28 липня 2025 року Справа № 280/3154/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Логістік» (вул. Базова, буд. 9-Б, м. Запоріжжя, 69600)
до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області (03150, місто Київ, вул. Фізкультури, буд. 9, адреса відділу: 69118 м. Запоріжжя, вул. Чубанова, буд. 8)
про визнання протиправною та скасування постанови,
02.04.2025 засобами системи «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Логістік» (далі - позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
скасувати постанову ПШ №091961 від 18.03.2025 року, якою застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки водій ОСОБА_1 не міг мати тахокарти за 09.02.2025 року, оскільки він почав працювати на ТОВ “Фаворит Логістік» лише з 10.02.2025 року, що підтверджується наказом по підприємству № 16-к від 07.02.2025 року. Не дивлячись на зазначене, відповідачем було прийнято постанову про застосування штрафу за відсутність у водія тахокарт за ті дні, коли водій ОСОБА_1 не працював, а відповідно і не міг мати заповнених тахокарт.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» обумовлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення. Під час перевірки встановлено посадовою особою Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Укртрансбезпеки, що відсутня заповнена тахокарта водія за 09.02.2025, чим порушено п. 3.3 Наказу МТЗУ № 385 від 24.06.2010. Відповідач вважає, що доводи позовної заяви не підтверджують порушення в діях контролюючого органу під час проведення рейдової перевірки, а оскаржуваний акт індивідуальної дії є таким, що прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.
Ухвалою суду від 28.04.2025 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та встановлено відповідачу термін для усунення недоліків. Позивачем через канцелярію суду надані документи на виконання ухвали суду, якими були усунуті недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 12.05.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня .отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи, що суддя Запорізького окружного адміністративного суду Конишева О.В. перебувала у відпустці розгляд справи здійснюється першого робочого дня.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
11.02.2025 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Укртрансбезпеки проводилася рейдова перевірка на 83 км +500 м км а/д Н-11.
Відповідно до п. 3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 422 від 20.05.2013 (далі - Порядок № 422), був зупинений транспортний засіб марки ДАФ, номерний знак НОМЕР_1 , напівпричіп марки BENALU, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .
У відповідності до ст. 49 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 4 Порядку № 422, водій транспортного засобу ОСОБА_1 пред'явив для перевірки посадовій особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Укртрансбезпеки:
- свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки ДАФ, номерний знак НОМЕР_1 , серії НОМЕР_3 ; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки BENALU, номерний знак НОМЕР_2 , серії НОМЕР_4 ;
- посвідчення водія НОМЕР_5 ;
- тахокарта за період з 10.02.2025-11.02.2025;
- ТТН № 5816 від 08.02.2025;
- бланк підтвердження діяльності.
Перевіркою встановлено порушення: відсутня заповнена тахокарта водія за 09.02.2025, чим порушено п. 3.3 Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 № 385. Порушено вимог ст. 34, ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» , яке було зафіксоване в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 11.02.2025 №АР064075.
18.03.2025 на підставі акту Відділом державного нагляду (контролю) у Запорізькій області винесено постанову ПШ № 091961 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу.
Позивач, не погоджуючись із вказаною постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-ІІІ).
Частиною чотирнадцятою статті 6 Закону № 2344-ІІІ встановлено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
За змістом частини сімнадцятої статті 6 Закону № 2344-ІІІ рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Статтею 48 Закону № 2344-ІІІ встановлено перелік документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення.
Так, частиною першою - другою статті 48 Закону № 2344-ІІІ визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт встановлена статтею 60 Закону № 2344-ІІІ, абзацом третім частини першої якої встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктами 6.1, 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07 червня 2010 року №340, (далі - Положення № 340) встановлено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами; водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку (додаток 3).
Тахограф - це обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.
Згідно з пунктом 1.3 Положення №340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24 червня 2010 року №385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі - Інструкція № 385), яка визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.
Пунктом 1.3 Інструкції №385 передбачено, що ця Інструкція поширюється на суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
Відповідно до пункту 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв).
Пунктом 3.5 Інструкції № 385 встановлено, що перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії.
Відповідно до пункту 3.6.Інструкції № 385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.
Відтак, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти уповноваженим особам документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. До документів для здійснення внутрішніх перевезень обов'язковими є картка водія у випадку обладнання транспортного засобу тахографом або індивідуальна контрольна книжка водія, завдяки якій здійснюється державний контроль за додержанням водієм режиму праці та відпочинку у випадку відсутності тахографа. Уповноважені особи мають право перевіряти наявність вказаних документу під час здійснення як міжнародних, так і внутрішніх перевезеннях.
З 20 грудня 2010 року набула чинності Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів (ЄУТР), підписаної у Женеві 1 липня 1970 року, в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних днів, а в разі відсутності тахокарт надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.
Отже, водії мають надавати інспектору для контролю реєстраційні заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, у разі обладнання аналоговим тахографом, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
Пунктом 3.3 Інструкції № 385 передбачена можливість альтернативи щодо наявності таких документів: або заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картка водія чи роздруківка даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
Отже, лише у разі відсутності заповненої тахокарти при обладнанні транспортного засобу аналоговим тахографом, або карти водія чи роздруківки даних роботи тахографа при обладнанні транспортного засобу цифровим тахографом, вважається, що водій не виконав вимоги пункту 3.3 Інструкції № 385.
Суд зазначає, що відповідно до п. 3.3. Інструкції № 385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом використовує особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом, тобто коли не керує транспортним засобом то, не використовує.
07.09.2005 року прийнято Закон України № 2819 "Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)", укладеної 01 липня 1970 року в м. Женева.
З 20.12.2010 набула чинності Поправка № 6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів (ЄУТР), підписаної у Женеві 01.07.70 в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних днів, а в разі відсутності тахокарт надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.
Відповідно до пункту 6.4 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджена наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 № 340, у разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності. Однак вказаною нормою передбачене право, а не обов'язок.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що водії зобов'язані надавати інспектору для контролю реєстраційні листки (тахокарти) або бланк підтвердження діяльності за поточний день та попередні 28 календарних днів, тобто всього 29. Тахокарта фіксує відомості про режим праці водія, а бланк підтвердження діяльності містить інформацію про періоди, протягом яких водій не виконував роботу з керування транспортним засобом
Під час перевірки посадовою особою Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Укртрансбезпеки встановлено, що відсутня заповнена тахокарта водія за 09.02.2025, чим порушено п. 3.3 Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 № 385.
Позивач в обґрунтування позовної заяви зазначає, що водій ОСОБА_1 не міг мати тахокарти за 09.02.2025 року, оскільки він почав працювати на ТОВ “Фаворит Логістік» лише з 10.02.2025 року, що підтверджується наказом по підприємству № 16-к від 07.02.2025 року, в якому зазначено, що прийняти ОСОБА_1 водієм автотранспортних засобів з 10.02.2025 року. Під час перевірки водій ОСОБА_1 надав посадовій особі Укртрансбезпеки документи на право власності на автомобіль, товарно транспортну накладну № 5816 від 08.02.2025 року, тахокарти за 10 - 11 лютого 2025 року та бланк підтвердження діяльності в якому було зазначено, що ОСОБА_1 почав роботу на підприємстві з 10.02.2025 року, що відповідає наказу про прийняття на роботу.
Разом з тим, судом встановлено, що в момент проведення рейдової перевірки водій ОСОБА_1 пред'явив для перевірки бланк підтвердження діяльності, в якому зазначено, що ОСОБА_1 почав роботу на підприємстві з 08.02.2025 року.
Суд зазначає, що в Наказі № 16-к від 07.02.2025 про прийняття на роботу ОСОБА_2 відсутня печатка підприємства, інших доказів суду на підтвердження початку роботи водієм саме з 10.02.2025 суду надано не було.
Враховуючи бланк підтвердження діяльності, який водій ОСОБА_1 надав під час проведення рейдової перевірки, суд дійшов висновку, що роботу він почав 08.02.2025.
Крім того, суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що в товарно- транспортній накладні № 5816 від 08.02.2025 року наданої водієм ОСОБА_1 під час перевірки зазначено водієм ОСОБА_3 , суд зазначає наступне.
З товарно- транспортної накладної № 5816 від 08.02.2025 року судом встановлено, що 08.02.2025 року за вказаною накладною ТОВ “Фаворит Логістік» здійснювало перевезення вантажу автомобілем DAF д/н НОМЕР_1 з причепом “Benalu» НОМЕР_6 з пункту навантаження в місті Дніпро по вул. Старочумацька, 9 в пункт розвантаження в місті Південне по вул. Берегова, 13. Товар був отриманий і перевозився водієм ОСОБА_3 , який був зазначений в ТТН № 58816.
Разом з тим, суд зазначає, що зазначена товарна - транспортна накладна підтверджує перевезення лише 08.02.2025, в той час коли у позивача відсутня заповнена тахокарта водія, як і бланк підтвердження діяльності саме за 09.02.2025.
Відсутність перевезень 09.02.2025 позивач мав довести або відсутністю водіїв, або зайнятістю водіїв іншими перевезеннями, їх лікарняними, або належними доказами які б підтвердили початок роботи ОСОБА_1 саме 10.02.2025, так як в документах які були надані водієм під час перевірки та документами які були вже надані до суду, були суперечності в даті початку роботи ОСОБА_1 саме з 08.02.2025, то позивач міг надати суду інші документи які б підтвердили початок роботи саме з 10.02.2025, чого зроблено не було.
Враховуючи вищевикладене , суд приходить до висновку, що на момент проведення рейдової перевірки позивач не забезпечив водія повним комплектом документів, що передбачений законодавством, у зв'язку з чим відповідачем правомірно прийнято оскаржувану постанову.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як наслідок, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, при прийнятті оскаржуваної постанови про застосування до позивача штрафу в розмірі 17000 грн. діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а відтак вказана постанова відповідає критеріям правомірності і підстави для її скасування у суду відсутні. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 КАС України, суд -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Логістік» (вул. Базова, буд. 9-Б, м. Запоріжжя, 69600, код ЄДРПОУ 40463896) до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області (03150, місто Київ, вул. Фізкультури, буд. 9, код ЄДРПОУ 39816845; адреса відділу: 69118 м. Запоріжжя, вул. Чубанова, буд. 8) -відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі 28.07.2025.
Суддя О.В. Конишева