про повернення позовної заяви
28 липня 2025 року Київ № 756/1106/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Горобцова Я.В., перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 , ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про звільнення з військової служби за станом здоров'я, визнання неправомірною бездіяльністю та зобов'язання вчинити певні дії,
До Оболонського районного суду м. Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 , в якому позивачі просять суд:
- визнати протиправною бездіяльність службових осіб Міністерства оборони України, щодо не звільнення ОСОБА_2 ;
- зобов?язати вчинити дії:
зобов?язати службових осіб Міністерства Оборони України (військова частина № НОМЕР_1 ) (адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 );
2.1. направити ОСОБА_2 на медичний огляд військово-лікарською комісією;
2.2. забезпечити ОСОБА_2 , проходження повторної військово-лікарської комісії з метою встановлення придатності/непридатності до військової служби;
2.3. забезпечити лікування надання ОСОБА_2 за місцем проживання;
2.3. забезпечити надання ОСОБА_2 , реабілітацію не менш ніж дев?ять місяців;
2.4. звільнити під час реабілітації від проходження військового навчання та військовій служби;
2.5. звільнити ОСОБА_2 за станом здоров?я з військової до служби.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 24.01.2025 справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Міністерства оборони України звільнення з військової служби за станом здоров'я, визнання неправомірною бездіяльністю та зобов'язання вчинити певні дії передано за юрисдикцією до Київського окружного адміністративного суду.
20.03.2025 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 20.03.2025 справа розподілена судді Горобцовій Я.В.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).
Частиною другою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позовна заява є копією, оскільки містить штамп «Згідно з оригіналом» на якому міститься копія підпису ОСОБА_4 , який вказаний в позовній заяві як позивач та правозахисник та підпис ОСОБА_1 , яка вказана як позивач в інтересах ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При цьому на підтвердження повноважень вказаних осіб, до матеріалів позовної заяви додано довіреність від 11.01.2025, яка видана приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - Кобалією І.В., якою ОСОБА_1 уповноважує ОСОБА_3 на представництво її інтересів та її сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З приводу наведеного суд зазначає наступне.
За загальним правилом частини першої статті 55 Кодексу, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Статтею 56 КАС України визначено законних представників.
Так, права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб, які досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати в суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі у таких справах відповідно неповнолітніх осіб, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена.
Крім того, ч. 3 ст. 56 КАС України визначає, що суд з метою захисту прав, свобод та інтересів неповнолітніх осіб, які досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, та які беруть участь у справі, може залучити до участі у справі їхніх законних представників.
У разі відсутності представника у сторони чи третьої особи, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, а також у разі, якщо законний представник цих осіб не має права вести справу в суді з підстав, встановлених законом, суд зупиняє провадження у справі та ініціює перед органами опіки і піклування чи іншими органами, визначеними законом, питання про призначення чи заміну законного представника.
Законний представник самостійно здійснює процесуальні права та обов'язки сторони чи третьої особи, яку він представляє, діючи в її інтересах.
Законні представники можуть доручати ведення справи в суді іншим особам, які відповідно до закону мають право здійснювати представництво в суді.
Якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє, суд може залучити до участі у справі відповідний орган чи особу, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Поряд з цим, частинами першою, другою статті 57 Кодексу передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Слід зазначити, що представництво в суді це процесуальна діяльність представника, яка здійснюється в межах наявних у нього повноважень від імені та в інтересах сторін та інших осіб.
Відповідно до статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи.
Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
Суд, зазначає, відповідно до статті 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів.
Так, в матеріалах справи міститься довіреність від 11.01.2025 року видана приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - Кобалією І.В., якою ОСОБА_1 уповноважує ОСОБА_3 на представництво її інтересів та її сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Суд, звертає, увагу що підписана довіреність ОСОБА_1.
При цьому, матеріали справи не містять ордеру чи доручення ОСОБА_2, який би уповноважував ОСОБА_4 чи ОСОБА_1 на представництва його інтересів в суді, відповідно до чинного законодавства.
Так, представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Крім того, статтею 59 Кодексу (частини п'ята, шоста) встановлено, що відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Із буквального змісту вказаних положень законодавства вбачається, що на підтвердження повноважень представника має бути подано оригінал документа на підтвердження повноважень представника або ж його копія, засвідчена у визначеному законом порядку.
Тобто надані докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд.
Єдиною підставою для підтвердження у представника обсягу повноважень, наданих йому довірителем є належним чином оформлені документи зі спеціальним визначенням кола повноважень, які має здійснювати представник від імені довірителя.
Суд, зауважує, що стаття 57 КАС України регламентує, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. Адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачена чинним законодавством. Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката, щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Повноваження адвоката як представника посвідчуються ордером, який виданий відповідним адвокатським об'єднанням, або договором про надання правової допомоги.
Права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб можуть захищати у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники чи інші особи, визначені законом.
Законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.
Cтаття 59 КАС України визначає, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:
1) довіреністю фізичної або юридичної особи, ордером;
2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Повноваження на ведення справи в суді згідно статті 60 КАС України дає представникові право на вчинення від імені особи, яку він представляє, процесуальних дій, які може вчинити ця особа.
Повноваження представника чинні протягом часу провадження у справі, якщо інший строк не зазначено у довіреності або договорі.
Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
В матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1 року) є недієздатним та його законним представником є ОСОБА_1.
Також, в позовній заяві зазначено, що порушено права ОСОБА_2 , а не права ОСОБА_1 .
Особа може звертатись до суду у разі порушення її прав особисто або через законного представника.
Суд, наголошує, що відповідно до статті 245 Цивільного кодексу України форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.
Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою цієї статті.
Довіреність військовослужбовця або іншої особи, яка перебуває на лікуванні у госпіталі, санаторії та іншому військово-лікувальному закладі, може бути посвідчена начальником цього закладу, його заступником з медичної частини, старшим або черговим лікарем.
Довіреність військовослужбовця, а в пунктах дислокації військової частини, з'єднання, установи, військово-навчального закладу, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, також довіреність працівника, члена його сім'ї і члена сім'ї військовослужбовця може бути посвідчена командиром (начальником) цих частини, з'єднання, установи або закладу.
Отже, позовна заява, яка підписана не повноважною особою позивача, оскільки не виражає особисту волю особи, яка здійснила такий підпис, про намір захисту порушених прав, що є підставою для повернення позовної заяви.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого волевиявлення. Представник повинен демонструвати повагу до суду, доводячи наявність повноважень на представництво.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Оскільки процесуальним законодавством не передбачено інших способів звернення до суду, окрім особистого звернення заявника та підписання заяви уповноваженою особою, то подання заяв через неуповноваженого представника, не відповідає вимогам статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України та не може бути доказом волевиявлення певної особи на підписання документа - суд дійшов висновку, що позовну заяву належить повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Одночасно суд роз'яснює, що повернення судом позовної заяви із зазначених підстав, та надання заявнику права в межах розумних строків, та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до суду з такою заявою, не є обмеженням доступу до суду та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі оскарження дій суб'єкта владних повноважень учасником справи особисто або через представника.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в ухвалах від 27.04.2021 у справі №420/1819/21, від 31.05.2021 у справі №140/16276/20.
Керуючись статтями 44, 45, 55, 59, 169, 243, 246, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративну справу №756/1106/25 прийняти до свого провадження.
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про звільнення з військової служби за станом здоров'я, визнання неправомірною бездіяльністю та зобов'язання вчинити певні дії - повернути.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Я.В. Горобцова