28 липня 2025 року Справа № 280/3881/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом Асоціації «Облагрошляхспецбуд» (69013, м.Запоріжжя, провк. Архангельський, буд. 20 А, код ЄДРПОУ 34717989)
до Запорізької митниці (69041, м.Запоріжжя, вул. Синенка Сергія, буд. 12, код ЄДРПОУ 44005647)
про визнання протиправним та скасування рішення,
14.05.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Асоціації «Облагрошляхспецбуд» (далі - позивач) до Запорізької митниці (далі - відповідач), відповідно до якої позивач просить суд:
визнати протиправними та cкacyвaти рiшення Запорізької митниці про коригування митної вартості товарів № UA112080/2025/000015/1 від 02.04.2025;
зобов'язати Запорізьку митницю повернути надмірно сплачену суму митних платежів - 165 495 (сто шістдесят п'ять тисяч чотириста дев'яносто п'ять) гривень 46 копійок, яка виникла внаслідок винесення рішення Запорізькою митницею про коригування митної вартості товарів № UA112080/2025/000015/1 від 02.04.2025 Асоціації «Облагрошляхспецбуд».
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. Позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв'язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Представник відповідача просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 19.05.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Частиною п'ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін; з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Враховуючи, що суддя Запорізького окружного адміністративного суду Конишева О.В. перебувала у відпустці розгляд справи здійснюється першого робочого дня.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
02.10.2024 між позивачем, Асоціацією «ОБЛАГРОШЛЯХСПЕЦБУД», (Покупець) та Продавцем SHANDONG JNM METALS GROUP INC (Продавець) укладено контракт (зовнішньоекономічний договір) № YYH241002, відповідно до якого Покупець придбав у Продавця гарячекатаний сталевий лист 65 Mn, у кількості, визначеній у ст. 2 Контракту, а саме: 1200/1250*2*3М- 17 тонн - 740 долларів США/тонна; 1200/1250*2,5*3М- 18 тонн - 730 долларів США/тонна; 1200/1500*4*3М- 28 тонн - 730 долларів США/тонна; 1250/1500*5*3М- 30 тонн - 730 долларів США/тонна; 1250/1500*6*3М- 7 тонн - 730 долларів США/тонна; 1250/1500*8*3М- 6 тонн - 730 долларів США/тонна; Всього 106 тонн - 77550 долларів США.
До митного контролю та митного оформлення позивачем надіслано засобами електронного зв'язку митну декларацію (далі - МД) в режимі ІМ 40 АА, якій присвоєно №25UA11208001821U4 на товар:
Товар №1: Плоский прокат виготовлений з нелегованої сталі, гарячекатанний, неплакований, не пофарбований, не лакований та без наявності рельєфного малюнка на поверхні, марки 65 Mn, розмірами (ширина*товщина*довжина): 1250мм * 5,00мм * 3м - 30,3 тн.; 1250мм * 6,00мм *3 м - 7,23 тн.; 1500мм*8,00мм* 3м - 5,994 тн, загальна вага - 43524 тн (графи 31, 35), ціна - 31772,52 USD (графа 42). Застосовується для виготовлення інструменту, наприклад свердлів, фрез, ножів тощо.
Товар №2: Плоский прокат виготовлений з нелегованої сталі, гарячекатаний, неплакований, не пофарбований, не лакований та без наявності рельєфного малюнка на поверхні, марки 65 Mn, розмірами (ширина*товщина*довжина): 1250мм* 2,00мм * 3м - 17,04 тн.; 1250мм *2,50мм * 3м - 17,914 тн. (графа 31), загальна вага - 34954 (графи 38), ціна - 25686,82 USD (графа 42). Застосовується для виготовлення інструменту, наприклад свердлів, фрез, ножів тощо.
Товар №3: Плоский прокат виготовлений з нелегованої сталі, гарячекатанний, неплакований, не пофарбований, не лакований та без наявності рельєфного малюнка на поверхні, марки 65 Mn, розмірами (ширина*товщина*довжина): 1500мм * 4,00мм * 3м - 27,380 тн; 1500мм * 4,00мм * 3м - 3,148 тн (графа 31), загальна вага - 30528 (графа 31,35), ціна - 22285,44 USD (графа 42). Застосовується для виготовлення інструменту, наприклад свердлів, фрез, ножів тощо.
Визначення митної вартості товару було здійснено позивачем за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
До митного оформлення вказаного товару до митниці разом з ЕМД позивачем було надіслано скановані копії документів, що зазначені в графі 44 ЕМД, а саме: сертифікат якості від 21.11.2024 № B02409080158; пакувальний лист від 21.11.2024 № O/YYH241002 з контейнерним листом від 21.11.2024 №O/YYH241002; проформа-інвойс від 02.10.2024 № O/YYH241002; комерційний інвойс від 04.11.2024 № O/YYH241002; інвойс 21.11.2024 № O/YYH241002; коносамент (Bill of lading) від 30.11.2024 № BW24110586; залізничні накладні УМВС від 11.03.2025 № 31515292, 31515293, 31515338, 31515326; автотранспортні накладні (CMR) від 21.03.2025 № 887672, 887675, 887676, 887677; сертифікат про походження товару від 27.11.2024 № 24C482000305/50049; банківські платіжні документи Swift від 11.10.2024 № CP24101101100S та від 07.11.2024 № CP24110701100D; рахунок від 24.02.2025 № 234 про надання транспортно-експедиційних послуг; рахунок передплатний від 20.02.2025 № А011692 та № А011692-1 про надання транспортно-експедиційних послуг; прайс-лист від 21.11.2024 № O/YYH241002; контракт від 02.10.2024 № YYH241002; договір про надання транспортно-експедиторських послуг від 23.08.2023 № 294-ЮГЛ; договір транспортного експедирування від 03.07.2022 № 18072022; технічна довідка від 12.03.2025 №120325-1; заявка від 15.01.2025 № 2; копія митної декларації країни відправлення від 24.11.2024 № 021720240000304177.
Згідно Договору транспортного експедирування № 18072022 від 03.07.2022 укладений між ТОВ «ЮСФ ЛОГІСТІКС» (Експедитор) та Асоціацією «ОБЛАГРОШЛЯХСПЕЦБУД» (Клієнт) та рахунку на оплату № 234 від 24.02.2025, експедитор надав клієнту послуги з фрахту Ксінганг, Китай - Гданськ, Польща, вартістю 390 963,84 грн. (ціна за 4 контейнери). Сплата вказаного платежу підтверджується платіжним дорученням № 4651 від 25.02.2025.
Згідно рахунку А011692-1 від 20.02.2025, позивач сплатив ТОВ «Юнайтед Глобал Лоджистік» за перевезення вантажу:
- компенсація вартості міжнародного залізничного перевезення вантажу за маршрутом Гданськ-Мостиська - 107 719,24 гривень;
- компенсація вартості організації доставки залізничним транспортом за маршрутом Гданськ-Мостиська - 75 139,36 гривень;
- послуги з митного оформлення - 3 500,00 гривень, а також інших послуг пов'язаних з компенсацією вартості доставки товару по території України.
Сплата вказаного рахунку підтверджується платіжним дорученням №4692 від 20.0З.2025.
Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, товариству від митниці було направлено електронне повідомлення, наступного змісту:
«За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень ст. 337 МКУ, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (ч. 3 ст. 53 МКУ), а саме.
1. В наданому до митного оформлення інвойсі від 21.11.2024 №O/YYH241002, рахунку- проформі від 02.10.2024 № O/YYH241002, рахунку-проформі від 04.11.2024 № O/YYH241002 відсутнє посилання на номер зовнішньоекономічного договору, що не дозволяє однозначно віднести ці документи до даної поставки товарів. Також зазначений у п.3 рахунку-проформі від 02.10.2024 № O/YYH241002 час відвантаження («відвантаження: через 40 днів з дати отримання інвойсу») відрізняється від інформації п.4 зовнішньоекономічного договору від 02.10.2024 №YYH241002 (час відвантаження протягом 30 днів після отримання 30 % передплати).
2. Порт відвантаження, зазначений у коносаменті від 30.11.2024 № BW24110586 (HINGANG, CHINA) не відповідає порту, що зазначено у копії митній декларації країни відправлення від 24.11.2024 021720240000304177 (Тяньцдзинь).
3. Відповідно до п.2.1.4 та п.2.4.2 договору транспортного експедирування № 18072022 від 03.07.2022 Асоціація «Облагрошляхспецбуд» зобов'язана надати ТОВ «ЮСФ ЛОГІСТІК» заявку на надання транспортно-експедиторських послуг, але до митного оформлення вищезазначений документ не надано. Також згідно пункту 3.5 цього договору послуги експедитора, а також витрати й інші платежі, здійснені експедитором в інтересах клієнта й пов'язані з виконанням цього договору, оплачуються клієнтом на умовах 100% передоплати на підставі виставленого експедитором рахунку з моменту отримання рахунку електронною поштою. Рахунок виставлений 24.02.2025, однак платіжні документи до митного оформлення не надавалися.
4. Відповідно до коносаменту від 30.11.2024 № BW24110586 товар доставлено з порту HINGANG (CHINA) до порту Гданськ (Польща). Відповідно до наданих до оформлення залізничних накладних від 11.03.2025 №№ 31515292, 31515293, 31515338 залізничне перевезення здійснювалось від м. Глівіце (Польща) до ст. Самар-Дніпровський УЗ, а отримувачем вказано ТОВ «НЬЮНІТ», однак неможливо встановити за якими договірними відносинами дана компанія пов'язана з покупцем. При цьому у заявці до ТОВ «ЮНАЙТЕД ГЛОБАЛ ЛОДЖИСТІК» від 15.01.2025 № 2 вказано маршрут прямування Гданськ-Запоріжжя. Відповідно до вимог ст. 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів є серед інших є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Але всупереч вимогам ст. 53 МКУ транспортні документи по маршруту Гданськ - Глівіце до митного оформлення не надано.
5. У заявці на перевезення від 15.01.2025 № 2 в перелік послуг, що входять у комплекс транспортно-експедиційних послуг, зокрема включені вивантаження контейнера з судна в порту Гданськ, внутрішньопортове експедирування, включаючи витрати по інфраструктурі порту, оформлення транзитної декларації Т1 по території ЄС. Вищезазначені послуги не вказані у рахунку-фактурі на транспортно- експедиційні послуги від 20.02.2025№ A011692-1, вказано лише компенсація вартості залізничного перевезення за маршрутом Гданськ-Мостицька та організація доставки залізничним транспортом, які у заявці вказані окремими послугами (оплата залізничного тарифу, доставка транспортом згідно маршруту). Крім того у заявці вказано, що у ставку не входять демередж, депозит та інші додаткові послуги, однак по наданим до митного оформлення транспортних товаросупровідних документах (коносамент, залізничні накладні) не вказані дата прибуття морського судна в порт, дата вивантаження контейнерів з судна та відправлення по маршруту Гданськ- Запоріжжя, тому також є ризик не включення таких додаткових витрат до митної вартості товару.
6. Відповідно до п.4 зовнішньоекономічного договору від 02.10.2024 № YYH241002 час відвантаження - протягом 30 днів після отримання 30 % передплати. Згідно платіжного доручення № CP24101101100S передплату у розмірі 30 % здійснено 11.10.2024, але відповідно до наданого до оформлення коносамента № BW24110586 відвантаження здійснено 30.11.2024 (тобто строки відвантаження порушено).
7. У заявці на перевезення від 15.01.2025 № 2 зазначено «умови оплати - 50% після перетину кордону, 50% на день прибуття контейнерів на Термінал Запоріжжя». Ватаж перетнув кордон 12.03.2025, на термінал прибув 19.03.2025, але платіжні документи про оплату транспортно-експедиційних послуг до митного оформлення не надано.
8. Дати підписання договору (02.10.2024) та рахунків на передплату (04.11.2024) передують даті складання наданого до митного оформлення прайс-листа (21.11.2024). При цьому у рахунку -проформі від 04.11.2024 №O/YYH241002 зазначено, що термін дії ціни - 1 день.
Враховуючи зазначене, надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об'єктивних відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 58 МКУ визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до Статті 17 Угоди про застосування VII статті ГАТТ «Ніщо в цій Угоді не повинно тлумачитися так, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митного оцінювання».
Згідно з положенням п. 2 ч. 2 ст. 55 МКУ, у відповідності до заходів передбачених Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом ДМСУ від 01.07.2021 № 476, проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару та виявлено, що заявлений рівень митної вартості товару нижчий, ніж вартості та їх рівні по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі «імпорт» в максимально наближені терміни.
У зв'язку з цим, згідно вимог ч. 3 ст. 53 МКУ протягом 10 календарних днів декларанта зобов'язано надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме:
виписку з бухгалтерської документації;
каталоги, специфікації виробника товару;
висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація про вартість товару або сировини.
Також, враховуючи норми ч. 6 ст. 53 МКУ брокеру запропоновано за власним бажанням подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів».
Позивачем 02.04.2025 засобами електронного зв'язку додатково надіслано: платіжні інструкції від 24.02.2025 № 4646, від 20.03.2025 № 4691, від 20.03.2025 № 4692; лист без дати б/н (без перекладу).
Також, в надісланому 02.04.2025 повідомленні до митниці зазначено: «Інші додаткові документи протягом строку визначеного ст. 53 МКУ надаватись не будуть.», проставлено ПІБ, підпис брокера, дату, що підтверджується матеріалами справи.
За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів посадовою особою митниці було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 02.04.2025 року № UA112080/2025/000015/1 із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості № 2ґ (резервного) у відповідності з вимогами ст. 64 МКУ.
У митному оформленні ЕМД від 31.03.2025 № 25UA112080001732U0 відмовлено, складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA112080/2025/000076.
Оформлення вищезазначеного товару було здійснено та випущеного у вільний обіг за ЕМД від 03.04.2025 № 25UA112080001821U4 шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до ч. 7 ст. 55 та розділу Х МКУ, що підтверджується матеріалами справи. Строк дії забезпечення сплати митних платежів ще не скінчився, що підтверджується зазначеною ЕМД. Згідно оформленої ЕМД визначено термін дії забезпечення сплати митних платежів - 02.07.2025 (строк 90 календарних днів з дня випуску).
Не погоджуючись з рішенням митного органу щодо коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд враховує наступне.
Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Як зазначено у ч.1 ст.55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ч.2 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 Митного кодексу України).
Згідно з ч.3 ст.58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
У ч.1 ст.57 Митного кодексу України зазначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: (…) в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; (…) 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.
За результатами роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадова особа здійснює заходи, передбачені статтею 54 МК України.
Відповідно до статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна базуватись на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається податками, чи аналогічного товару, і не повинна базуватись на вартості товару вітчизняного походження або на довільних чи фіктивних оцінках.
Згідно з частиною 4 статті 337 МК України, контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Єдиний підхід до здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками встановлено Порядком здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2015 р. за № 1021/27466, із змінами (далі - Порядок №684).
За результатами оцінки ризику у конкретному випадку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, в тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками, що здійснюється відповідно до статті 337 МК України, митні органи обирають форми та обсяг митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування інструментів з управління ризиками.
Суд звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п'ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.
Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.
Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19).
Суд вважає безпідставними зауваження митного органу щодо відсутності посилання на зовнішньоекономічний договір в наданому до митного оформлення інвойсі від 21.11.2024 № О/YYH241002, рахунку-проформі від 02.10.2024 № О/YYH241002 та рахунку-проформі від 04.11.2024 № О/YYH241002, оскільки найменування товарів, його характеристики та кількість повністю узгоджується у всіх зазначених документах тобто є ідентичними, а тому відсутність посилання на номер договору не є обґрунтованою підставою для винесення рішення про коригування митної вартості товарів.
Крім того, як у рахунку-проформі від 02.10.2024 № О/YYH241002 час відвантаження («відвантаження: через 50 днів з дати отримання інвойсу»), так і в інформації п.4 зовнішньоекономічного договору від 02.10.2024 № YYH241002 зазначено - «час відвантаження протягом 50 днів після отримання 30% передплати», у зв'язку з чим зауваження відповідача також є необґрунтованим.
Суд також вважає необґрунтованими зауваження митниці щодо не відповідності порту відвантаження, зазначеного у коносаменті від 30.11.2024 №BW24110586 (XINGANG, CHINA) з портом, що зазначено у копії митної декларації країни відправлення від 24.11.2024 021720240000304177 (Тяньцдзинь), оскільки позивачем було надано відповідачу лист продавця від 01.04.2025, відповідно до якого порт ХINGANG та Tianjin (Тяньцдзинь) є єдиним портом відправлення, який має 2 назви.
Крім того, згідно інформації, яка міститься на сторінці https://www.vesselfinder.com/ru/ports/CNTXG002, назва Порту відправлення має назву Tianjin (Тяньцдзинь) Xingang, China (CNTXG).
Щодо зауваження митниці, що відповідно до п.2.1.4 та п.2.4.2 договору транспортного експедирування № 18072022 від 03.07.2022 АСОЦІАЦІЯ "ОБЛАГРОШЛЯХСПЕЦБУД" зобов'язана надати TOB «ЮСФ ЛОГІСТИКС» заявку на надання транспортно-експедиторських послуг, але до митного оформлення вищезазначений документ не надано. Також згідно пункту 3.5 цього договору послуги експедитора, а також витрати й інші платежі, здійснені експедитором в інтересах клієнта й пов'язані з виконанням цього договору, оплачуються клієнтом на умовах 100% передоплати на підставі виставленого експедитором рахунку з моменту отримання рахунку електронною поштою. Рахунок виставлений 24.02.2025, однак платіжні документи до митного оформлення не надавалися.
Судом встановлено, що позивачем було надано до митного оформлення платіжну інструкцію від 25.02.2025 № 4651 на суму 390 963,84 грн, що є оплатою рахунку від 24.02.2025 ТОВ «ЮСФ Логістикс» за фрахт Ксінганг, Китай - Гданськ, Польща, тобто умови пункту 3.5 Договору транспортного експедирування №18072022 від 03.07.2022 виконані, а також витрати й інші платежі, здійснені експедитором в інтересах клієнта й пов'язані з виконанням цього договору оплачені клієнтом на умовах 100% передоплати на підставі виставленого експедитором рахунку з моменту отримання рахунку електронною поштою.
Щодо зауваження митниці, що відповідно до коносаменту від 30.11.2024 № BW24110586 товар доставлено з порту HINGANG (CHINА) до порту Гданськ (Польща). Відповідно до наданих до оформлення залізничних накладних від 11.03.2025 №№ 31515292, 31515293, 31515338 залізничне перевезення здійснювалось від м.Глівіце (Польща) до ст. Самар-Дніпровський УЗ, а отримувачем вказано TOB «НЬЮНІТ», однак неможливо встановити за якими договірними відносинами дана компанія пов'язана з покупцем. При цьому у заявці до TOB «ЮНАЙТЕД ГЛОБАЛ ЛОДЖИСТІК» від 15.01.2025 №2 вказано маршрут прямування Гданськ- Запоріжжя. Відповідно до вимог ст. 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів є серед інших є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Але всупереч вимогам ст. 53 МКУ транспортні документи по маршруту Гданськ - Глівіце до митного оформлення не надано.
Судом встановлено, що договірні відносини між ТОВ «ЮНАЙТЕД ГЛОБАЛ ЛОДЖИСТІК» та ТОВ «НЬЮНІТ» є конфіденційною інформацією та містять комерційну таємницю. Оплата за транспортування товару з порту HINGANG (CHINA) до порту Гданськ (Польща), а також його доставка за маршрутом Гданськ-Мостиська залізничним транспортом сплачені за рахунком №А011692-1 від 20.02.2025, що підтверджується платіжною інструкцією від 20.03.2025 №4692. У зв'язку з чим, суд вважає, що вимоги відповідача щодо надання транспортних документів по маршруту Гданськ-Глівіце є необґрунтованими та не впливають на митну вартість товару.
Щодо зауваження митниці, що у заявці на перевезення від 15.01.2025 № 2 у перелік послуг, що входять у комплекс транспортно-експедиційних послуг, зокрема включені вивантаження контейнера з судна в порту Гданськ, внутрішньопортове експедирування, включаючи витрати по інфраструктурі порту, оформлення транзитної декларації ТІ по території ЄС. Вищезазначені послуги не вказані у рахунку-фактурі на транспортно-експедиційні послуги від 20.02.2025№ А011692-1, вказано лише компенсація вартості залізничного перевезення за маршрутом Гданськ- Мостицька та організація доставки залізничним транспортом, які у заявці вказані окремими послугами (оплата залізничного тарифу, доставка транспортом згідно маршруту). Крім того у заявці вказано, що у ставку не входять демередж, депозит та інші додаткові послуги, однак по наданим до митного оформлення транспортних товаросупровідних документах (коносамент, залізничні накладні) не вказані дата прибуття морського судна в порт, дата вивантаження контейнерів з судна та відправлення по маршруту Гданськ-Запоріжжя, тому також є ризик не включення таких додаткових витрат до митної вартості товару.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем не було понесено додаткових витрат на митне оформлення, а саме таких як демередж, депозит та інші додаткові витрати, а тому на митне оформлення не було надано документів, що підтверджують ці додаткові витрати. Посилання відповідача про «ризик» не включення таких додаткових витрат не підтверджується відповідними доказами.
Щодо зауваження митниці, що відповідно до п.4 зовнішньоекономічного договору від 02.10.2024 № YYH241002 час відвантаження - протягом 30 днів після отримання 30 % передплати. Згідно платіжного доручення № СР24101101100S передплату у розмірі 30 % здійснено 11.10.2024, але відповідно до наданого до оформлення коносамента № BW24110586 відвантаження здійснено 30.11.2024 (тобто строки відвантаження порушено).
Згідно зовнішньоекономічного договору від 02.10.2024 № YYH241002, а саме ст.4 час відвантаження: протягом 50 днів після отримання 30% передоплати. У зв'язку з викладеним, порушення строку відвантаження відсутні. Крім того, митним органом не зазначено, як саме дата відвантаження товару впливає/вплинула на рішення про коригування митної вартості.
Також, відповідач зазначає, що у заявці на перевезення від 15.01.2025 № 2 зазначено «умови оплати - 50% після перетину кордону, 50% на день прибуття контейнерів на Термінал Запоріжжя». Вантаж перетнув кордон 12.03.2025, на термінал прибув 19.03.2025, але платіжні документи про оплату транспортно-експедиційних послуг до митного оформлення не надано. Суд зазначає, що позивачем 02.04.2025 було надано платіжні доручення №4646 від 24.02.2025, № 4692 від 20.03.2025, № 4691 від 20.03.2025, які підтверджують оплату транспортно-експедиційних послуг до митного оформлення.
Відповідач також зазначає, що до митного оформлення було надано договір з датою підписання - 02.10.2024 та рахунки на передплату від 04.11.2024, які передують даті складання наданого до митного оформлення прайс-листа (21.11.2024). У зв'язку з чим, відповідач вважає, що надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об'єктивних відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відмінностей щодо ціни, що була фактично сплачена.
Позивач в позовній заяві зазначає, що відповідачу помилково було надано зазначені вище прайс-лист від 21.11.2024 та рахунок на передплату від 04.11.2024. Проте, судом встановлено, що у ст.ст.1,2 зовнішньоекономічного договору від 02.10.2024 № YYH241002 зазначено назву товару та його характеристики, а також маркування упаковки, відвантаження, кількість, ціна FOB, сума тощо, що відповідає інформації про товар, який зазначено у митній декларації №25UA11208001821U4.
Суд вважає за необхідне зазначити, що комерційна пропозиція не може вважатися первинним документом і є лише способом для продавця запропонувати свій товар, до якого чинне законодавство не встановлює вимог щодо форми та змісту. Наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, терміну дії та зазначення конкретного адресата, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів. Таким чином, висновки митниці відносно прайс-листа не є підставою для витребування додаткових документів або неврахування їх, як документів, підтверджуючих вартість товару.
Таким чином, позивачем під час митного оформлення надано усі визначені статтею 53 Митного кодексу України документи, перелік яких є вичерпним, що підтверджують заявлену ним митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Отже, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Тому суд доходить висновку, що позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.
Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.
З наведеного вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв'язку із чим дійшов висновку, що оскаржуване рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є таким, що підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Водночас не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання Запорізьку митницю повернути надмірно сплачену суму митних платежів - 165 495 (сто шістдесят п'ять тисяч чотириста дев'яносто п'ять) гривень 46 копійок, яка виникла внаслідок винесення рішення Запорізькою митницею про коригування митної вартості товарів № UA112080/2025/000015/1 від 02.04.2025 Асоціації «Облагрошляхспецбуд», оскільки надміру сплачені платежі повертаються з державного бюджету в окремому порядку і позивачем не доведено, що відповідний порядок ним дотримано.
Відтак, в межах даної справи така вимога є передчасною, а тому позов підлягає частковому задоволенню.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі, суд зазначає наступне.
Частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі “Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі “Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі “Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі “Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Судом встановлено, що 23.11.2023 року між Адвокатом Сухоруковою Надією Миколаївною, яка діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЗП 002937 (надалі - «Адвокат»), з однієї сторони, та Асоціація «Облагрошляхспецбуд», код ЄДРПОУ 34717989, в особі керівника Сухорукова Микола Віталійовтча, діючого на підставі Статуту (надалі іменується «Клієнт»), з іншої сторони, укладений Договір № б/н про надання правової допомоги.
Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. Договору, предметом договору є здійснення Адвокатом представництва та надання інших видів правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені договором.
Адвокат зобов'язується здійснювати представництво та надання інших видів правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені договором, а Клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 4.2 Договору встановлено, що клієнт оплачує Адвокату гонорар після підписання сторонами акта наданих послуг (виконаних робіт) шляхом перерахування вказаної в ньому суми на банківський рахунок Адвоката, або у готівковій формі зазначивши про це у Акті наданих послуг.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05.07.2012 (далі - Закон) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону, видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до Договору про надання правничої допомоги, вартість складання позовної заяви складає 6 000,00 (шість тисяч) гривень.
Сторони 23.05.2025 підписали Детальний опис робіт (наданих послуг) та акт приймання-передачі наданих послуг.
Відповідно до зазначеного акту, адвокатом Сухоруковою Н.М. були виконані роботи (надані послуги) - складанню та поданню позовної заяви по справі 280/3881/25 від 14.05.2025. Вартість робіт складає 6 000,00 грн.
На підстави акту приймання передачі наданих послуг від 23.05.2025, позивачем були сплачені виконані роботи (надані послуги) по складанню та поданню позовної заяви по справі 280/3881/25 від 14.05.2025, що підтверджується платіжним дорученням № 4836 від 28.05.2025 на суму 6 000,00 грн.
Cуд зауважує, що згідно позиції ВС від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, розмір відшкодування судових витрат дійсно повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціну позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Тож, перевіривши зміст наведених документів, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню позивачу за період розгляду справи у суді першої інстанції у співмірності до наданих послуг становить 6000,00 грн.
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 77, 139, 241-245 КАС України, суд,
Позов Асоціації «Облагрошляхспецбуд» (69013, м.Запоріжжя, провк. Архангельський, буд. 20 А, код ЄДРПОУ 34717989) до Запорізької митниці (69041, м.Запоріжжя, вул. Синенка Сергія, буд. 12, код ЄДРПОУ 44005647)- задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці про коригування митної вартості товарів № UA112080/2025/000015/1 від 02.04.2025.
В іншій частині позовних вимог-відмовити.
Стягнути на користь Асоціації «Облагрошляхспецбуд» (69013, м.Запоріжжя, провк. Архангельський, буд. 20 А, код ЄДРПОУ 34717989) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) та витрати на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн (шість тисяч гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці (69041, м.Запоріжжя, вул. Синенка Сергія, буд. 12, код ЄДРПОУ 44005647).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі та підписано 28.07.2025.
Суддя О.В. Конишева