28 липня 2025 рокусправа № 380/2802/25
місто Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
І. Стислий виклад позицій учасників справи
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області код ЄДРПОУ 13322403, місцезнаходження: 21100, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 (надалі за текстом - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10 (надалі за текстом - відповідач-2), у якій просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо непереведення ОСОБА_1 на пенсію державного службовця на підставі Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII з 20.12.2024 без урахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за №1102 від 13.12.2024 та №1103 від 13.12.2024, виданих виконавчим комітетом Східницької селищної ради Львівської області;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перевести ОСОБА_1 із 20.12.2024 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу», пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 №889- VIII «Про державну службу», з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за №1102 від 13.12.2024 та №1103 від 13.12.2024, виданих виконавчим комітетом Східницької селищної ради Львівської області;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області виплачувати пенсію ОСОБА_1 із 20.12.2014 відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу», пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 №889- VIII «Про державну службу», з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за №1102 від 13.12.2024 та №1103 від 13.12.2024, виданих виконавчим комітетом Східницької селищної ради Львівської області.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач звернувся до відповідача-2 із заявою, в якій просив перевести його на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу», п. п. 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 № 889-ІІІ «Про державну службу». Рішенням відповідача-1 позивачу відмовлено у такому переведенні, оскільки проведення перерахунку пенсій особам, які проходили службу в органах місцевого самоврядування не передбачено. Позивач зазначає, що подані нею довідки про складові заробітної плати відповідають законодавству та мають бути взяті до уваги при проведенні перерахунку пенсії.
04.03.2025 від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив повністю. Відзив обґрунтований тим, що позивачу призначено пенсію за віком, згідно із Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» з 14.05.2010 по 28.02.2019, а проведення перерахунків пенсій зазначеній категорії осіб діючим законодавством не передбачено, підстави для здійснення перерахунку пенсії відсутні. Отже, час роботи в органах місцевого самоврядування, в тому числі на виборних посадах, зараховується до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ до 4 липня 2001 року, тобто на дату набрання чинності Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Крім того, як вже зазначалось, відповідно до пп. 11 ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 період роботи посадових осіб місцевого самоврядування не враховується до стажу державної служби. Отже, станом на 01.05.2016 позивач є такою, що не обіймала посади державної служби. Також, відповідний, стаж державної служби у неї відсутній.
04.03.2025 від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив повністю. Відзив обґрунтований тим, що проведення перерахунку пенсій, призначених згідно Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», діючим законодавством не передбачено. Отже, враховуючи той факт, що позивачу призначено пенсію за віком згідно з Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» з 14.05.2010 по 28.02.2019, а проведення перерахунків пенсій зазначеній категорії осіб діючим законодавством не передбачено, підстави для здійснення перерахунку пенсії відсутні.
ІІ. Рух справи
Ухвалою від 17.02.2025 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.
Заходи забезпечення позову та доказів, у тому числі шляхом їх витребування, не вживались.
ІІІ. Фактичні обставини справи
ОСОБА_1 вийшла на пенсію 14.05.2010, пенсія позивачу призначена відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», яку отримувала до 28.02.2019.
3 01.03.2019 позивач перейшов на пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
13.12.2024 позивач отримала довідку № 1102 від 13.12.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), та довідку № 1103 від 13.12.2024, про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, які були видані виконавчим комітетом Східницької селищної ради Львівської області.
20.12.2024 позивач звернувся із письмовою заявою до відповідача-2 щодо переведення його на пенсію державного службовця на підставі Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII держслужбовця, із врахуванням заробітної плати для призначення пенсії вказаних у довідках № 1102 від 13.12.2024, та №1103 від 13.12.2024, виданих виконавчим комітетом Східницької селищної ради Львівської області.
27.12.2024 вказана заява розглянута за принципом екстериторіальності відповідачем -1, який прийняв рішення про відмову у перерахунку пенсії №913010127480.
Вважаючи дії відповідача-1 щодо непереведення позивача на пенсію державного службовця протиправними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
IV. Позиція суду
Вирішуючи спір по суті, суд керувався такими мотивами.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до статті 90 Закону України «Про державну службу» 10.12.2015 № 889-ІІІ (далі Закон № 889) пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до частини першої статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При цьому зазначений вік визначається статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Тобто до 01 травня 2016 (дата набрання чинності Законом України Про державну службу від 10.12.2015 № 889-VІІІ) право на пенсію державного службовця мали особи, які:
а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж;
б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01 травня 2016 року відповідно до статті 90 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.
Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності вказаним Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно із пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності вказаним Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених у статті 25 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 1 травня 2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Таким чином, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частини першої статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень України Про державну службу від 10.12.2015 № 889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Отже, після 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України Про державну службу від 10.12.2015 № 889-VІІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VІІІ та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.
Відповідно до пункту 17 частини 3 статті 3 Закону №889-VIII «Про державну службу» визначено, що дія цього Закону не поширюється на осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII.
Відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності вказаним Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отже, у спірному випадку необхідно керуватися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283.
Пунктом 2 вказаного порядку (у первинній редакції та чинності на час проходження позивачем служби в Податкових органах) визначено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, інших органів управління військових формувань, державної податкової та контрольно-ревізійної служби.
Суд встановив, що відповідно до оскарженого рішення:
Пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (стаття 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993р. № 3723-ХІІ) призначаються особам, які:
1. досягли пенсійного віку;
2. мають страховий стаж: чоловіки - 35 років, жінки - 30 років;
3. не призначали пенсію відповідно до Закону № 3723-ХІІ;
4. на день набрання чинності Законом № 889-VIII займають посади державної служби та мають не менше як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, або на день набрання чинності на 01.05.2016р. Законом №889-VIII мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України № 3723-12 та актами Кабінету Міністрів України незалежно від факту роботи на державній службі станом на 1 травня 2016 року.
Таким чином, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частини першої статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень України Про державну службу від 10.12.2015 № 889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Отже, після 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України Про державну службу від 10.12.2015 № 889-VІІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VІІІ та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.
Стаття 46 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII визначає особливості стажу державної служби, зокрема у пункті 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII.
Відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності вказаним Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отже, у спірному випадку необхідно керуватися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283.
Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування передбачених статтею 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Суд наголошує на тому, що ОСОБА_1 вийшла на пенсію 14.05.2010, пенсія позивачу призначено відповідно до Закону України № 2493 «Про службу в органах місцевого самоврядування», пенсію позивач отримувала до 28.02.2019, а тому суд висновує про те, що у неї наявний потрібний стаж у контексті Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, твердження відповідача, викладені у відзиві відповідно до яких, посади, займані позивачем, не належать до посад, віднесених до категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ не відповідають законодавства.
Окрім цього, підставою для прийняття оскарженого рішення стало те, що позивачу призначена пенсія відповідно до Закону України № 2493 «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Водночас, пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (стаття 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993р. № 3723-ХІІ) призначаються особам, яким не призначали пенсію відповідно до Закону № 3723-ХІІ.
Суд наголошує на тому, що позивачу не призначали пенсію відповідно до Закону №3723-ХІІ, а тому вказане твердження позивача не відповідає Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII.
Окрім цього, 3 01.03.2019 позивач перейшов на пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто перехід відбувається з пенсії за віком.
Суд звертає увагу на те, що відповідач-1 за результатами розгляду заяви позивача прийняв рішення № 913010127480 від 27.1.2024, яке і порушило права позивача. У зв'язку з цим у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дій необхідно відмовити.
З огляду на вказане, суд відповідно до частини другої статті 9 КАС України виходить за межі позовних вимог і з метою ефективного захисту порушеного права позивача вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-1 № 913010127480 від 27.1.2024 про відмову у перерахунку пенсії.
Щодо позовних вимог зобов'язального характеру, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 (далі - Порядок №622) пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права.
Питання щодо порядку переведення (переходу) з одного виду пенсії на інший та питання призначення пенсії неодноразово проаналізовано у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 у справі №21-612а14, постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №317/4184/16-а; від 17.05.2019 у справі №511/777/17; від 11.07.2019 у справі №264/6292/16-а; від 10.10.2019 у справі №520/7533/17; від 13.02.2020 у справі №263/3478/17; від 17.07.2020 у справі №335/13894/16-а, в яких суди дійшли висновку, що, якщо особа отримувала пенсію на підставі одного закону (наприклад, Закону України "Про прокуратуру") та виявила бажання перейти на пенсію за іншим законом (наприклад, на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"), зазначені правовідносини слід розцінювати як нове призначення пенсії. У іншому ж випадку, якщо такий перехід відбувся в рамках одного закону - Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", вказані правовідносини є переведенням на пенсію в рамках одного закону.
Станом на дату виникнення спірних правовідносин позивач отримує пенсію за віком, яка їй обчислюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому, позивач має право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ.
Суд встановив, що позивач звернувся із заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" 20.12.2024.
Таким чином, ураховуючи вимоги Порядку № 622, пенсія позивачу має бути призначена саме з 20.12.2024, тобто з дати звернення.
Дії зобов'язального характеру щодо призначення та виплати позивачу пенсії з 20.12.2024 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи, має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що відмовив позивачу у призначенні пенсії, тобто відповідач-1.
Крім цього, оскільки здійснюється зміна виду пенсії, яку отримує позивач, відповідач-1, здійснюючи переведення, повинен врахувати довідку №1102 від 13.12.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідку №1103 від 13.12.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій осіб посад державної служби, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, виданих виконавчим комітетом Східницької селищної ради Львівської області, з метою встановлення заробітної плати для призначення пенсії.
Між тим, позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача-2 виплачувати пенсію ОСОБА_1 із 20.12.2014 відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу», пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 №889- VIII «Про державну службу», з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за №1102 від 13.12.2024 та №1103 від 13.12.2024, виданих виконавчим комітетом Східницької селищної ради Львівської області слід залишити без задоволення, оскільки на час судового розгляду вказана пенсія позивачу не призначена. У суду відсутні підстави вважати, що після призначення пенсії відповідач-2 діятиме неправомірно. Тому такі позовні вимоги є передчасними. Судовому захисту підлягають лише порушені права. При цьому захист права на майбутнє законодавством не передбачений.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
V. Судові витрати
Відповідно до статті 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1, який прийняв протиправне рішення, на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд
позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 913010127480 від 27.12.2024 про відмову у перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити з 20.12.2024 ОСОБА_1 пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», з урахуванням довідки №1102 від 13.12.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідки №1103 від 13.12.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій осіб посад державної служби, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, виданих виконавчим комітетом Східницької селищної ради Львівської області.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області код ЄДРПОУ 13322403, місцезнаходження: 21100, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя Гулик Андрій Григорович