29 липня 2025 р. № 400/5388/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Захисників Миколаєва, 5, м. Миколаїв, 54005,
провизнання протиправними та скасування наказів від 17.05.2024 № 1371, від 24.05.20254 № 441 о/с; поновлення на посаді; стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу; визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі - відповідач) з позовними вимогами про:
- визнання протиправним та скасування наказу ГУНП в Миколаївській області № 1371 від 17.05.2024 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського ГУНП в Миколаївській області;
- визнання протиправним та скасування наказу ГУНП в Миколаївській області «Про особовий склад» від 24.05.2024 № 441 о/с;
- поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору кадрового забезпечення Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області з 25.05.2024 року;
- стягнення з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу;
- визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Миколаївській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , додаткової винагороди на період воєнного стану у відповідності до наказу МВС України від 28.11.2022 № 775 "Про затвердження Порядку та умов виплати поліцейським додаткової винагороди на період воєнного стану та особливості виплати винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)" за квітень 2024 року;
- зобов'язання Головного управління Національної поліції в Миколаївській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду на період воєнного стану у відповідності до наказу МВС України від 28.11.2022 №775 "Про затвердження Порядку та умов виплати поліцейським додаткової винагороди на період воєнного стану та особливості виплати винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)" за квітень 2024 року.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України на посаді інспектора сектору кадрового забезпечення Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області. 24 травня 2024 року, відповідно до наказу ГУНП в Миколаївській області від 24.05.2024 року №441о/с, майора поліції ОСОБА_1 , інспектора сектору кадрового забезпечення Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області звільнено зі служби в поліції на підставі наказу ГУНП в Миколаївській області від 17.05.2024 року № 1371 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського ГУНП в Миколаївській області». Вказав, що 26.04.2024 року позивачем на адресу відповідача надіслано листа в якому знаходився його рапорт про надання додаткової відпустки без збереження заробітної плати для домашнього догляду за дитиною, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про відпустки" з 13.05.2024 року, до цього рапорту було додано довідки про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді та про зайнятість його дружини на роботі. Тому позивач вважає, що він був притягнутий до дисциплінарної відповідальності та як наслідок звільнений зі служби незаконно, без належних правових підстав. Вказані обставини свідчать, що оскаржувані накази прийняті без урахування принципу пропорційності, та без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення. Вважає протиправним дисциплінарне стягнення, звільнення незаконним, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою суду від 11.06.2024 року, судом на підставі положень ч.1 ст.169 КАС України позовну заяву залишено без руху, та позивачу наданий десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
13.06.2024 року через канцелярію суду від позивача до суду надійшла заява щодо усунення недоліків позовної заяви разом із уточненою позовною заявою.
Ухвалою від 17.06.2024 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/5388/24 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
24.06.2024 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Головного управління Національної поліції в Миколаївській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, послався на те, що матеріалами службового розслідування встановлено факт відсутності позивача на робочому місці (службі) в робочий час у період воєнного стану в Україні, висновок службового розслідування про відсутність позивача на службі без поважних причин є обґрунтованим, а процедура притягнення позивача до відповідальності відповідала вимогам законодавства та загальним засадам права, стягнення обрано пропорційно вчиненому порушенню, а таке порушення доведено належним чином.
09.07.2024 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вказано, що 26.04.2024 року позивачем на адресу відповідача надіслано листа, в якому знаходився його рапорт про надання додаткової відпустки без збереження заробітної плати для домашнього догляду за дитиною, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про відпустки" з 13.05.2024 року, до цього рапорту було додано довідки про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді та про зайнятість його дружини на роботі. Таким чином відсутні докази перебування позивача на робочому місці без поважних причин.
09.07.2024 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Головного управління Національної поліції в Миколаївській області надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких вказано, що вказаний позивачем рапорт про надання додаткової відпустки без збереження заробітної плати для домашнього догляду за дитиною відповідач не отримував. 01.05.2024 року до УКЗ ГУНП в Миколаївській області (вх.№ 2626) надійшли лише такі документи, як довідка від 25.04.2024 року №25-04/24, видана ФО-П ОСОБА_2 в тому, що ОСОБА_3 дійсно працює у ФОП ОСОБА_2 за основним місцем роботи та довідка №35 від 03.04.2024 року про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді видана на ім'я ОСОБА_4 . За результатами ознайомлення із вищевказаними документами, ОСОБА_1 10.05.2024 року за вих.№2881/14-2024 надіслано лист з проханням проінформувати у встановленому порядку ГУНП в Миколаївській області про мету направлених документів, для подальшого їх розгляду відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 27 Статуту, від поліцейського стосовно якого є підтвердні данні про самовільне залишення ним місця несення служби, виїзду до інших регіоні країни чи за кордон, пояснення не відбираються, поліцейський вважається таким, що відмовився від надання пояснення. Вказав, що у відповідача є наявна інформація до відповіді на запит, що майор поліції ОСОБА_1 виїхав з України 29.04.2024 о 05:37 у пункті перетину Шегині на автобусі ВАНФООЛ н/з НОМЕР_1 . Відомості про повернення до України ОСОБА_1 відсутні, тому позивач вважається таким, що відмовився від надання пояснення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 проходив службу у Національній поліції України на посаді інспектора сектору кадрового забезпечення Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.
14.05.2024 року до керівництва ГУНП в Миколаївській області надійшла інформація щодо відсутності на службі з 13.05.2024 року без поважних причин майора поліції ОСОБА_1 , інспектора сектору кадрового забезпечення Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.
Дисциплінарною комісією Головного управління Національної поліції в Миколаївській області встановлено вчинення дисциплінарного проступку майором поліції ОСОБА_1 , який виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2, 4, 6 ч. 3 ст. 1 та ч. 5 ст. 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УІІІ, в частині обов'язку поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України, знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки, безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону, утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України, вимог ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIIІ, щодо обов'язку поліцейського неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва, вимог ч. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», що виразилось в порушені присяги: усвідомлюючи свою високу відповідальність, вірно служити
Українському народові, дотримуватись Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки, вимог п. 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, щодо обов'язку кожної посадової особи поліції відповідно до своїх повноважень сприяти проведенню службового розслідування, вимог п. 5 розділу І, п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, щодо здійснення поліцейським своєї діяльності відповідно до основоположних принципів, які закріплені в Конституції України, Законі України "Про Національну поліцію", інших законодавчих актах України, невиконання наказів керівництва, обрання у кожному окремому випадку той захід, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків, інформування безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його перебування на службі, вимог наказу Національної поліції України від 08.04.2022 № 242 «Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану», в частині обов'язку поліцейського в умовах воєнного стану до його завершення (скасування) на території України працювати протягом шестиденного робочого тижня в суботу та святкові дні, вимог розподілу службового часу поліцейських, визначеного наказом ГУНП від 05.12.2017 № 1570 «Про затвердження внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців та працівників ГУНП в Миколаївській області», що призвело до самоусунення від виконання службових обов'язків та відсутності на службі без поважних причин у робочі дні 13.05.2024, 14.05.2024, 15.05.2024, 16.05.2024, 17.05.2024 (всього п'ять днів), з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи зазначеного працівника поліції, ступеня його вини, обставин, що обтяжують його відповідальність, керуючись п.п. 2 п. 1 наказу НПУ №507 від 19.07.2022 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», до інспектора сектору кадрового забезпечення Миколаївського районного управління поліції ГУНП майора поліції ОСОБА_1 рекомендовано застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 17.05.2024 року №1371 про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського ГУНП в Миколаївській області, п. 1 якого до інспектора сектору кадрового забезпечення Миколаївського районного управління поліції ГУНП майора поліції ОСОБА_1 , застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
24.05.2024 року наказом начальника ГУНП в Миколаївській області №441 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за ст. 77 ч. 1 п. 6 у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Вважаючи накази Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 17.05.2024 року №1371 та про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 ЗУ "Про Національну поліцію" від 24.05.2024 року №441 о/с, позивач оскаржив їх до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, визначаються Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року №580-VIII, який згідно з пунктом 1 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень цього Закону набрав чинності з 7 листопада 2015 року.
Статтею 3 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VІІІ) визначена правова основа діяльності поліції, а саме, визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжено відповідними Указами Президента України та діє на теперішній час.
Статтею 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено неприпустимість припинення повноважень органів державної влади, інших державних органів в умовах воєнного стану.
Частиною 1 зазначеної статті Закону встановлено, що у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
До того ж, частинами 2 та 3 статті 24 Закону №580-VІІІ визначено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Положеннями ч.1 ст.59 Закону №580-VІІІ визначається, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові, зміст якої визначено у статті 64 Закону №580-VІІІ.
Згідно пунктів 1 та 2 ч.1 ст.18 Закону №580-VІІІ окрім іншого до основних обов'язків поліцейського належать: 1) неухильне дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійне виконання своїх службових обов'язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Стаття 12 Закону №580-VІІІ передбачає забезпечення поліцією безперервного та цілодобового виконання своїх завдань. При цьому, кожен має право в будь-який час звернутися за допомогою до поліції або поліцейського.
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.
Згідно приписів ч.2 ст.19 Закону №580-VІІІ підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Однією з підстав для звільнення зі служби в поліції є звільнення у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України (п.6 ч.1 ст.77 Закону №580-VІІІ).
Законом України від 15.03.2018р. №2337-VIII затверджений Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського, зокрема: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.
Статтею 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком, згідно ст.12 Дисциплінарного статуту, визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходу за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту до поліцейських, серед іншого, може застосовуватись такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції.
При цьому, з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків провадиться службове розслідування, відповідно до статей 14, 15, 19 Дисциплінарного статуту.
Як вже зазначалося судом, підставою для проведення службового розслідування стала доповідна записка начальника управління кадрового забезпечення ГУНП в Миколаївській області від 14.05.2024 року щодо відсутності на службі з 13.05.2024 року без поважних причин майора поліції ОСОБА_1 , інспектора сектору кадрового забезпечення Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.
Того ж дня, 14.05.2024 року було видано наказ №1339 про призначення службового розслідування у формі письмового провадження.
У той же час, під час проведення службового розслідування встановлено факт відсутності позивача на службі 13.05.2024 року, 14.05.2024 року, 15.05.2024 року, 16.05.2024 року, 17.05.2024 року, невиконання службових обов'язків під час воєнного стану на території України, зокрема шляхом самоусунення від виконання службових обов'язків.
Слід зазначити, що зазначений факт невиходу позивача на службу в період з 13.05.2024р. по 17.05.2024р. не заперечується і самим ОСОБА_1 .
Разом з тим, ОСОБА_1 вказано, що у вказаний період він був відсутній з поважних причин, оскільки 26.04.2024 року ним на адресу відповідача надіслано листа, в якому знаходився його рапорт про надання додаткової відпустки без збереження заробітної плати для домашнього догляду за дитиною, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про відпустки" з 13.05.2024 року, до цього рапорту було додано довідки про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді та про зайнятість його дружини на роботі.
Як вказав відповідач, 01.05.2024 року до УКЗ ГУНП в Миколаївській області (вх.№ 2626) надійшли лише такі документи, як довідка від 25.04.2024 року №25-04/24, видана ФО-П ОСОБА_2 в тому, що ОСОБА_3 дійсно працює у ФОП ОСОБА_2 за основним місцем роботи та довідка №35 від 03.04.2024 року про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді видана на ім'я ОСОБА_4 . За результатами ознайомлення із вищевказаними документами, ОСОБА_1 10.05.2024 року за вих.№2881/14-2024 надіслано лист з проханням проінформувати у встановленому порядку ГУНП в Миколаївській області про мету направлених документів, для подальшого їх розгляду відповідно до вимог чинного законодавства.
Матеріали справи не містять відповіді ОСОБА_1 на листа ГУ НП в Миколаївській області від 10.05.2024 року за вих.№2881/14-2024.
Разом з тим, позивачем суду не надано опису вкладень, згідно якого б було видно, що позивачем направлявся саме рапорт про надання додаткової відпустки.
Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що твердження позивача про подання нібито ним рапорту про надання додаткової відпустки без збереження заробітної плати для домашнього догляду за дитиною, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про відпустки" виключає його вину у вчиненні дисциплінарного проступку, у вигляді відсутності на службі, суд не приймає до уваги, з огляду на наступне.
Види відпусток, які можуть надаватися поліцейським, визначені у статті 92 Закону №580-VIII. Її аналіз дозволяє зробити висновок, що поліцейським можуть бути надані такі відпустки: щорічні чергові оплачувані відпустки, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.
Так, рапорт на відпустку в поліції обов'язково має бути погоджений безпосереднім командиром (начальником). Після подання рапорту командир розглядає його та приймає рішення щодо надання відпустки, ставлячи відповідну резолюцію. Розгляд рапорту має відбутися у строк не більше 48 годин з моменту подання.
Матеріали справи, доказів подання, отримання та погодження ГУ НП в Миколаївській області рапорту позивача про надання додаткової відпустки без збереження заробітної плати не містять.
Стосовно посилань позивача на те, що відповідачем було порушено його право надати пояснення в рамках службового розслідування, суд зазначає таке.
Відповідно до довідки УКЗ ГУНП встановлено, що майор поліції ОСОБА_1 мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , а також за адресою вказаній в особовій справі: АДРЕСА_3 , та користується мобільним телефоном з номером оператору мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_2 та наявний в розпорядженні його безпосереднього керівника.
З метою опитування майора поліції ОСОБА_1 , відповідно до вимог розділу V Статуту, 14.05.2024 року на мессенджер «Фейсбук», «WhatsApp», а також поштовим зв'язком направлено виклик (вих. №827/43-2024 від 14.05.2024) та про необхідність прибуття 16.05.2024 в період з 09:00 до 18:00 до адміністративної будівлі ГУНП, яка розташована за адресою: м. Миколаїв, вул. Декабристів, 5, каб. 68.
Разом з цим, 15.04.2024 року до ВКА ГУНП надано запит щодо перетинання майором поліції ОСОБА_1 кордону України. Згідно відповіді на запит, майор поліції ОСОБА_1 виїхав з України 29.04.2024 року о 05:37 у пункті перетину Шегині на автобусі ВАНФООЛ н/з НОМЕР_1 . Відомості про повернення до України ОСОБА_1 відсутні.
Суд звертає увагу на те, що Розділом V Дисциплінарного статуту встановлені особливості проведення службового розслідування у період дії воєнного стану. Так, статтею 27 Дисциплінарного статуту передбачено, що від поліцейського, стосовно якого є підтвердні дані про самовільне залишення ним місця несення служби, виїзд до інших регіонів країни чи за кордон, пояснення не відбираються, поліцейський вважається таким, що відмовився від надання пояснень.
З урахуванням положень цієї статті, зважаючи на перебування позивача за кордоном, дисциплінарна комісія взагалі не мала обов'язку відбирати пояснення у позивача, однак, не зважаючи на це, комісією було запропоновано позивачеві з'явитись до УПП в Миколаївській області для надання відповідних пояснень, чого ним зроблено не було.
З огляду на все вищезазначене суд вважає, що відповідачем в даному випадку не було допущено порушень порядку проведення службового розслідування щодо обставин невиходу позивача на службу, а тому доводи позивача в цій частині є необґрунтованими.
З цих мотивів суд дійшов висновку щодо недоведеності позивачем факту існування поважних причин про відсутність на службі.
Будь-яких доказів поважності причин відсутності на службі в період з 13.05.2024 р. по 17.05.2024 р. позивачем ані під час службового розслідування, ані до суду не надано.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено правомірність спірних наказів, а наведені позивачем обґрунтування не дають суду підстав для їх скасування.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Миколаївській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , додаткової винагороди на період воєнного стану у відповідності до наказу МВС України від 28.11.2022 № 775 "Про затвердження Порядку та умов виплати поліцейським додаткової винагороди на період воєнного стану та особливості виплати винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)" за квітень 2024 року; зобов'язання Головного управління Національної поліції в Миколаївській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду на період воєнного стану у відповідності до наказу МВС України від 28.11.2022 №775 "Про затвердження Порядку та умов виплати поліцейським додаткової винагороди на період воєнного стану та особливості виплати винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)" за квітень 2024 року, суд зазначає таке.
Згідно матеріалів справи, додаткова винагорода на період воєнного стану у відповідності до наказу МВС України від 28.11.2022 року №775 "Про затвердження Порядку та умов виплати поліцейським додаткової винагороди на період воєнного стану та особливості виплати винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)" за квітень 2024 року позивачу була здійснена виплата 12.06.2024 у повному розмірі. Вказане позивачем не заперечено.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, надано достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своїх рішень.
З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Захисників Миколаєва, 5, м. Миколаїв, 54005, ідентифікаційний код 40108735) про визнання протиправним та скасування наказу ГУНП в Миколаївській області № 1371 від 17.05.2024 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського ГУНП в Миколаївській області; визнання протиправним та скасування наказу ГУНП в Миколаївській області «Про особовий склад» від 24.05.2024 № 441 о/с; поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору кадрового забезпечення Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області з 25.05.2024 року; стягнення з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу; визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Миколаївській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , додаткової винагороди на період воєнного стану у відповідності до наказу МВС України від 28.11.2022 № 775 "Про затвердження Порядку та умов виплати поліцейським додаткової винагороди на період воєнного стану та особливості виплати винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)" за квітень 2024 року; зобов'язання Головного управління Національної поліції в Миколаївській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду на період воєнного стану у відповідності до наказу МВС України від 28.11.2022 №775 "Про затвердження Порядку та умов виплати поліцейським додаткової винагороди на період воєнного стану та особливості виплати винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)" за квітень 2024 року - відмовити.
2. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.В. Величко