28 липня 2025 року м. Ужгород№ 260/2488/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчудинця Д.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) в особі представника - Мушки Наталії Михайлівни (далі - представник позивача) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просить:
1) визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо постановки на облік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт: НОМЕР_2 , орган, що видав 6324, від 22.07.2021 року, ІПН: НОМЕР_1 , як особи, що є виключеною з військового обліку у зв'язку з непридатністю згідно постанови BЛK ІНФОРМАЦІЯ_3 від 21.03.2022 року на підставі ст. 61 пункту «а» по Наказу від 14.08.2008 № 402 «Про затвердження Положення про військово- лікарську експертизу в Збройних Силах України»;
2) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 виключити з військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт: НОМЕР_2 , орган, що видав 6324, від 22.07.2021 року, ІПН: НОМЕР_1 на підставі пп. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» згідно довідки BJIK ІНФОРМАЦІЯ_3 від 21.03.2022 року у зв'язку непридатністю відповідно ст. 61 пункту «а» по Наказу від 14.08.2008 № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України»;
3) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести відповідні відомості про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт: НОМЕР_2 , орган, що видав 6324, від 22.07.2021 року, ІПН: НОМЕР_1 до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» та військового квитку НОМЕР_3 .
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що 21 березня 2022 року, згідно постанови військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач був визнаний непридатним з виключенням з військового обліку на підставі ст. 61 пункту «а» по наказу від 14.08.2008 року № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», а отже не є військовозобов'язаним та на нього не поширюються дії законів про військовий обов'язок. Незважаючи на це, відповідач 13 березня 2025 року повторно поставив позивача на військовий облік, що є незаконним та суперечить нормам Конституції та Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
Разом з позовною заявою представник позивача подав клопотання про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову наступним шляхом: заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 , в тому числі його відділам та комісіям, вчиняти будь-які дії щодо призову, мобілізації та переміщення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт: НОМЕР_2 , орган, що видав 6324, від 22.07.1971 р.н., ІПН: НОМЕР_1 , до навчального центру та/або військової частини з метою проходження військової служби в Збройних Силах України, до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі.
09 квітня 2025 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відмовлено позивачеві в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, витребувано докази та надано відповідачеві строк, в разі заперечення проти позову, для подання відзиву.
Так, відповідач подав через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» відзив на позов, в якому у задоволенні позову просить відмовити. Зокрема, зазначив, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , прибув 13 березня 2025 року в ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі - відповідач або ІНФОРМАЦІЯ_5 ) в супроводі працівників Національної поліції, під час спільної роботи з ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо виявлення осіб, які ухиляються від виконання свого військового обов'язку та не прибули до ІНФОРМАЦІЯ_5 , під час загальної мобілізації. Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, згідно даних якого ОСОБА_1 , рахується, як такий що підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Позивач не повідомляв про наявність у нього права на відстрочку від мобілізації в особливий період чи інформації про його бронювання. Відповідно до даних реєстру, громадянином ОСОБА_1 було уточнено військово-облікові дані, визначено ступень придатності до військової служби (придатний у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони та у відповідності до Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 року «Про загальну мобілізацію», вирішувалось питання про призов під час мобілізації, на особливий період до лав Збройних Сил України та формування у складі команди.
Частиною першою статті 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що на військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
Відповідно, абзацом 12 пункту 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154, передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань: здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку). Відтак, дії ІНФОРМАЦІЯ_1 за вказаними вимогами були цілком правомірними, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Також, представник відповідача зазначив, що позовні вимоги 2-3 не можуть бути задоволені, позаяк, як слідує зі змісту позову, представником позивача подано відповідну скаргу до 16 Регіональної військово-лікарської комісії про оскарження висновку військово-лікарської комісії від 13 березня 2025 року та інформація про результати розгляду скарги, станом на день подання відзиву відсутня. Отже, довідка військово-лікарської комісії щодо позивача від 13 березня 2025 року є чинною, що позбавляє можливості виключити позивача з військового обліку на підставі пп. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
Посилання представника позивача на те, що згідно довідки ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 від 21.03.2022 року позивач є непридатним до військової служби відповідно до вимог ст. 61 пункту «а» по Наказу від 14.08.2008 № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» є неспроможними, позаяк у відповідності до пункту 3.8 глави 3 (Медичний огляд військовозобов'язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період) розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України /затверджено наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 р. № 402, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 р. за № 1109/15800, в редакції чинній станом на березень 2022 р./ постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
У поданому відзиві представник відповідача наголосив на конституційному обов'язку у захисті Батьківщини, який також поширюється і на позивача та зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_4 діяв виключно у правовому полі, визначеному Конституцією та Законами України, відповідно до покладених на нього завдань та наданих повноважень згідно з Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 23.02.2022 № 154.
Враховуючи вищевказане у задоволенні позову просив відмовити.
Представник позивача скористався своїм правом та подав до суду відповідь на відзив.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно постанови військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21 березня 2022 року, визнаний непридатним до військової служби з одночасним виключенням з військового обліку на підставі ст. 61 пункту «а» по наказу від 14.08.2008 № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України».
Вищевказана інформація була внесена представниками ІНФОРМАЦІЯ_1 до військового квитка позивача серії НОМЕР_3 , а саме: здійснено відмітку про проходження ВЛК, про зняття з військового обліку на підставі ст. 61 пункту «а» по наказу від 14.08.2008 № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» та виключено з військового обліку. Також ці відомості були внесені до автоматизованої системи «Резерв+», що підтверджує його виключення з військового обліку.
13 березня 2025 року позивача направлено на проходження військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_6 , визнано придатним до військової служби та поставлено на облік. Вищевказані обставини підтверджуються довідкою ВЛК від 13 березня 2025 року та записами до військового квитка позивача серії НОМЕР_3 .
Відтак, з матеріалів справи встановлено, що 13 березня 2025 року позивач був повторно взятий на військовий облік військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_7 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_8 ), що підтверджується відміткою у військовому квитку серії НОМЕР_3 .
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо взяття на військовий облік після зняття його з обліку на підставі постанови ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_9 від 21 березня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнаний непридатним з виключенням з військового обліку, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до приписів статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
На момент розгляду адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.
Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-XII (далі - Закону №2232) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до статті 1 Закону №2232, військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Частиною другою статті 1 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
У відповідності до частини третьої статті 1 Закону №2232-ХІІ військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Приписами частини сьомої статті 1 Закону №2232-ХІІ визначено, що виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
У відповідності до частини десятої статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відтак, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації (п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022 року (далі - Положення №154 від 23.02.2022 року).
Згідно п. 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Таким чином, у зв'язку з проведенням заходів загальної мобілізації посадовими особами ТЦК здійснюється вивчення особових справ кожного військовозобов'язаного, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, внесення змін до їх облікових карток та відповідних відомостей про особу до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також приведення військово-облікових документів у відповідність з наявними відомостями та проставлення актуальних даних щодо придатності чи непридатності до військової служби.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних (резервістів) до 30.12.2022 був урегульований постановою Кабінету Міністрів України № 921 від 07.12.2016, а з 05.01.2023 - постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022.
Відповідно до п. 2 Порядку № 921 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій щодо фіксації, накопичення та аналізу військово-облікових даних призовників і військовозобов'язаних із відображенням їх у військово-облікових документах, а також здійснення контролю за дотриманням призовниками і військовозобов'язаними, посадовими особами державних органів, підприємств, установ та організацій встановлених правил військового обліку.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 921 військовий облік ведеться з метою забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил та інших військових формувань, утворених відповідно до законів, особовим складом у мирний час та особливий період.
У відповідності до п. 5 Порядку № 921 з метою ведення військового обліку в державі утворюється система військового обліку призовників і військовозобов'язаних (далі - система військового обліку).
Системою військового обліку є визначена законодавством сукупність узгоджених за метою та завданнями державних органів, підприємств, установ та організацій, які ведуть військовий облік та забезпечують її функціонування із застосуванням засобів автоматизації процесів та використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених законодавством.
Головною вимогою до системи військового обліку є постійне забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад та якісний стан призовників і військовозобов'язаних.
Для забезпечення військового обліку створюється Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів - автоматизована інформаційна телекомунікаційна система, яка призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про військовозобов'язаних (призовників).
Згідно з п. 15 Порядку № 921 військовий облік здійснюється з урахуванням встановленого в Україні порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб, організовується і безпосередньо ведеться державними органами, а також підприємствами, установами та організаціями, в яких призовники і військовозобов'язані працюють (навчаються).
За правилами пункту 16 Порядку № 921 військовий облік ведеться на підставі паспорта громадянина України та таких військово-облікових документів, а саме для військовозобов'язаних - військового квитка або тимчасового посвідчення військовозобов'язаного.
Пунктом 56 Порядку № 921 передбачено, що взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників і військовозобов'язаних у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки здійснюється за їх особистої присутності. При цьому взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, визначених у пункті 16 цього Порядку.
У разі відсутності у призовників і військовозобов'язаних військово-облікових документів районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки беруть їх на військовий облік, знімають або виключають з нього лише після відновлення зазначених документів.
Відповідно до п. 2 частини першої статті 1 Закону №2232-ХІІ взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України: на військовий облік військовозобов'язаних: звільнені з військової служби в запас; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу»; військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; звільнені зі служби поліцейські, особи начальницького та рядового складу Міністерства внутрішніх справ України, Державного бюро розслідувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (крім осіб, прийнятих на службу цивільного захисту у порядку, визначеному Кодексом цивільного захисту України, до проходження строкової військової служби), Державної кримінально-виконавчої служби України, співробітники Служби судової охорони, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України; які набули громадянства України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов'язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від призову на строкову військову службу; які досягли 27-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені зі служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування у запасі.
Відповідно до частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які: 1) призвані чи прийняті на військову службу; 2) проходять військову службу (навчання) у вищих військових закладах освіти і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку; 4) досягли граничного віку перебування в запасі; 5) припинили громадянство України; 6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину; 7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру; 8) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими.
З огляду на вищенаведені норми, вбачається, що взяття на військовий облік та виключення військовозобов'язаного з військового обліку повинне відбуватися у спосіб визначений відповідним порядком, що вимагає від особи здійснити відповідні встановлені законодавством дії.
В той же час, норми Порядку № 921, в редакції, що була чинна на момент виникнення спірних правовідносин, передбачали, що взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників і військовозобов'язаних у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки здійснюється за їх особистої присутності.
Щодо посилання представника позивача на те, що згідно довідки ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_9 від 21.03.2022 року позивач є непридатним до військової служби за у зв'язку з непридатністю відповідно ст. 61 пункту «а» по Наказу від 14.08.2008 № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», суд зазначає таке. Вищевказане твердження оцінюється судом критично, оскільки згідно пункту 3.8 глави 3 (Медичний огляд військовозобов'язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період) розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджено наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 р. № 402, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 р. за № 1109/15800, в редакції чинній на момент винесення довідки ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_9 , постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
В супереч даній нормі, позивачем не надано на підтвердження вищевказаних обставин, копії відповідної постанови ВЛК.
Як зазначалося вище, 13 березня 2025 року позивач пройшов ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 , якою визнаний придатним до військової служби, про що зроблено відповідні відмітки у військовому квитку позивача та взято на військовий облік. Станом на день розгляду даної адміністративної справи, постанова військово-лікарської комісії оформлена довідкою від 13 березня 2025 року не скасована у встановленому порядку, відтак суд погоджується з твердженням представника відповідача, що така є чинною, що позбавляє можливості виключити ОСОБА_1 з військового обліку на підставі пп. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
Відтак, ІНФОРМАЦІЯ_4 діяв в межах та спосіб, визначений Конституцією України та Законами України, відповідно до покладених на нього завдань та наданих повноважень, згідно з Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 23.02.2022 № 154.
Отже, позовні вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача щодо постановки на облік позивача, як особи, що є виключеною з військового обліку у зв'язку з непридатністю згідно постанови BЛK ІНФОРМАЦІЯ_9 від 21.03.2022 року на підставі ст. 61 пункту «а» по Наказу від 14.08.2008 № 402 «Про затвердження Положення про військово- лікарську експертизу в Збройних Силах України», задоволенню не підлягають.
Оскільки судом не визнані протиправними дії відповідача щодо постановки позивача на військовий облік, відсутні підстави для задоволення похідних позовних вимог, зокрема: зобов'язати відповідача виключити з військового обліку позивача на підставі пп. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» згідно довідки BЛK ІНФОРМАЦІЯ_9 від 21.03.2022 року у зв'язку непридатністю відповідно ст. 61 пункту «а» по Наказу від 14.08.2008 № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» та зобов'язати відповідача внести відповідні відомості про виключення позивача до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» та військового квитку НОМЕР_3 .
За таких обставин, суд не вбачає протиправної бездіяльності (дій) відповідача, а відтак і підстав зобов'язувати його вносити дані до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про визнання позивача непридатним до проходження військової служби з виключенням з військового обліку.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У зв'язку з вищенаведеним позовні вимоги задоволенню не підлягають.
З огляду на відому у задоволенні позову питання розподілу судових витрат судом не вирішується.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяД.В. Іванчулинець