про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі
без проведення судового засідання
25 липня 2025 року м. Київ справа №320/31461/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М. розглянувши в м. Києві позовну заяву Акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк" до Національного банку України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Акціонерне товариство "Міжнародний інвестиційний банк" з позовом до Національного банку України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Спір виник з публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.
Відповідно до частини першої статті 33 КАС України адміністративні справи предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, крім випадку, встановленого частиною четвертою статті 22 цього Кодексу, Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, окружної виборчої комісії (окружної комісії з референдуму), розглядаються і вирішуються в адміністративному суді першої інстанції колегією у складі трьох суддів.
Тобто, зазначена норма є імперативною та передбачає колегіальний розгляд усіх справ, в яких оскаржуються рішення, дії, бездіяльність, зокрема, Національного банку України незалежно від виду провадження - загального чи спрощеного.
Натомість, умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються КАС України (частина п'ята статті 12 КАС України).
Відповідно до частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Частиною четвертою статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Отже, предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна розглядати за правилами спрощеного провадження.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 10.02.2025 у справі №560/9615/24 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 125046381), в якій, зокрема, зазначено таке:
"Скаржник зазначає, що оскільки вона має розглядатися і вирішуватись в адміністративному суді першої інстанції колегією у складі трьох суддів, то вона є будь-якою справою, що відноситься до юрисдикції суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянута колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження.
Скаржник вказує, що з цього достатньо ясно видно, що справи, які розглядаються і вирішується колегіально у складі трьох суддів є будь-якими справам, тільки не справами спрощеного позовного провадження.
Скаржник наголошує, що справи, які розглядаються та вирішуються колегіально у складі трьох суддів першої інстанції не можуть бути такими (справами), які розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження, а судді колегії з трьох суддів, по цій причині, не можуть розглядати справи спрощеного позовного провадження в суді першої інстанції.
...
Верховний Суд відхиляє аргументи скаржника про те, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, визначені статтею 33 КАС України, з огляду на те, що зазначена стаття визначає порядок здійснення адміністративного судочинства колегією суддів, при цьому зазначена норма не визначає форми адміністративного судочинства, а саме в якому провадженні (спрощеному або загальному) буде здійснюватися розгляд справи.
Відповідно до частини першої статті 33 КАС України адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, крім випадку, встановленого частиною четвертою статті 22 цього Кодексу (…), розглядаються і вирішуються в адміністративному суді першої інстанції колегією у складі трьох суддів.
Тобто, зазначена норма є імперативною та передбачає колегіальний розгляд усіх справ, в яких оскаржуються рішення, дії, бездіяльність Кабінету Міністрів України не залежно від виду провадження - загального чи спрощеного.
Натомість, умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються КАС України (частина п'ята статті 12 КАС України)".
З урахуванням цього, Кодекс адміністративного судочинства України не містить заборони на колегіальний розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, за винятком справ, вичерпний перелік яких наведено у частини четвертій статті 12 та частині четвертій статті 257 КАС України.
Оскільки дана справа не віднесена до імперативно визначеного переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, процесуальні перешкоди для колегіального розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження відсутні.
Таким чином, дана справа підлягає розгляду та вирішенню за правилами спрощеного позовного провадження колегією у складі трьох суддів.
Визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, керуючись статтями 12, 33, 171, 243 та 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відкрити провадження в адміністративній справі.
Справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (у порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами колегією суддів.
Запропонувати відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Роз'яснити відповідачу, що відповідно до частин 3, 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
Запропонувати позивачеві протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив.
Запропонувати відповідачам подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.
Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лапій С.М.