналогічними характеристиками, які імпортувалися іншими резидентами на митну територію України.

Згідно з пунктом другим статті VII ГАТТ: оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна грунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару; під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Крім того, пунктом 2 Приміток та додаткових положень до ГАТТ встановлено, що сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. При цьому, у поданих до Митниці документах продавця відсутня інформація про надання будь-яких знижок на товари, що не дає можливості упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товарів ґрунтується на дійсній вартості, а тому не може бути визнана митним органом. Тобто складової митної вартості не підтверджені документально.

Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ декларанта було зобов'язено протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) переклад декларації країни відправлення; 4) страхові документи, що стосуються вантажу. Також декларанту було запропоновано надати за власним бажанням додаткові, наявні у нього, інші документи, для підтвердження митної вартості товарів.

Відповідно до ч.4 ст.57 МКУ було проведено консультацію між декларантом і митним органом з метою визначення основи митної вартості шляхом обміну електронними повідомленнями.

Декларантом надіслано лист, в якому він повідомив, що подав всі необхідні документи для митного оформлення і додаткові надавати не буде. Отже, декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ та не спростовані наявні розбіжності у документах».

Також позивачем 21.03.2025 року була подана до Одеської митниці митна декларація № 25UA500110002182U0.

При цьому позивачем, разом із митною декларацією будо надано наступні документи:

- Пакувальний лист (Packing list) № 0637 від 31.12.2024;

- Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № 0637 від 31.12.2024;

- Домашній коносамент (House bill of lading) № 50124120637 від 01.01.2025;

- Навантажувальний документ (Bordereau) № NOR1038 від 21.03.2025;

- Декларація про походження товару (Declaration of origin) № 0637 від 31.12.2024;

- Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 2569/25 від 21.03.2025;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № IBU/MEI-151122 від 15.11.2022;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 3 від 21.11.2023;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 4 від 21.11.2023;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 7 від 02.10.2024;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 8 від 19.11.2024;

- Копія митної декларації країни відправлення № 310120240000043220 від 31.12.2024.

21.03.2025 року відповідачем було прийнято рішення № UA500500/2025/000048/2 «Про коригування митної вартості» та видана Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2024/000098.

В оскаржуваному рішенні № UA500500/2025/000048/2 відповідачем було зазначено наступне:

“За оцінюваною партією товарів, згідно документів, наданих декларантом до митного оформлення товару, поставка товару здійснюється на підставі зовнішньоекономічного контракту від 15.11.2022 № IBU/MEI-151122 (далі - Контракт), інвойсу від 31.12.2024 № 0637. За результатом аналізу встановлено наступні розбіжності та невідповідності: 1. митна декларація країни відправлення від 31.12.2024 № 310120240000043220 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, оскільки надана копія митної декларації країни відправлення без перекладу на українську мову або іншу іноземну мову міжнародного спілкування, не містить відомостей про інвойс, на підставі якого здійснювався експорт товару, у наданій до митного оформлення копії митній декларації країни відправлення відсутні будь-які печатки митниці країни відправлення/експортера/декларанта. Наявний на бланку митної декларації QR-код не зчитується. Шрифт зазначених даних заповнених граф копії митної декларації візуально відрізняється та виділяється у різних графах декларації. У графі «ціна за одиницю/загальна вартість» відсутня вартість одиниці товару, зазначена лише загальна вартість товару, що суперечить загальній практиці заповнення митних декларацій КНР, що надаються до митного оформлення іншими суб'єктами ЗЕД. Зазначене свідчить про наявні ознаки підробки поданих до митного оформлення документів; 2. відповідно до п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов'язана з їх транспортуванням до порту ввезення на митну територію України. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 3. відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу поставка товару здійснюється на умовах СРТ-Одеса тобто вартість страхування не включена у вартість товару. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів; 4. згідно п.4.1 Контракту № IBU/MEI -151122 від 15.11.2022 поставки товару повинні здійснюється у повній відповідності із замовленнями покупця, в яких вказаний необхідний асортимент, термін та умови поставки, відомості про які відсутні. Крім того, відповідно до інформації, наявної в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор» (далі-АСМО), ціна продажу оцінюваних товарів є нижчою за ціну товарів з ідентичними та аналогічними характеристиками, які імпортувалися іншими резидентами на митну територію України. Згідно з пунктом другим статті VII ГАТТ: оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару; під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Крім того, пунктом 2 Приміток та додаткових положень до ГАТТ встановлено, що сумісним за статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. При цьому, у поданих до Митниці документах продавця відсутня інформація про надання будь-яких знижок на товари, що не дає можливості упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товарів ґрунтується на дійсній вартості, а тому не може бути визнана митним Органом. Тобто складової митної вартості не підтверджені документально.

Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ Декларанта було зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) переклад декларації країни відправлення; 4) страхові документи, що Стосуються вантажу. Також декларанту було запропоновано надати за власним бажанням додаткові, наявні у нього, інші документи, для підтвердження митної вартості товарів. Відповідно до ч.4 ст.57 МКУ було проведено консультацію між декларантом і митним органом з метою визначення основи митної вартості шляхом обміну електронними повідомленнями.

Декларантом надіслано лист, в якому він повідомив, що подав всі необхідні документи для митного оформлення і додаткові надавати не буде. Отже, декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ та не спростовані наявні розбіжності у документах».

Також позивачем 17.03.2025 року була подана до Одеської митниці митна декларація № 25UA500110002029U2.

При цьому позивачем, разом із митною декларацією будо надано наступні документи:

- Пакувальний лист (Packing list) № 0010 від 17.12.2024;

- Рахунок-фактура (інвойс) (Соmmercial invoice) № 0010 від 17.12.2024;

- Домашній коносамент (House bill of lading) № SZACM24120010 від 17.12.2024;

- Навантажувальний документ (Bordereau) № NOR1035 від 17.03.2025;

- Декларація про походження товару (Declaration of origin) № 0010 від 17.12.2024;

- Прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 03.12.2024;

- Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 2567/25 від 17.03.2025;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № IBU/MEI-151122 від 15.11.2022;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 3 від 21.11.2023;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 4 від 21.11.2023;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 7 від 02.10.2024;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 8 від 19.11.2024;

- Копія митної декларації країни відправлення № 310120240000043021 від 17.12.2024.

18.03.2025 року відповідачем було прийнято рішення № UA500500/2025/000044/1 «Про коригування митної вартості» та видана Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2024/000089.

В оскаржуваному рішенні № UA500500/2025/000044/1 відповідачем було зазначено наступне:

“За оцінюваною партією товарів, згідно документів, наданих декларантом до митного оформлення товару, поставка товару здійснюється на підставі зовнішньоекономічного контракту від 15.11.2022 № IBU/MEI-151122 (далі - Контракт), пакувального листа від 17.12.2024 № 0010, інвойсу від 17.12.2024 № 0010. За результатом аналізу встановлено наступні розбіжності та невідповідності: 1) Відповідно до п.2.5 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом МФУ від 30.05.2012 №631, для виконання відповідних митних формальностей, з урахуванням положень ст.254 МКУ, необхідно забезпечення декларантом перекладу документів українською мовою для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій. Правильність перекладу документів, що надаються Декларантом відповідно до статті 254 Кодексу, засвідчується шляхом вчинення напису "Перекладено вірно", проставленням особистого підпису особи, яка здійснила переклад, та печатки підприємства, співробітник якого зробив переклад. До митного оформлення надана копія митної декларації країни відправлення (Китай) без перекладу на українську мову або іншу іноземну мову міжнародного спілкування; 2) У наданій до митного оформлення копії митній декларації країни відправлення відсутні будь-які печатки митниці країни відправлення/експортера/декларанта. Наявний на бланку митної декларації QR-код не зчитується. Шрифт зазначених даних заповнених граф копії митної декларації візуально відрізняється та виділяється у різних графах декларації. У графі «ціна за одиницю загальна вартість» відсутня вартість одиниці товару, зазначена лише загальна вартість товару, що суперечить загальній практиці заповнення митних декларацій КНР, що надаються до митного оформлення іншими суб'єктами ЗЕД. Зазначене свідчить про наявні ознаки підробки поданих до митного оформлення документів. 3) Згідно п. 3.2 зовнішньоекономічного контракту від 15.11.2022 № IBU/MEI-151122, оплата за товар здійснюється з відстрочкою. Вказана схема розрахунків за поставлений товар, з урахуванням наявності посередника у вказаній зовнішньоекономічній операції, суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ. Ч.21 ст.58 МКУ передбачено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі ГАТТ) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Поставка товару з таким відстроченням по оплаті також може розглядатись як прихований лізинг, яким передбачаються лізингові платежі, які не розглядаються як частина митної вартості лише за певних умов (п.5 ст.51 МКУ). Відповідно до Податкового кодексу України сплачений при імпорті товару ПДВ за комерційною операцією (з оплатою за товар) включається до податкового кредиту (п. 198.1 ПКУ). Декларування зі значним відстроченням оплати також призводить до формування податкового кредиту, який не підтверджено оплатою. 4) відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу від 17.12.2024 № 0010 поставка товару здійснюється на умовах СРТ Чорноморськ тобто вартість страхування не включена у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів. Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ декларанта було зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) переклад митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 5) документи щодо страхування вантажу. Також декларанту було запропоновано надати за власним бажанням додаткові, наявні у нього, інші документи, для підтвердження митної вартості товарів.

Декларантом надіслано лист ТОВ “МЕЙЛАН» від 18.03.2025, в якому він повідомив, що подав всі необхідні документи для митного оформення і додаткові надавати не буде. Отже, декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ та не спростовані наявні розбіжності у документах».

Вважаючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до положень ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Матеріали справи свідчать, що відповідні положення податкового законодавства відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень дотримані не були, оскільки рішення відповідачем прийнято передчасно, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Митний кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

У відповідності до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).

Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 ст.54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Згідно з частинами першою - другою статті 57 вказаного Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) па основі додавання вартості (обчислена вартість); і) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться па митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції").

За приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Аналізуючи наведені у оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товару підстави їх винесення, суд зазначає таке.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості у разі використання митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен зазначити реквізити таких декларацій, а також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу - за ціною щодо подібних (аналогічних) товарів.

При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.

Орган доходів і зборів зобов'язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

У п.33 оскаржуваного рішення, у якому мають бути викладені обставини прийняття рішення, зазначені посилання на митні декларації, в порівнянні з якими співставлялась вартість товару.

Так, у оскаржуваних рішеннях про коригування заявленої митної вартості крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті для визначення митної вартості оцінюваних товарів, та їх вартості за одиницю товару митний орган не навів жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, характеристик таких товарів, умов поставки, комерційних умов тощо всупереч положенням пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.

Разом з тим, визначення більшої ціни товару в митних деклараціях не є безумовною підставою для коригування вартості товару в бік збільшення.

Згідно з приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Щодо посилання відповідача у оскаржуваних рішеннях на недоліки митних декларацій країни відправлення та ненадання їх перекладу суд зазначає, що це не впливає на числове значення митної вартості товару. Слід також зауважити, що експортна декларація країни відправлення не є первинним документом підтвердження митної вартості товару, а декларант не відповідає за її заповнення.

Суд зазначає, що експортна митна декларація країни відправлення складається у відповідності до законодавства такої країни, проте митним органом у оскаржуваних рішеннях не обгрунтовано невідповідність експортних митних декларацій зазначеному законодавству.

Щодо доводів митного органу в оскаржуваному рішенні, що позивачем до митного оформлення не надано жодного документу, який містить відомості про вартість страхування вантажу, та не зазначено витрати на страхування в графі 22 декларації митної вартості, а також що не надано доказів вартості витрат на навантаження товару, суд зазначає.

Судом встановлено, що постачання товару здійснюється на умовах СPT Чорноморськ.

Згідно умов CPT за правилами Інкотермс-2010 постачальник (продавець) самостійно доставляє вантаж (чи оплачує доставку вантажоперевізником) до певного місця, де відбувається його передача обраному одержувачем вантажоперевізнику. Продавець несе відповідальність за всі витрати пов'язані з транспортуванням товарів, навантаженням (на судно, у вагон) тощо до визначеного місця. Після того, як вантаж вивантажується від перевізника, покупець несе відповідальність за оплату доставки вантажу до бажаного ним пункту призначення.

За зазначеними умовами продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики втрати чи пошкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. За умовами CPT на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту.

Умови постачання СРТ покладають на продавця обов'язки нести всі витрати й ризики, пов'язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення. Продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару, яке він організує (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Упаковка повинна містити належне маркування.

Таким чином за умовами поставки СРТ витрати на навантаження товарів покладені на продавця, який здійснював поставку.

При цьому, умови поставки CPT (Incoterms 2010) не передбачають обов'язку продавця та покупця щодо страхування товару, який постачається.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є зокрема якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Зважаючи на викладене, оскільки страхування товару не здійснювалось та доказів наявності такого страхування до суду не надано, оскільки витрати на навантаження товару неслися постачальниками та фактично включені у вартість товару, відтак доводи митного органу в цій частині в оскаржуваних рішеннях є необгрунтованими.

Щодо посилань відповідача на те, що згідно п. 3.2 зовнішньоекономічного контракту від 15.11.2022 № IBU/MEI-151122 оплата за товар здійснюється з відстрочкою та що вказана схема розрахунків за поставлений товар, з урахуванням наявності посередника у вказаній зовнішньоекономічній операції, суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ суд зазначає, що відповідачем необгрунтовано, яким чином вказаний порядок розрахунку позивача з постачальником товару впливає на заявлен митну вартість товару.

Суд звертає увагу, що умови оплати товару є вільним вибором сторін договору як і умова встановлення предоплат, післяплат чи часткових оплат. Умови оплати за товар не впливають на митну вартість такого товару з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Ціна договору (вартість товару) визначається за принципом свободи договору, якщо інше не передбачено законом або договором.

Суд звертає увагу, що посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС Держмитслужби України не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару за ціною договору.

Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості перевірити наявну у ній інформацію.

Щодо цього питання, Верховний Суд сформував правову позицію, зазначивши, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанови від 21.02.2018 у справі №820/17417/14, від 04.09.2018 у справі №818/1186/17).

У зв'язку із цим суд вважає висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів необґрунтованим.

З урахуванням наведеного, твердження митного органу, якими обґрунтовано рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними, так як контролюючим органом не доведено існування розбіжностей у числових значеннях митної вартості товару, що унеможливили б визначення митної вартості за ціною контракту, тобто за першим методом.

Згідно з положеннями статті 318 Митного кодексу України, митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Верховним Судом неодноразово висловлювалась правова позиція щодо застосування відповідних норм права, зокрема, у постановах від 02.07.2019 року по справі №160/8573/18, від 18.07.2019 року по справі №821/829/18, від 29.07.2019 року по справі №815/5354/16.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені МК України, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості за ціною договору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товару від 18.03.2025 за №UA500110/2025/000044/1, від 21.03.2025 року за №UA500110/2025/000048/1, від 31.03.2025 року за №UA500110/2025/000053/1 та картки відмови №UA500110/2025/000089 від 18.03.2025 року, №UA500110/2025/000098 від 21.03.2025 року, №UA500110/2025/000114 від 31.03.2025 року прийняті не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідають критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у спосіб обраний позивачем.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

ТОВ «МЕЙЛАН» при поданні позову сплачено судовий збір в розмірі 31584,00 грн.

З урахуванням викладеного, та враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, на користь позивача з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань слід стягнути сплачений позивачем судовий збір в розмірі 31584,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальність «МЕЙЛАН» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 18.03.2025 за №UA500110/2025/000044/1, від 21.03.2025 року за №UA500110/2025/000048/1, від 31.03.2025 року за №UA500110/2025/000053/1.

Визнати протиправними та скасувати картки відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці за №UA500110/2025/000089 від 18.03.2025 року, №UA500110/2025/000098 від 21.03.2025 року, №UA500110/2025/000114 від 31.03.2025 року.

Стягнути з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЙЛАН» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 31584,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «МЕЙЛАН» (код ЄДРПОУ 400584407, адреса: вул. Новомосковська дорога, 55, буд. 3, м. Одеса, 65031);

Відповідач: Одеська митниця (код ЄДРПОУ ВП 44005631, 65078, м.Одеса, вул. Івана та Юрія Липи, 21-а)

Суддя П.П.Марин