28 липня 2025 рокусправа № 380/608/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), у якому, з урахуванням заяви від 07.04.2025 про зміну предмету позову, просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 про відмову позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, ухвалене протоколом від 27.12.2024 № A/26;
- зобов'язати комісію при ІНФОРМАЦІЯ_2 задовольнити заяву позивача від 12.12.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію";
- зобов'язати відповідача оформити для військовозобов'язаного позивача відстрочку в установленому порядку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.12.2024 ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку, в порядку п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" надіслав на адресу відповідача заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку із наявністю одного із своїх батьків з інвалідністю, а саме батька позивача - ОСОБА_2 , який є особою з інвалідністю ІІ групи. Позивач зазначає, що до заяви додав копії: паспорта та рнокпп; військового квитка, свідоцтва про народження; довідки про реєстрацію місця проживання внутрішньо переміщеної особи; пенсійне посвідчення свого батька.
За наслідками розгляду поданої заяви відповідач рішенням, яке оформлене протоколом від 27.12.2024 № A/26 відмовив у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
Підставою для відмови у наданні відстрочки став висновок комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 про те, що у батька позивача - ОСОБА_2 , особи з інвалідністю ІІ групи, наявні інші особи, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані його утримувати, оскільки батько позивача одружений і його дружина - ОСОБА_3 зобов'язана його утримувати.
Позивач зауважує, що відповідно до рішення суду від 03.09.2024 його батьки розлучені.
Вважаючи протиправним рішення відповідача щодо відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, позивач звернувся до суду із цим позовом та просить позовні вимоги задовольнити повністю.
Ухвалою від 17.01.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
24.01.2025 та 26.02.2025 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому ІНФОРМАЦІЯ_4 заперечує проти задоволення позову, з огляду на наступне.
Позивач звернувся до Голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 у Львівській області м. Броди, із заявою про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, покликаючись на п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізацію і мобілізаційну підготовку" у зв'язку з наявністю одного із батьків з інвалідністю 2-ї групи (а саме його батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ). Так, до заяви позивач додав копію пенсійного посвідчення батька та копію свідоцтва про народження позивача (інших документів позивач не надав).
Відповідач зауважує, що у самій заяві ОСОБА_1 чітко проставив відмітку в пункті де вказано відсутність інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати особу з інвалідністю.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 , за результатом перевірки зв'язків військовозобов'язаного та особи, його батька - особи з інвалідністю ІІ-ї групи, та шляхом прийняття протоколу від 27.12.2024 № А/26, Комісія відмовила у задоволенні заяви позивача, оскільки до такої не надано підтверджуючих документів про відсутність інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати у нього - матері ОСОБА_3 , а у батька дружини.
Окрім цього, відповідач відмічає, що у адміністративному позові (нова редакція) ОСОБА_1 , додав рішення Кременецького районного суду від 03.09.2024 (яке б мав додати до своєї заяви на відстрочку на етапі її подання на адресу комісії), де зазначено, що між його батьком ОСОБА_2 та матір'ю ОСОБА_3 , шлюб розірваний.
Отже, незважаючи на неподання до ІНФОРМАЦІЯ_3 копії рішення про розірвання шлюбу, зі змісту такого рішення вбачається, що у ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , по догляду за яким позивач бажає мати відстрочку, є ще одна дитина подружжя, про що ОСОБА_1 , також замовчував.
Оскільки подаючи заяву про надання відстрочки позивач не довів відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані утримувати його батька, ІНФОРМАЦІЯ_4 просить суд відмовити у задоволенні позову.
18.02.2025 та 07.04.2025 позивач подав відповіді на відзиви, в яких заперечує проти доводів відповідача, наведених у відзивах. Зазначає, що відзиви жодним чином не спростовують надані позивачем докази, а тому просить їх відхилити повністю.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 відповідно до військового квитка від 13.03.2022 серії НОМЕР_1 та витягу із мобільного застосунку "Резерв+".
12.12.2024 ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку через АТ "Укрпошта" звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а саме - у зв'язку із наявністю батька із числа осіб з інвалідністю ІІ групи, про що свідчить накладна поштового відправлення із трек - номером 7902200024795.
У заяві від 12.12.2024 зазначено, що позивач долучив до неї такі документи: копія свідоцтва про народження; копія пенсійного посвідчення.
30.12.2024 ІНФОРМАЦІЯ_4 надіслав позивачу на адресу - АДРЕСА_1 Повідомлення № А/11939/а в якому зазначив, що комісія при ІНФОРМАЦІЯ_7 розглянула заяву та підтверджуючі документи щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". За результатами розгляду повідомляємо, що протоколом від 27.12.2024 № А/26 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повідомила, що ОСОБА_1 підлягаєте призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах Причини відмови: наявність інших осіб які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати.
Не погодившись із відмовою відповідача щодо надання відстрочки від призову на військову службу на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а саме - у зв'язку із наявністю батька із числа осіб з інвалідністю ІІ групи, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку позиціям сторін у справі, суд застосовує наступні правові норми.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 "Про введення воєнного стану у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні" введений воєнний стан.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України.
На момент розгляду цієї адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а тому суд застосовує законодавство, що регулює порядок призову на військову службу під час мобілізації в умовах воєнного стану.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-ХІІ (далі - Закон № 3543-XII).
Перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення згідно з ч.ч. 7, 8 ст. 23 Закону № 3543-XII здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 23 Закону №3543-ХІІ для деяких категорій громадян встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно із п. 13 ч.1 ст. 23 Закону №3543-ХІІ (в редакції, що діяла станом на час звернення позивача до відповідача з відповідною заявою) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Суд встановив, що 12.12.2024 ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, - у зв'язку із наявністю батька із числа осіб з інвалідністю ІІ групи. До заяви від 12.12.2024 позивач додав: копію свідоцтва про народження; копію пенсійного посвідчення.
Згідно із п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, м.м. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.
Відповідно до абз. 9 п. 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Оскільки відповідач є органом військового управління, що забезпечує виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, саме на нього покладений обов'язок щодо прийняття рішення про надання відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час.
Починаючи з 18.05.2024 змінений порядок отримання відстрочки від військової служби, адже були внесені зміни до ст. 23 Закону № 3543-XII. Також із вказаної дати набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок № 560), який визначає алгоритм отримання військовозобов'язаними особами відстрочки.
Відповідно до п. п. 56, 57 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з п. 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов'язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) а місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Під час подання заяви військовозобов'язаний пред'являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації в день її подання.
Відповідно до п. 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п'яти робочих днів з дати його отримання.
Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.
Комісія зобов'язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов'язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п'ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.
Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов'язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв'язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.
Про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Так, суд встановив, що 30.12.2024 ІНФОРМАЦІЯ_4 надіслав позивачу на адресу - АДРЕСА_1 Повідомлення № А/11939/а, в якому зазначив, що Комісія при першому відділі ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянула заяву позивача від 12.12.2024 та підтверджуючі документи щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та ухвалила рішення у формі протоколу від 27.12.2024 № А/26 про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу оскільки позивач підлягаєте призову на загальних підставах Причини відмови: наявність інших осіб які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати.
У Повідомленні від 30.12.2024 № А/11939/а вказано, що воно оформлене відповідно до Додатку на виконання вимог постанови від 07.06.2024 № 675.
Отже, Інформування ОСОБА_1 про прийняте рішення здійснене відповідачем у спосіб надіслання повідомлення від 30.12.2024 № А/11939/а, що відповідає Додатку 7 до Порядку №560, із зазначенням причини відмови - наявність інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати.
Отже, суд встановив, що відповідачем дотримані вимоги Порядку № 560 щодо розгляду заяви про відстрочку та повідомлення позивача про прийняте рішення.
Разом із цим, позивач не погоджується із відмовою відповідача щодо надання відстрочки від призову на військову службу на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а саме - у зв'язку із наявністю батька із числа осіб з інвалідністю ІІ групи.
Так, за змістом п. 13 ч.1 ст. 23 Закону № 3543-ХІІ (в редакції, що діяла станом на час звернення позивача до відповідача з відповідною заявою) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Отже, з аналізу наведеної норми вбачається, що звертаючись до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а саме - у зв'язку із наявністю батька із числа осіб з інвалідністю ІІ групи, позивачу необхідно було надати документи, які підтверджують не лише факт встановлення інвалідності батькові, але й відсутність інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані його утримувати.
Додатком 5 до Порядку № 560 передбачено перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Документами, що підтверджують право на відстрочку, згідно з переліком для осіб які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю є:
для батьків військовозобов'язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи або батьків дружини (чоловіка) військовозобов'язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи - один із таких документів, що підтверджує інвалідність: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики; заява за формою згідно з додатком 15 (у разі потреби) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові (за наявності) особи, яку вона обирає для здійснення свого утримання;
для військовозобов'язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про народження);
для військовозобов'язаного, який має одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про народження дружини (чоловіка) та свідоцтво про шлюб);
для військовозобов'язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - один із таких документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов'язаними та зобов'язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або документ, що підтверджує перебування під арештом (крім домашнього арешту), або відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.
З огляду на зазначене, суд наголошує, що наведеними вище положеннями для військовозобов'язаних, які претендують на оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII, передбачено обов'язок подання до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки один із документів, що підтверджує інвалідність I чи II групи батьків військовозобов'язаного або батьків дружини (чоловіка) військовозобов'язаного (далі - батьків), документів, що підтверджують родинні зв'язки, і документів на підтвердження відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати.
Таким чином, першою умовою є наявність одного з батьків з І або II групою інвалідності.
При цьому, у випадку наявності в батьків інших осіб, які не є військовозобов'язаними та які відповідно до закону зобов'язані їх утримувати, військовозобов'язаний повинен подати документи, що підтверджують неможливість цих інших осіб утримувати батьків військовозобов'язаного. В разі підтвердження такої обставини, варто констатувати про відсутність невійськовозобов'язаних осіб які можуть здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи.
Отже, другою умовою є факт доведення відсутності невійськовозобов'язаних осіб, які відповідно до закону зобов'язані утримувати таких батьків.
Надалі у разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Повертаючись до обставин справи, зі змісту заяви від 12.12.2024 вбачається, що позивач до цієї заяви долучив тільки копію свідоцтва про народження та копію пенсійного посвідчення.
Відтак, суд наголошує, що на день звернення до відповідача з відповідною заявою позивач не надав жодного документа, що підтверджував би відсутність осіб, зобов'язаних до утримання, зокрема - не надав рішення суду про розірвання шлюбу між батьками, на яке згодом посилався.
Крім того, суд враховує, що Порядок № 560 не покладає обов'язку на ТЦК самостійно витребовувати документи, а зобов'язує заявника подати повний пакет документів на підтвердження обставин, з якими закон пов'язує право на відстрочку.
Таким чином, позивач не виконав належним чином обов'язку доказування, не довів у момент розгляду заяви відсутності інших осіб, які зобов'язані утримувати його батька, а отже, не реалізував надане законом право у передбачений спосіб.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 не довів наявності підстав для надання йому відстрочки відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII, суд погоджується з правомірністю прийнятого відповідачем рішення про відмову у наданні відстрочки.
Наведені обставини свідчать про те, що під час розгляду заяви ОСОБА_1 щодо надання відстрочки від призову на військову службу, ІНФОРМАЦІЯ_4 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що, у свою чергу, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Позивач не надав суду належних та допустимих доказів у підтвердження доводів про протиправну відмову відповідача у наданні відстрочки від призову на військову службу.
За наведених обставин, суд дійшов до висновку про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову.
За правилами ст. 139 КАС України у разі відмови у задоволенні позову судові витрати зі сплати судового збору на користь позивача стягненню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 КАС України, суд
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_7 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяКисильова Ольга Йосипівна