про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі
29 липня 2025 рокусправа № 380/13071/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Клименко О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення військовослужбовця за період з 01 січня 2019 року по 06 серпня 2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2019 року за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2020 року за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2021 року за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2022 року за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01 січня 2023 року по 06 серпня 2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2023 року за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2019 року по 06 серпня 2023 року із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити невиплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2019 року по 06 серпня 2023 року із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити невиплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, а також інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення за період затримки їх виплати на один і більше календарних місяців по дату фактичної виплати.
Підставою позову є протиправність, на думку позивача, поведінки відповідача щодо нарахування і виплати грошового забезпечення (інших його складових) та індексації за період з 01 січня 2019 року по 06 серпня 2023 року в неналежному розмірі.
Спір виник з публічно-правових відносин, належить до компетенції адміністративних судів, предметної та територіальної підсудності Львівського окружного адміністративного суду.
Ухвалою судді від 01 липня 2025 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки у спосіб подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з вимогами, що стосуються перерахунку і виплати грошового забезпечення та індексації за період з 19 липня 2022 року по 06 серпня 2023 року, та доказів поважності причин його пропуску.
На виконання вимог цієї ухвали позивач 24 липня 2025 року подав до суду клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення з цим позовом до суду, позивач зазначає, зокрема, що всупереч вимогам статті 116 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) відповідач у день його звільнення 06 серпня 2023 року не надав йому жодного письмового повідомлення про суми, нараховані при звільненні. Лише після звернення із запитом позивач на початку квітня 2025 року отримав відповідь військової частини НОМЕР_1 , датовану 12 березня 2025 року, яка стала першим та єдиним письмовим повідомленням, яке дозволило позивачу проаналізувати повноту розрахунків при звільненні та виявити порушення своїх прав. Також позивач покликається на те, що процес його звільнення та переведення на нову посаду у 2023 - 2024 роках відбувався в умовах повномасштабної збройної агресії та був пов'язаний із надзвичайним службовим навантаженням. Крім того, тривала участь у захисті Батьківщини призводить до значного психоемоційного виснаження, період після звільнення був об'єктивно необхідний позивачу для психологічної реабілітації та адаптації, що є пріоритетом для будь-якого військовослужбовця. Також позивач зауважує, що він не виявив байдужості до захисту своїх прав, а будь-яка затримка була спричинена об'єктивними та поважними причинами, значною мірою створеними самим відповідачем.
Просить суд визнати поважними причини пропуску строку звернення з цим позовом до суду у частині позовних вимог за період з 19 липня 2022 року по 06 серпня 2023 року та поновити його.
Вирішуючи вказане клопотання позивача, суд відзначає, що за змістом частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд ураховує, що за загальним правилом поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення Європейський Суд з прав людини ураховує таке: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 01 липня 2025 року суд констатував, що з вимогами, які стосуються перерахунку і виплати грошового забезпечення та індексації за період з 19 січня 2019 року по 19 липня 2022 року, строк звернення до суду позивач не пропустив.
Що ж стосується вимог про перерахунок і виплату грошового забезпечення та індексації за період з 19 липня 2022 року по 06 серпня 2023 року, то позивачу належало подати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з цими вимогами та докази поважності причин його пропуску.
З урахуванням наведених позивачем пояснень суд відзначає, що матеріали позовної заяви не містять доказів письмового повідомлення позивача про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) в день їх виплати.
Водночас до позовної заяви позивач долучив лист-відповідь на свій запит від 12 березня 2025 року № 43/158, у якій військова частина НОМЕР_1 повідомила позивача, зокрема про те, що для розрахунку його грошового забезпечення враховувався розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2018 року.
Також до цієї відповіді військова частина НОМЕР_1 долучила довідку про нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення з 01 січня 2018 року по 06 серпня 2023 року, довідку щодо нарахування грошового забезпечення з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року; картки особового рахунку військовослужбовця за 2020 - 2023 роки.
Тож саме зі змісту вказаної відповіді військової частини НОМЕР_1 , яка датована 12 березня 2025 року (отримана позивачем у квітні 2025 року), та доданих до неї документів позивач дізнався про порушення відповідачем своїх прав на належне грошове забезпечення та індексацію, що є предметом спору в цій справі, а відтак з метою їх захисту звернувся з цим позовом до суду.
Крім того, позивач був звільнений з військової служби 06 серпня 2023 року у зв'язку із призначенням на посаду та вибуттям до нового місця служби.
Верховний Суд у постанові від 05 лютого 2025 року у справі № 160/2592/23 відзначив, що, зважаючи на специфічні умови військової служби та реалії, пов'язані зі збройною агресією проти України, роль Збройних Сил України та інших військових формувань в обороні Української держави, її суверенітету, незалежності та територіальної цілісності, Верховний Суд погоджується з висновками судів обох інстанцій про те, що проходження позивачем військової служби свідчить про поважність причин пропуску строку звернення до суду.
Ураховуючи наведене у сукупності, суд уважає, що позивач пропустив строк звернення з цим позовом до суду з вимогами, що стосуються перерахунку і виплати грошового забезпечення та індексації за період з 19 липня 2022 року по 06 серпня 2023 року, з поважних причин, а тому його належить поновити.
Частиною першою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
З урахуванням значення справи для сторін, обраного позивачем способу захисту, категорії та незначної складності справи, обсягу та характеру доказів у справі, кількості сторін та інших учасників справи, суддя дійшов висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст.12, 160, 161, 171, 248, 256, 257, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду задовольнити. Визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення з цим позовом до суду та поновити його у частині вимог, що стосуються перерахунку і виплати грошового забезпечення та індексації за період з 19 липня 2022 року по 06 серпня 2023 року.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
Справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Роз'яснити відповідачу його право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Роз'яснити позивачу його право на подання до суду відповіді на відзив та документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу, протягом п'яти днів з дня вручення відзиву.
Роз'яснити відповідачу його право на подання до суду заперечень проти відповіді на відзив і документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до нього доказів позивачу, протягом п'яти днів з дня вручення відповіді на відзив.
Повідомити сторін, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, - http://adm.lv.court.gov.ua/fair/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та в апеляційному порядку окремо не оскаржується.
СуддяКлименко Оксана Миколаївна