Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
29 липня 2025 року Справа №200/5508/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду в складі Буряк І. В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , через свого представника, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в якому просить суд:
зобов'язати Відповідача 1, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.05.2025 про перерахунок пенсії із зарахуванням періодів роботи позивача з 10.09.2005 по 14.10.2005, з 15.10.2005 по 04.10.2007, з 05.10.2007 по 26.12.2007, з 27.12.2007 по 20.01.2008, з 21.01.2008 по 21.09.2009, з 22.09.2009 по 13.10.2009, з 20.11.2010 по 31.01.2011, з 01.02.2011 по 12.02.2014, з 03.03.2014 по 17.04.2016, з 18.04.2016 по 01.06.2016, з 02.06.2016 по 24.07.2016, з 01.08.2016 по 25.04.2017, з 07.07.2017 по 30.09.2018, з 17.10.2018 по 18.06.2019, з 19.06.2019 по 16.07.2019, з 17.07.2019 по день звернення - 08.05.2024 - до пільгового підземного за Списком № 1 стажу.
зобов'язати Відповідача 2, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, зарахувати періоди роботи позивача з 10.09.2005 по 14.10.2005, з 15.10.2005 по 04.10.2007, з 05.10.2007 по 26.12.2007, з 27.12.2007 по 20.01.2008, з 21.01.2008 по 21.09.2009, з 22.09.2009 по 13.10.2009, з 20.11.2010 по 31.01.2011, з 01.02.2011 по 12.02.2014, з 03.03.2014 по 17.04.2016, з 18.04.2016 по 01.06.2016, з 02.06.2016 по 24.07.2016, з 01.08.2016 по 25.04.2017, з 07.07.2017 по 30.09.2018, з 17.10.2018 по 18.06.2019, з 19.06.2019 по 16.07.2019, з 17.07.2019 по останній день такої роботи - 15.01.2025 - до пільгового підземного за Списком № 1 стажу.
Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху з огляду на наступне.
Пункт 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України вказує на невичерпний перелік інформації, яка може бути висвітлена в адміністративному позові для правильного вирішення спору.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Позов в адміністративному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).
При цьому складовими частинами позову є предмет позову та підстави позову.
Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, направлені на захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Тобто це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об'єктивуються у поданих доказах. Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення, та які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до іншої особи.
Зі змісту прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просить зобов'язати відповідачів вчинити дії.
Вказані вимоги є неконкретизованими, тобто позивач заявляючи вимогу до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області посилається на порушення свого права щодо не зарахування спірного періоду до страхового стажу без визначення дати з якої на думку позивача порушене його право Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, тобто з моменту призначення пенсії або з моменту подання заяви по проведення перерахунку пенсії.
Щодо вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов'язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.05.2025, суд наголошує про відсутність у позові посилань та доказів на подання позивачем заяви на проведення перерахунку пенсії від 08.05.2025.
Натомість матеріали додані до позову свідчать, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області на виконання рішення суду у справі №200/7459/24 повторно розглядалась заява позивача від 08.05.2024, за наслідком розгляду прийнято рішення про відмову у проведенні перерахунку пенсії від 19.03.2025 №056650002389 з урахуванням статті 8 Закону України від 02.09.2008 №345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці», яке в даному позові не є предметом оскарження та у даному випадку може бути підставою для звернення до суду із заявою в порядку ст. 383 КАС України, якою передбачено право особи-позивача, на користь якої ухвалено рішення суду, подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Крім вказаного, суд звертає увагу позивача, що відповідно до п. 23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Вимоги позивача про зобов'язання вчинити певні дії у розумінні ст.4, ст.5 КАС України мають похідний характер, від вимог, які мають бути основними (щодо визнання протиправними рішення, дій, бездіяльності).
В даному випадку вимог основного характеру заявлених до відповідачів позовна заява не містить.
Суд наголошує, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Зміст позовних вимог впливає на з'ясування наявності підстав або перешкод для відкриття провадження у справі.
Одночасно визначення позивачем дати порушеного права має значення для визначення дотримання або не дотримання строків звернення до суду.
Суд наголошує, що відповідач має право на подання відзиву на позовну заяву, а отже має бути обізнаним відносно чого (якої саме позовної вимоги) він має надавати таку заяву по суті справи.
Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано в прохальній частині позовної заяви.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги адміністративного позову викладено не конкретизовано, тобто не у відповідності до вимог ст.5 КАС України, у зв'язку із чим позивачу слід визначитись із позовними вимогами вимог, які мають бути основними (щодо визнання протиправними рішення, дій, бездіяльності), а також зазначити дати з яких на думку позивача порушене його право та визначитись із датами його відновлення та надати суду відповідні уточнення до позовної заяви враховуючи положення ст.2, ч.1 та ч.2 ст.5 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 21 КАС України, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Згідно з ч. 6 ст. 172 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.
Частиною 1 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Пов'язаними між собою можна вважати вимоги, що випливають з одних правовідносин, і, як наслідок, ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних.
Таким чином, у випадку заявлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, або ж мають бути зверненні до одного відповідача, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.
Відповідні обставини мають бути обґрунтовані позивачем з урахуванням змісту спірних правовідносин.
З позовної заяви встановлено, що позивачем заявлені вимоги зобов'язального характеру щодо проведення перерахунків пенсії до різних відповідачів.
Тому, вбачається, що фактично, звернувшись до суду з таким позовом, позивач має намір одночасно врегулювати усі наявні у нього спірні правовідносини з відповідачами, незважаючи на те, що підстави їх виникнення можуть бути різними та не пов'язаними між собою.
При цьому позивачем у позовній заяві не наведено будь-яких аргументів на користь необхідності розгляду зазначених вимог в рамках одного провадження та відповідних доказів на обґрунтування пов'язаності між собою зазначених позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною другою статті 132 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною першою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як встановлено судом, позивачем заявлено дві вимог немайнового характеру, які не є похідними одна від іншої..
Таким чином, при зверненні до суду із цим адміністративним позовом позивачеві необхідно було сплатити 1937,92 грн судового збору (3028,00*0,4*2).
Проте, позивачем надані докази оплати судового збору у сумі лише 968, 96грн.
Тому, позивачу необхідно заплатити (доплатити) судовий збір у розмірі 6 056,00 грн та надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору.
Згідно з частинами першої та другої статті 169 КАС, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу термін 10 календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду, уточненої позовної заяви складеної у відповідності до вимог ст. 160 КАС України та з урахуванням висновків суду викладених у цій ухвалі, доказів сплати судового збору у відповідності до висновків суду та/або з урахуванням уточненого позову.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Буряк