Справа № 420/8823/24
29 липня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Ради адвокатів Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
І. Зміст позовних вимог.
До суду з позовом звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Ради адвокатів Одеської області (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Ради адвокатів Одеської області, оформлене протоколом № 95 від 23.02.2024, щодо відмови ОСОБА_1 у задоволенні заяви про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;
- зобов'язати Раду адвокатів Одеської області прийняти рішення про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
II. Позиція сторін.
На обґрунтування вказаних позовних вимог позивач зазначає, що 30.03.2023 вона склала кваліфікаційний іспит для набуття права на заняття адвокатською діяльністю, що підтверджується свідоцтвом про складення кваліфікаційного іспиту серія НОМЕР_2 від 31.03.2023. В період з 03.07.2023 р. по 03.01.2024 р. позивач проходила стажування, за наслідками якого виконано порядок проходження стажування, дотримано методи оцінювання стажування, сплачено внески на проходження стажування та сформовано відповідні звіти. 12.02.2024 р. позивач звернулась до відповідача із заявою про видачу свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю. На засіданні Ради адвокатів Одеської області від 23.02.2024 р. прийнято рішення про відмову в задоволенні вказаної заяви з підстав недотримання вимог щодо несумісності, передбачених ст.7 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Вказане рішення про відмову у задоволенні заяви про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю оформлене протоколом № 95 від 23.02.2024 р. та вмотивоване тим, що станом на 21.02.2024 р. позивач перебуває на державній службі на посаді головного державного інспектора юридичного сектору в Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі. Позивач вважає свої права порушеними, а рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, тому звернулась до суду з даним позовом.
Відповідач не скористався правом у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому ухвали суду від 26.03.2024 року про відкриття провадження у справі надати відзив на позивну заяву, примірник якої доставлено до електронного кабінету відповідача 28.03.2024 року, що підтверджується відповідною довідкою, наявної в матеріалах справи ( а.с. 21).
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
III. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 26.03.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Цією ухвалою зобов'язано Раду адвокатів Одеської області разом з відзивом на позов надати суду належним чином засвідчені документи, які стали підставою для прийняття рішення щодо відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу їй свідоцтва на заняття адвокатською діяльністю, оформлене протоколом № 95 засідання Ради адвокатів Одеської області від 23.02.2024 року.
Враховуючи, що від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
ОСОБА_1 з 17.07.2021 р. по дату звернення до суду займала посаду головного державного інспектора юридичного сектору в Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, що підтверджується відомістю про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб виданою Пенсійним фондом України (а.с.9)
31.03.2023 р. Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Одеської області ОСОБА_1 видано свідоцтво про складання кваліфікаційного іспиту серії НОМЕР_2 відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" на підставі рішення від 30.03.2023 р. № 178-05/23. (а.с.11)
21.06.2023 р. Радою адвокатів Одеської області прийнято рішення про направлення ОСОБА_1 на стажування до адвоката Потапової Жанни Борисівни, у якої позивач проходила стажування з 03.07.2023 р. по 03.01.2024 р., відповідно до індивідуального плану, затвердженого Радою. (а.с.11-12)
Відповідач позитивно оцінив результат пройденого стажування позивача при його захисті.
12.02.2024 р. позивач звернулась до відповідача із заявою про видачу їй свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. (а.с.13 зв.)
За результатами розгляду заяви позивача Рада адвокатів Одеської області прийняла рішення від 23.02.2024 р., оформлене протоколом № 95, яким відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні її заяви відповідно до ст. 7 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" про вимоги щодо несумісності. (а.с.14)
Вважаючи дане рішення протиправним, позивач звернулась до суду з позовом про його скасування.
V. Норми права, які застосував суд.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 569 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI ( далі - МК України) працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями. Посадові особи, які вперше прийняті на службу до митних органів і раніше не перебували на державній службі, складають Присягу державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу". Відносини, що виникають у зв'язку з прийняттям на державну службу до митних органів, проходженням та припиненням державної служби в митних органах, визначаються законодавством про державну службу, крім особливостей, передбачених цим Кодексом.
За положеннями частини 1 статті 571 МК України обмеження, пов'язані з проходженням державної служби посадовими особами митних органів, визначаються законом.
Згідно частини 5 статті 5 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII на державних службовців поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції".
Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон України "Про запобігання корупції" від 14.10.2014 № 1700-VII ( далі - Закон № 1700-VII)0 яким, серед іншого передбачено,
- суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є: державні службовці ( підпункт "в" пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 1700-VII)
- особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону забороняється: займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України. ( пункт 1 частини 1 статті 25 Закону № 1700-VII)
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI. (далі - Закон № 5076-VI), зокрема
- адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом ( пункт 1 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI)
- адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. ( пункт 2 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI),
- адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб. ( частина 1 статті 5 Закону № 5076-VI)
- адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного згідно із Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. ( частина перша статті 6 Закону № 5076-VI),
- не може бути адвокатом особа, яка:
1) має непогашену чи незняту в установленому законом порядку судимість за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також нетяжкого злочину, за який призначено покарання у виді позбавлення волі;
2) визнана судом недієздатною чи обмежено дієздатною;
3) позбавлена права на заняття адвокатською діяльністю, - протягом двох років з дня прийняття рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю;
4) звільнена з посади судді, прокурора, слідчого, дізнавача, нотаріуса, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування за порушення присяги, вчинення корупційного правопорушення, - протягом трьох років з дня такого звільнення. ( частина 2 статті 6 Закону № 5076-VI),
- несумісною з діяльністю адвоката є: 1) робота на посадах осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції"; 2) військова або альтернативна (невійськова) служба; 3) нотаріальна діяльність; 4) судово-експертна діяльність. Вимоги щодо несумісності з діяльністю адвоката, передбачені пунктом 1 цієї частини, не поширюються на депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі). ( частина 1 статті 7 Закону № 5076-VI),
- у разі виникнення обставин несумісності, встановлених частиною першою цієї статті, адвокат у триденний строк з дня виникнення таких обставин подає до ради адвокатів регіону за адресою свого робочого місця заяву про зупинення адвокатської діяльності ( частина 2 статті 7 Закону № 5076-VI),
- особа, стосовно якої радою адвокатів регіону прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, не пізніше тридцяти днів з дня прийняття цього рішення складає перед радою адвокатів регіону присягу адвоката України такого змісту: «Я, (ім'я та прізвище), урочисто присягаю у своїй адвокатській діяльності дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правову допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на мене обов'язки, бути вірним присязі». ( частина 1 статті 11 Закону № 5076-VI)
- особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України. Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України не обмежуються віком особи та є безстроковими. Зразки свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України затверджуються Радою адвокатів України (стаття 12 Закону № 5076-VI).
- адвокатське самоврядування ґрунтується на принципах виборності, гласності, обов'язковості для виконання адвокатами рішень органів адвокатського самоврядування, підзвітності, заборони втручання органів адвокатського самоврядування у професійну діяльність адвоката. ( частина перша статті 43 Закону № 5076-VI).
- Рада адвокатів України затверджує регламент конференції адвокатів регіону, положення про раду адвокатів регіону, положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, положення про ревізійну комісію адвокатів регіону, положення про комісію з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги, сприяє діяльності рад адвокатів регіонів, координує їх діяльність, сприяє забезпеченню гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних і соціальних прав адвокатів, виконує інші функції відповідно до цього Закону та рішень з'їзду адвокатів України. ( частина 4 статті 55 Закону № 5076-VI).
- рішення з'їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов'язковими до виконання всіма адвокатами. ( частина перша статті 57 Закону № 5076-VI).
VI. Оцінка суду.
З огляду на вищевказані норми Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом є фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Обов'язковими складовими набуття статусу адвоката є, зокрема, складення особою присяги адвоката України та отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
При цьому, несумісною з діяльністю адвоката є, серед іншого, робота на посадах осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції". ( стаття 7 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність")
Спірність питання у даній справі полягає у правомірності рішення відповідача щодо відмови позивачу у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю з підстав вимог щодо несумісності відповідно до ст. 7 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", оскільки станом на 21.02.2024 р. займала посаду головного державного інспектора юридичного сектору в Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі.
При цьому, не є спірним питанням, що відповідно до підпункт "в" пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону є державні службовці, а тому на позивачку, яка на момент прийняття оскаржуваного рішення обіймала посаду головного державного інспектора юридичного сектору в Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, поширюються вимоги щодо несумісності відповідно до ст. 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Вирішуючи дані спірні правовідносини, суд вказує про таке.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи єдиною підставою для прийняття спірного рішення є те, що позивачка працює на державній службі на посаді головного державного інспектора юридичного сектору в Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, що підпадає під вимоги щодо несумісності відповідно до ст. 7 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Відповідно до вищенаведених норм частини 1 статті 7 Закону № 5076-VI несумісною з діяльністю адвоката є серед іншого робота на посадах осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції".
При цьому, за положеннями частини другої статті 7 Закону № 5076-VI обставини несумісності, встановлені частиною першою цієї статті, можуть бути усунені адвокатом шляхом подання ним заяви про зупинення адвокатської діяльності до ради адвокатів регіону за адресою свого робочого місця у триденний строк з дня виникнення таких обставин.
Так, за змістом статті 31 Закону № 5076-VI право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі, зокрема, подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності.
Право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється: 1) з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, - з дня подання раді адвокатів регіону за адресою робочого місця адвоката відповідної заяви адвоката.
Право на заняття адвокатською діяльністю поновлюється у разі, зокрема, зупинення права з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, - з дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону заяви адвоката про поновлення права на заняття адвокатською діяльністю.
Протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати. Такий адвокат також не може брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування, крім випадків, коли таке право зупинено у зв'язку з призначенням особи на посаду до органу державної влади з'їздом адвокатів України.
Відомості про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю вносяться до Єдиного реєстру адвокатів України.
Отже, наведені положення статей 7 та 31 Закону № 5076-VI передбачають можливість усунення обставин несумісності шляхом подання адвокатом у триденний строк з дня виникнення таких обставин до ради адвокатів регіону за адресою свого робочого місця заяви про зупинення адвокатської діяльності.
Варто зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 6 липня 2023 року у справі №500/4859/21 при вирішенні аналогічного правового питання зазначала, що отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, яке надає такій особі статус адвоката, гарантії адвокатської діяльності та можливість притягнення її до дисциплінарної відповідальності, свідчить, що така особа вже є суб'єктом адвокатської діяльності у розумінні профільного закону та без укладення договору про надання правової допомоги, без отримання доходу може у будь-який час надати іншу правову допомогу клієнту. Велика Палата вже раніше зазначала, що не можна відокремити мету отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від бажання надавати (платно або безоплатно) правову допомогу (пункт 76 постанови від 10 лютого 2021 року у справі № 822/1309/17).
При цьому, Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і Закон України "Про державну службу" не обмежують осіб, які перебувають на службі в органах місцевого самоврядування, у праві брати участь у відповідних процедурах добору, складати присягу адвоката України та отримувати свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Однак після складання присяги та отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю в особи, яка вже набула статусу адвоката, можуть виникнути обставини несумісності.
Разом з тим, системне тлумачення положень Закону свідчить, що терміни «діяльність адвоката» і «адвокатська діяльність» є тотожними.
Аналіз понять «адвокат» та «адвокатська діяльність», що наведені у статті 1 Закону, а також зміст статей 4, 6, 19 цього Закону свідчить про те, що обставини несумісності з діяльністю адвоката, визначені статтею 7 зазначеного Закону, виникають для осіб, які мають (уже отримали) такий статус (пункт 83 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі №822/1309/17; пункт 73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі №826/9606/17), тобто склали присягу адвоката й отримали свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Отже, обмеження і способи їх усунення встановлені у статті 7 Закону для осіб, які вже мають статус адвоката та бажають займатись іншою (несумісною з діяльністю адвоката) діяльністю, а не для інших осіб, які бажають стати адвокатом.
З огляду на наведене можна дійти висновку, що якщо така особа відповідає встановленим частиною першою статті 6 Закону вимогам, не працює на посадах судді чи прокурора, пройшла всі необхідні етапи процесу набуття статусу адвоката, то орган адвокатського самоврядування, який наділений повноваженнями приймати присягу адвоката України, не вправі їй відмовити. Отже, обмеження і способи їх усунення встановлені у статті 7 Закону № 5076-VI для осіб, які вже мають статус адвоката та бажають займатись іншою (несумісною з діяльністю адвоката) діяльністю, а не для інших осіб, які бажають стати адвокатом.
Оцінка несумісності займаних особою посад з адвокатською діяльністю, крім посад осіб, які, як і адвокати, беруть участь у здійсненні правосуддя, не покладається на раду адвокатів регіону при вирішенні питання про допуск особи до складання кваліфікаційного іспиту, стажування, складання присяги адвоката України й отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 6 липня 2023 року у справі № 500/4859/21, а також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року у справі №420/16929/22 ( адміністративне провадження № К/990/23680/23) за позовом особи до Ради адвокатів Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Крім того, суд зауважує, що згідно наведених норм Закону № 5076-VI за результатами оцінювання стажування позивача Рада адвокатів Одеської області повинна була прийняти одне з двох рішень: про видачу особі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або про продовження стажування на строк від одного до трьох місяців.
Законодавство не передбачає прийняття за результатами оцінювання Радою адвокатів Одеської області стажування рішення про відмову у видачі свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю.
При цьому, суд зазначає, що з огляду на зміст протоколу, у Ради адвокатів Одеської області відсутні будь-які зауваження щодо проходження позивачем стажування.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що прийняте відповідачем рішення, оформлене протоколом від 23.02.2024 р. № 95 щодо відмови позивачу у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, є протиправним та підлягає скасуванню.
Що стосується позовних вимог щодо зобов'язання Ради адвокатів Одеської області прийняти рішення про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, суд зазначає наступне.
За результатами судового розгляду суд встановив, що з метою набуття статусу адвоката та отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, позивач виконав усі необхідні передумови, зокрема склала кваліфікаційний іспит та успішно пройшла стажування.
Відповідно до ч.1 ст.6, ч.1 ст.11, ч.1 ст.12 Закону № 5076-VI наступними обов'язковими складовими набуття статусу адвоката є складення присяги адвоката України та отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Особа, стосовно якої радою адвокатів регіону прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, не пізніше тридцяти днів з дня прийняття цього рішення складає перед радою адвокатів регіону присягу адвоката України.
Особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.
Таким чином, чинне законодавство визначає процедуру набуття статусу адвоката, яка завершується складенням присяги адвоката України та отриманням свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не отримала свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю в силу прийняття відповідачем рішення в частині вимог щодо несумісності, яке визнано судом протиправним.
При цьому, відповідачем не надано, а судом не встановлено жодних доказів, які б підтверджували наявність будь-яких інших перешкод для видачі позивачу свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю.
Таким чином, враховуючи висновок суду про обґрунтованість вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення Ради адвокатів Одеської області в частині відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, оформлене в протоколі № 95 засідання Ради адвокатів Одеської області від 23.02.2024 р., а також беручи до уваги те, що позивач склала кваліфікаційний іспит, закінчила стажування та у звіті про проходження стажування отримала позитивний результат, суд вважає за доцільне з урахуванням вимог ст.9 КАС України задовольнити і похідну вимогу позивача та зобов'язати Раду адвокатів Одеської області безоплатно видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
У контексті оцінки інших доводів сторін звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та " Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
VII. Висновок суду
Частиною 1 ст. 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
VIIІ. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як встановлено судом, при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 1 211,20 грн., що підтверджується платіжним документом, який міститься в матеріалах цієї справи (а.с.16).
Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, відповідно сплачений позивачем судовий збір в сумі 1 211,20 грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Ради адвокатів Одеської області (вул. Жуковського, буд. 13, м. Одеса, Одеська обл., 65000, код ЄДРПОУ: 38478526) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Ради адвокатів Одеської області, оформлене протоколом № 95 від 23.02.2024, щодо відмови ОСОБА_1 у задоволенні заяви про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Зобов'язати Раду адвокатів Одеської області прийняти рішення про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Стягнути з Ради адвокатів Одеської області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1 211,20 ( одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп) гривні.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.А.Дубровна