про залишення позовної заяви без руху
28 липня 2025 рокум. Ужгород№ 260/5520/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
03 липня 2025 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), яким просить суд: “ 1. Прийняти позовну заяву до розгляду; 2. Розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження.; 3. Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), ідентифікаційний код - НОМЕР_4 щодо не проведення повного розрахунку при звільненні - невиплату ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 , в день виключення зі списків частини (18.03.2024) компенсації за невикористану щорічну додаткову відпусту; 4. Стягнути із НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), ідентифікаційний код - НОМЕР_4 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 , середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період із 18.03.2024 по 18.09.2024 року (за шість місяців), в розмірі 218 135,77 грн.».
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній справі.
28 липня 2025 року до суду від НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) надійшло клопотання, в якому останній, зокрема просив адміністративний позов залишити без розгляду у зв'язку з пропуском місячного строку звернення.
Розглянувши поданий позов, суд вважає за необхідне залишити такий без руху з огляду на наступне.
Відповідно до статті 122 частин 1, 2, 3 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З аналізу зазначених положень процесуального закону слідує, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_2 . В день звільнення з військової частини НОМЕР_2 позивачу не було виплачено одноразової грошової допомоги при звільнені. Вказує, що у зв'язку із чим 28 травня 2025 року позивачу було виплачено одноразову грошову допомогу при звільнені на виконання судового рішення. Позивач зазначає, що у зв'язку з непроведенням повного розрахунку при його звільненні, відповідач зобов'язаний нарахувати та невиплати йому середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні. На підставі викладеного просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до правової позиції, сформованої в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16, яка узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 08.02.2022 у справі №755/12623/19, за змістом приписів ст.94, 116, 117 Кодексу законів про працю України і статтями 1, 2 Закону України "Про оплату праці" середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
У постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 11.02.2021 №240/532/20 висловлено правову позицію, відповідно до якої строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору в частині вимог, які стосуються несвоєчасного розрахунку при звільненні та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, охоплюється спеціальною нормою статтею 122 частиною 5 КАС України та відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах статті 233 КЗпП України.
У свою чергу перебіг строку звернення до суду про виплату середнього заробітку (грошового забезпечення) за несвоєчасний розрахунок при звільненні розпочався з дати фактичного розрахунку з позивачем.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 23.12.2020 у справі №560/4006/19, від 22.01.2020 у справі №620/1982/19, від 11.02.2021 у справі №240/532/20, від 28.06.2023 у справі № 560/11489/22.
Відтак, перебіг місячного строку звернення до суду із заявленою позовною вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні розпочався з дня фактичного (остаточного) розрахунку з позивачем, який проведено відповідачем 28 травня 2025 року, що підтверджується випискою з рахунку позивача.
Позивач звернувся до суду з вказаними позовними вимогами 03 липня 2025 року, що свідчить про недотримання ним встановленого місячного строку на звернення до суду.
При цьому, доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом позивачем не надано.
За таких обставин, позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк, протягом якого йому необхідно надати мотивовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Вирішення питання про поновлення строку звернення до суду, суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи. Таким чином, позивачеві слід надати пояснення та докази на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, які об'єктивно перешкоджали позивачеві звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені статтею 122 КАС України.
Відповідно до статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
З огляду на викладене, з врахуванням статті 123 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, слід залишити без руху.
Відповідно до статті 171 частини 13 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати мотивовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суд.
Керуючись статтями 160, 161, 169,171, 248 КАС України суддя,-
Клопотання представника НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) про залишення позовну без розгляду - задовольнити частково.
Позовну заяву ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.
Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя С.Є. Гаврилко