про продовження процесуальних строків
29 липня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/4639/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Казанчук Г.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; ЄРДПОУ НОМЕР_3 ) про стягнення грошової компенсації,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Військової частини НОМЕР_4 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки в розмірі 50000грн (п'ятдесят тисяч гривень).
Ухвалою судді від 14.07.2025 року позовна заява залишена без руху.
23.07.2025 року на виконання вимог ухвали суду ОСОБА_1 подала оновлену позовну заяву, у якій просить:
- стягнути з військової частини НОМЕР_2 на її користь компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік у сумі 30341,76 та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік у сумі 3034,76 гр. загальна сума складає 60683,52 грн;
- стягнути з військової частини НОМЕР_2 на її користь компенсацію за невраховані два місяці вислуги за весь час служби у військовій частині НОМЕР_2 з 03.12.2023 по 25.04.2025 згідно займаної посади за сам служби (начальник групи контролю бойового стресу) 17 тарифний розклад. Загальна сума складає 836 грн.
При ознайомленні з матеріалами оновленої позовної заяви, встановлено, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України. Так, під час виконання вимог ухвали суду, надаючи оновлену позовну заяву, ОСОБА_1 так і не були дотримані вимоги статті 160 КАС України.
Згідно з пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Також відповідно до частини 4 статті 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, ОСОБА_1 , у позовній заяві зазначає, що проходила військову службу до 02.11.2023 у військовій частині НОМЕР_4 , натомість відповідачем зазначає військову частині НОМЕР_2 , до якої не спрямовує позовної вимоги. Водночас, у позовній заяві взагалі відсутня інформація про те, чому за правовідносини щодо 2022 року має нести інша юридична особа - в/ч НОМЕР_2 .
Водночас, матеріали позову містять копію наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 02.11.2023 року №313, яким ОСОБА_1 з 02.11.2023 року виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, видані атестати.
Наказом від 02.12.2023 року №33 ОСОБА_1 призначено на посаду начальника групи контролю бойового стресу військової частини НОМЕР_2 .
Отже, якщо припустити, що позовні вимоги в частині стягнення компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік слід спрямувати до іншого відповідача, постає питання щодо здійснення перевірки дотримання строку звернення до суду з вказаною вимогою.
Відповідно до частин 1, 2, 3, 4 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Позивач звернулась до суду з цим позовом 07.07.2025.
Суд зазначає, що грошове забезпечення, складовим якого є компенсація невикористаних днів відпустки, є щомісячним періодичним платежем. Позивач, звільняючись зі служби у військовій частині НОМЕР_4 згідно наказу від 02.11.2023 року №313 про виключення її із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Крім того, позивачці видані були на підставі цього наказу атестати.
Отже, з дня отримання копії наказу позивач вважається таким, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів у частині прав щодо отримання компенсації за відпустку.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 липня 2024 року у справі №990/156/23 зазначила, що стаття 233 КЗпП України є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Указана норма поширює свою дію на всіх працівників і службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19 липня 2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01 липня 2022 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Характерною особливістю спірних правовідносин є те, що позивач просить перерахувати грошове забезпечення за період, який охоплює часові проміжки як до, так і після внесення змін до статті 233 КЗпП України [19 липня 2022 року].
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Таким чином, подаючи суду цей позов позивач пропустив строк звернення до суду, що становить три місяці в частині позовних вимог щодо стягнення компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, з огляду на припинення нею трудових/публічних відносин з 02.11.2023 року.
Стаття 234 КЗпП України визначає, що у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.
У зв'язку із вищезазначеним, суддя зазначає про необхідність визначення належного відповідача, тобто особу, яка при виключенні її з особової частини, повинна була провести відповідний розрахунок та подання відповідної заяви щодо поновлення строку звернення до суду, із зазначенням підстав пропуску строку.
Крім того, у другому пункті прохальної частини позовної заяви ОСОБА_1 просить стягнути з військової частини НОМЕР_2 компенсацію за невраховані два місяці вислуги за весь час служби у військовій частині НОМЕР_2 з 03.12.2023 по 25.04.2025 згідно займаної посади за сам служби (начальник групи контролю бойового стресу) 17 тарифний розклад. Загальна сума складає 836 грн. При цьому, позов взагалі не містить позовної вимоги про визнання протиправним обрахунку розміру її вислуги років. Тобто, ОСОБА_1 зазначає про спосіб усунення порушеного права без вимоги про встановлення права порушеним.
До матеріалів позову долучена копія грошового атестату від 01.05.2025 року №1143/ф у якому зазначено про розмір обчисленої вислуги - 21 рік 09 місяців 21 день.
До правовідносин, які виникають щодо проходження публічної служби, застосуванню підлягають строки, визначені частиною 5 статті 122 КАС України, один місяць. Отже, відлік строку розпочато з 02.05.2025 року, останній день - 02.06.2025 року, водночас до суду ОСОБА_1 звернулась 07.07.2025 року, тобто також з пропуском місячного строку, у зв'язку з чим також слід надати суду заяву про поновлення строку.
Відповідно до частини 6 статті 122 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зважаючи на вищевикладене, з огляду на те, що позовна заява вже була залишена без руху, суддя вирішили продовжити на десять днів строк для усунення недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суддя, -
Продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 на десять днів, з дня отримання ухвали.
Роз'яснити особі, що подала позовну заяву, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала судді набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК