ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без розгляду
"29" липня 2025 р. справа № 300/1232/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитюк Р.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій
ОСОБА_1 , 24.02.2025 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.07.2025 провадження у даній справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі №460/21394/23 (провадження К/990/45865/24).
Ухвалою суду від 10.06.2025 поновлено провадження у даній справі.
Суд ухвалою від 09.07.2025 року залишив без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій. Встановив позивачу п'ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали суду для усунення вказаних недоліків, а саме: зазначити поважні підстави для поновлення строку звернення до суду з даним позовом та роз'яснити, що в разі не усунення недоліків у вище зазначений строк позовна заява буде залишена без розгляду.
Зазначена ухвала отримана позивачем 10.07.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
24.07.2025 до суду через систему "Електронний суд" надійшло клопотання від позивача про прискорення розгляду справи. У даному клопотанні позивач зазначає, що після звільнення з військової служби відповідач не надав йому наручно грошовий атестат та будь-який інший документ, який би вказував на суму виплаченого та належного грошового забезпечення.
Суд розглянувши клопотання про прискорення розгляду справи, зазначає таке.
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язана із захистом Вітчизни. У зв'язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Статтею 2 Закону України “Про оплату праці» передбачено, що до структури заробітної плати віднесено основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Із змісту адміністративного позову слідує, що позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення і виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 з 29.10.2020 по 14.09.2024, а також всіх належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України про Державний бюджет за кожним роком проходження мною служби у військовій частині НОМЕР_2 відповідно; зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплати позивачу, з 29.10.2020 по 14.09.2024, а також всіх інших належний за цей період додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет» за кожним роком проходження мною служби у військовій частині НОМЕР_2 відповідно; визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка виражалася у не нарахуванні та не виплаті позивачу, за період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 з 29.10.2020 по 14.09.2024 індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України “Про індексацію доходів населення», Порядку проведення індексації доходів населення, затвердження постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з визначенням місяця в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року; зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу за період проходження служби у військовій частині НОМЕР_2 з 29.10.2020 по 14.09.2024 індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з визначенням місяця в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року з урахуванням раніше виплачених сум; визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати позивачу середнього заробітку за весь час затримки при звільненні за період з 14.09.2024 по день фактичного розрахунку; зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати позивачу середній заробіток за весь час затримки при звільненні за період з 14.09.2024 по фактичного розрахунку.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що він проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 .
Суд зазначає, що предметом спору в цій справі є порядок обчислення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, із яких позивачу нараховувалося та виплачувалося грошове забезпечення.
Грошове забезпечення виплачувалося позивачу щомісячно, а тому про ймовірне порушення свого права за січень 2020 року позивач повинен був дізнатися при отриманні грошового забезпечення за вказаний місяць.
Далі, позивач був обізнаний кожного місяця (лютий - грудень 2020 року, січень- грудень 2021 року, січень - грудень 2022 року, січень - грудень 2023 року, січень - вересень 2024 року), в якому, на його переконання невірно обчислено розмір посадового окладу та окладу за військовим званням, за кожний попередній місяць окремо.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (надалі також - КЗпП України) у редакції, яка діяла до 18.07.2022 (включно) передбачалося, що "працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.
У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком".
Однак, пунктом 18 частини 1 розділу І Закону України ''Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин'' від 01.07.2022 за №2352-IX (далі також - Закон №2352-IX), який набрав чинності 19.07.2022, назву та частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
"Стаття 233. Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів.
Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Отже, строк звернення до суду із позовом, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Згідно пункту 1 Глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Таким чином, протягом усього цього періоду дії карантину та три місяці після його скасування, позивач мав право в межах строку оскаржити бездіяльність відповідача щодо невиплати в повному розмірі грошового забезпечення за періоди з 29.10.2020 по 14.09.2024.
До суду із цим позовом позивач звернувся 24.02.2025.
Таким чином, із змісту позовної заяви слідує, що позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду із вказаним позовом. При цьому, зазначені представником позивача у заяві про поновлення строку звернення до суду обставини.
Суд вказує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Позивач не надав суду доказів звернення із цим позовом в межах встановленого статтею 233 КЗпП України тримісячного строку звернення до суду.
На підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач не навів та не надав доказів наявності непереборних обставин, які перешкодили йому своєчасно звернутись до суду із заявленими позовними вимогами.
Наведені позивачем вище доводи не свідчать про пропущення ним строку звернення до суду з поважних причин та не можуть бути підставами для висновку про його поновлення за період з січня 2020 року по вересень 2024 року.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Законодавче обмеження строку звернення до суду з позовом, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, зокрема, і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.
Отже позивач, звернувшись до суду 24.02.2025, пропустив встановлений статтею 233 КЗпП України тримісячний строк звернення до суду.
Доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду позивачем не надано, а також не надано доказів проходження лікування з 14.09.2024 по 24.02.2025.
Отже, повідомлені позивачем обставини не доводять поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Частиною третьою статті 123 КАС України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі, і якщо підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Оскільки суд дійшов висновку, що повідомлені позивачем в клопотанні про прискорення розгляду справи обставини не доводять поважності причин пропуску строку звернення до суду, то у задоволенні цього клопотання слід відмовити, а позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 слід залишити без розгляду з мотивів значного пропуску позивачем строку звернення до суду без поважних причин.
Керуючись ст. ст. 169, 241, 243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - залишити без розгляду.
Позивачу та відповідачу ухвалу надіслати через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду у п'ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.
Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.