28 липня 2025 року Справа № 280/4404/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Запорізькій області
про визнання безнадійним податкового боргу та зобов'язання вчинити певні дії,
І. Зміст і підстави позовних вимог.
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
1) зобов'язати відповідача визнати безнадійним податковим боргом податкові зобов'язання померлого ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) за податковими повідомленнями-рішеннями «Ш» №0000000006 у розмірі 1 079 232,24 грн та №0000000005 від 22.11.2019 у розмірі 339 781,29 грн на загальну суму 1419013,53 грн;
2) зобов'язати відповідача списати безнадійний податковий борг померлого ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на загальну суму 1419013,53 грн.
Позовна заява та додатки до неї сформовані в підсистемі «Електронний суд» та подані у формі електронного документа представником позивача адвокатом Безухом А.М., який діє на підставі ордеру серії АР №1216295 від 10.05.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем померлого ОСОБА_2 , щодо якого були винесені податкові повідомлення-рішення, які надійшли на адресу останнього після смерті. Позивач прийняв спадщину, зокрема, у частині права оренди земельних ділянок, стосовно яких виник податковий борг. Відтак існують податкові зобов'язання по відповідним податковим повідомленням-рішенням, які рахуються на особовому рахунку померлого і не переведені на рахунок позивача - спадкоємця. На підставі пп. 101.2.3 п.101.2 ст.101 ПК України позивач звернувся до відповідача із пропозицією визнати податкові зобов'язання померлого ОСОБА_2 безнадійним податковим боргом та списати у встановленому законодавством порядку, проте відповіді отримано не було. Просить задовольнити позовні вимоги.
ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.
17.06.2025 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті платника податків ОСОБА_2 (батька), тому відповідно до приписів п.99.1 ст.99 ПКУ податковий борг фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 є податковим боргом його спадкоємця ОСОБА_1 . Судовими рішеннями по справі №280/4339/20 у задоволені позовної заяви про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено, а тому вони є узгодженими, а ОСОБА_1 є належним відповідачем, оскільки він прийняв спадщину і грошові зобов'язання та/або податковий борг спадкодавця ОСОБА_2 стали грошовими зобов'язаннями та/або податковим боргом спадкоємця, в даному випадку ОСОБА_1 . У зв'язку з несплатою податкового боргу у добровільному порядку, ГУ ДПС у Запорізькій області звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 коштів за податковим боргом в сумі 1 419 013,53 грн, що є предметом спору у справі №280/10814/21 (на даний час розгляд триває). Вказує про відсутність підстав у Головного управління ДПС у Запорізькій області для визнання податкового боргу ОСОБА_2 (спадкоємцем якого є ОСОБА_1 ) безнадійним та списання його відповідно до ст.101 ПК України. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
08.07.2025 судом отримано додаткові пояснення відповідача, до яких представник податкової долучає ІКП Кравчуна Степана Івановича та Кравчуна Олексія Степановича. Додатково зазначає, що за даними ІКС «Податковий блок» в ІКП Кравчуна Степана Івановича (РНОКПП НОМЕР_1 ) станом на 07.07.2025 обліковується податковий борг по орендній платі з фізичних осіб в сумі 1 419 013,53 грн, який виник 18.01.2020 за результатами контрольно-перевірочних заходів згідно акту перевірки від 22.11.2019 № 000023/08-01-58-02/1324805979. Враховуючи набуття ОСОБА_3 права на отримання майна свого батька - спадкодавця, борг останнього є податковим боргом позивача.
14.07.2025 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача зазначає, що мало місце донарахування податкових зобов'язань, та винесення податкових повідомлень-рішень, які в подальшому не були узгоджені належним чином по причині смерті платника податків в період, відведений законодавством для узгодження податкового зобов'язання. Відповідно податковий борг по відповідним зобов'язанням не виник. Також повідомляє про намір подати до суду окремий позов про визнання незаконними дії відповідача по веденню особового рахунку померлого ОСОБА_2 та зобов'язання відповідача закрити особовий рахунок померлого ОСОБА_2 .
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 03.06.2025 суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін; зобов'язав ОСОБА_1 протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали надати до суду письмові пояснення з підтверджуючими доказами щодо вимог, які висуваються органом податкової служби до ОСОБА_1 як спадкоємця по податковому боргу за податковими повідомленнями-рішеннями «Ш» №0000000006 у розмірі 1 079 232,24 грн та №0000000005 від 22.11.2019 у розмірі 339 781,29 грн на загальну суму 1419013,53 грн з урахуванням тверджень представника позивача про непереведення на рахунок позивача таких податкових зобов'язань.
Ухвалою від 27.06.2025 суд задовольнив клопотання ОСОБА_1 та представника позивача адвоката Безуха Андрія Миколайовича та витребував від Головного управління ДПС у Запорізькій області: виписки з особового рахунку померлого ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про стан заборгованості перед бюджетом; виписки з особового рахунку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) про стан заборгованості, наявності відомостей щодо переведення податкового боргу ОСОБА_2 .
Ухвалою від 28.07.2025 суд відмовив у задоволенні клопотання представника позивача адвоката Безуха Андрія Миколайовича про зупинення провадження у справі №280/4404/25.
IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
22.11.2019 контролюючим органом проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку з фізичних осіб платника податку ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ), за результатами якої складений акт №000023/08-01-58-02/1324805979 від 22.11.2019, в якому встановлено порушення термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку з фізичних осіб, визначений п. 287.5 ст. 287 Податкового кодексу України.
На підставі зазначеного акту перевірки 22.11.2019 прийнято податкові повідомлення-рішення №0000000006 щодо визначення суми грошового зобов'язання з несвоєчасної сплати орендної плати фізичних осіб у розмірі 1 079 232,24 грн та №0000000005 щодо визначення суми грошового зобов'язання з несвоєчасної сплати орендної плати фізичних осіб у розмірі 339 781,29 грн.
Акт перевірки та податкові повідомленнями-рішеннями направлено поштовим зв'язком за місцем проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , які надійшли за адресою 03.12.2019.
12.12.2019 контролюючий орган повідомлено про смерть ОСОБА_2 з наданням копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 . Також, повідомлено, що 25.11.2019 за місцем проживання померлого відкрито справу про спадщину, а спадкоємці перебувають у стадії подання заяви про прийняття спадщини.
Наведені обставини встановлені судами першої та апеляційної інстанцій і викладені у постанові Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 280/4339/20, та на підставі частини четвертої статті 78 КАС України не підлягають доказуванню в даній справі.
08.06.2020 ОСОБА_1 на підставі статті 1261 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України) набув право на отримання майна свого батька - спадкодавця ОСОБА_2 . 12.06.2020 ОСОБА_1 надіслано до Головного управління ДПС у Запорізькій області листа, в якому повідомлено про отримання Свідоцтва про право на спадщину від спадкодавця ОСОБА_2 .
01.07.2020 ОСОБА_1 оскаржив податкові повідомлення-рішення від 22.11.2019 №0000000006 та №0000000005 у судовому порядку (предмет розгляду у справі № 280/4339/20).
Відповідачем податковий борг у добровільному порядку не сплачений, що стало підставою для звернення Головного управління ДПС у Запорізькій області до суду з позовом про стягнення податкового боргу по орендній платі з фізичних осіб у розмірі 1419013,53 грн.
Зазначені обставини встановлені судами першої та апеляційної інстанцій і викладені у постанові Верховного Суду від 29.05.2024 у справі № 280/10814/21, та з урахуванням частини четвертої статті 78 КАС України не підлягають доказуванню в даній справі.
12.05.2025 ОСОБА_1 звернувся і заявою до ГУ ДПС у Запорізькій області про визнання податкових зобов'язань померлого ОСОБА_2 безнадійним податковим боргом та списання у встановленому законодавством порядку згідно з пп.101.2.3 п.101.2 ст.101 та п.102.4 ст.102 ПК України.
Відповіді отримано не було, у матеріалах справи відсутня.
На думку позивача, наявні підстави для визнання безнадійним податковим боргом податкові зобов'язання померлого ОСОБА_2 за податковими повідомленнями-рішеннями від 22.11.2019 №0000000006 та №0000000005, через що такий борг підлягає списанню, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відтак суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (по тексту - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
За приписами підпункту 19-1.1.24 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють такі функції, зокрема: здійснюють розстрочення, відстрочення та реструктуризацію грошових зобов'язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, а також списання безнадійного податкового боргу.
Контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством (підпункт 20.1.29 пункту 20.1 статті 20 ПК України).
Підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:
а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;
б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;
в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;
ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);
д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв'язку з його ліквідацією;
е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;
є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;
ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;
з) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією;
и) заборгованість фізичної особи, яка залишилася непогашеною перед іпотекодержателем після здійснення згідно із статтею 36 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, якщо законом або договором передбачено, що після завершення такого позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником - фізичною особою основного зобов'язання є недійсними;
і) заборгованість особи за договором про споживчий кредит або іншим договором, анульована згідно з пунктами 12 і 16 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».
До безнадійної заборгованості банків та небанківських фінансових установ може бути віднесена сума боргу за фінансовим кредитом, у тому числі сума основної заборгованості та/або сума нарахованих доходів, за яким прострочення погашення суми боргу (його частини) становить понад 360 днів, крім боргу за фінансовими кредитами осіб: пов'язаних з таким кредитором; які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах; які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, та період між датою звільнення таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки.
Списання безнадійного податкового боргу врегульовано статтею 101 ПК України.
Згідно з пунктом 101.1 статті 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
Позивач вважає, що наявні підстави для визнання безнадійним податковим боргом податкові зобов'язання померлого ОСОБА_2 за податковими повідомленнями-рішеннями від 22.11.2019 №0000000006 та №0000000005 на підставі підпункту 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України.
Так, згідно з підпунктом 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 ПК України під терміном «безнадійний» розуміється податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 вказаного Кодексу.
Пунктом 102.4 статті 102 ПК України встановлено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 вказаного Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
У пункті 101.5 статті 101 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу.
Відповідно до положень Податкового кодексу України встановлено граничний строк для визначення контролюючим органом розміру податкового боргу, який «починається за наслідком прийняття рішення податкового органу або самостійного декларування боржником податкових зобов'язань, та не може перевищувати 1095 календарних днів з моменту самостійного декларування податкових зобов'язань або прийняття відповідного рішення про нарахування податкового боргу контролюючим органом, по закінченню яких він уже не може вживати заходів до стягнення податкової заборгованості у будь-якому порядку (судовому чи позасудовому), оскільки за наслідком закінчення цього строку податкове зобов'язання визнається безнадійним в силу статті 101 Податкового кодексу, а борг підлягає списанню в обов'язковому порядку (висновки Верховного Суду у постанові від 12.04.2023 у справі №320/5119/22).
Міністерство фінансів України наказом 28.07.2022 № 220, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.08.2022 за № 908/38244, затвердило Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків (далі - Порядок №220).
Відповідно до підпункту 5 пункту 2 розділу II Порядку № 220 безнадійним податковим боргом є податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 глави 9 розділу II Кодексу, - станом на дату прийняття рішення керівником (його заступником або уповноваженою особою) територіального органу ДПС.
Згідно з пунктами 1, 5, 6 розділу IIІ вказаного Порядку № 220 у випадках, передбачених підпунктами 1-5, 7, 8 пункту 2 розділу II цього Порядку, за результатами розгляду документів, необхідних для підтвердження безнадійності податкового боргу, керівник (його заступник або уповноважена особа) територіального органу ДПС за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для територіального органу ДПС. Неотриманий платником податків примірник рішення зберігається у територіальному органі ДПС.
Структурний підрозділ територіального органу ДПС, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем кварталу.
Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІКС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.
Таким чином, зі змісту наведених норм слідує, що списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.
В той же час, якщо контролюючий орган ініціював процедуру стягнення податкового боргу, зокрема в судовому порядку, до закінчення строку давності, цей податковий борг не підпадає під визначення «безнадійного».
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений в постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №807/2097/16, від 19.05.2020 у справі №826/8231/15, від 17.02.2022 у справі №820/6713/17 та від 31.05.2022 у справі №520/1039/20.
При цьому, звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов'язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин), як передбачено підпунктом 6 пункту 2 Порядку № 220. В усіх інших випадках розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків. Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 22.01.2025 у справі №0940/1970/18, від 18.06.2024 у справі № 240/26509/23, від 31.10.2023 у справі №520/3086/2020 від 04.09.2018 у справі №813/4430/16.
Як встановлено судом, податковий борг виник у зв'язку з несплатою грошових зобов'язань з несвоєчасної сплати орендної плати фізичних осіб за податковими повідомленнями-рішеннями від 22.11.2019 №0000000006 та №0000000005, якими до ОСОБА_2 застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 079 232,24 грн та 339 781,29 грн відповідно.
Правомірність застосування до ОСОБА_2 штрафних санкцій на підставі статті 126 ПК України за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань з орендної плати з фізичних осіб за податковими повідомленнями-рішеннями від 22.11.2019 №0000000006 та №0000000005 підтверджено рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28.10.2020, яким відмовлено у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.11.2019 № 0000000006 про застосування штрафних санкцій за порушення строку сплати грошового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 20% в сумі 1 079 232,24 грн, № 00000000005 про застосування штрафних санкцій за порушення строку сплати грошового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 10% в сумі 339 781,29 грн. Вказане рішення суду залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.04.2021 та постановою Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №280/4339/20.
Таким чином, після набрання законної сили рішенням по справі №280/4339/20 податкове зобов'язання зі сплати грошового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за податковими повідомленнями-рішеннями від 22.11.2019 № 0000000006 та № 00000000005 набуло статусу узгодженого.
Після набрання законної сили судовим рішенням у справі № 280/4339/20 відповідно до постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 05.04.2021, податковий орган 10.11.2021 звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу у сумі 1419013,53 грн по орендній платі з фізичних осіб, що становить предмет спору у справі №280/10814/21.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20.06.2023 по справі № 280/10814/21, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.11.2023, у задоволенні позову було відмовлено.
Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29.05.2024 касаційну скаргу позивача задоволено частково; скасовано рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.06.2023 по справі № 280/10814/21 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16.11.2023; справу направлено на новий розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду
При цьому підставою для направлення вказаної справи на новий розгляд стало те, що судами першої та апеляційної інстанцій не було досліджено обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.06.2024 прийнято справу до провадження. Станом на момент розгляду цієї справи судове рішення по справі №280/10814/21 не ухвалено.
Враховуючи, що позивач прийняв спадщину після смерті платника податків ОСОБА_2 (батька), то відповідно до приписів пункту 99.1 статті 99 ПК України податковий борг фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 є податковим боргом його спадкоємця ОСОБА_1 . Зазначене встановлено Верховним Судом у постанові від 29.05.2024 у справі №280/10814/21.
При цьому факт обліку такого податкового боргу на рахунку померлого ОСОБА_2 жодним чином не впливає на наявність такого боргу у його спадкоємця, позивача по справі, ОСОБА_1 .
З огляду на положення пункту 102.4 статті 102 ПК України, строк стягнення грошових зобов'язань позивача у розмірі 1419013,53 грн, що виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 22.11.2019 № 0000000006 та № 00000000005, за судовим рішенням у справі №280/10814/21 про стягнення податкового боргу встановлюється до повного погашення такого платежу.
У силу положень пункту 101.2 статті 101, пункту 102.4 статті 102 ПК України податковий борг позивача не може вважатись "безнадійним", адже стягується за рішенням суду і строки стягнення щодо нього встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
З огляду на встановлені судом обставини та наявні у матеріалах справи докази, суд доходить висновку, що податковий борг позивача не є "безнадійним", внаслідок чого у відповідача не було підстав для його списання, тобто з його боку не вчинено протиправних дій, тому позов є безпідставним та не підлягає задоволенню.
При цьому відсутність відповіді Головного управління ДПС у Запорізькій області на заяву позивача від 12.05.2025 про визнання податкових зобов'язань померлого ОСОБА_2 безнадійним податковим боргом та списання у встановленому законодавством порядку, тобто бездіяльність щодо нерозгляду направленої позивачем заяви, не є предметом спору у цій справі, тому судом вказані обставини не досліджуються.
Ухвалюючи рішення, суд керується статтею 246 КАС України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (пункт 41) щодо якості судових рішень.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).
Пунктом 41 Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.
VI. Висновки суду.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність порушення відповідачем прав, свобод або інтересів позивача на момент звернення до суду, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
VII. Розподіл судових витрат.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачем, підстав для їх розподілу немає.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання безнадійним податкового боргу та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач - Головне управління ДПС у Запорізькій області, місцезнаходження: пр.Соборний, буд.166, м.Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 44118663.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 28.07.2025.
Суддя К.В.Мінаєва