28 липня 2025 року справа №320/42633/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер-Труб" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ТОВ "Полімер-Труб" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 19.10.2023 №9748980/44950392 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 06.09.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №3 від 06.09.2023.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
Позов мотивовано протиправністю винесення контролюючим органом рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних через відповідність позивача пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, з огляду на безпідставність зупинення контролюючим органом реєстрації вказаної податкової накладної, та з огляду на надання позивачем контролюючому органу відповідних пояснень з підтверджуючими документами, яких було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію поданої позивачем податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Також, позивачем наголошено, що у спірному рішенні комісією не зазначено конкретну підставу для відмови у реєстрації податкової накладної та не вказано, які саме документи не надані на підтвердження зазначених у податковій накладній інформації та/або які документи складені позивачем з порушенням законодавства, у яких документах міститься неповна інформація про господарські операції, що унеможливило прийняття Комісією рішення про реєстрацію податкової накладної.
Відповідачами до суду надані відзиви на позовну заяву, в яких зазначено, що з доводами позивача не погоджуються, вважають їх такими, що задоволенню не підлягають з огляду на те, що позивачем не надано усіх первинних та розрахункових документів, які б підтвердили реальність здійснення господарської операції за вказаною податковою накладною. Відтак, на думку відповідачів, контролюючий орган діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством на час виникнення спірних правовідносин.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з'ясувавши обставини справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Полімер-Груб» (надалі за текстом - Позивач та/або ТОВ «Полімер-Труб») зареєстровано як юридичну особу з 10.05.2023 за номером 1000701020000098420.
Видами діяльності ТОВ «Полімер-Труб» є:
- 46.76 оптова торгівля іншими проміжними продуктами:
- 20.16 виробництво пластмас у первинних формах:
- 22.21 виробництво плит, листів, труб і профілів із пластмас:
- 22.22 виробництво тари з пластмас:
- 22.23 виробництво будівельних виробів із пластмас:
- 22.29 виробництво інших виробів із пластмас;
- 46.71 оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами:
- 46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням:
- 46.90 неспеціалізована оптова торгівля.
ТОВ «Полімер-Труб» перебуває на обліку в ГУ ДПС у м. Києві, ДНІ у Печерському р-ні (Печерський район м. Києва).
З 01 червня 2023 року ТОВ «Полімер-Труб» зареєстрований платником податку на додану вартість (ПІН 449503926556).
З урахуванням галузевої специфіки ТОВ «Полімер-Труб» закуповує матеріали та виконує роботи (постачає) замовником товари/послуги за кодом 3917. Сутність господарської операції передбачає закупівлю товарів/послуг (матеріалів для збирання, виготовлення пластикових та полімерних труб) з відповідними кодами УКТЗЕД/ДКПП та постачання замовникам товарів за кодом 3917, що відповідає виду діяльності позивача, з використанням та залученням власних трудових, матеріальних та організаційних ресурсів.
Кількість штатних працівників ТОВ «Полімер-Труб» становить 3 особи, підтверджується штатним розписом.
Юридична адреса TOB «Полімер- Труб»: 01015. м. Київ. вул. Старонаводницька. буд. 8Б. літера «А», за вказаною адресою розташовано офісне приміщення, яке орендується згідно договору оренди №18 від 10.05.2023 р. у ФОІІ Бєлінський Євген Анатолійович.
Складське приміщення та виробниче приміщення ТОВ «Полімер-Труб» орендує у Приватного акціонерного товариства «Ірпіньмаш» на підставі договору №01-06-2023/1 оренда виробничого приміщення від 01.06.2023 р.. загальна площа виробничого приміщення складає 2180 м. кв. та знаходиться за адресою: Київська обл.. м. Ірпінь, вул. Садова. 94. На виробничій площі розташовані виробничий цех та склад готової продукції.
Наявність у позивача основних засобів підтверджується договором оренди №13/06-0 від 13.06.2023 р. укладеного з ТОВ «Полімерснаб» відповідно до якого ТОВ «Полімер-Труб» орендує двушнекову екструзівну лінію для виробництва пластмас.
Товар (сировину) для виготовлення продукції позивач закуповує у наступних контрагентів: ТОВ «ОМІА Україна», ТОВ «ІСПАКІМ», ТОВ «Белтім Полімери», ТОВ «Тетравіон К», ТОВ «Оранс Трейд», ТОВ «Імпресс-Лкб», ТОВ «Рента-Прим».
21 липня 2023 року між ТОВ «Полімер-Труб» (Постачальник) та ТОВ «Авітон Будпроетк» (Покупець) укладено договір поставки №21072023 (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1 та пункту 1.2 договору постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець-прийняти й оплатити товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим договором. Постачальник зобов'язується передати товар окремими партіями в кількості і асортименті, визначених в специфікаціях га/або накладних на відпуск товару (видаткова накладна), що є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 1.3 договору визначено, що видаткова накладна, підписана сторонами є узгодженням асортименту товару, його кількості та ціни, і прирівнюється до специфікації.
Відповідно до пункту 4.3 та пункту 4.4 договору відвантаження замовленого товару здійснюється постачальником протягом не більше ніж десяти днів з моменту отримання відповідного замовлення або протягом строку, визначеного у самому замовленні. Датою відвантаження поварів постачальнику є дата передачі товару покупцю, яка вказується у видаткових накладних на товар. Разом з товаром на вимогу покупця повинні передатись належні товару документи, що підтверджують його якість і безпеку, включаючи сертифікати, якісні посвідчення, ветеринарні довідки свідоцтва.
04 вересня 2023 року ТОВ «Полімер-Труб» у відповідності до умов договору укладеного з ТОВ «Авітон Будпроект» склав рахунок на оплату №23. на відвантаження товару: труба 125 (6.0) на загальну суму 700065.46 грн. у тому числі ПДВ 116 677.5 8 грн.
06 вересня 2023 року ТОВ «Авітон Будпроект» здійснив оплату товару за рахунком №23 від 04.09.2023, призначення платежу: «за труби згідно рахунку №23 від 04.09.2023 в т.ч. ПДВ 20% 116677.58 грн.», що підтверджується банківською випискою та платіжною інструкцією №1080.
08 вересня 2023 року на виконання умов договору позивач здійснено відвантаження товару ТОВ «Авітон Будпроект». що підтверджується, видатковою накладною №21 від 08.09,2023 р. на загальну суму 700 065.46 грн. у тому числі ПДВ 116 677.58 грн., товар за видатковою накладною №21 від 08.09.2023 отримав директор ТОВ «Авітон Будпростк». Якименко Людмилою Іванівною.
Відвантаження товару здійснено зі складу позивача за адресою: Київська обл.. м. Ірпінь, вул. Садова, 94. (Відвантаження товару є підготовка та передача товарів покупцю безпосередньо до рук або за допомогою компанії з перевезення вантажів).
На виконання вимог Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПК України) позивачем на першу подію (перша подія - оплата товару) складено та надіслано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі-СРПН) податкову накладну №3 від 06.09.2023 сума 700 065.46 грн. у тому числі ПДВ 116 677.58 грн.
Через автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів позивач отримав квитанцію від 29.09.2023 про зупинення реєстрації податкової накладної №3 від 06.09.2023 в якій містилась інформація про те, що реєстрація податкової накладної зупинена, відповідно до п.201.16 ст. 201 ПК України. Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок). затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 06.09.2023 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 3917. перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D" = .5435%. "Р" 2216.69 пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивач направив на адресу ГУ ДПС у м. Києві повідомлення (вих №04/10-2 від 04.10.2023) до податкової накладної №3 від 06.09.2023 про надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, для розгляду питання щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. а саме до ГУ ДПС у м. Києві разом з повідомлення та поясненнями надано: податкова накладна №3 від 06.09.23; Квитанція 2 від 29.09.23; Копія Опису на Модельний Статут ТОВ «ПОЛІМЕР-ТРУБ»; Копія Виписки ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; Копія наказу на призначення директора; Копія рішення директора; Копія договору оренди приміщення №18 від 10.05.23; Копія договору оренди виробничого приміщення 01-06-2023/1 від 01.06.2023; Копія договору оренди обладнання №13/06-0 від 13.06.2023; Копія акту оренди обладнання №4 від 30.09.2023; Копія платіжної інструкції№67 від 05.09.2023; Копія договору 21072023 від 21.07.23; Копія рахунку 23 від 04.09.23; Копія банківської виписки за 06.09.2023; Копія платіжної інструкції № 1080 від 06.09.23; Копія видаткової накладної 21 від 08.09.23; Штатний розклад від 13.06.2023; Калькуляція 22 від 07.09.23; Копія видаткової накладної ТОВ «ОМІЛ УКРАЇНА» №І604/09/П віл 07.09.23; Копія платіжної інструкції на TOB «ОМІА УКРАЇНА №69 від 07.09.23; Копія рахунку ТОВ «ІСПАКІМ» №258 від 24.07.23; Копія видаткової накладної ТОВ «ІСПАКІМ» № 260 від 25.07.23; Копія платіжної інструкції на ГОВ «ІСПАКІМ» №27 від 24.07.23; Копія Договору ТОВ «Белтім Полімери» №150623 від 15.06.23: Копія платіжної інструкції на ТОВ «Белтім Полімери» №38 від 31.07.23; Копія видаткової накладної ТОВ «Белтім Полімери» № 1701 від 31.07.23; Копія договору ТОВ "Тетравіон К" №К230707 від 07.07.23: Копія рахунку ТОВ "Тетравіон К" №614 від 26.07.23: Копія платіжної інструкції ТОВ "Тетравіон К" №37 від 31.07.23: Копія видаткової накладної ТОВ "Тетравіон К" № 594 від 31.07.23: Копія ПН ТОВ "Тетравіон К" №ЗТК-497 від 31.07.23; Копія рахунку ТОВ "Тетравіон К" №710 від 28.08.23; Копія платіжної інструкції ТОВ "Тетравіон К" №60 від 28.08.23: Копія видаткової накладної ТОВ "Тетравіон К" № 708 від 29.08.23; Копія рахунку ТОВ «Оране Трейд» №994 від 24.08.23: Копія платіжної інструкції ТОВ «Оране Трейд» №56 від 24.08.23; Копія видаткової накладної ТОВ «Оране Трейд» №961 від 25.08.23; Копія рахунку ТОВ "ІМПРЕСС-ЛКБ" № 3006/115 від 30.06.23; Копія видаткової накладної ТОВ "ІМПРЕСС-ЛКБ" № П3006/5 від 30.06.23; Копія платіжної інструкції ТОВ "ІМПРЕСС-ЛКБ» №9 від 30.06.23; Копія рахунку ТОВ «РЕНТ А- ПРИМ» №2419 від 04.09.23; Копія видаткової накладної ТОВ «РЕНТА- ПРИМ» №2508 від 06.09.23; Акт постачання ТОВ «РЕНТА- ПРИМ» №2508 від 06.09.23; Копія платіжної інструкції ТОВ ТОВ «РЕНТА- ПРИМ» №65 від 05.09.23; Лист-пояснення №04/10-2 від 04.10.2023.
10 жовтня 2023 року через автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів позивач отримав повідомлення №9682345/44950392 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, (далі Повідомлення).
У повідомленні зазначено, у зв'язку з необхідністю надання додаткових пояснень та/або документів для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в СРПН запропоновано надати такі додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій наклади і й/розрахунку коригування копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування: первинні документи щодо транспортування продукції.
Додаткова інформація: відсутні документи щодо транспортування товару із контрагентом- покупцем; відсутні документи щодо наявності у штаті достатньої кількості трудових ресурсів, необхідних для здійснення діяльності.
23 жовтня 2023 року позивачем надано до ГУ ДПC у м. Києві Додаткові письмові пояснення вих. №23/10-2 (далі - Додаткові пояснення).
У Додаткових пояснениях позивачем зазначено: «відповідно до частини 1-2 ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовується загальні положення про купівлю-продаж. якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Частиною І ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
- вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
- надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бузи переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договір купівлі продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Стаття 664 ЦК України встановлено загальні правили визначення моменту виконання зобов'язання з передачі товару покупцеві. В залежності від умов договору, такий обов'язок може бути виконаний в момент доставки товару покупцеві або в момент передачі товару в розпорядження покупця за місцезнаходженням товару. При цьому право визначення моменту виконання передачі товару повністю покладається і залежить від волі сторін. Сторони вправі передбачити на рівні договору інший момент виконання обов'язку передачі товару покупцем, аніж встановлений чинною статтею. Таким моментом може бути передача товару перевізникові для здійснення його доставки покупцеві. За таких умов сторони додатково повинні погодити особу, яка буде нести витрати за здійснення доставки товару до покупця. Умови договору поставки, який укладено між ТОВ «Полімер-Груб» та ТОВ «Авітон Будпроект» не передбачає відвантаження товару зі складу ТОВ «Полімер-і руб». Обов'язок поставки товару виконаний ТОВ «Полімер-Труб» в момент передачі товару в розпорядження ТОВ «Авітон Будпроект» за місцезнаходженням товару. Тобто, у відповідності до умов договору ТОВ «Авітон Будпроект» самостійно забирає товар зі складу ТОВ «Полімер-Труб», який розташований за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова. 94. Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 затверджено Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (далі - Положення № 88). Згідно з пунктом 2.1 цього Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Пунктом 2.2 Положення № 88 передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року № 207 затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні. За змістом пунктів І та 2 вказаного Переліку наявність ТТН є обов'язковою у випадку здійснення перевезень на договірних умовах. У випадку ж здійснення перевезення для власних потреб - накладна не оформлюється. Таким чином. ТТН підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів (якщо таке перевезення здійснюється на договірних умовах). Відсутність ТТН. тим не менш, не може бути самостійною підставою вважати господарську операцією такою, що не відбулася, а причини відсутності ТТН у кожному конкретному випадку мають бути досліджені судом. Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду у справа №К/9001/4893 І (ЄДРСОУ96685 ! 20) від 29.04.2021 р. вказав, що ТТН є обов'язковою у випадку здійснення перевезень на договірних умовах. У випадку ж здійснення перевезення для власних погреб - накладна не оформлюється. ТТН підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів (якщо таке перевезення здійснюється на договірних умовах), документує рух матеріальних цінностей та є одним із доказів реальності здійснення господарської операції з постачання товарів. Відсутність ТТН, тим не менш, не може бути самостійною підставою вважати господарську операцією такою, що не відбулася, а причини відсутності ГТН у кожному конкретному випадку мають бути досліджені судом. Більше того, правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 25 лютого 2021 року (справа № 803/1684/17. адміністративне провадження №К/990І/5 1649/18, ЄДРСРУ №95176997). від 21 січня 2021 року (справа №813/2204/17. адміністративне провадження №К/9901/35740/18. ЄДРСРУ №94328053). від 24 травня 2019 року (справа №826/7423/16). від 6 лютого 2018 року (справа №816/166/15-а), від 11 вересня 2018 року (справа №804/4787/16) передбачають, що транспортні документи на перевезення товарно-матеріальних цінностей з наслідками формування бази оподаткування податком на прибуток та на додану вартість не є обов'язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу або поставки, вони є обов'язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже, відсутність у позивача деяких товарно-транспортних накладних або наявність в них певних недоліків не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій. Відсутність товарно- транспортних накладних не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податковою обліку валових витрат та податкового кредиту платника податків. При цьому, документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей. (Аналогічну правову позицію висловлено Верховним судом у постанові від 1 І вересня 2018 року по справі №804/4787/16 (провадження №К/990І/3335/1 7)). Підсумовуючи вище викладене, умовами договору укладено між ТОВ «Полімер-Труб» та ТОВ «Авітон Будпроект» не передбачено залучення перевізника для перевезення товару отриманого ТОВ «Авітон Будпроект» від ТОВ «Полімер-Труб», товар відвантажується зі складу ТОВ «Полімер-Труб» та забирається безпосередньо покупцем. ТОВ «Авітон Будпроект», а тому ТТН у відповідності до вимог законодавства не складається».
Трудових ресурсів у ТОВ «Полімер-Труб» достатньо для виконання робіт, що підтверджується штатним розписом.
19 жовтня 2023 року через автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів позивач отримав від ГУ ДПС у м. Києві Рішення №9748980/44950392, відповідно до якого відмовити в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв'язку ненаданням/частковим ненаданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку.
Не погоджуючись із Рішенням №9748980/44950392 ГУ ДПС у м. Києві про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 06.09.2023 позивачем подано Скаргу до Державної податкової служби України з вимогою скасування рішення комісії регіонального рівня та реєстрацію податкової накладної №3.
30 жовтня 2023 року через автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів позивач отримав від Державної податкової служби України Рішення №76236/44950329/2, відповідно до якої залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін, підстави: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг. зберігання і транспортування. навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі розрахунки-фактури/інвойси. акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахування наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, ненадання платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.
Не погоджуючись із прийнятим контролюючим органом рішенням, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини врегульовано нормами ПК України, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі - Порядок №1246), Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Порядок № 1165) та Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року №1245/34216 (далі - Порядок № 520).
Відповідно до абзаців першого-третього пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
У підпункті 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Згідно з абзацами першим-другим, п'ятим, десятим пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та з підстав, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів, визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11 грудня 2019 року.
Нормами податкового законодавства (пункти 3, 4, 5, 7, 10 Порядку № 1165) встановлено обов'язок платника податку на додану вартість скласти податкову накладну на дату виникнення податкових зобов'язань та зареєструвати таку податкову накладну в ЄРПН. Направлена податкова накладна в автоматичному режимі перевіряється на відповідність ознакам безумовної реєстрації, і якщо такі ознаки наявні, реєстрація такої податкової накладної (або розрахунку коригування) не зупиняється. У випадку ж подання для реєстрації в ЄРПН податкової накладної (розрахунку коригування), що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, контролюючий орган наділений повноваженнями на здійснення автоматизованого моніторингу такої податкової накладної на відповідність критеріям ризиковості платника податку, а також показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
У разі коли за результатами моніторингу встановлено відповідність господарської операції хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції (за виключенням випадку, коли податкова накладна направлена на реєстрацію платником податку, який відповідає хоча б одному показнику позитивної податкової історії), реєстрація податкової накладної (розрахунку коригування) зупиняється.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) платнику податків надсилається квитанція, у якій в обов'язковому порядку зазначається, крім іншого, критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, а також пропозиція надати пояснення та копії документів, необхідні для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Пунктом 1 Критеріїв ризиковості операцій до ознак ризиковості здійснення операцій віднесено: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
За змістом пунктів 6, 10, 11 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Відповідно до абзацу другого пункту 25, абзацу першого пункту 26 Порядку № 1165 Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12 грудня 2019 року (далі - Порядок № 520).
Пунктами 2-5, 11 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення. Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку (пункти 12, 13 Порядку №520).
Слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Вказану правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 16.02.2023 у справі №380/7648/22.
Отже, предметом розгляду є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.
Верховний Суд за результатами аналізу наведених норм у постанові від 18 листопада 2021 року у справі № 380/3498/20 дійшов висновку, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.
При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку № 520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним. В залежності від виду господарської операції, за наслідками якої подається податкова декларація для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також відповідних договірних зобов'язань між суб'єктами господарювання, обсяг документів може бути відмінним.
У постановах від 3 листопада 2021 року у справі № 360/2460/20, від 29 червня 2022 року у справі №380/5383/21, від 27 липня 2022 року у справі № 520/15348/2020, від 16 вересня 2022 року у справі №380/7736/21, від 25 листопада 2022 року №320/3484/21 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Судом встановлено, що позивачем було подано для реєстрації в ЄРПН податкову накладну №3 від 06.09.2023. За наслідками проведеного моніторингу відповідачем зупинено реєстрацію вказаної податкової накладної.
Підставою для зупинення реєстрації у квитанції зазначено наступне: «Обсяг постачання товару/послуги 3917 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку)».
Проте, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної містять вимоги про надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття відповідних рішень.
Суд звертає увагу, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від зазначення у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних чіткого переліку документів.
Також, суд звертає увагу на те, що зупинення реєстрації податкової накладної без переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не надало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
Разом з тим, вживання податковим органом загального посилання на пункт 1 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, у справі № 0940/1240/18, у справі №819/330/18, у справі № 824/245/19-а.
Верховний Суд у справах № 640/11321/20, № 320/3484/21 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 Критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов'язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.
В подальшому позивачем від ГУ ДПС у м. Києві отримано повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі з відміткою щодо надання копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування: первинні документи щодо транспортування продукції.
Суд зазначає, що позивач надав контролюючому органу пакет документів (пояснення щодо проведеної операції у податковій накладній, договори, рахунки на оплату, видаткові накладні і інші документи, які стосуються господарської операції по якій виписано дану податкову накладну), а у письмових поясненнях було детально розписано специфіку діяльності позивача.
Як вже було зазначено, згідно із оскаржуваним рішенням позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної з підстав надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.
За вказаних обставин, суд зазначає, що ГУ ДПС у м.Києві, як при зупиненні реєстрації податкової накладної, так і при винесенні оскаржуваного рішення, запропонувавши позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, процитовано лише норму законодавства без будь-якої конкретизації обставин справи та не вказало конкретного переліку документів, які він вважає належними та достатніми для прийняття позитивного рішення.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, за загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Прийняття протиправного рішення про зупинення реєстрації податкової накладної зупинення реєстрації податкової накладної є передумовою прийняття відповідного рішення Комісії.
Суд зазначає, за наявності поданих позивачем документів, що підтверджують реальність здійснених господарських операцій, та відсутності роз'яснення контролюючого органу яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, були відсутні підстави для відмови у їх реєстрації у ЄРПН.
Щодо аналізу господарських операцій між позивачем та його контрагентом в даній справі суд не надає оцінку реальності їх здійснення, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог ПК України, а тому не є предметом судового розгляду у справах щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, які стосуються наявності чи відсутності підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних згідно виключних підстав для вчинення податковим органом таких дій та прийняття рішень, що передбачені податковим законодавством, до числа яких не відноситься встановлення ані контролюючим органом, ані судом реальності господарських операцій поза межами податкового контролю та прийнятими за такими заходами контролю рішеннями.
У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду справи не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. При цьому суд зазначає, що здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.11.2019 №К/9901/17623/19 (справа №1640/2650/18), від 27.04.2020 №К/9901/27904/19 (справа №360/1050/19), від 21.05.2019 №К/9901/7590/19 (справа №0940/1240/18).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у місті Києві №9748980/44950392 від 19.10.2023 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №3 від 06.09.2023 та задоволення позовних вимог в цій частині.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Полімер-Труб» податкову накладну №3 від 06.09.2023 датою її подання на реєстрацію, суд зазначає таке.
Відповідно до вимог підпункту 201.1, 201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.
У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.
Згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі також - Порядок №1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства були достатніми для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.
Відповідно до частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Верховний Суд (постанови від 03.11.2021 у справі №360/2460/20, від 27.10.2022 у справі №360/3253/20, від 25.11.2022 у справі №320/3484/21 тощо) неодноразово наголошував на тому, що зобов'язання ДПС зареєструвати в ЄРПН подані позивачем податкові накладні є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.
Таким чином, враховуючи висновки суду про протиправність оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації складеної позивачем податкової накладної в ЄРПН та відсутність законодавчо закріплених перешкод для такої реєстрації, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №3 від 06.09.2023 датою їх фактичного подання.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5368,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №113 від 06.11.2023.
Оскільки позов задоволено повністю судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5368,00 грн. підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Головного управління ДПС у м. Києві.
Щодо клопотання позивача про стягнення на його користь витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.
Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною третьою статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з положенням частини першої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Як вбачається з пункту 1 частини третьої статті 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
З наведеної норми вбачається, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.
Отже, розподілу підлягає навіть кредиторська заборгованість позивача перед адвокатом зі сплати витрат на професійну правничу допомогу, надання якої підтверджується відповідними доказами.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 85211544) та постанові від 20.12.2019 у справі №903/125/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 86504028).
Відповідно до положень частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною п'ятою статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 6 статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною сьомою статті 134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу наведених положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний з позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.09.2018 у справі №810/4749/15 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 76397938).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії", заява №34884/97, п.30).
У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Водночас, надання такої оцінки можливо, виходячи з аналізу частини шостої статті 134 КАС України, виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п'ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.12.2019 у справі №520/1849/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 86504176).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону №5076).
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону №5076).
Статтею 19 Закону №5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до статті 30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Судом встановлено, що 01.11.2023 між ТОВ «Полімер-Труб» (Клієнт) та Адвокатом Шевчуком Дмитром Ігоровичем укладено Договір про надання правової допомоги №44/23 (далі - Договір), за умовами якого Виконавець зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені даним Договором, а Клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання даного Договору.
Вказаним Договором передбачений порядок виплати винагороду адвокату та порядок розрахунків між сторонами.
Позивачем на підтвердження заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. надано до суду: копію договору про надання правничої допомоги №44/23 від 01.11.2023; копія Додатку №1 від 01.11.2023 до Договору; копію акту приймання-передачі наданих послуг; копія Рахунку №24 від 01.11.2023; копія ордеру на надання правничої (правової) допомоги, копія свідоцтва на права зайняття адвокатською діяльністю.
З доданого до позовної заяви акту приймання-передачі наданих послуг вбачається, що Адвокатом надані Клієнту послуги щодо надання правничої допомоги у адміністративній справі про визнання дій протиправними та зобов'язання зареєструвати податкову накладну №3.
У вказаному акті не зазначено загальну кількість годин, витрачених на надання відповідних послуг.
Отже, суд виходячи з критерію реальності адвокатських послуг та розумності їх розміру за конкретних обставин справи вважає, що справедливою та реальною сумою, яка підлягає компенсації позивачу на професійну правничу допомогу є 6000,00 грн.
Таким чином, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві, оскільки спірне рішення саме комісії регіонального рівня призвело до виникнення спірних правовідносин.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 132, 134, 139, 143, 241-246, 251,252 КАС України суд -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №9748980/44950392 від 19.10.2023.
3. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Полімер-Труб» податкову накладну №3 від 06.09.2023, датою її подання на реєстрацію.
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер-Труб» судовий збір у розмірі 5368 (п'ять тисяч шістдесят вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.
5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер-Труб» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.