28 липня 2025 рокусправа № 380/864/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Карп'як Оксана Орестівна, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, -
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) (далі - Позивач) звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: вул. Митрополита Андрея, 10,м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ - 13814885) (далі - Відповідач) з вимогами:
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 134550024227 від 16.09.2024 р. про встановлення ОСОБА_1 пенсії по віку за ЗУ «Про державну службу» з 01.10 2024 р. від заробітної плати 17045,46 грн. в розмірі 10227, 28 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області відновити ОСОБА_2 виплату пенсії по віку відповідно до статті 37 ЗУ “Про державну службу “ від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ та пунктів 10.12 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ “Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII , яка була призначена згідно рішення № 134550024227 від 22 січня 2024 р. Головного управління Пенсійного фонду України області при переведенні її з 16 січня 2024 року на пенсію по віку відповідно до статті 37 ЗУ “Про державну службу “ від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ та пунктів 10.12 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ “Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII. Виплату відновити з 01.10.2024 р. - часу припинення виплати пенсії, яка призначена рішенням № 134550024227 від 22.01. 2024 р.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Карп'як О.О.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та з 16 січня 2024 отримує пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу», яка була обчислена з урахуванням довідок про складові заробітної плати державного службовця відповідно до положень постанови Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 та згідно Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 в редакції від 01.01.2020. Після прийняття Кабінетом Міністрів України 12.07.2024 постанови №823 «Про внесення змін до порядку призначення пенсій деяким категорія осіб» ГУ ПФУ у Львівській області здійснило з 01 жовтня 2024 новий перерахунок пенсії, в результаті чого розмір такої зменшився. Вказує про протиправність застосування відповідачем положень Постанови від 12.07.2024 №823, яка набрала чинності 20.07.2024, до правовідносин, що мали своє місце набагато раніше, а саме з 16 січня 2024, тобто з моменту призначення пенсії. Зазначає, що згідно до пункту 5 Порядку №622 в редакції від 20.07.2024 із змінами, внесеними Постановою №823, довідки про заробітну плату державних службовців визначені, за формами згідно з додатками 1-6 видаються виключно для призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу», та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця. Вважаючи поведінку відповідача протиправною, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Вказує, що 12.07.2024 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №823 "Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб", якою внесено зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622. Головне управління здійснили всі дії передбачені Постановою №823 і розпочали виплату пенсії в новому розмірі з 01.10.2024. Нормою ч.3 Постанови №823 передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 01 січня 2024 року. Тобто, Постанова №823 застосовується до всіх правовідносин, які виникли з 01.01.2024 року без виключення.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою суду судді від 22.01.2025 року відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників сторін та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.
Суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:
З 16 січня 2024 року позивачці призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» (рішення від 22.01.2024 року № 134550024227), що підтверджується Перерахунком пенсії від 18.01.2024 року.
Розмір пенсії позивачки (з урахуванням максимального розміру пенсії) становив 23610,00 грн та його обчислено з урахуванням таких довідок про її заробітну плату станом на грудень 2023 року:
- довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 16 січня 2024 року № 70-Ф, яка видана Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області;
- довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 16 січня 2024 року № 77-Ф, яка видана Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області.
12 вересня 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області видало такі довідки про заробітну плату позивачки:
- довідку № 345-Ф про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на 17 січня 2024 року (за формою, передбаченою Додатком 2 до Порядку № 622 у редакції Постанови № 823);
- довідку № 344-Ф про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця станом на січень 2024 року (за формою, передбаченою Додатком 2 до Порядку № 622 у редакції Постанови № 823).
На підставі цих довідок від 12 вересня 2024 року №№ 345-Ф та 344-Ф Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області з 01 жовтня 2024 року здійснило перерахунок пенсії позивачки (рішення від 16 вересня 2024 року № 134550024227), що підтверджується Перерахунком пенсії від 16 вересня 2024 року.
Після проведеного перерахунку розмір пенсії позивачки становить 10227,28 грн.
Позивачка, вважаючи зазначені дії та рішення відповідача від 16 вересня 2024 року № 134550024227 про перерахунок пенсії протиправними та такими, що порушують її право на належне пенсійне забезпечення, звернулася з цим позовом до суду.
Предметом розгляду у цій справі є оцінка правомірності дій та рішення відповідача від 16 вересня 2024 року № 134550024227 про перерахунок пенсії позивачки з 01 жовтня 2024 року.
Оцінюючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців визначається Законом № 889, який набрав чинності з 01 травня 2016 року.
Згідно із статтею 90 указаного Закону пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889 визнано таким, що втратили чинність, зокрема Закон № 3723, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Положення пунктів 10 та 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889 закріплюють, що:
- державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (пункт 10);
- для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (пункт 12).
Відповідно до частини першої статті 37 Закону № 3723 на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, за наявності у особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 15 грудня 2020 року у справі № 560/2398/19.
Суд зазначає, що періоди роботи, які зараховуються до стажу державної служби позивачки, право позивачки на отримання пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» не є спірними у цій справі, оскільки відповідний вид пенсії позивачці призначено з 16 січня 2024 року.
З огляду на підстави та предмет заявленого позову спірним у цій справі є проведений відповідачем перерахунок пенсії позивачки з 01 жовтня 2024 року з урахуванням положень Постанови № 823, якою внесено зміни до Порядку № 622.
Оцінюючи правомірність проведеного відповідачем такого перерахунку пенсії позивачки, суд зазначає таке.
Статтею 37 Закону № 3723 передбачено, що визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 622 (у редакції від 01 січня 2020 року) пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
20 липня 2024 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2024 року № 823, якою внесені зміни до Порядку № 622.
Згідно з пунктом 3 Постанови № 823 вона набирає чинності з дня її опублікування (з 20 липня 2024 року) та застосовується з 01 січня 2024 року.
Пунктами 5 та 6 Порядку № 622 із внесеними Постановою № 823 змінами передбачено, що довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1 - 6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII «Про державну службу» та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.
У разі ліквідації державного органу довідки видаються органом, який є правонаступником, а в разі його відсутності - у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із НАДС.
У разі перейменування посад, зокрема відсутності відповідних посад державної служби у штатних розписах на дату звернення особи за призначенням пенсії державного службовця, прирівняння (встановлення відповідності) посад державної служби після 1 січня 2024 р. здійснюється на основі визначеного державним органом класифікаційного коду, зазначеного в штатному розписі на дату звільнення особи.
За посадами державної служби, які не визначені класифікаційним кодом на дату звільнення особи, прирівняння (встановлення відповідності) посади працюючих державних службовців не здійснюється. Довідки видаються державним органом відповідно до умов, що діяли до 1 січня 2024 р. з урахуванням пункту 4 цього Порядку.
Вимоги до форми довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям були встановлені постановою правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 № 1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям» (діяла на момент призначення пенсії позивачці).
Цією постановою було затверджено форми таких довідок:
про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);
про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією);
про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Суд встановив, що позивачці було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 16 січня 2024 року.
Разом із вказаною заявою позивачка подала довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 16 січня 2024 року № 70-Ф, яка видана Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 16 січня 2024 року № 77-Ф, яка видана Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області за формами, затвердженими постановою правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 року № 1-3.
Відповідач взяв до уваги вказані довідки без зауважень та здійснив на їх підставі розрахунок пенсійної виплати позивачки.
Так, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 22 січня 2024 року № 134550024227 позивачці з 16 січня 2024 року було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Розмір пенсії з надбавками становив 23950,93 грн, однак з урахуванням застосованого відповідачем обмеження щодо максимального її розміру, пенсія виплачувалася у сумі 23610,00 грн.
Надалі, відповідач у зв'язку з виданням Кабінетом Міністрів України Постанови № 823 в односторонньому порядку провів перерахунок пенсії позивачки з 01 жовтня 2024 року та обчислив її у розмірі 10227,28 грн згідно з рішенням від 16 вересня 2024 року № 134550024227.
При цьому відповідач обчислив розмір пенсії позивачки з 01 жовтня 2024 року з урахуванням довідок про заробітну плату, виданих Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області згідно з Додатками 1, 2 до Порядку № 622 у редакції Постанови № 823, а саме: довідки № 345-Ф про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на 16 січня 2024 року; довідки № 344-Ф про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця станом на січень 2024 року.
Тобто відповідач здійснив перерахунок пенсії позивачки з 01 жовтня 2024 року, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» з 16 січня 2024 року, з урахуванням положень Постанови № 823.
Суд не бере до уваги помилкові доводи відповідача стосовно внесення змін до Порядку № 622 Постановою № 823, оскільки вказана постанова набрала чинності 20 липня 2024 року, в той час як позивачці було призначено пенсію державного службовця в січні 2024 року.
Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.
Згідно з частиною третьою статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України у рішенні від 05 квітня 2001 року № 3-рп/2001 вказав на те, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме коли закони або інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У мотивувальній частині рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2015 року № 8-рп/2005 зазначено, що звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірювальних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 08 квітня 2024 року у справі № 580/6509/23 зміна порядку розрахунку пенсії, як періодичної виплати фізичній особі, у спосіб прийняття відповідного закону, який відповідає критерію якості закону та легітимній меті, за загальним правилом, не суперечить положенням статті 22 (щодо недопущення при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод) та статті 58 (щодо відсутності у законів та інших нормативно-правових актів зворотної дії в часі) Конституції України, за умови, що такі зміни не передбачають зменшення розміру пенсії, яку особа отримує на момент прийняття таких законодавчих змін.
Суд ураховує, що після проведеного відповідачем перерахунку у зв'язку із виданням Кабінетом Міністрів України Постанови № 823 розмір пенсії позивачки з 01 жовтня 2024 року зменшився з 23610,00 грн до 10227,28 грн.
Суд вказує, що пенсія за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» призначена позивачці з 16 січня 2024, тобто до внесення змін до Порядку № 622, а тому реалізація права особи мала здійснюватися за нормами, чинними на момент вираження нею волевиявлення у формі конкретних дій (звернення до суб'єкта владних повноважень), а розпочатий процес реалізації права, за загальним правилом, повинен бути завершений за чинним на момент початку такого процесу законом.
Ураховуючи положення статті 58 Конституції України, Постанова № 823 може стосуватися лише призначення пенсій, а не перерахунку раніше призначених пенсій.
Крім того, Постановою № 823 не надано пенсійним органам повноважень на здійснення перерахунку раніше призначених пенсій у зв'язку з поширенням її дії з 01 січня 2024 року.
Більше того, як уже зазначалось судом вище, відповідно до пункту 5 Порядку № 622 (у редакції Постанови № 823) довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1 - 6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу'від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.
Отже, наведена норма пункту 5 Порядку № 622 чітко визначає, що довідки за формами згідно з додатками 1 - 6 до вказаного Порядку в редакції Постанови № 823 видаються виключно для призначення пенсії і не можуть бути підставою для перерахунку вже призначених пенсій.
Тому відповідач, здійснивши перерахунок раніше призначеної позивачці пенсії на підставі нових довідок, виданих за формами згідно з додатками 1 - 6 до вказаного Порядку в редакції Постанови № 823, порушив вимоги пункту 5 Порядку № 622 в редакції Постанови № 823.
Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
За змістом статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 28 березня 2006 року у справі «Броньовський проти Польщі» зазначив, що принцип верховенства права, на якому будується Конвенція, та принцип законності, про який ідеться в статті 1 Першого протоколу, вимагає від держав не лише поважати і застосовувати, у передбачуваний і узгоджуваний спосіб, запроваджені ними закони, а ще й що безпосередньо випливає з цього обов'язку - забезпечувати правові та практичні умови для втілення їх в життя (пункт 184).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Так, друге речення першого пункту передбачає, що позбавлення власності можливе тільки «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення «законів». Більш того, верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції.
Отже, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (параграф 50).
З урахуванням аналізу положень законодавства та встановлених фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про протиправність поведінки відповідача щодо здійснення нового перерахунку пенсії позивачки, в результаті якого розмір такої пенсії з 01 жовтня 2024 року зменшився фактично вдвічі.
Зважаючи на викладене, суд визнає протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, які полягають у проведенні перерахунку з 01 жовтня 2024 року пенсії ОСОБА_1 , та скасовує рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 16 вересня 2024 року № 134550024227 про здійснення такого перерахунку.
Обираючи спосіб захисту порушеного права позивачки, суд ураховує принцип верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, а також принцип ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом, без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
З метою ефективного захисту порушеного права позивачки, за захистом якого вона звернулася з цим позовом до суду, належить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області відновити з 01 жовтня 2024 року виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі, визначеному рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 22 січня 2024 року № 134550024227, виплату здійснити з урахуванням виплачених сум..
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частинами першою, третьою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (абзац перший частини першої статті 139 КАС України).
Суд встановив, що за подання цього позову до суду позивачка сплатила судовий збір у розмірі 1211,20 грн. Оскільки позов задоволено у повному обсязі, то за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивачки належить стягнути 1211,20 грн сплаченого судового збору.
Докази понесення сторонами витрат, пов'язаних з розглядом справи, у матеріалах справи відсутні, тому їх розподіл суд не здійснює.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 94, 241 -246, 262, 295 КАС України , суд -
Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,- задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, які полягають у проведенні перерахунку з 01 жовтня 2024 року пенсії ОСОБА_1 , та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 16 вересня 2024 року № 134550024227 про здійснення такого перерахунку.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області відновити з 01 жовтня 2024 року виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі, визначеному рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 22 січня 2024 року № 134550024227, виплату здійснити з урахуванням виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 1211,20 грн сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
СуддяКарп'як Оксана Орестівна