про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
28 липня 2025 рокусправа №380/15114/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Ланкевич А.З., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Львівської районної військової адміністрації про визнання протиправними дій, визнання недійсною державної реєстрації та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним дію державного реєстратора Пустомитівської районної державної адміністрації по наданню новоствореній юридичній особі приватній агрофірмі «Нива» ЄДРПОУ 00854363 29.03.2000 року;
- визнати недійсною державну реєстрацію приватної агрофірми «Нива» з 29.03.2000 року;
- зняти з державної реєстрації приватну агрофірму «Нива», ЄДРПОУ 00854353;
- внести в державний ресстр агроспілку «Нива», ЄДРПОУ 00854363 за адресою 81126, с. Лисиничі, вул. Шевченка, 48.
Відповідно до п.п.4, 6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 55 Конституції України закріплено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Завданням адміністративного судочинства, у силу приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із п.п.1, 2 ч.1 ст.4 КАС України, адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Визначення поняття суб'єкта владних повноважень наведено у п.7 ч.1 ст.4 КАС України, згідно із яким суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Частиною 1 ст.19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п.1).
Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Публічно-правовими відносинами є ті відносини, що пов'язані з виконанням державою чи територіальними громадами своїх публічних функцій, зокрема, щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина; відносини, в яких домінує публічно-правовий інтерес; відносини, урегульовані нормами публічного права.
Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
На підставі позовної заяви і долучених до неї документів суд встановив, що спірні правовідносини виникли у сфері державної реєстрації юридичної особи. Крім того, спір пов'язаний із встановленням недійсності правочину, проведеного державним реєстратором.
Враховуючи викладене, даний спір носить приватно-правовий (договірний) характер та не стосується здійснення відповідачем публічно-владних управлінських функцій відносно позивача.
Частиною 1 ст.5 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У ч.2 ст.20 Господарського кодексу України також визначено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.
За правилами п.1 ч.1 ст.170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо: позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. У відповідності до вимог частини 6 цієї ж статті, у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Таким чином, з огляду на характер спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що дана справа підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.
Поряд з тим, слід роз'яснити позивачу, що згідно з ч.5 ст.170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Керуючись ст.ст.170, 171, 172, 243, 248, 250, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської районної військової адміністрації про визнання протиправними дій, визнання недійсною державної реєстрації та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяЛанкевич Андрій Зіновійович